Рішення № 9990166, 31.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

31.05.2010Справа №2-19/2079-2010 За позовом – Заступника прокурора м.Керчі в інтересах держави в особі 1) Виконавчого комітету Керченської міської ради, м.Керч АР Крим 2) Комунального підприємства «Парк культури та відпочинку», м.Керч АР Крим

до відповідачів – 1) Керченської міської ради, м.Керч АР Крим; 2) ТОВ «Рандекс», м.Керч АР Крим

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – 1) КРП «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», м.Керч АР Крим

про скасування рішення та визнання договору купівлі-продажу недійсним

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивачів – 1) Мочаєва Н.В. – гол. спец. юр. відділу, дов. № 02-23/1987 від 02.12.2009 р.; 2) не з’явився;

Від відповідачів - 1) не з’явився; 2) Ємельянов С.О. – представник, дов. № 10 від 01.01.2009 р.;

Від третіх осіб – 1) не з’явився;

Від прокуратури – Яковлєв О.О.- посв. № 09211;

У судовому засіданні брав участь спеціаліст Регіонального відділення Фонду державного майна України в м.Севастополі та АР Крим – Сазонов О.В. – перший заступник начальника, дов. № 7 від 12.01.2010 р.;

Суть спору: Заступник прокурора м.Керчі звернувся до Господарського суду АРК з позовною заявою в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Керченської міської ради та КП «Парк культури та відпочинку» до відповідачів Керченської міської ради та ТОВ «Рандекс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору КРП «Керченське МБРТІ», у якій просить суд визнати незаконним та зобов’язати Керченську міську раду скасувати рішення від 15.10.2003 р., прийняте 14 сесією Керченської міської ради 24 скликання «Про внесення доповнень в рішення 7 сесії Керченської міської ради 24 скликання від 03.02.2003 р. «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації в 2003 році» в частині включення будівлі літнього театру загальною площею 711,6 кв.м., розташованої за адресою: м.Керч, вул.Свердлова, 1, в перелік об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем; визнати недійсним договір купівлі-продажу шляхом викупу від 13.01.2004 р. № 154, укладений між Керченською міською радою та ТОВ «Рандекс»; зобов’язати сторін за договором купівлі-продажу шляхом викупу від 13.01.2004 р. № 154, укладеному між Керченською міською радою та ТОВ «Рандекс» повернути один одному у натурі все, що вони одержали на виконання цього правочину та зобов’язати КРП «Керченське міське БРТІ» виключити з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності за ТОВ «Рандекс» на будівлю літнього театру загальною площею 711,6 кв.м., розташовану за адресою: м.Керч, вул.Свердлова, 1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу № 154 від 13.01.2004 р. було порушено законодавство, яке регулює питання приватизації комунального майна, та цей договір підлягає визнанню недійсним відповідно ч. 1 ст.203 Цивільного кодексу України.

Також, у позовній заяві прокурор просить поновити строк позовної давності для оскарження рішення Керченської міської ради від 15.10.2003 р. та договору купівлі-продажу шляхом викупу від 13.01.2004 р., посилаючись на те, що про укладення вказаного договору прокурору м. Керчі стало відомо за результатами прокурорської перевірки законності приватизації об’єктів комунальної власності, що відносяться до об’єктів культури, яка проведена в березні 2010 р.

Відповідач ТОВ «Рандекс» усно проти позову заперечував, однак письмового відзиву на позовну заяву не представив.

Відповідач Керченська міська рада 11.05.2010 р. надіслав до суду відзив на позовну заяву, але не висловив у ньому чіткої позиції щодо заявлених вимог відповідно до приписів статті 59 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 11.05.2010 р. за клопотанням позивача судом було вжито заходів забезпечення позову, а саме: заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Рандекс» (АР Крим, м.Керч, вул. Самойленко, 14, кв.12, ідент. код 32165212) здійснювати будь-які дії, пов’язані з відчуженням на користь третіх осіб об’єкту нерухомого майна – будівлю літнього театру загальною площею 711,6 кв.м., розташованої за адресою: м.Керч, вул.Свердлова, 1.

Крім того, ухвалою господарського суду АР Крим від 11.05.2010 р. суд викликав у судове засідання для дачі пояснень з питань, щодо можливості приватизації будівлі літнього театру, яка знаходилась в комунальній власності територіальної громади м.Керч та перебувала на балансовому обліку Керченського державного центрального міського парку культури та відпочинку, спеціаліста Регіонального відділення Фонду державного майна України в м.Севастополі та АР Крим, м.Севастополь.

