Рішення № 9989942, 31.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

31.05.2010Справа №2-9/2499-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр", м. Дніпропетровськ

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд", АР Крим, м. Сімферополь

Про стягнення 9 636,43 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Голота Н.В., ю/к, дов. пост. №б/н від 01.02.2010 року.

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 9 636,43 грн. заборгованості, у тому числі 9000,40 грн. основного боргу, 333,63 грн. пені, 48,82 грн. 3 % річних, 253,55 грн. індексу інфляції, а також 102 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його адресу рекомендованою кореспонденцією. Факт отримання відповідачем ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим підтверджується поштовим повідомленням. Причина не явки представника відповідача і не наданням їм, витребуваних документів, суду не відома.

Справа розглядається по наявним у неї матеріалам, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслуховує пояснення представника позивача, суд –

В с т а н о в и в:

13.10.2009 року між сторонами був укладений договір поставки №24.

У відповідності п. 1.1 даного договору Позивач зобов'язувався поставити Відповідачу товар, а Відповідач зобов'язувався прийняти та своєчасно сплатити вартість товарів, які знаходяться у глибокій заморозці або є охолодженими відповідно до умов договору.

Пунктом п. 5.6 договору сторони передбачили, що термін сплати вартості Товару не повинен перевищувати 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки товару Покупцю.

Згідно з умовами Договору Товар вважається поставленим Позивачем (Постачальником) та прийнятим Відповідачем (Покупцем) з моменту підпису про це уповноваженої особи останнього у товаросупроводжувальних документах Позивача (Постачальника). Більш того, Відповідач, підписавши Договір, тим самим підтвердив, що особи які розписуються в товарних накладних, належним чином уповноважені на прийняття Товару від Позивача, і їх підпис, засвідчений печаткою або штампом Відповідача, є достатнім доказом отримання Товару.

Відповідно до умов даного Договору Відповідачу Позивачем був поставлений Товар на загальну суму 14000,40грн., що підтверджується видатковою накладною №с/86986 від 26.01.2010р. Строк оплати – по 16.02.2010р. включно.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином, однак, відповідач не провів оплату за одержаний товар не повністю тільки на суму 5000грн., що підтверджується видатковою накладною №130 від 28.01.2010р., у зв’язку з чим станом на 23.04.2010 року має заборгованість перед позивачем у сумі 9000,40 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія по оплаті боргу вих. № 76 від 09.04.2010року, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 9000,40 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 253,55 грн. індексу інфляції за період з лютого по березень 2010 р. та 48,82 грн. 3% річних за період з 17.02.2010р. по 23.04.2010 р.(згідно розрахунку позивача)

Позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції підлягають частковому задоволенню у сумі 81 грн. за березень 2010 р., оскільки позивачем при розрахунку індексу інфляції був невірно ухвалений період стягнення індексу інфляції.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 48,82 грн. 3% річних підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи..

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 333,63 грн. пені за період з 17.02.10р. за період з 17.02.2010р. по 23.04.10р. Свої вимоги про стягнення пені позивач обгрунтовуває ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення пені не підлягають задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до ст. 547 ч.1 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Однак, сторонами при укладенні договору № 24 від 13.10.2009 року не була передбачена відповідальність покупця за несвоєчасну оплату.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 31.05.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити часткове.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" (95053, АРК, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17-А, Код ЄДРПОУ 34700645, св-во №100004872, ІПН 34700641099 п/р 26004056710800 МФО 351005, АКІБ „УкрсібБанк" м. Сімферополь) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 98, п/р 26000002300104, в ПАТ „АктаБанк", МФО 307394, ЄДРПОУ 24429899, св-во №100160601, ІПН 244298904667) 9000,40 грн. основного боргу, 48,82 грн. 3 % річних, 81 грн. індексу інфляції, 96,65 грн. держмита, 223,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.