Рішення № 99899073, 20.09.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4219/21

20 вересня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Шаблій Ю.П., представника позивача - Сагайдака В.В., представника відповідача - Рожкової В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня швидкої допомоги» (далі - позивач, підприємство) звернулось до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-03-17-013738-с від 05.07.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено моніторинг закупівлі №UA-2021-03-17-013738-с щодо капітального ремонту частини приміщень 2-го поверху корпусу А1 онкогематологічного відділення комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» по вул. Клінічна, 1а в м. Тернополі, результат якого наведений в оскаржуваному висновку.

Зокрема, відповідачем за результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Замовника вимог Закону, установлено порушення вимог частини 4 статті 23, пунктів 1, 2 частини 1 статті 31, частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VІІІ від 25.12.2015 (далі - Закон №922-VІІІ), вимог пункту 3 Прядку №1082, частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України. Позивач зазначає про відсутність таких порушень.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 25.08.2021.

До суду 25.08.2021 надійшов відзив на позов, у яких відповідач вказує, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області було проведено моніторинг закупівлі UA-2021-03-17-013738-с, результати якого викладені у висновку від 05.07.2021. В свою чергу, за результатами проведеного моніторингу встановлено ряд порушень, які зазначені у вищевказаному висновку та безпідставно заперечуються Позивачем у поданій ним позовній заяві.

Зокрема, установлено, що:

- на порушення вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі», технічна специфікація Позивача в тендерній документації (пункти 58, 60, 61, 71, 81 локального кошторису 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи Додатку № 4 тендерної документації) містить посилання на конкретну торгову марку та виробника з виразом «або еквівалент», але без обґрунтування необхідності такого посилання;

- тендерна документація Позивача не містить вимоги щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, чим не враховано вимоги п. 3 Порядку №1082;

- на порушення вимог п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», Позивач не відхилив тендерну пропозицію учасника ПП «НАДРА-ТЕРНОПІЛЬ», як таку, що не відповідала встановленим абз. 1 ч.3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» вимогам до учасника відповідно до законодавства та не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації Позивача;

- Позивачем з ПП «НАДРА-ТЕРНОПІЛЬ» укладено договір про закупівлю від 13.05.2021 року № 94, в якому відсутні умови, що гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить не менше десяти років від дня прийняття об`єкта замовником, що не відповідає нормам ч. 1 ст. 884 Цивільного кодексу України та п. 103 Постанови №668, та як наслідок не відповідає вимогам ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на зазначене, відповідач не вбачає підстав для скасування його висновку за результатами проведеного моніторингу зазначеної процедури закупівлі та просить відмовити у позові.

У підготовчому судовому засіданні 25.08.2021 оголошувалася перерва до 20.09.2021.

До суду 02.09.2021 надійшла відповідь на відзив. Позивач детальніше описав спростування кожного з виявлених порушень.

До суду 16.09.2021 надійшли заперечення на відповідь.

Ухвалою суду, постановленою 20.09.2021 без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у тому ж судовому засіданні за клопотанням сторін.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, наведених у заявах по суті.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивачем була оголошена закупівля: капітальний ремонт частини приміщень 2-го поверху корпусу А1 онкогематологічного відділення комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» по вул. Клінічна, 1а в м. Тернополі.

Участь в закупівлі приймали три учасники: ФОП ОСОБА_2 , остаточна пропозиція - 2286407,00 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд", остаточна пропозиція - 2794320,00 грн, Приватне підприємство "НАДРА-ТЕРНОПІЛЬ", остаточна пропозиція - 3320705,60 грн. Переможцем торгів було визнано - Приватне підприємство "НАДРА-ТЕРНОПІЛЬ".

В подальшому, Відповідачем був проведений моніторинг вказаної закупівлі, за результатами якого сформовано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-17-013738-с від 05.07.2021 (том 1, аркуш справи 147-152).

В оскаржуваному висновку зазначено: "За результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам Закону установлено, що на порушення вимог частини 4 статті 23 Закону, технічна специфікація Замовника в тендерній документації (пункти 58, 60, 61, 71, 81 локального кошторису 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи Додаток № 2 тендерної документації) містить посилання на конкретну торгову марку та виробника з виразом «або еквівалент», але без обґрунтування необхідності такого посилання.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. При цьому, пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 року за №610/34893 (далі - Порядок № 1082), визначено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється, зокрема, учасником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце учасника. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Проте, за результатами моніторингу установлено, що тендерна документація Замовника не містить вимоги щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, чим не враховано вимоги пункту 3 Порядку № 1082.

Відповідно до пункту б розділу 3 тендерної документації, встановлено імперативну умову, що учасники процедури закупівлі, на підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним характеристикам до предмета закупівлі, наведених у технічному завданні, повинні надати у складі тендерної пропозиції, зокрема, договірну ціну, яка повинна бути розрахована відповідно до Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 року №293 (далі - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013).