Позивач КП «Парк культури та відпочинку» явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неприбуття суд не сповістив.

Відповідач Керченська міська рада явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неприбуття суд не сповістив.

Від третьої особи КРП «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника за наявними у справі матеріалами. Дане клопотання судом задоволено.

Суд згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням представників сторін вони давали пояснення на російський мові.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами у порядку ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) представниками сторін не заявлялося.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В С Т А Н О В И В :

Рішенням 14 сесії Керченської міської ради 24-го скликання від 15.10.2003 р. «Про внесення доповнень в рішення 7 сесії міської ради 24 скликання від 03.02.2003 р. «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2003 році» було вирішено включити до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, будівлю літнього театру площею 711,6 кв.м., яка розташована за адресою: м.Керч, вул. Свердлова, 1 (а.с.17).

30.01.2004 р. між Територіальною громадою в особі Керченської міської ради (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рандекс» (Покупець) був укладений договір купівлі продажу приміщення шляхом викупу № 154 (а.с.13-16).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору від 30.01.2004 р. Продавець передає у власність Покупцю державне майно – будівлю літнього театру літ. «А-А1-А2», загальною площею 711,6 кв.м., що знаходяться за адресою м. Керч, вул. Свердлова, 1, і належать Продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Керченської міської ради 12.12.2003 р., згідно рішення виконкому № 1081 від 08.01.2004 р., та зареєстрованого в Реєстрі прав власності Керченським ОП БТІ 21.01.2004 р. за № 4292649, а Покупець зобов’язується прийняти приміщення і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі та пройти реєстрацію об’єкта у бюро технічної інвентаризації м.Керчі.

Відповідно до п.1.2 вказаного договору від 30.04.2010 р. право власності за договором виникає у Покупця з моменту його нотаріального посвідчення.

Вказаний договір купівлі продажу приміщення шляхом викупу № 154 був посвідчений нотаріально 30.04.2004 року приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу Петуховою В.А., зареєстрований в реєстрі за № 379, а також пройшов державну реєстрацію відповідно до рішення виконавчого комітету Керченської міської ради від 13.02.2004 р. № 78.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідачем Керченською міською радою при приватизації будівлі літнього театру, розташованої за адресою: м.Керч, вул.Свердлова, 1, загальною площею 711,6 кв.м. були порушені норми Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації» (від 18.05.2000р. № 1723-III у редакції станом на 15.05.2003 р.) та Положення про порядок приватизації об'єктів групи Ж, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 1693 від 14.08.2000 р., а саме: будівлю літнього театру було класифіковано як об’єкт групи А, тоді як даний об’єкт - будівля літнього театру перебувала на балансі Керченського державного центрального міського Парку культури та відпочинку та підлягає приватизації як об’єкт групи Ж.

Крім того, позивач вважає, що договір купівлі-продажу приміщення шляхом викупу № 154 від 30.01.2004 р. підлягає визнанню недійсним згідно вимогам ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003, № 435-IV із змінами та доповненнями) як такий, що суперечить актам цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову Заступника прокурора м.Керчі з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР із змінами та доповненнями) з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з приписами статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР із змінами та доповненнями) територіальній громаді м.Керч належить право комунальної власності на землю.

Органи місцевого самоврядування, в даному випадку Керченська міська рада, від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання, фінансування об'єктів, що приватизуються і передаються у користування та оренду. При цьому, доцільність, порядок, строк та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною Радою.

Також, відповідно до пункту 30 частини 1 статті 26 «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР із змінами та доповненнями) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна; про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним; про надання у концесію об'єктів права комунальної власності; про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Рішенням 22 сесії Керченської міської ради 23 скликання від 20.03.2001 р. «Про передачу частини повноважень виконавчому комітету» виконавчий комітет Керченської міської ради визначено органом приватизації м.Керчі та передано йому наступні повноваження в частині приватизації майна комунальної власності: затвердження експертної оцінки вартості майна, здійснення реєстрації договорів купівлі-продажу об’єктів комунальної власності та визначення дат інвентаризації та оцінки майна комунальної власності (а.с.21).

