Рішення № 99909184, 16.09.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5840/21 2/335/2243/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участі секретаря судового засідання Попової С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 107Б, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Служба миттєвого кредитування» з позовом про визнання кредитного договору недійсним.

В обґрунтування позову зазначив, що 01.03.2021 він оформив заявку на отримання кредиту на офіційному веб-сайті відповідача та отримав кредит розміром 4 900 грн. Зобов`язання перед відповідачем були виконані у повному обсязі. Однак, через деякий час позивачу почали надходити повідомлення про наявність заборгованості. 07.04.2021 позивач через свого представника звернувся до відповідача із запитом щодо надання кредитного договору та інформації щодо наявності заборгованості. Проте, у встановлений законом строк відповіді відповідач не надав.

Позивач стверджує, що між сторонами не укладався договір в письмовій формі, як це вимагається положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Законів України «Про споживче кредитування», «Про електронну комерцію», «Про електронні довірчі послуги». Також позивач не направляв відповіді про прийняття пропозиції укласти договір, оскільки така пропозиція від відповідача не надходила. Позивач не підписував ані фізично, ані накладанням електронного цифрового підпису жодного кредитного договору, а також заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі. Отже, він не висловив свого волевиявлення на укладання цього договору згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України.

На підставі викладеного позивач просив визнати недійсним укладений між ним та відповідачем кредитний договір (а.с. 1-3).

Відповідач ТОВ «Служба миттєвого кредитування» в особі директора Новікової О.В. із позовом не погодився, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що між ним та позивачем було укладено кредитні договори №2104846872594 від 17.02.2021 та № 2106028049050 від 01.03.2021. Позивач стверджує, що виконав договір № 2106028049050 від 01.03.2021, що не відповідає дійсності, оскільки ним сплачено лише 1 750 грн. за цим договором. За договором №2104846872594 від 17.02.2021 позивачем сплачено 1 770 грн. та цей договір є виконаним. Крім того, відповідачем було надано відповідь на адвокатський запит від 07.04.2021. Зазначив, що позивач фактично обґрунтовує позов обставинами, які є підставами для визнання договору неукладеним, а не недійсним. У той же час, сторонами було дотримано порядок укладання спірного договору, оскільки позивач заповнив свої дані на сайті відповідача, ознайомився з умовами та правилами позики, підтвердив свою згоду, проставивши відповідну галочку, подав заявку, отримав унікальний код підтвердження оформлення позики через СМС на свій мобільний номер телефону, якій ввів на сайті відповідача. Зазначена послідовність дій узгоджується із приписами чинного законодавства. Крім того, позивачеві було надано кредитні кошти шляхом перерахування платіжною системою на картку, вказану позивачем. Позивач здійснив оплату в рахунок погашення кредиту. Вказані дії свідчать про укладення договору, наявність в позивача відповідного волевиявлення на його укладання, та фактичне виконання ним договору. З наведених підстав просив в задоволенні позову відмовити (а.с. 41-90).

Судом проведено такі процесуальні дій у справі.

Ухвалою суду від 04.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в спрощеному порядку, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» кредитний договір, укладений в електронній формі між сторонами від 01.03.2021 на суму 4 900 грн., а також графік розрахунків, що є його невід`ємною частиною (із наданням копій доказів в паперовому вигляді), перше судове засідання призначене на 30.06.2021 (а.с. 13).

30.06.2021 судове засідання відкладене через неявку всіх учасників справи на 29.07.2021 (а.с. 17).

29.07.2021 судове засідання відкладене з аналогічних підстав на 16.09.2021 (а.с. 20).

06.08.2021 до суду на виконання ухвали суду від 04.06.2021 надійшли витребувані документи від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (а.с. 25-39)

13.08.2021 до суду від відповідача ТОВ «Служба миттєвого кредитування» надійшов відзив на позовну заяву.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 7).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Зважаючи на те, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка в судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає її розгляду, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

17.02.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» було укладено кредитний договір № 2104846872594 (а.с. 65-69).

Крім того, 01.03.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» було укладено кредитний договір № 2106028049050 (а.с. 64, 70-74).

За змістом позовної заяви позивач просить визнати недійсним договір від 01.03.2021, а тому розгляд даної справи здійснюється саме в межах цих позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України.

Відповідно до додатку №1 до кредитного договору № 2106028049050 від 01.03.2021 (заява-анкета для отримання кредиту), позивач, ознайомившись з примірником (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що розміщені на офіційному сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua, та погодившись з ними, просив вказане Товариство надати йому кредит на особисті потреби у розмірі 4 900 грн. строком на 365 днів з правом повернення достроково. Позивач зобов`язався повернути кредит у розмірі 4 900 грн. та сплатити проценти у розмірі 1 568 грн.

Відповідно до умов кредитного договору, розмір процентів: 2% за кожен день користування кредитом за умови повернення кредиту (сплати суми заборгованості) не пізніше 16 днів з дня отримання кредитних коштів; 3,64% за кожен день користування кредитом починаючи з 17 дня після дня отримання кредитних коштів; 5,02% за кожен день користування кредитом починаючи з 46 дня після дня отримання кредитних коштів.

Дата початку нарахування процентів за користування кредитом 01.03.2021. При виникненні заборгованості позивач зобов`язався сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі 1% від суми заборгованості починаючи з першого дня заборгованості, з урахуванням умов п. 3.3 Кредитного договору. Позивач просив надавати йому кредити у подальшому на вказаний картковий рахунок на підставі Заяв-Анкет, наданих ним особисто на сайті або у відділенні Товариства та на підставі замовлення кредитних коштів з його особистого номеру телефону, а також надав згоду на списання суми заборгованості за кредитом з вказаного карткового рахунку.

Відповідно до Правил Товариство зобов`язується надати клієнту кредит, що підтверджується підписанням видаткового касового ордеру або перерахуванням на картковий рахунок клієнту суми кредиту.

Клієнту пропонується фінансова послуга, а саме - короткостроковий кредит. Клієнт має право достроково припинити договір без сплати додаткових комісій або зборів.

Позивач підтвердив, що доступ до заповнення від його імені Заяви-Анкети на сайті належить лише йому, ніякі інші особи не мають можливості скористатись від його імені можливістю оформлення електронного кредитного договору з Товариством. Всі Заяви-Анкети, що надходять від його імені на сайт належать лише йому, ніякі особи не мають можливості скористатися від його імені можливістю оформлення електронного кредитного договору з товариством. Всі Заяви-Анкети, що надходять від його імені на сайт, є дійсними та надані особисто ним. Всі заявки на видачу кредитних коштів на його картковий рахунок надані з його особистого мобільного телефону є дійсними та надані особисто ним.

Також зазначено, що клієнт має право, протягом 14 календарних днів з моменту укладення договору відкликати свою згоду на укладення договору без пояснення причин в порядку та у випадках, передбачених діючим законодавством України.

Вказано, що у разі укладення електронного Договору він підписується із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с. 64).

Аналогічні умови викладені й у змісті договору про надання фінансових послуг № 2106028049050 від 01.03.2021 «Стандартний» (а.с. 70-74).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір є консенсуальним та він вважається укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов.

За ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності спірного договору у позові позивач визначив те, що він не підписував ані фізично, ані накладанням електронного цифрового підпису договір та заяву про прийняття пропозиції на його укладання в електронній формі, а також не направляв відповіді про прийняття такої пропозиції, що свідчить про відсутність у нього волевиявлення на укладання цього договору.

Судом встановлено, що за умовами спірного кредитного договору позивачу надано грошові кошти в сумі 4 900 грн. строком на 365 днів, на умовах строковості, зворотності, платності, та позивач зобов`язався повернути вказані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Спірний договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, і з огляду на ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» до нього мають бути застосовані приписи цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідачем було надано інформацію щодо порядку (процедури) отримання кредиту та підписання електронних договорів, згідно якої під час реєстрації обов`язково визначаються наступні дані - назва, стать, дата народження, телефон, електронна пошта, пароль до доступу до особового рахунку, реєстрація можлива лише, коли клієнт погоджується з умовою на обробку його персональних даних. Після реєстрації клієнта він заповнює свої дані, а також поля про код та паспорт. Потім клієнт заповнює дані про адресу проживання, про працевлаштування, місячний прибуток, сімейний стан, про сферу діяльності, напрямок діяльності підприємства, назву підприємства, дату початку роботи. Потім заповнюються дані про контактну особу. Далі клієнт в особистому кабінеті верифікує і додає дані своєї банківської картки, на яку будуть переказуватись кошти, що здійснюється за допомогою сторонньої платіжної системи WayForPay. Після чого клієнт в особистому кабінеті на калькуляторі вибирає бажану суму і термін. Там же відображається інформація про термін повернення і суми повернення. Перш ніж отримати позику клієнт зобов`язаний ознайомитись з правилами та умовами позики, переглянувши їх по посиланню і підтвердити свою згоду, поставивши відповідну галочку в пункті «З правилами й умовами надання позики ознайомлений, і підтверджую направлення оферти у відповідності до запропонованої редакції, а також згоду на обробку персональних даних». Після подачі заявки клієнт отримує унікальний код підтвердження оформлення позики через СМС на свій мобільний номер, вказаний при реєстрації на сайті, після чого вносить його на сайті і таким чином підтверджує подачу заявки. Якщо сума позики перевищує розмір мінімальної заробітної плати, клієнту на електронну пошту надсилається лист з паспортом споживчого кредиту. Створена заявка проходить внутрішній алгоритм прийняття рішення про можливість видачі, аналізуючи дані про клієнта. В разі позитивного рішення про видачу позики система генерує унікальний код, який використовується уповноваженою особою відповідача для підтвердження підписання кредитного договору в порядку, визначеному ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», після чого система переводить клієнту на картку суму, зазначену в заявці через платіжну системи за допомогою ТОВ ФК «ВейФорПей».

Спірний договір підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронний документ та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документу.

За статтею 6 вказаного Закону електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документу, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документу. Відносини, пов`язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документу як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Пунктом 12 частини 1 статті 3 вказаного Закону зазначено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З матеріалів справи встановлено, що після подачі заявки, позивач отримав на свій телефон, вказаний у заявці, СМС-повідомлення з унікальним кодом, який ввів на сайті bistrozaim.ua, що підтверджується наданою відповідачем інформацією щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладання електронного договору, вчинених Товариством та Заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею із зазначенням часу та дати таких дій.

Крім того, позивач ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, надавши про себе відповідні данні для заповнення формуляра заяви, зокрема, П.І.Б, РНОКПП, місце проживання, телефон, е-mail, дані паспорту, банківського (карткового) рахунку та банківської установи, та шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписав зазначену заяву-анкету (а.с. 75-78).

На підтвердження факту укладення даного договору саме позивачем свідчить також зазначення в договорі його особистих даних, таких як номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання та надсилання відповідачу копії свого паспорта, а також надання номеру мобільного телефону, за допомогою якого можливо «підписати» договір шляхом надсилання відповідного коду.

Позивач у позовній заяві не наводить заперечень щодо належності йому номеру телефону НОМЕР_1 , за яким відбулась вищезазначена ідентифікація, станом на день укладання договору.

Отже, суд доходить висновку, що позивач здійснив всі дії, необхідні для ідентифікації себе в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача, самостійно ввівши всі свої дані та підписавши спірний кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Доводи позивача щодо не підписання договору суд не бере до уваги, оскільки кредитний договір укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується із приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Також суд вважає безпідставними доводи позивача про не направлення йому пропозиції укласти договір, оскільки Правила та умови надання грошових коштів у кредит перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті. Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Отже, позивач мав змогу ознайомитись із даною пропозицією. Крім того, як встановлено судом вище, позивач акцептував дану пропозицію шляхом заповнення і підписання її за допомогою одноразового ідентифікатора.

Також суд звертає увагу, що договір був виконаний з боку відповідача, оскільки позивачеві 01.03.2021 були перераховані грошові кошти в сумі 4 900 грн. на банківську картку позивача, емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 03.08.2021 (а.с. 81). Позивачем у встановленому законом порядку на засадах змагальності не спростовано факту отримання вказаних грошових коштів.

Крім того, довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 03.08.2021 підтверджено, що позивач здійснював оплату за кредитом, а саме 19.03.2021 сплатив 600,00 грн., 21.03.2021 - 400,00 грн., 23.03.2021 - 750,00 грн. (а.с. 82-83).

Вказані дії позивача, на переконання суду, спростовують його доводи щодо не підписання договору, не отримання та не погодження пропозиції на його укладання.

Будь-яких інших доказів на спростування презумпції правомірності укладеного між сторонами правочину матеріали справи не містять. Зокрема, позивачем на засадах змагальності не спростовано, що під час укладення кредитного договору він діяв свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодився з його умовами, визначивши при цьому характер правочину і всі його істотні умови.

Таким чином, законні підстави для визнання спірного кредитного договору недійсним відсутні, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 76-80, 141, 247, 263-266, 268, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» про визнання кредитного договору недійсним відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2021 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», ЄДРПОУ 38839217, адреса місцезнаходження: вул. Незалежної України, буд. 39-А, офіс 25, м. Запоріжжя).

Суддя А.В. Шалагінова