Ухвала суду № 9990803, 27.05.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

У Х В А Л А

27 травня 2010 р. Справа № 9/103-08

за позовом:Вінницького державного аграрного університету ( вул. Сонячна, 3, м.Вінниця, 21008)

до:Іллінецького державного аграрного коледжу (вул. Червона площа, буд. 2, м. Іллінці, Вінницька обл., 22700) до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке", код ЄДРПОУ - 36131454 (вул. Леніна, 6, село Іллінецьке, Іллінецький район, Вінницька область, 22712)

про стягнення 2621424,56 грн. заборгованості

Головуючий суддя: Балтак О.О.

Cекретар судового засідання: Кравчук Н.Л.

За участю представників сторін:

Позивача: Саюк Б.О. - представник за довіреністю

Відповідача 2 (боржника) Мудрик О.А. - представник за довіреністю

Відповідача 1 (боржника Гончар О.І. - представник за довіреністю

ДВС : не з"явився

В С Т А Н О В И В :

Подано позов на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції. Фактично заявлений позов є скаргою на неправомірні дії державного виконавця.

Статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено вимоги до виконавчого документа: місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб) стягувача і боржника, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), Індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб -платників податків), а також, дата набрання чинності рішенням.

Ухвала господарського суду Вінницької області від 29 січня 2009 року по справі № 9/103-08, яка є виконавчим документом, не відповідає, як вважає скаржник, вимогам статті 19 ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки в ній назва стягувача по справі господарського суду Вінницької області № 9/103-08 не відповідає назві стягувача за заявою про порушення виконавчого провадження від 25 березня 2010 року за № 01-1058.

Так в ухвалі господарського суду Вінницької області від 29 січня 2009 року по справі № 9/103-08 назву Стягувача зазначено як Вінницький державний аграрний університет та не вказано ідентифікаційний номер та не зазначено дати набрання ухвалою чинності, строк пред'явлення ухвали до виконання.

В заяві стягувача про порушення виконавчого провадження від 25 березня 2010 року за № 01-1058 назву стягувача зазначено по іншому, а ніж у виконавчому документі, а саме, як Вінницький національний аграрний університет та не вказано ідентифікаційний номер та не зазначено строк пред'явлення ухвали до виконання і відсутня печатка стягувача.

Вищенаведене свідчить, як вважає скаржник, про невідповідність ухвали господарського суду Вінницької області від 29 січня 2009 року по справі № 9/103-08 вимогам передбаченим Закону.

Таким чином, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону державний виконавець мав відмовити у відкритті виконавчого провадження.

Однак, незважаючи не вищенаведене, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Петренком Сергієм Борисовичем винесено постанову від 08.04.2010 року ВП №18513110 про відкриття виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог боржника - державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Згідно із ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктами 1 та 2 ст.З Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів; у тому числі на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом, які є виконавчими документами.

Частиною першою ст.24 України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Мирова угода, укладена сторонами в ході судового розгляду, подається на затвердження господарського суду; (ч.4 ст.121 ГПК України).

У п. 9 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року №02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" {із змінами, внесеними рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 31.05.2007 року №04-5/103 "Про внесення змін та доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і роз'яснень та рекомендацій президії Вищого господарського суду України і про визнання таким, що втратило чинність, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України") зазначається, що згідно із частиною четвертою статті 121 ГПК мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Ця ухвала є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті З Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 19 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою. У випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, укладеної в процесі виконання судового рішення і затвердженої господарським судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду.

Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу. Ухвала про затвердження мирової угоди повинна відповідати вимогам ст. 86 ГПК.

Частина 2 ст. 86 ГПК України встановлює вимоги до змісту ухвали. В ухвалі має бути зазначено: 1) найменування господарського суду; номер справи; дату винесення ухвали; найменування сторін; ціну позову; вимогу позивача: прізвища судді (суддів); прізвища представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); 2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; 3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; 4} висновок з розглянутого питання; 5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи; 6) строки, визначені господарським судом. При цьому, як зазначається у п. 5 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року №02-5/422 "Про судове рішення", господарські суди повинні дотримуватися передбаченої статтею 86 ГПК послідовності викладення ухвали.

Ухвала суду від 29.01.2009 року про затвердження мирової угоди укладеної між позивачем та відповідачем за змістом відповідає вимогам ст.86 ГПК України.

Стосовно відсутності в ухвалі про затвердження мирової угоди указівки на дату набрання нею законної сили та строків пред'явлення її до примусового виконання слід зазначити таке.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвали про затвердження мирової угоди.

Пунктом 7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року №02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" також роз'яснено госпродарським судам, що можливості оскарження ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання судового рішення (частина четверта статті 121 ГПК), законом не передбачено.

Отже, оскільки ухвала про затвердження мирової угоди не підлягає оскарженню, то вона набирає законної сили з дня її прийняття.

Положеннями ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом певного строку, встановленого для їх пред'явлення. Для виконавчих листів та інших судових документів такий строк становить 3 роки.

Статтею 21 Закону також визначається і порядок обчислення цих строків, зокрема встановлено порядок обчислення такого строку для виконання рішень господарських судів. Для примусового виконання ухвал господарського суду порядку обчислення такого строку законом не встановлено.

У випадку пред'явлення до виконання ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди за умов відсутності спеціальних норм закону, якими би було врегульовано специфіку виконання таких виконавчих документів, можливим є застосування положень про виконання рішень, які передбачають стягнення періодичних платежів.

Як відомо, рішення про стягнення періодичних платежів можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

Посилання боржника на положення статті 4 Закону України "Про виконавче провадження " та на невідповідність резолютивної частини ухвали змісту цієї статті не може бути підставою для відмови у прийнятті виконавчого документа до виконання з огляду на наступне.

Підстави для прийняття державним виконавцем рішення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання прямо визначені законом (ст.26 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі, якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду., який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа. Суд, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у 10-денний строк з дня її надходження і при необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх змісту. Про роз'яснення рішення чи змісту документа або відмову в цьому суд постановляє ухвалу (ст.28 Закону України "Про виконавче провадження ", ст. 89 ГПК України).Отже, державний виконавець має право на звернення до господарського суду із заявою про роз'яснення рішення, ухвали лише після відкриття виконавчого провадження та в межах цього провадження.

Таким чином, зі змісту положень ст.ст. 86, 121 ГПК України, ст.ст.З, 19, 21 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що ухвала суду від 29.01.2009 року про затвердження мирової угоди у справі № 9/103-08 є виконавчим документом і підлягає виконанню органом Державної виконавчої служби відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Підстав для зупинення провадження щодо постанови відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції від 08.04.2010 р. ВП № 18513110 суд не вбачає.

Також суд не знаходить підстав визнання неправомірними дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Петренка С.Б. щодо відкриття виконавчого провадження по ухвалі про затвердження мирової угоди від 29.01.2009 р. у справі № 9/103-08.

Керуючись ст.. ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні вимог щодо визнання неправомірними дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Петренка С.Б. щодо відкриття виконавчого провадження по ухвалі про затвердження мирової угоди від 29.01.2009 р. у справі № 9/103-08 та зупинення виконавчого провадження відмовити.

Органу Державного казначейства у відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 повернути державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" вул. Леніна, 6 с. Іллінецьке, Іллінецький район Вінницька область 22712 державне мито у сумі 102 грн., перераховане згідно платіжного доручення № 738 від 14. 04. 2010 р.

3. Органу Державного казначейства у відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.93 р. № 7-93 та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" повернути Державному підприємству Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" вул. Леніна, 6 с. Іллінецьке, Іллінецький район Вінницька область 22712 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., перераховані згідно платіжного доручення № 730 від 14.04.2010 р.

                                         Суддя

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Сонячна, 3, м.Вінниця, 21008)

3 - відповідачу 1(вул. Леніна, 6, село Іллінецьке, Іллінецький район, Вінницька область, 22712)

4- відповідачу 2 ( вул Черврна площа, 2 м. Іллінці Вінницька область 22700)

5 - Державній виконавчій службі ( вул Леніна, 27 м. Іллінці, Іллінецького району Вінницької області)