Відповідно до пункту 6.2.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, визначено, що ціна пропозиції підрядника формується на підставі вартості підрядних робіт, до складу якої включаються прямі, загально виробничі та інші витрати на будівництво об`єкту, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених пунктом 6.2.10 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів. В той же час, згідно пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, чітко передбачено, що загально виробничі та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанови щодо визначення загально виробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 року № 405 (далі - ДСТУ-НБ Д.1.1- 3:2013), виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів).

При цьому, відповідно до пункту 4.3 ДСТУ-НБ Д.1.1-3:2013, визначено, що при визначені загально виробничих витрат (далі - ЗВВ) у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядні організації визначають розрахунково-аналітичним методом кошти на: - заробітну плату працівників апарату управління відокремленими структурними підрозділами будівельної організації та лінійного персоналу, з урахуванням структурного складу організації та рівня заробітної плати, що планується отримати на об`єкті замовлення (показник І блоку ЗВВ); - покриття решти статей ЗВВ, виходячи з витрат попереднього звітного періоду за цими статтями, з урахуванням потужності організації та обсягу робіт, що пропонуються до виконання (показник III блоку ЗВВ).

Також, пунктом 4.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об`єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт.

Таким чином, від учасників у складі тендерних пропозицій імперативно вимагалось надання розрахунку ціни тендерної пропозиції (договірної ціни) за статтями витрат договірної ціни у відповідності до вимог ДСТУ Б Д.1.1- 1:2013, до складу якої зокрема включаються ЗВВ, що розраховані з урахуванням показників І та III блоку ЗВВ, які визначені саме розрахунково-аналітичним методом виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів), та з наданням підтверджуючих розрахунків у відповідності до пункту 4.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, тобто з наданням у складі тендерної пропозиції учасників визначених розрахунково-аналітичним методом показників І та III блоку ЗВВ по об`єкту замовлення, на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт.

Однак, моніторингом установлено, що відповідно до наданих у пропозиції розрахунків 33В до локальних кошторисів (файл « 32 Розрахунок 33В до локальних кошторисів»), ЗВВ складі тендерної пропозиції (договірної ціни) ПП «НАДРА-ТЕРНОПІЛЬ» розраховані за усередненими показниками згідно додатку Б ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунково-аналітичним методом показників ЗВВ виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації підрядника, що не відповідає вимогам пункту 4.3 ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013 та пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, та не відповідає умовам пункту 6 розділу 3 тендерної документації.

Також, моніторингом установлено, що у складі тендерної пропозиції учасника ПП «НАДРА-ТЕРНОПІЛЬ» відсутній розрахунок показників І та III блоку ЗВВ на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт, що не відповідає вимогам пункту 4.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, а відтак не відповідає умовам пункту 6 розділу 3 тендерної документації.

Отже, за результатами проведеного моніторингу установлено, що на порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ПП «НАДРА-ТЕРНОПІЛЬ», як таку, що не відповідала встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Разом з тим, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 32 Закону встановлено імперативну умову, що Замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності умов укладеного договору законодавству установлено, що Замовником з ПП «НАДРАТЕРНОПІЛЬ» укладено договір про закупівлю від 13.05.2021 року № 94, в якому відсутні умови, що гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить не менше десяти років від дня прийняття об`єкта замовником, що не відповідає нормам частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 103 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Постанова № 668), та як наслідок не відповідає вимогам частини 1 статті 41 Закону"

Позивачем була оголошена закупівля: капітальний ремонт частини приміщень 2-го поверху корпусу А1 онкогематологічного відділення комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» по вул. Клінічна, 1а в м. Тернополі (Код ДК 021:2015 - 45000000-7, Будівельні роботи та поточний ремонт; ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»)

Участь в закупівлі приймали три учасники: ФОП ОСОБА_2 , остаточна пропозиція - 2 286 407,00, грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд", остаточна пропозиція - 2 794 320,00 грн., ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАДРА-ТЕРНОПІЛЬ", остаточна пропозиція - 3 320 705,60 грн. Переможцем торгів було визнано - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАДРА-ТЕРНОПІЛЬ".

