Рішення № 99920658, 21.09.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12699/21

провадження № 2/753/7366/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ЗАОЧНЕ/

"21" вересня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Цимбал І.К.

при секретарі Римар М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант», про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про стягнення заборгованості по заробітній платі, мотивуючи свої вимоги тим, що з 26.02.2018 позивач перебуває у трудових відносинах з ДП «НДІ «Квант» на посаді провідного інженера-конструктора у Відділі №19 НДВ-3. Починаючи з січня 2019 року відповідачем нараховується заробітна плата, проте не виплачується. В добровільному порядку відповідач нараховану але не виплачену заробітну плату не виплатив, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить стягнути з відповідача на його користь нараховану але не виплачену заробітну плату в розмірі 211474, 53 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 150000 грн., оскільки дії відповідача щодо невиплати заробітної плати спричинило позивачу моральні страждання, в зв`язку з відсутністю коштів для проживання.

В судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву де просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення /а.с. 38/.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність останнього та ухвалити у справі заочне рішення за згодою представника позивача.

Неявка сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 згідно наказу №61-к від 22.02.2018 прийнятий на роботу в ДП «НДІ «Квант» на посаду провідного інженера-конструктора, що підтверджується записом в трудовій книжці /а.с. 15/

Згідно довідки від 22.06.2021 за №450 виданої ДП «НДІ «Квант», вбачається, що заборгованість по виплаті заробітної плати становить 211 474 грн. 53 коп. /а.с. 17/.

Відповідно до ст.43 Конституції України, гарантовано право кожного на належні безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про працю» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Оцінюючи належність допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині, є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач не здійснив виплату нарахованої, проте не виплаченої заробітної плати, а тому остання підлягає стягненню в судовому порядку. Щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - «...під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб».

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачем не надано доказів на підтвердження вимог про те, що позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, які виявилися у протиправній поведінці відповідача та спричинили моральні страждання позивача, що погіршили його стан здоров`я та перебувають у причино-наслідковому зв`язку між собою, у зв`язку з чим суд вважає вимоги в цій частині необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 п. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Оскільки відповідачем надано квитанцію на суму фактично понесених витрат за надання правової допомоги в розмірі 10 200 грн., суд вважає, що останні підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, оскільки в розумінні ст. 137 ЦПК України, останні підтверджені квитанцією від 25.06.2021 та 26.06.2021 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 258, 259, 264, 268, 265, 212 -218, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 21, 97, 115 КЗпП України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант», про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант», м. Київ, вул. І.Федорова, ЄДРПОУ 14308138 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату, у розмірі 211 474 /двісті одинадцять тисяч чотириста сімдесят чоти/ грн. 53 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 500 грн., а всього стягнути 221 974 /двісті двадцять одна тисяча дев`ятсот сімдесят чотири/ грн. 53 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант», м. Київ, вул. І.Федорова, ЄДРПОУ 14308138 на користь держави 2 270,00 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: