Рішення № 9989931, 25.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2010Справа №2-24/1938-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсевморсервіс" (99001, АР Крим, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13 / 99001, АР Крим, м. Севастополь, вул. Дзержинського, 53, ідентифікаційний код 30120850)

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут екології, землеустрою і проектування "Екоземпроект" (98635, АР Крим, АР Крим, м. Ялта, вул. Володарського-Тавричеська, ј, ідентифікаційний код 31763629)

про зміну умов договору.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від прокуратури – Любарська Г. В., представник, довіреність б/н від 11.09.2009 р.

Від позивача – Аладашвілі М. М., представник, довіреність б/н від 15.01.2010 р.

Обставини справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Югсевморсервіс" звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут екології, землеустрою і проектування "Екоземпроект" про зміну правовідношення, шляхом внесення змін в умови Договору № 195/2005-з від 23.12.2005р. про виконання робіт, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Югсевморсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут екології, землеустрою і проектування "Екоземпроект", а саме: шляхом викладення пункту 2.2. договору у редакції позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут екології, землеустрою і проектування "Екоземпроект" судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані допущенням відповідачем порушень з зазначення недійсних платіжних реквізитів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут екології, землеустрою і проектування "Екоземпроект" у договорі № 195/2005-з від 23.12.2005р., що позбавило позивача можливості вчасного здійснення платежів, а також поставило Товариство з обмеженою відповідальністю "Югсевморсервіс" у залежність від виставлених відповідачем рахунків.

За ствердженням позивача, відповідач по справі в одностроньому порядку змінив умови договору № 195/2005-з від 23.12.2005р., що порушує норми чинного законодавства та інтереси позивача.

Таким чином, позивачем запропоновано редакцію пункту 2.2. договору № 195/2005-з від 23.12.2005р., якою на його думку, повинно бути замінено пункт 2.2. вказаного договору.

Позивач у судовому засіданні надав заяву про «розширення кола підстав позову». Відповідно до вказаної заяви позивач фактично доповнює нормативне обґрунтування позовних вимог та, зокрема, вказав на те, що витребуваний судом оригінал Додаткової угоди від 01.03.2010 р. до договору №195/2005-з знаходиться у відповідача і не був повернений позивачу, вказане підтверджується листом вих. №684 від 10.03.2010 р. Також позивач підтвердив, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з цього спору.

Оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України надає позивачеві та прокурору, яким заявлено вимоги в інтересах особи, право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд, керуючись законом, ухвалою від 26.04.2010 р. прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсевморсервіс" про доповнення підстав позовних вимог до розгляду.

Відповідач у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує на той факт, що з його боку було відсутнє істотне порушення умов договору №195/2005-з, внаслідок якого б позивач був позбавлений того на що він розраховував при укладенні даного договору. Також вказав, що відповідачем роботи за вищевказаним договором виконувалися належним чином, однак позивач сам в односторонньому порядку відмовився від вказаного договору, замовивши виконання робіт 3 – ого та 4 – ого етапів іншим юридичним особам. Також відповідач наполягає на тому, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом після спливу встановлених законом строків позовної давності.

На підставі викладеного, просить у позові відмовити.

Позивач у запереченнях на відзив відповідача вказує на той факт, що відповідачем не доведено те, що позивач мав можливість отримати достовірну платіжну інформацію за договором та здійснити платіж незалежно від рахунку - фактури. Також вважає неспроможними і посилання відповідача на сплив строку позовної давності, оскільки договір №195/2005-з не припинений на даний момент угодою сторін та не визнаний розірваним або недійсним в судовому порядку. Також вважає, що відповідач підтверджує наявність власної заборгованості перед позивачем шляхом підписання з його боку акту звірки розрахунків від 01.01.2009 р.

19.05.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 26.05.2010 р. Після перерви судове засідання продовжене, представник сторін ті самі. Представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення.

Розгляд справи відкладався та оголошувалася перерва у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

23.12.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Югсевморсервіс" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут екології, землеустрою та проектування" (Виконавець) був укладений договір № 195/2005-з на виконання робіт.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання комплексу робіт по відводу земельної ділянки ТОВ "Югсевморсервіс", орієнтовною площею 35 га, розташованої за адресою: смт. Санаторне Фороської селищної ради, вул. Южна,1, для обслуговування дитячого оздоровчого комплексу “Берегове” та інших будівель та споруд, що знаходяться у власності ТОВ "Югсевморсервіс".

Відповідно до п. 1.2, п. 2.2 договору, комплекс робіт по відводу земельної ділянки складається з трьох етапів: 1-й етап –топографічна зйомка, вартістю 60000,00 грн.; 2-й етап –інвентаризація земельних насаджень і складання акту приймання зелених насаджень на відповідальне зберігання, вартістю 155000,00 грн.; 3-й етап –розробка схеми генерального плану території, вартістю 120000,00 грн.; 4-й етап - розробка та узгодження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки вартістю 90000,00 грн.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що зміст та строки виконання основних етапів робіт і роботи у цілому визначаються календарним планом, який складає невід'ємну частину Договору. У вказані в календарному плані строки не включається час, що затрачено Фороською селищною радою, узгоджуючими організаціями та інженерними службами на прийняття рішень, необхідних для виконання робіт, надання висновків, узгоджень, технічних умов та експертиз.

Так, відповідно до “Календарного плану виконання робіт по договору № 195/2005-з від 15.06.2005 р. відповідач зобов’язується виконати роботу у наступні строки: 1-й етап - топографічна зйомка, у строк 30 робочих днів; 2-й етап - інвентаризація зелених насаджень і складання акту приймання зелених насаджень на відповідальне зберігання, у строк 30 робочих днів; 3-й етап - розробка схеми генерального плану території, у строк 30 робочих днів; 4-й етап - розробка та узгодження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, у строк 60 робочих днів.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору загальна вартість робіт визначена протоколом угоди про договірну ціну і складає - 425 000,0 грн. Сплата вартості робіт повинна виконуватися в два етапи, а саме: в трьохденний строк з моменту підписання Договору сплачується авансовий платіж за виконання робіт першого та другого етапів у розмірі - 215 000,0 грн. Після закінчення виконання Виконавцем першого та другого етапів робіт, Замовник у трьохденний строк з моменту підписання акту виконаних робіт першого та другого етапів повинен внести авансовий платіж за виконання робіт третього та четвертого етапів у розмірі 210 000,0 грн.

Відповідно до пункту 3.1. Договору по закінченні виконання першого і другого етапів робіт, а також роботи в цілому, Виконавець повинен повідомити Замовника про це, після чого сторони складають двосторонній акт виконаних робіт у двох екземплярах по одному для кожної сторони. Акт виконаних робіт (етапів робіт) готує Виконавець і передає його для підписання уповноваженому представнику Замовника. У випадку мотивованих зауважень Замовника, сторонами у п'ятиденний строк складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та строками їх виконання.

Згідно пункту 6.1. договору, останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Суду не представлено доказів того, що вищевказаний договір розірваний сторонами або розірваний чи визнаний недійсним в судовому порядку.

Більш того судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Югсевморсервіс" зверталося до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут екології, землеустрою та проектування" про визнання розірваним Договору № 195/2005-з від 23.12.2005р. про виконання робіт, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Югсевморсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут екології, землеустрою та проектування" та про стягнення з відповідача на користь позивача грошової суми у розмірі 120000, 00 грн.

По результатам розгляду даного спору, рішенням ГС АР Крим від 11.06.2009 р. по справі №2-24/1515-2009 у задоволенні даного позову було відмовлено. Вказане рішення було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.07.2009 р. і постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2009 р.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На виконання умов вищевкзаного договору, визначених пунктами 2.1., 2.2., позивачем 27.12.2005р. було сплачено відповідачу 215 000,00 грн. відповідно до Рахунку-фактури № СФ-195/05з від 26.12.2005р.

Після виконання відповідачем топографічної зйомки, інвентаризації зелених насаджень, а також складання актів приймання зелених насаджень на відповідальне зберігання, сторонами були підписані відповідно Акт виконаних робіт від 25.04.2006р. про виконання першого етапу робіт на суму 60 000,00 грн. та Акт від 07.06.2006р. про виконання другого етапу робіт на суму 155 000,00 грн.

У подальшому, як стверджує позивач, відповідачем були допущені порушення, які містились у тому, що в Договорі ним була вказана недійсна платіжна інформація, тобто у розділі „Адреса та реквізити сторін" був вказаний невірний розрахунковий рахунок. Це стало причиною того, що позивач не мав можливості здійснювати платежі згідно умов договору, тобто в суворо передбачені ним строки, та знаходився у залежності від рахунків, які надсилалися на його адресу Відповідачем.

Таким чином, позивач отримав можливість оплатити третій етап робіт за Договором лише відповідно до Рахунку № СФ-195/05з-3 від 27.07.2006р. на суму 120 000,00 грн., який був наданий відповідачем з посиланням на Договір № 195/2005-3 від 23.12.2005р. Відповідач не повідомив про причини надання рахунку не на повну суму, а лише на суму третього етапу, тому позивач оплатив даний рахунок на суму, яка була вказана у ньому. Тобто, платіжним дорученням № 12152 від 28.07.2006р. позивачем було сплачено на адресу Відповідача авансовий платіж у сумі 120 000,00 грн. за виконання робіт третього етапу.

При цьому, відповідачем не було надано на адресу позивача будь-яких заперечень чи відмови від виконання робіт на підставі того, що позивачем була сплачена тільки сума третього етапу, хоча договором і передбачена одночасна сплата третього та четвертого етапів.

Таким чином, на думку позивача, відповідачем була здійснена одностороння зміна умов договору без повідомлення про це позивача та своїми діями відповідач лишив позивача можливості сплатити виконання робіт у повному обсязі.

Відповідно до п. 2-4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Порядок укладення угоди про зміну господарського договору - це передбачена правовими нормами юридично-логічна послідовність стадій встановлення умов припинення прав і обов'язків, заснована на звернених назустріч одна одній діях осіб, які виражені в різноманітних способах узгодження змісту угоди, шляхом їх вільного волевиявлення. Способами укладення угоди про зміну договору є нормативно визначені дії, через які досягається вільне і взаємне узгодження волі сторін договору. Таке визначення вважається цілком прийнятним виходячи з того, що порядок укладення договору може бути повною мірою застосований до укладення угоди про його зміну. У такому разі діє механізм:

- сторона, яка бажає змінити договір, надсилає пропозиції про це іншій стороні за договором;

- сторона, яка одержала пропозицію про зміну договору, розглядає її та у 20-денний строк повідомляє іншу сторону про результати її розгляду;

- у разі часткового прийняття пропозиції (наприклад, погодження на розірвання із висуненням певних умов, на яких має бути розірваний договір) може мати місце протокол розбіжностей: при незгоді із протоколом розбіжностей зміна є такою, що не відбулася, і договір продовжує дію на погоджених раніше умовах.

У випадках коли сторони не досягли домовленості щодо зміни або розірвання договору, а одностороння зміна/розірвання договору не допускається, заінтересована сторона має право звернутися до суду із відповідним позовом. Право на подання позову виникає у сторони в разі, коли у відповідь на пропозицію змінити чи розірвати договір надійшла відповідь із відмовою або не надійшло відповіді у 20-денний строк. Такий досудовий порядок додатково закріплений у Господарському процесуальному кодексі України (ст. 11).

З урахуванням вказаного, позивач по справі звернувся до відповідача по справі з листом вих. №304 -166 від 01.03.2010 р., відповідно до якого запропонував відповідачу внести зміни до п. 2.2 вищевказаного договору № 195/2005-з.

Однак відповідач листом від 10.03.2010 р. вих. 684 відмовив позивачу у вказаному та запропонував позивачу розглянути питання документального оформлення односторонньої відмови ТОВ "Югсевморсервіс" від договору № 195/2005-з від 23.12.2005 р.

Тобто сторони не дійшли згоди щодо зміни умов договору, що стало підставою звернення позивача до суду із позовом про змінення правовідношення шляхом внесення змін в умови договору № 195/2005-з від 23.12.2005р., а саме: викласти пункт 2.2 договору у наступній редакції:

«оплата вартості робіт здійснюється в ступному порядку:

Замовник в трьохденних строк з моменту підписання даного договору вносить авансовий платіж ( передоплату ) за виконання робіт 1 – ого та 2 – ого етапів в розмірі 179166,67 грн.. крім того ПДВ 20% - 35833,33 грн., усього 215000,00 грн.

Після завершення виконання виконавцем першого та другого етапів робіт, Замовник, в трьохденний строк з моменту підписання акту виконаних робіт 1 – ого та 2 – ого етапів, зобов’язується внести авансовий платіж ( передоплату ) за виконання робіт третього етапу в розмірі 96000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 24000,00 грн., всього 120000 грн.

Після завершення виконання Виконавцем третього етапу робіт Замовник, в трьохденний строк з моменту підписання акту виконаних робіт 3 – ого етапу зобов’язується внести авансовий платіж ( передоплату ) за виконання робіт четвертого етапу у розмірі 72000 грн., крім того ПДВ 20% - 18000 грн., усього 90000,00 грн.»

В обгрунтування позовних вимог позивач також посилається на те, що вказані зміни необхідно внести з метою привести договір у відповідність з фактичними обставинами виконання договору та виключити можливість неоднозначного застосування відповідальності за порушення умов договору до Замовника.

Дослідивши матеріали справ, суд дійшов висновку щодо необхідності відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступних обставин.

Як вже вказувалося вище, позивач наполягає на тому, що відповідачем була здійснена одностороння зміна умов договору без повідомлення про це позивача та своїми діями відповідач лишив позивача можливості сплатити вартість виконання робіт у повному обсязі.

При цьому виражалося це в тому, що в договорі була вказана недійсна платіжна інформація, тобто в розділі «Адреса та реквізити сторін» було вказано невірний розрахунковий рахунок. Вказане, за думкою позивача, стало причиною того, що він не мав можливості здійснювати платежі згідно до умов вищевказаного договору, тобто в суворо передбачені ним строки, та знаходився в залежності від рахунків позивача.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Як вбачається з наданого договору, при його укладенні відповідачем були вказані наступні реквізити: розрахунковий рахунок №26000082030001 в СФ АКІБ «УкрСіббанк», МФО 384588, ЗКПО 32542449, ( а. с. 15 ).

У рахунку-фактурі № СФ-195/05з від 26.12.2005р. на суму 215000 грн., який був наданий відповідачем позивачеві для сплати авансу, реквізитами відповідача вказані: розрахунковий рахунок №26004081480001 в Севастопольської ФАКІБ «УкрСіббанк», МФО 384588, індивідуальний податковий номер 317636201123, (а. с. 17).

Вказаний рахунок сплачений позивачем 27.12.2005р.

Тобто, вже у грудні 2005р. позивач був повідомлений про те, що реквізити відповідача, вказані у договорі, змінилися.

Згідно з умовами договору, на відповідача не покладено зобов’язання обов’язкового повідомлення позивача про зміну банківських реквізитів.

Більш того, позивачем не надано доказів того, що він у відповідності з умовами п. 2.2. договору та у встановлені строки здійснив оплату 3-го та 4-го етапу робіт на один з відомих йому банківських рахунків відповідача – чи на той, що вказаний у договорі, чи на той, що вказаний у рахунку-фактурі № СФ-195/05з від 26.12.2005р., але у зв’язку із зміною реквізитів відповідач вказані гроші не отримав.

До того ж, як вбачається з положень п. 2.2 договору № 195/2005-з від 23.12.2005 р., сторони не дійшли згоди про залежність суми чергового платежу за договором від надання відповідачем ( Виконавцем ) рахунку.

Отже, суду не представлено доказів того, що внаслідок ненадання відповідачем даних про змінені банківські реквізити та надсилання позивачу рахунку № СФ-195/05з-3 від 27.07.2006р. на суму 120 000,00 грн. на сплату тільки 3 - ого етапу робіт, позивач по справі позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору.

Навпаки, після отримання вказаного рахунку та його оплати позивачем відповідно до платіжного доручення № 12152 від 28.07.2006р., відповідачем було здійснено роботи на виконання наступного етапу за договором № 195/2005-з від 23.12.2005р.

Так, як вбачається з листа відповідача вих. №3172 від 13.11.2008 р., схема генерального плану території (М 1:1000) була розроблена Виконавцем в повному обсязі і за дорученням Замовника була направлена відповідачем на узгодження в Управління головного архітектора м. Ялта ще 04.09.2006 р. (вих.№1438). При цьому, остаточний варіант генерального плану, направлений на погодження, розроблявся на площу земельної ділянки в 30 га (“в зв'язку зі змінами та уточненнями, пов'язаними з перспективою розвитку бази відпочинку”) - за дорученням Замовника (вих.№3 04-298 від 11.05.2006р., вих.№304-239 від 15.05.2006 р.).

За підсумками розгляду наданої Виконавцем проектної документації, Управління головного архітектора м. Ялта письмово повідомило (вих. №5/4801 від 16.10.2006 р.) про те, що надана схема генерального плану буде розглянута на найближчому засіданні містобудівельної ради, але в подальшому на містобудівельній раді ця схема не була розглянута та оригінал схеми був повернений представнику Замовника.

Отже, вищевикладене свідчить про помилковість твердження позивача про односторонню з боку відповідача зміну умов вищевказаного договору.

Тому суд дійшов висновку про те, що у замовника були відсутні перешкоди у одночасному здійсненні сплати за 3 – ий і 4 – ий етапи робіт, як це було передбачено у п. 2.2 договору № 195/2005-з від 23.12.2005 р. та додатково зауважено у п. 6 акту виконаних робіт від 07.06.2006 р.

Як вбачається з умов ст. 188 Господарського кодексу України, яка регулює порядок зміни договорів, вона не встановлює підстав для зміни, через що при розгляді таких спорів необхідно враховувати загальні положення статей 651, 652 Цивільного кодексу України.

У позовній заяві та у заяві про розширення кола підстав позову позивач посилається на ст. 651 Цивільного кодексу України, а саме на її частину 1.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 цієї статті договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що істотного порушення відповідачем договору не відбулося.

Таким чином, сторони не досягли згоди щодо зміни договору, а істотне порушення договору другою стороною відсутнє.

Посилань на умови договору, якими була б передбачена можливість зміни вказаного пункту у даному випадку позивач не надав.

Тобто, при розгляді даного спору про зміну умов договору суд може задовольнити такий позов лише за наявності відповідного законодавчого припису.

У позовній заяві позивач посилається на ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України, згідно з якою підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Судом встановлено, що вказана норма відповідачем не порушена.

Інших доводів щодо необхідності зміни умов договору у відповідності із приписами законодавства позивач не надав.

За відсутності правової підстави для зміни умов договору суд не може своїм рішенням примушувати одну із сторін до продовження договірних відносин на інших умовах.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача по даній справі є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Також відповідач стверджує, що позивач, порушуючи строки позовної давності, встановлені ст. ст. 257, 258, 261 Цивільного кодексу України, в судовому порядку намагається змінити правовідношення шляхом внесення змін до умов договору № 195/2005-з від 23.12.2005 р. в частині порядку оплати робіт.

З вказаним суд не може погодитися в зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач звернувся до відповідача з позовом про внесення змін в умови Договору № 195/2005-з від 23.12.2005р., а саме до п. 2.2.

Як вже вказувалося вище, позивач по справі звертався до відповідача по справі з листом вих. №304 -166 від 01.03.2010 р., відповідно до якого запропонував відповідачу внести зміни до п. 2.2 вищевказаного договору № 195/2005-з.

Однак відповідач листом від 10.03.2010 р. вих. 684 відмовив позивачу у вказаному.

При таких обставинах, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було допущено порушення встановленого законом строку позовної давності.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 31.05.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.