Рішення № 9990209, 28.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

28.05.2010Справа №2-19/1851-2010

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Трігла» (03680, м. Київ, вул. Перемоги, 56)

до відповідача – Відкритого акціонерного товариств «Крим» (97420, АРК, м. Євпаторія, вул. Виноградна, 5)

про стягнення 102016,22 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

від позивача – Пискун С.М., представник, довіреність №45 від 14.05.2010р.

від відповідача – Кривенко Н.Є., представник, довіреність №34 від 13.04.2010р.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трігла» звернулось до господарського суду АРК з позовом до відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Крим» про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 102016,22 грн., а також судові витрати.

В процесі розгляду справи позивач відповідною заявою, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, яка прийнята судом до розгляду, зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 92016,22 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договорам поставки № 07-02 від 02.02.2009 р., щодо оплати у повному обсязі за отриманий від позивача товар, у зв’язку з чим у відповідача станом на день розгляду справи виникла заборгованість у розмірі 82016,22 грн.

У судовому засіданні позивач відповідною заявою, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 82016,22 грн., а також судові витрати.

Суд приймає заяву позивача про зменшення суми позовних вимог до розгляду.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив по справі, згідно якого позовні вимоги визнає частково у сумі 82016, 22 грн. у зв’язку зі сплатою ним суми боргу у розмірі 10000грн., що підтверджує платіжним дорученням від 17.05.2010р., а також просить суд розстрочити виконання рішення суду по даній справі, зобов’язавши ВАТ «Крим» погасити борг до 01.10.2010р. (рівними частками), оскільки на підприємстві склалось важке економічне становище та виконання рішення у повному обсязі призведе до погіршення становища та негативних наслідків.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд –

В С Т А Н О В И В :

02 лютого 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трігла» (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Крим» (Покупець) був укладений договір поставки №07-02, відповідно до якого Постачальник зобов’язується розробити, виготовити, передати товар і сплатити за нього суму у розмірі, передбаченому в Специфікаціях даного договору, що є невід’ємною частиною договору.

Покупець сплачує товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, на підставі рахунку-фактури Постачальника на кожну окрему партію товару. Умови оплати на кожну партію товару визначається у Специфікаціях до даного договору. Датою платежу є дата перерахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця ( п.п.5.1, 5.2, 5.3 договору).

Ціна товару вказується у специфікаціях до даного договору. Загальна сума договору складається з суми усіх специфікацій (п.5.1, п.5.2.)

Матеріалами справи, а саме - специфікацією № 1 до договору поставки № 07-02 від 02.02.2009 р., накладною № 77 від 12.03.2009 р., накладною № 100 від 26.03.2009 р., рахунком № 65 від 17.02.2009р., накладною № 79 від12.03.2009р., довіреностями ЯНЖ № 98 від 12.03.2009 р., ЯНЖ № 99 від 12.03.2009р., ЯНЖ № 129 від 26.03.2009р. підтверджується факт поставки товару відповідачу на загальну суму 244032,44 грн.(а.с. 11-18).

За отриманий товар відповідач сплатив позивачу грошові кошти у загальному розмірі 142016,22 грн., що підтверджують матеріали справи, а саме: банківські виписки по платіжнім дорученням № 111 від 11.02.2009 р. на суму 113940,00 грн., № 151 від 19.02.2009 р. на суму 8076,22 грн., № 594 від 04.08.2009 р. на суму 20000,00 грн. (а.с.19-20, 23).

В ході судового провадження у даній справі відповідач свої зобов'язання по сплаті за отриманий від позивача товар виконав частково, сплативши позивачу грошові кошти у загальному розмірі 20000,00 грн., що підтверджують банківські виписки по платіжнім дорученням № 183 від 20.04.2010 р. на суму 10000,00 грн. та № 269 від 17.05.2010 р. на суму 10000,00 грн. ( а.с. 55, 95).

У зв’язку з чим позивач відповідною заявою в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 82016,22 грн., у зв’язку із сплатою заборгованості на суму 20000,00 грн.

Доказів оплати суми боргу у розмірі 82016,22 грн. відповідачем суду не надано. При цьому суд приймає до уваги визнання відповідачем позову у вказаній сумі ( а.с. 68).

Отже сума заборгованості Відкритого акціонерного товариства «Крим» за отриманий від позивача за договором поставки №07-02 від 02.02.2009 р. товар, станом на день розгляду справи, складає 82016,22 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником зобов’язання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його в будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг у семиденний строк зі дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не слідує з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 Цивільного Кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 193 Господарського Кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням їх зменшення, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, тому підлягають задоволенню.

У задоволенні клопотання відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення по даній справі до 01.10.2010 р. (рівними частинами) суд відмовляє у зв’язку з наступним.

Згідно п.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому слід враховувати приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, у виняткових випадках, господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти надання розстрочки виконання судового рішення по даній справі посилаючись на не менш складне економічне становище підприємства позивача.

В обґрунтування заявленого клопотання представником відповідача надані суду документи, які свідчать про існування дебіторської заборгованості ВАТ «Крим». Представник відповідача стверджує, що накладення арешту на рахунки та негайне виконання рішення у повному обсязі може паралізувати діяльність ВАТ «Крим» та приведе до негативних наслідків по відношенню до інших контрагентів.

Проте викладені представником відповідача аргументи (щодо наявності заборгованості перед відповідачем інших осіб, тяжкий його фінансовий стан тощо) не є за змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Також слід зазначити, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у вирішенні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Крім того, стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає суду лише право, а не обов’язок розстрочки або відстрочення виконання судового рішення.

Оскільки представником відповідача не доведено суду наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення відсутні.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошена у судовому засіданні 28.05.2010 р. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України рішення оформлено та підписано 02.06.2010 р.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти заяву про зменшення позовних вимог.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крим» (97420, АРК, м. Євпаторія, вул. Виноградна, 5, р/р 2600210733 в ВАТ Банк «Морський», м. Севастополь, МФО 324742, ЄДРПОУ 16513457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трігла» (р/р 26009656 в ПАТ «Легбанк», м. Києва, МФО 30056, ЄДРПОУ 19021476) 82016,22 грн. заборгованості, 1020,16 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          У задоволенні клопотання представника відповідача про надання розстрочки виконання рішення відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Лагутіна Н.М.