Як вбачається з тексту рішення від 15.10.2003 р., яке оскаржується прокурором, при його прийнятті Керченська міська рада керувалась Законом України «Про Державну програму приватизації на 2000-2002 рік» та Законом України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Відповідно до Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації» (від 18.05.2000р. № 1723-III у редакції станом на 15.05.2003 р.), з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації здійснюється класифікація об'єктів приватизації, згідно якої до групи А відносяться - цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси; до група Ж відносяться - незалежно від вартості об'єкти охорони здоров'я, освіти, культури, мистецтва та преси, фізичної культури і спорту, телебачення та радіомовлення, видавничої справи, а також об'єкти санаторно-курортних закладів, профілакторії, будинки і табори відпочинку (за винятком об'єктів санаторно-курортних закладів і будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах), у тому числі об'єкти соціально-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємств, у разі їх невключення до складу майна, що передається в комунальну власність або приватизується, крім об'єктів, які не підлягають приватизації відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Як вбачається з матеріалів справи, будівля літнього театру загальною площею 711,6 кв.м., що знаходиться за адресою м. Керч, вул. Свердлова, 1, перебувала на балансі Керченського державного центрального міського Парку культури та відпочинку.

Правонаступником Керченського державного центрального міського Парку культури та відпочинку був Керченський Центральний міський Парк культури та відпочинку, а в подальшому правонаступником Керченського Центрального міського Парку культури та відпочинку стало Комунальне підприємство «Парк культури та відпочинку», що підтверджується Статутом, затвердженим Рішенням 14 сесії Керченської міської ради 5 скликання від 30.01.2007 р. (а.с.23-28).

Комунальне підприємство «Парк культури та відпочинку» засновано на комунальній формі власності та створено на підставі рішення засновника-власника – Керченської міської ради (п.1.1 Статуту). Діяльність підприємства здійснюється, зокрема, відповідно до «Засад законодавства України про культуру» (п.1.4 Статуту).

У своєму позові Заступник прокурора м.Керчі зазначає, що класифікація будівлі літнього театру, яка входила до складу Керченського державного центрального міського Парку культури та відпочинку і є об’єктом групи Ж, як об’єкту групи А призвело до порушення порядку та способу її приватизації, посилаючись при цьому на п.95 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації» (від 18.05.2000р. № 1723-III у редакції станом на 15.05.2003 р.) та п.1.7 Положення про порядок приватизації об'єктів групи Ж, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 1693 від 14.08.2000 р., якими передбачено, що «з метою збереження профілю діяльності вказаних об’єктів продаж їх здійснюється переважно конкурентними способами – по некомерційному конкурсу».

Суд критично ставиться до таких тверджень позивача з наступних підстав.

У пункті 95 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації» (від 18.05.2000р. № 1723-III у редакції станом на 15.05.2003 р.), вказано, що приватизація майна об'єктів, віднесених до групи Ж, здійснюється способами, передбаченими цією Програмою. З метою збереження профілю діяльності зазначених об'єктів продаж їх здійснюється переважно за некомерційним конкурсом.

Слід зазначити й той факт, що приписи пп.95, 96, 97 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації» (від 18.05.2000р. № 1723-III у редакції станом на 15.05.2003 р.) лише зазначають переважний спосіб приватизації як некомерційний конкурс, але не містять заборони щодо застосовування інших способів приватизації, у тому числі і викупу.

Відповідно до п.1.6 Положення про порядок приватизації об'єктів групи Ж, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 1693 від 14.08.2000 р., приватизація об'єктів групи Ж здійснюється шляхом: продажу за некомерційним конкурсом, продажу на аукціоні, викупу.

У пункті 1.7. Положення про порядок приватизації об'єктів групи Ж, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 1693 від 14.08.2000 р. зазначено, що приватизація майна об'єктів групи Ж здійснюється переважно конкурентними способами. Некомерційний конкурс застосовується для продажу об'єктів групи Ж, перепрофілювання яких може призвести до виникнення невдоволеного попиту населення адміністративних одиниць, на території яких ці об'єкти розташовано, на товари (роботи, послуги), які виробляються цими об'єктами.

Ні прокурором, ні позивачами Виконавчим комітетом Керченської міської ради та Комунальним підприємством «Парк культури та відпочинку» не представлено доказів, щодо необхідності застосування саме некомерційного конкурсу при здійсненні приватизації будівлі літнього театру, розташованого за адресою: м. Керч, вул. Свердлова, 1.

