Рішення № 99916360, 24.09.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/1885/20

Провадження № 2/521/808/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання - Філозофенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесаобленерго», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», в особі інженера Цицака Сергія Андрійовича про визнання дій (бездіяльності) протиправними та застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

03.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Одесаобленерго», правонаступником якого є АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», в якому з урахування уточнення позовних вимог (а.с. 21-24) просив суд: визнати бездіяльність ПАТ "Одесаобленерго" всупереч пункту 7.5. ПРРЕЕ, щодо не забезпечення належного повідомлення ОСОБА_1 про можливе відключення його квартири не пізніше ніж за 5 робочих днів та не видачі інженеру ОСОБА_2 належно оформленого завдання на виконання робіт з відключення - протиправною; визнати дії ПАТ "Одесаобленерго" в особі інженера ОСОБА_2 щодо від`єднання від внутрішньо будинкової електричної мережі квартири № 8 , яка належить ОСОБА_1 та знаходиться в буд. АДРЕСА_2 такими, що вчинені свідомо, безпідставно, з перевищенням повноважень - протиправними; стягнути з ПАТ "Одесаобленерго" на користь ОСОБА_1 подвійну вартість недовідпущеної електроенергії за 25 днів (період з дня відключення 13.01.2020 по день відновлення відновити електропостачання - 07.02.2020 року) в розмірі 622 гривні.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що позивач є ветераном військової служби, учасником ЛНА на ЧАЕС категорії 1, інвалідом війни 2 групи. 13 січня 2020 року, приблизно в 12.30 год., працівник прийшов на майданчик сходової клітки до електрощита, викликав позивача та заявив про намір відключити його квартиру № 8 від електропостачання за борг 359,36 гривень. Наявність боргу позивач заперечив, нагадав про вимоги законодавства щодо процедури відключення. Однак, нагадування про законодавство і процедуру було проігноровано, а в наданому посвідченні (№0267/18, видано ПАТ "Одесаобленерго" 25.04.2018 р. - до 25.01.2021 р.) зазначено, що ОСОБА_2 - інженер. Але те, що було надано ОСОБА_2 в якості завдання на виконання робіт з відключення кв.м 8 являло собою недозаповнений бланк заявки №1073 до повноважної посадової особи - начальника Північного РЕМ- лише для отримання дозволу (рішення) на виконання тих робіт, причому - без підписів чи резолюцій посадових осіб, які повноважні приймати такі рішення.

Не зважаючи на його заперечення щодо відсутності законних підстав для виконання робіт і протиправність відключення, ОСОБА_2 виконав роботи, відключив квартиру позивача від мережі електропостачання будинку, пославшись на рішення начальника відділу по роботі з побутовими споживачами ОСОБА_3 та видав позивачу на руки "Извищение", що 13.01.2020 "по зад. № 1073 инженер ОСОБА_2 після відключення квартири, йому видано Акт від 13.01.2020 р. №7351395 контрольного огляду, в якому не вказано жодного порушення позивачем вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі-ПРРЕЕ), але в розділі "Особливі відмітки" написано "отключение". В цьому ж розділі позивач зафіксував свою позицію щодо боргу, та незаконності відключення квартири. Вважає, що факт реєстрації бланка заявки під № 1093 не перетворив клаптик паперу на офіційний документ і не надав повноваження і право начальнику відділу ОСОБА_3 приймати рішення за начальника РЕМ у даному випадку та віддавати підлеглим усні завдання на відключення квартир, а. ОСОБА_2 - виконувати роботи на підставі того клаптика паперу.

Умови та порядок припинення та відновлення постачання електроенергії споживачу визначені в розділі VII ПРРЕЕ. Зокрема, згідно ч.1 п.7.5 визначено вичерпний перелік випадків припинення постачання електроенергії споживачу оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення.

Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи (ПРРЕЕ п. 7.5).

Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла (ПРРЕЕ п. 7.5).

І лише у разі несплати за послуги з розподілу електричної енергії протягом 5 робочих днів після отримання споживачем попередження оператор системи розподілення (відповідач у даному випадку) має право відключити об`єкт споживача від електричної мережі.

Позивач стверджує що: а) жоден з випадків вичерпного переліку не підлягає застосуванню відповідачем у якості підстави для відключення квартири АДРЕСА_2 ; б) акт встановлення факту порушення позивачем ПРРЕЕ відповідач не склав, мені не видав; в) належно (згідно п.7.5) оформлене попередження відповідач йому не надсилав і не видав за 5 робочих днів до дня відключення, а заявки на відключення його квартири з боку електропостачальника не могло бути, оскільки в платіжці за грудень 2019 р. зафіксована переплата.

