Ухвала суду № 99917213, 28.09.2021, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/1438/21

Провадження № 1-кп/317/213/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участю:

секретаря судового засідання Боденко Г.В.

прокурора Михайлова А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Герасимчука О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження № 12021082230000047 від 24.02.2021 та № 12020080040002613 від 06.11.2020 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького районного суду Запорізької області знаходиться об`єднане кримінальне провадження № 12021082230000047 від 24.02.2021 та № 12020080040002613 від 06.11.2020 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який Запорізьким районним судом Запорізької області був продовжений.

У судовому засіданні 28.09.2021 прокурор Михайлов А.В. заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор Михайлов А.В. просив урахувати наявність вагомих доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання, продовження злочинної діяльності після звільнення з місць позбавлення волі. На переконання прокурора жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Герасимчук О.М., заперечували проти задоволення клопотання прокурора, висловили думку про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування своєї позиції обвинувачений послався на необхідністю догляду за хворою матір`ю.

Обговоривши клопотання прокурора, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 25.03.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Надалі Запорізький районний суд Запорізької області неодноразово продовжував ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання вартою.

Наразі строк дії запобіжного заходу закінчується, а кримінальне провадження не розглянуто. На теперішній час не досліджувались письмові докази, не допитувались потерпілі та свідки.

Суд, вислухавши учасників судового провадження, враховуючи, що підстави для обрання запобіжного заходу, визначені слідчим суддею дотепер не відпали, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, не одружений, для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу та необхідним продовжити обвинуваченому дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ступінь тяжкості можливого покарання може спонукати обвинуваченого до вчинення дій, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Отже, зазначені ризики на переконання суду збереглись дотепер.

У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів. Він не має міцних соціальних зв`язків, що додатково засвідчує відсутність стримуючого фактору задля переховування обвинуваченого від суду.

Відсутність працевлаштування та законного джерела доходу, неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності вказує на наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Будь-яких даних про зменшення чи нівелювання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б були підставою для скасування або зміни на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою у судовому засіданні не встановлено.

На переконання суду обраний щодо ОСОБА_1 запобіжний захід наразі сприяє нівелюванню існуючих ризиків, що неможливо забезпечити більш м`якими запобіжними заходами.

Водночас, суд вважає недоведеним ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню обвинуваченим іншим чином, оскільки належного обґрунтування у клопотанні прокурора щодо даного ризику немає.

Разом з тим, констатація недоведеності даного ризику на теперішній час не впливає на остаточне рішення суду щодо необхідності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Михайлова А.В. задовольнити у повному обсязі.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів – включно до 26 листопада 2021 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити начальнику Запорізького слідчого ізолятора за місцем утримання обвинуваченого.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Д.І. Сакоян