Ухвала суду № 99917647, 27.09.2021, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/1399/21

Провадження № 2-а/451/22/21

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

27 вересня 2021 року місто Радехів

Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , представник позивача: Джас Ірина Василівна до Галицької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 21579/20900/17 від 03.07.2017 р., -

в с т а н о в и в:

10.09.2021 року представник позивача ОСОБА_1 – Джас І.В. звернулася до Радехівського районного суду Львівської області із адміністративним позовом до Галицької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування постанови в справі про порушення митних правил №21579/20900/17 від 03.07.2017 р., де просить поновити ОСОБА_1 строк на подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування постанови державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил №2579/20900/17 від 03.07.2017 р., винесену Львівською митницею ДФС. Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2579/20900/17 від 03.07.2017 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу за порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, винесену Львівською митницею Державної фіскальної служби України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.09.2021 року справу номер 451/1399/21 розподілено судді Патинок О.П.

Ухвалою судді від 13.09.2021 р. матеріали позовної заяви залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків такої.

24.09.2021 р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, згідно ухвали суду від 13.09.2021 р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , доходжу висновку про необхідність передачі цієї справи на розгляд іншого адміністративного суду.

Так, згідно з ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.

За змістом пункту 3 статті 4 КАС України адміністративний суд – це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, належним та компетентним судом в розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.

Частиною першою статті 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, вказаною правовою нормою передбачено альтернативну територіальну підсудність справи за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.

Як видно з матеріалів справи, спір між сторонами стосується визнання протиправним та скасування постанови в справі про порушення ОСОБА_1 митних правил Львівської митниці ДФС №2579/20900/17 від 03.07.2017 р.

Водночас позивач як підставу звернення до Радехівського районного суду Львівської області, наводить акт від 20.09.2021 р. про підтвердження місця проживання, інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документи виконавчого провадження, які надсилалися на ім`я позивача, підтверджено місце проживання позивача в АДРЕСА_1 , а відповідач знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач вказує на те, що фактично проживає в АДРЕСА_1 , а відтак вважає, що ця справа може розглядатися Радехівським районним судом Львівської області за місцем проживання позивача.

Разом з тим, суд зауважує, що частина перша статті 25 КАС України передбачає можливість вибору позивачем суду лише за зареєстрованим місцем проживання (перебування) фізичної особи-позивача, а не за фактичним.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Наведене визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.

Натомість відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV (надалі – Закон № 1382-ІV).

У статті 3 вказаного Закону надано визначення, зокрема, таких термінів:

місце перебування – це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

місце проживання – це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

документами, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи є – паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні;

реєстрація – внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Як видно із копії паспорта позивача, такий 21.08.2020 р. знятий з реєстрації місця проживання.

Пунктом 9 Правил визначено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування – до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Системний аналіз наведених норм права дає змогу зробити висновок про те, що місце проживання – це житло, в якому проживає особа, а реєстрація у встановленому законом порядку місця проживання/перебування підтверджується вичерпним переліком документів, зокрема, паспортом громадянина України.

Отже, чинним законодавством передбачено чіткі вимоги до реєстрації особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які підтверджують таку реєстрацію.

Відтак наданий на виконання ухвали суду від 13.09.2021 р. акт про місце проживання позивача не є належним доказом місця проживання (перебування) позивача, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Підсумовуючи, суд зазначає, що для застосування положень ч. 1 ст. 25 КАС України, яка визначає можливість визначення підсудності справи за вибором позивача, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача. При цьому місце проживання чи перебування фізичної особи має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Наведеною нормою не передбачено можливості звернення до суду з позовом за фактичним місцем проживання позивача чи відповідача, не зареєстрованим у встановленому законом порядку.

За наведеного, вказана справа не підсудна Радехівському районному суду Львівської області, оскільки факт реєстрації у визначеному законом порядку місця проживання/перебування позивача на території, яка підсудна Радехівському районному суду Львівської області не підтверджено належними доказами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За загальним правилом підсудності, визначеним частиною 2 статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З огляду на викладене і враховуючи те, що вирішення адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: Джас Ірина Василівна до Галицької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 21579/20900/17 від 03.07.2017 р. належить до територіальної підсудності Галицького районного суду м. Львова (79018 м. Львів вул. Чоловського,2).

При цьому враховуються положення частини п`ятої статті 29 КАС України, згідно з якими питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Керуючись ст.ст. 25, 29, 30, 171, 248, 256, 294 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративну справу № 451/1399/21 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: Джас Ірина Василівна до Галицької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 21579/20900/17 від 03.07.2017 р., передати на розгляд Галицького районного суду м. Львова (79018 м. Львів вул. Чоловського,2).

Роз`яснити сторонам, що з урахуванням положень ч. 8 ст. 29 КАС України справу буде передано до іншого суду після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання апеляційної скарги – після залишення її без задоволення.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Радехівський районний суд Львівської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана суддею 27.09.2021 р.

СуддяО. П. Патинок