Ухвала суду № 99909498, 27.09.2021, Городоцький районний суд Львівської області

441/416/16-к

1-кп/441/2/2021

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

27.09.2021 р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої, судді - Ференц О.І.

з участю секретаря судових засідань - Пеленської Х.О.,

прокурора - Гавриліва О.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

та його захисника - Гриньо М.І.,

під час підготовчого засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Городоцького районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Оскільки термін перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою закінчується 01.10.2021р., а розгляд даної кримінальної справи триває, прокурором внесено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання прокурор мотивує тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, раніше був судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, однак на шлях виправлення не став, під час іспитового строку, наданого судом, знову вчинив такий же злочин, не має законних засобів для існування, перебував у розшуку більше 4 років, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що він знову вчинить нові злочини та буде переховуватися від суду. Крім того ОСОБА_1 неодружений, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, переховувався від органів досудового розслідування та суду, а тому з урахуванням тяжкості вчинених ним злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі відповідно строком до 5 та 6 років, є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений буде надалі переховуватися від суду. Відтак жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зазначених вище.

ОСОБА_1 та його захисник Гриньо М.І. заперечують проти задоволення клопотання та продовження терміну перебування обвинуваченого під вартою. Як пояснив захисник, наявність в ОСОБА_1 судимостей не передбачена КПК як один із ризиків, які слід враховувати при обранні запобіжного заходу. Крім цього ОСОБА_1 має цивільну дружину, а відтак доводи прокурора про те, що він не має міцних соціальних зв`язків, є надуманими. Обраний судом розмір застави є непомірно важким для ОСОБА_1 з огляду на його важке матеріальне становище, а відтак у випадку залишення запобіжного заходу без змін просить про зменшення такого до мінімального розміру. Крім цього вказує, що у ОСОБА_1 є скарги на здоров`я, що можуть бути перешкодою для тримання його під вартою.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження утримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу суд бере до уваги те, що підсудний обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості та тяжкого в редакції КК України станом на момент вчинення злочинів, має непогашену судимість за вчинення аналогічного корисливого злочину, не має зареєстрованого шлюбу, самовільно залишив зареєстроване місце проживання, знаючи про обмеження, встановлені відносно нього при обранні раніше застосованого запобіжного заходу, що підтверджує відсутність у нього міцних соціальних зв`язків та можливість вчинення ним нових злочинів, ухилявся від явки в суд, за що був оголошений в розшук ухвалою суду, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що вищевказані обставини дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: продовжити вчинення кримінальних правопорушень та ухилитися від суду.

Суд враховує заперечення обвинуваченого та його захисника, проте наявність у обвинуваченого співжительки не є достатньою обставиною стверджувати, що в обвинуваченого є міцні та сталі зв`язки, що перешкодять йому ухилитися від суду, батьком дитини, на яку вказує обвинувачений, він із його ж слів, не записаний. Обвинувачений не заперечує, що змінив місце свого фактичного проживання самовільно, що додатково підтверджує наявність ризиків, про які йдеться у клопотанні. Скарги на стан здоров”я обвинуваченого не підтверджені жодними належними та допустимим доказами, а відтак суд не може посилатися на такі виключно зі слів ОСОБА_1 ..

Таким чином, ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження не зменшилися, що виправдовує тримання особи під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а, отже, не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.

Із цих підстав суд приходить до переконання, що застосування іншого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе створити тих умов, за яких у ОСОБА_1 буде відсутня можливість ухилитися від явки до суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому в АДРЕСА_1 , жителю АДРЕСА_2 , терміном на 60 днів, тобто до 25 листопада 2021 року включно на умовах, визначених в ухвалі Городоцького районного суду Львівської області від 05.08.2021р. в частині визначення розміру застави та виконання обов`язків, відповідно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Городоцький районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий Ференц О.І.