До того ж, як поточну заборгованість до показань 017687, так і зазначений в "Извещении" "долг 369-36", позивач не визнає, але теж оплатив.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) захист прав споживачів електричної енергії, механізм захисту цих прав регулюються цим Законом, Законами «Про захист прав споживачів» та «Про захист економічної конкуренції», іншими нормативно-правовими актами. З метою забезпечення захисту прав споживачів учасники ринку не застосовують недобросовісні методи конкуренції до споживача.

Згідно з вимогами Закону та ПРРЕЕ учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства і укладених договорів.

Оператор системи несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору та цих Правил (пункт 5.1.4 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ). При цьому, спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку (пункт 8.2.1 розділу VIII ПРРЕЕ).

Позивач вказує, що факти відсутності порушень позивачем ПРРЕЕ, безпідставного виконання відповідачем робіт, відсутність у відповідача права на відключення квартири АДРЕСА_2 саме 13.01.2020 року та факти бездіяльності відповідача всупереч п.7.5 ПРРЕЕ (недооформлення повідомлення та не вручення споживачу під підпис (не надсилання поштою) за 5 (5+3) днів до відключення) задокументовані в наданих відповідачем в день відключення Акті контрольного огляду від 13.01.2020 №7351395 та "Извещении" від 13.01.2020. Саме зазначеною бездіяльністю всупереч п. 7.5 ПРРЕЕ, відповідач позбавив позивача можливості скористатись своїм правом і встановленим законодавством інтервалом часу для з`ясування наявності чи відсутності факту і суми виставленого боргу та врегулювання ситуації шляхом переговорів.

Вважає, що відповідач виконав 13.01.2020 року роботи з відключення електропостачання його квартири №8 , не маючи на те відповідних підстав і повноважень, діючи при цьому свідомо і легковажно, всупереч ПРРЕЕ, що потягло за собою порушення прав споживача та створило для ОСОБА_1 стресову ситуацію, яка негативно вплинула на стан його здоров`я та вимусила вживати додаткові заходи для життєзабезпечення та витрачати кошти в сумі 319 грн. для відновлення здоров`я.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17.02.2020 року цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 березня 2020 року провадження по справі було відкрито.

19.06.2020 року, представником АТ «Одесаобленерго» було подано до суду клопотання про передачу справи за підсудністю, в якому посилається на те, що юридичною адресою АТ «Одесаобленерго» є м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б, що відносить до Малиновського району м. Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.2020 року справу передано за підсудністю до Малиновського районного суду м. Одеси.

03.08.2020 року справа надійшла до Малиновського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.08.2020 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

07.09.2020 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти позову, у зв`язку з необґрунтованості вимог, зазначає, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 до 01.01.2019 року існувала заборгованість в розмірі 359,36 грн. При розрахунку вартості спожитої електричної енергії враховано пільгу позивача, розрахунок проведено відповідно до вимог Постанови КМУ № 409 від 06.08.2014 р. «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», Порядку застосування тарифів на електроенергію, затвердженому Постановою НКРЕ № 498 від 23.04.2012 р., проте, позивачем не було здійснено оплату заборгованості перед АТ «Одесаобленерго», на підставі чого 04.07.2019 року було здійснено відключення споживача. 13.08.2019 р. при контрольному огляді електроустановки позивача було виявлено факт підключення електроустановки позивача до мереж електропостачання та споживання електричної енергії, що фіксувалось приладом обліку. 08.10.2019 р. контролером АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» при здійсненні контрольного зчитування показів лічильника, позивачеві було вручено попередження про необхідність оплати заборгованості перед Компанією за спожиту електричну енергію та попередженням про припинення електроживлення у разі несплати (копія попередження додається). Від підпису зазначеного попередження позивач відмовився, про що зазначено у вказаному попереджені. 28.10.2019 р. представниками АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було здійснено відключення електроустановки позивача. 13.12.2019 р. при контрольному огляді електроустановки позивача знову було виявлено факт підключення електроустановки позивача до мереж електропостачання та споживання електричної енергії, що фіксувалось приладом обліку.

03.11.2020 року до суду (вх. № 47422) позивачем ОСОБА_1 надано відповідь на відзив, клопотання про встановлення фактичних обставин справи та заява про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23.02.2021 року підготовче провадження по цивільній справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

27.04.2021 року позивачем ОСОБА_1 подана заява про розгляд справи без його участі (вх. № 19163).

28.04.2021 року представником відповідача подано до суду заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливість прибути у судове засідання через зайнятість в інших судових засіданнях (вх.№ ЕП -9117).

27.05.2021 року позивачем ОСОБА_1 подана заява про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 521/18291/20 (вх. № 24213).

20.07.2021 року представником відповідача подано до суду заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливість прибути у судове засідання через зайнятість в інших судових засіданнях (вх.№ ЕП -14692).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні від 14.09.2021 року позов підтримав з урахуванням уточненої редакції від 14.02.2020 року, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача, в судовому засіданні від 14.09.2021 року, просила суд відмовити в задоволенні позову.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач є ветераном-інвалідом війни, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 р., що підтверджується копіями відповідних посвідчень, є споживачем електричної енергії, що поставляється відповідачем за адресою АДРЕСА_2 , особовий рахунок НОМЕР_2 , що визнається сторонами.

Судом встановлено, що АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» постачало електричну енергію за адресою: АДРЕСА_2 , а споживач - ОСОБА_1 , використовував електричну енергію для власних потреб та здійснював розрахунки з енергопостачальником за спожиту електроенергію по обумовленим тарифам (цінам), у передбачені терміни, відповідно до відкритого 23.07.2007 р. особового рахунку № НОМЕР_1 . Договірні відносини на той час були врегульовані у відповідності до договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розроблявся енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (далі - Договір), визначеним Правилами користування електричною енергією для населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. №1357.

11.06.2017 року набув чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» 13.04.2017 №2019-VIII, яким змінено засади регулювання взаємовідносин між споживачами електричної енергії (фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами) з електропостачальниками, операторами систем розподілу та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

На виконання п.17 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» були прийняті Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.

Статтею 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що роздрібний ринок функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов`язаних з цим послуг. Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачам. Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання.

Пунктом 13 розділу ХVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що не пізніше ніж через 18 місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають анулюванню ліцензії на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.6 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу не має права здійснювати діяльність з купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, крім купівлі-продажу для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами та врегулювання небалансів електричної енергії.

На виконання п.13 розділу ХVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №1345 від 06.11.2018 року було прийнято рішення, згідно якого АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з 01.01.2019 анулювано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 16 жовтня 1996 року №157 та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 16 жовтня 1996 року №158.

Разом з цим, пунктом 1 Постанови НКРЕКП від 06.11.2018 р. №1345 АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Одеської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством) з 01.01.2019 р.

Отже, з 01.01.2019 р. АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» не є постачальником електричної енергії споживачу. Проте, станом на 01.01.2019 р. за особовим рахунком № НОМЕР_1 значилась заборгованість перед АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у розмірі 759,36 грн., яка була частково погашена позивачем 26.02.2019 р. у розмірі 400,00 грн., що підтверджується балансом абонента ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Таким чином, за особовим рахунком № НОМЕР_1 існує заборгованість перед АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», як постачальником електричної енергії до 01.01.2019 р., в розмірі 359,36 грн.

Пунктом 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

При цьому, п. 2.1.6. ПРРЕЕ визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Отже, ОСОБА_1 приєднався до публічного договору про розподіл електричної енергії з АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» шляхом фактичного споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 6 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 « Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії» після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Крім функцій оператора системи розподілу, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку (згідно із п.п. 5, 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.18 р.).

28.02.2019 р. контролером АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» при здійсненні контрольного зчитування показів лічильника, позивачеві було вручено попередження про необхідність оплати заборгованості перед Компанією за спожиту електричну енергію та попередженням про припинення електроживлення у разі несплати (копія попередження додається). Від підпису зазначеного попередження позивач відмовився, про що зазначено у вказаному попереджені.

Проте, позивачем не було здійснено оплату заборгованості перед АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», на підставі чого 04.07.2019 р. було здійснено відключення споживача.

13.08.2019 р. при контрольному огляді електроустановки позивача було виявлено факт підключення електроустановки позивача до мереж електропостачання та споживання електричної енергії, що фіксувалось приладом обліку.

08.10.2019 р. контролером АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» при здійсненні контрольного зчитування показів лічильника, позивачеві було вручено попередження про необхідність оплати заборгованості перед Компанією за спожиту електричну енергію та попередженням про припинення електроживлення у разі несплати (копія попередження додається). Від підпису зазначеного попередження позивач відмовився, про що зазначено у вказаному попереджені.

28.10.2019 р. представниками АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було здійснено відключення електроустановки позивача.

13.12.2019 р. при контрольному огляді електроустановки позивача знову було виявлено факт підключення електроустановки позивача до мереж електропостачання та споживання електричної енергії, що фіксувалось приладом обліку.