Також, суд критично ставиться до твердження Заступника прокурора м. Керчі про те, що згідно п.101 розділу 9 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації» (від 18.05.2000р. № 1723-III у редакції станом на 15.05.2003 р.) та п.1.8 Положення про порядок приватизації об'єктів групи Ж, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 1693 від 14.08.2000 р., право викупу об’єкту групи Ж має підприємство, яке більше 5 років утримує об’єкт групи Ж за рахунок власних засобів, а оскільки ТОВ «Рандекс» до ухвалення органом приватизації рішення про викуп їм спірного об’єкту утримало його близько 10 місяців, тому право викупу у нього не виникло.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2002 року між Виконавчим комітетом Керченської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рандекс» (Орендар) був укладений договір на оренду нежитлових приміщень (а.с.18-20).

Відповідно до розділу 1 вказаного договору оренди від 20.12.2002 року згідно рішення комітету по передачі в оренду майна комунальної власності від 02.10.2002 р. № протоколу 12 Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлю), розташоване за адресою: м.Керч, вул.Свердлова, 1, загальною площею 711,6 кв.м., яке перебуває на балансі Керченського державного центрального міського Парку культури та відпочинку. Згідно п. 9.1 даний договір діє з 20.12.2002 р. до 20.12.2004 р. строком на 2 роки.

У п.101 розділу 9 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації» (від 18.05.2000р. № 1723-III у редакції станом на 15.05.2003 р.) вказано, що підприємство, яке більш як 5 років утримує за рахунок власних коштів об'єкт групи Ж, має першочергове право на викуп об'єкта за експертною оцінкою.

Також у пункті 1.8 Положення про порядок приватизації об'єктів групи Ж, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 1693 від 14.08.2000 р. зазначено, що підприємство, яке створене в процесі приватизації або корпоратизації та яке більш як 5 років утримує за рахунок власних коштів в належному стані об'єкт групи Ж, має першочергове право на викуп цього об'єкта

Тобто, у даному випадку строк утримання ТОВ «Рандекс» в оренді будівлі літнього театру не впливає на можливість ним здійснення викупу у подальшому.

Відповідно до п.1 ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (від 06.03.1992, № 2171-XII із змінами та доповненнями) Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.

Згідно Рішення Конституційного Суду України № 14РП/2000 від 13.12.2000 р., способи приватизації визначаються шляхом прийняття органами приватизації рішень про затвердження конкретних переліків об'єктів приватизації.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (від 06.03.1992, № 2171-XII із змінами та доповненнями) викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".

Згідно ст.23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (від 06.03.1992, № 2171-XII із змінами та доповненнями) право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації. Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм, суд вважає, що Керченська міська рада при прийнятті рішення від 15.10.2003 р. «Про внесення доповнень в рішення 7 сесії міської ради 24 скликання від 03.02.2003 р. «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2003 році» діяла у рамках наданих їй повноважень, тому суд не вбачає підстав для скасування відповідного рішення.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003, № 435-IV із змінами та доповненнями) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У свою чергу ч.1 ст. 203Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003, № 435-IV із змінами та доповненнями) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Оскільки судом не виявлено порушень законодавства Керченською міською радою при прийнятті рішення від 15.10.2003 р. «Про внесення доповнень в рішення 7 сесії міської ради 24 скликання від 03.02.2003 р. «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2003 році» та при укладенні договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 30.01.2004 р. № 154, у суду немає підстав для застосування ст.215 та ст. 216 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003, № 435-IV із змінами та доповненнями), у зв’язку з чим вимоги Заступника прокурора м.Керчі про визнання договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 30.01.2004 р. № 154 недійсним задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) суд -

В И Р І Ш И В :

·          У задоволенні позову відмовити.

Рішення оформлено

відповідно до ст.ст.84, 85 ГПК України

04.06.2010 р.

Рішення направити на адреси:

·          Виконавчий комітет Керченської міської ради, 98300, м. Керч, вул. Кірова, 17

·          КП «Парк культури та відпочинку», 98300, м. Керч, вул. Свердлова, 5

·          Керченська міська рада, м. Керч, вул. Кірова, 17

·          ТОВ «Рандекс», 98300, м. Керч, вул. Самойленко, 14, кв. 12

·          КРП «Керченське міське БРТІ», 98300, м. Керч, вул. Г.Петрова, 37

·          Прокуратура м. Керчі, 98300, м. Керч, вул. Радянська, 12

·          Прокуратура АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.