Ухвала суду № 99920699, 27.09.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/4834/21

Справа № 754/8021/21

У Х В А Л А

Іменем України

27 вересня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судового засідання Чехун Ю.В.

представник позивача: не з`явився

відповідач: не з`явився

розглядаючи у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" звернулося до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.05.2021 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судові засідання 30.06.2021, 13.09.2021 та 27.09.2021 учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено.

15.09.2021 на адресу суду від представника позивача Михальченка Ф.В. надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, обґрунтована тим, що станом на 15.09.2021 заборгованість позивача перед відповідачем сплаче повністю.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/847/18 та від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

Так, п. 2 та п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, як неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Вказана позиція викладена в постанові КЦС ВС від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що до заяви представника позивача не додано доказів сплати заборгованості відповідачем, як наслідок, суд не може з`ясувати дату здійснення погашення заборгованості та встановити, чи був відсутній предмет спору до відкриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що для повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, на підставі ст. 84 ЦПК України, від позивача необхідно витребувати докази сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним між сторонами, у зв`язку з зазначеним розгляд справи підлягає відкладенню.

Керуючись ст. 84, 189, 198, 223, 247 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Розгляд цивільної справи за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відкласти на 07 жовтня 2021 року о 14:00 год.

Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» надати докази сплати заборгованості ОСОБА_1 за договором від 22.10.2012.

Про відкладення розгляду справи повідомити осіб, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак