Ухвала суду № 99911884, 27.09.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2829/21

Провадження № 2/444/1048/2021

УХВАЛА

про передачу справи на розгляд іншого суду

27 вересня 2021 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовківського районного суду Львівської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису №74908 від 12.06.2021 року виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" 27316,35 грн.

Також позивачкою подано заяву про забезпечення позову, в якому позивач просить забезпечити даний позов шляхом зупинення виконавчого провадження ВП 66555489, а також стягнення коштів на підставі виконавчого напису №74908 від 12.06.2021 року виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" 27316,35 грн.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що даний позов не підсудний Жовківському районному суду Львівської області, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Стаття 28 ЦПК України передбачає випадки підсудності справ за вибором позивача.

Відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно з ч.16 ст. 28 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Таким чином, позови до юридичних осіб про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, можуть бути пред`явлені або за місцезнаходженням юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса.

В силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом та підлягає примусовому виконання відповідно до цього Закону.

Місце виконання рішення визначається у ст. 24 цього Закону. Так, за змістом ч. 1 цієї статті, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Отже, місцем виконання виконавчого напису, серед іншого, є місце роботи боржника, а право вибору місця відкриття виконавчого провадження належить стягувачу і не залежить від волі боржника.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а з місцем вчинення виконавчих дій.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивач ОСОБА_1 звернулась до Жовківського районного суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Звертаючись до суду з даним позовом його територіальну підсудність позивач обґрунтовує ч. 12 ст. 28 ЦПК України, та зазначає, що місцем виконання виконавчого напису нотаріуса є місце проживання боржника, хоча доказів на підтвердження факту проживання саме за місцем своєї реєстрації, яку позивач зазначає в позові – АДРЕСА_1 , не долучає.

Натомість, з долученої позивачем постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.09.2021 року встановлено, що було звернуто стягнення на доходи позивача, які вона отримує у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Варангіан Гард Компані", яке зареєстровано за адресою: місто Київ, провулок Рильський, будинок 6.

Тобто, на час подання позову виконавчі дії з примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису проводяться за місцем роботи позивача.

Оскільки позивачкою не надано суду доказів того, що виконавчі дії провадяться за місцем її проживання та місцем знаходження її майна, то відсутні підстави для застосування п.12 ст.28 ЦПК України, а тому справа підлягає розгляду за правилами ч.2 ст.27 ЦПК України за місцем знаходження відповідача.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

З поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів, встановлено, що місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" є адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, що належить до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва.

Таким чином, враховуючи наведене вище, позовну заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню разом із заявою про забезпечення позову, належить направити Шевченківському районному суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно зі ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 31, 32, 258-261, п.9 ч.1 ст.353, 354 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню разом із заявою про забезпечення позову надіслати за підсудністю для розгляду до Шевченківського районного суду м. Києва/ 03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 31-А/.

Копію ухвали направити позивачу - для відома.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Повний текст ухвали складено 27.09.2021 року.

Суддя: Олещук М. М.