Як було встановлено судом, позивач не звертався до АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» ані з приводу незгоди із наявністю заборгованості, ані з приводу неправомірності відключення, натомість здійснював несанкціоноване, без погодження з АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», підключення електроустановки до мереж електропостачання.

13.01.2020 р. представниками АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було здійснено чергове відключення електроустановки позивача та складено акт №7351395 про відключення.

Таким чином, позивач був завчасно повідомлений про відключення, мав змогу здійснити оплату заборгованості або звернутися до АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» із приводу незгоди із вищевказаною заборгованістю.

З 01.01.2019 року між позивачем та АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» укладено та діє публічний договір приєднання - договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з додатками.

Відповідно до п.8.3 договору про надання послуг з розподілу електричної енергії оператор системи не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну Споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому ПРРЕЕ порядку. Пунктом 8.4 вищевказаного договору Оператор системи не несе відповідальності за тимчасове припинення постачання електричної енергії, відпуск електричної енергії, параметри якості якої не відповідають показникам, зазначеним у договорі, або за шкоду, заподіяну Споживачу, якщо доведе, що вони виникли не з його вини, а з вини Споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Отже, вищенаведене свідчить, що відключення електроустановки позивача відбулось саме з вини споживача, порушення з боку представників АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» відсутні.

Стосовно визнання бездіяльності АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» щодо незабезпечення належного повідомлення позивача про можливе відключення його квартири, невидачі інженеру ОСОБА_2 належно оформленого завдання на виконання робіт протиправною та стосовно визнання дій АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в особі інженера ОСОБА_2 щодо від`єднання від внутрішньо будинкової електричної мережі квартири АДРЕСА_2 , яка належить позивачеві протиправними, суд зазначає наступне.

Обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав не є ефективним, з огляду на наступне.

Статтею 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Проте, положення ст. 16 ЦК України не передбачають такого способу захисту як: визнання дій протиправними та визнання факту відсутності фінансової заборгованості.

З огляду на положення вищевказаних норм, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно:

1) якщо дійде висновку, що жодний установлений законом або договором спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах;

2) якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Так, право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), в якій суд зазначає про наступне.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.

Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відтак підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Звертаючись до суду із позовом, позивач просить визнати бездіяльність та дії протиправними.

Проте, з урахуванням наведених вище норм стає очевидним, що обраний позивачем спосіб захисту прав є неналежним, оскільки не є ефективним.

За правилами загального позовного провадження суди відкривають провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Натомість, заявлені позивачем у цій справі вимоги про визнання бездіяльності та дій протиправними не призводять до поновлення порушеного права позивача та, у разі їх задоволення, не можуть бути виконані у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача у цій справі про визнання бездіяльності та дій протиправними не відповідають способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не приводить до поновлення порушеного права позивача (не є ефективним способом захисту).

Щодо вимоги позивача про стягнення з АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на користь позивача подвійної вартості недовідпущеної електроенергії за 25 днів (період з дня відключення 13.01.2020 по день відновлення електропостачання 07.02.2020) в розмірі 622 гривні суд зазначає наступне.

На виконання п.17 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» були прийняті Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, які набрали чинності з 11.06.2018 р. Разом із цим, з 11.06.2018 р. втратили чинність Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357 (далі - ПКЕЕН).

Підпунктом 32 пункту п.1.1.2. ПРРЕЕ, визначено, що недовідпущена електрична енергія - різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений, що визначається на підставі обсягу споживання електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді, і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за поточний період, що виникла в результаті перерви в електропостачанні, а також при відключеннях та обмеженнях, здійснених з порушенням цих Правил, крім випадків відключення та обмеження з ініціативи або внаслідок дій (бездіяльності) споживача.

Отже, передбачена ПКЕЕН відповідальність у розмірі двократної вартості недовідпущеної побутовому споживачу електричної енергії не може застосовуватись до спірних правовідносин, у зв`язку із тим, що відключення позивача було здійснено 13.01.2020 р. вже після втрати чинності ПКЕЕН.

ПРРЕЕ, які діяли на момент здійснення відключення електроустановки позивача 13.01.2020 р., не передбачено відповідальності у вигляді штрафу, як подвійного добутку вартості середньої кількості електроенергії. Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії не передбачено відповідальності у вигляді штрафу, як подвійного добутку вартості середньої кількості електроенергії.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення штрафу є необґрунтованими та не підлягають задоволенню судом.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 158, 258-259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» в особі інженера Цицака Сергія Андрійовича протиправними та застосування штрафних санкцій.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 24.09.2021 року.

Суддя О.С. Леонов

24.09.21