В подальшому, Відповідачем був проведений моніторинг вказаної закупівлі, за результатами якого сформовано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі ИА-2021-03-17-013738-С від 05.07.2021рллрокаржуваному висновку зазначено: "Зарезультатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам Закону установлено, що на порушення вимог частини 4 статті 23 Закону, технічна специфікація Замовника в тендерній документації (пункти 58, 60, 61, 71, 81 локального кошторису 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи Додаток № 2 тендерної документації) містить посилання на конкретну торгову марку та виробника з виразом «або еквівалент», але без обґрунтування необхідності такого посилання. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. При цьому, пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 року за № 610/34893 (далі - Порядок № 1082), визначено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється, зокрема, учасником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце учасника. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Проте, за результатами моніторингу установлено, що тендерна документація Замовника не містить вимоги щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, чим не враховано вимоги пункту 3 Порядку № 1082. Відповідно до пункту б розділу 3 тендерної документації, встановлено імперативну умову, що учасники процедури закупівлі, на підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним характеристикам до предмета закупівлі, наведених у технічному завданні, повинні надати у складі тендерної пропозиції, зокрема, договірну ціну, яка повинна бути розрахована відповідно до Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 05.07.2013 року № 293 (далі - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). Відповідно до пункту 6.2.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, визначено, що ціна пропозиції підрядника формується на підставі вартості підрядних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкту, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених пунктом 6.2.10 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів. В той же час, згідно пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, чітко передбачено, що загальновиробничі та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанови щодо

Позивачем була оголошена закупівля: капітальний ремонт частини приміщень 2-го поверху корпусу А1 онкогематологічного відділення комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» по вул. Клінічна, 1а в м. Тернополі (Код ДК 021:2015 - 45000000-7, Будівельні роботи та поточний ремонт; ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»).

В оскаржуваному висновку зазначено: "Зарезультатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам Закону установлено, що на порушення вимог частини 4 статті 23 Закону, технічна специфікація Замовника в тендерній документації (пункти 58, 60, 61, 71, 81 локального кошторису 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи Додаток № 2 тендерної документації) містить посилання на конкретну торгову марку та виробника з виразом «або еквівалент», але без обґрунтування необхідності такого посилання. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. При цьому, пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 року за № 610/34893 (далі - Порядок № 1082), визначено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється, зокрема, учасником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце учасника. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Проте, за результатами моніторингу установлено, що тендерна документація Замовника не містить вимоги щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, чим не враховано вимоги пункту 3 Порядку № 1082. Відповідно до пункту б розділу 3 тендерної документації, встановлено імперативну умову, що учасники процедури закупівлі, на підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним характеристикам до предмета закупівлі, наведених у технічному завданні, повинні надати у складі тендерної пропозиції, зокрема, договірну ціну, яка повинна бути розрахована відповідно до Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 05.07.2013 року № 293 (далі - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). Відповідно до пункту 6.2.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, визначено, що ціна пропозиції підрядника формується на підставі вартості підрядних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкту, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених пунктом 6.2.10 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів. В той же час, згідно пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, чітко передбачено, що загальновиробничі та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанови щодо

визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 року № 405 (далі - ДСТУ-НБ Д.1.1- 3:2013), виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів). При цьому, відповідно до пункту 4.3 ДСТУ-НБ Д.1.1-3:2013, визначено, що при визначені загально виробничих витрат (далі - ЗВВ) у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядні організації визначають розрахунково-авідповідності до вимог ДСТУ Б Д.1.1- 1:2013, до складу якої зокрема включаються ЗВВ, що розраховані з урахуванням показників І та III блоку ЗВВ, які визначені саме розрахунково-аналітичним методом виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів), та з наданням підтверджуючих розрахунків у відповідності до пункту 4.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, тобто з наданням у складі тендерної пропозиції учасників визначених розрахунково-аналітичним методом показників І та III блоку ЗВВ по об`єкту замовлення, на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт. Однак, моніторингом установлено, що відповідно до наданих у пропозиції розрахунків 33В до локальних кошторисів (файл « 32 Розрахунок 33В до локальних кошторисів»), ЗВВ складі тендерної пропозиції (договірної ціни) ПП «НАДРАТЕРНОПІЛЬ» розраховані за усередненими показниками згідно додатку Б ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунково-аналітичним методом показників ЗВВ виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації підрядника, що не відповідає вимогам пункту 4.3 ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013 та пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, та не відповідає умовам пункту 6 розділу 3 тендерної документації. Також, моніторингом установлено, що у складі тендерної пропозиції учасника ПП «НАДРАТЕРНОПІЛЬ» відсутній розрахунок показників І та III блоку ЗВВ на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно- розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт, що не відповідає вимогам пункту 4.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, а відтак не відповідає умовам пункту 6 розділу 3 тендерної документації. Отже, за результатами проведеного моніторингу установлено, що на порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ПП «НАДРА-ТЕРНОПІЛЬ», як таку, що не відповідала встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Разом з тим, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 32 Закону встановлено імперативну умову, що Замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності умов укладеного договору законодавству установлено, що Замовником з ПП «НАДРАТЕРНОПІЛЬ» укладено договір про закупівлю від 13.05.2021 року № 94, в якому відсутні умови, що гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить не менше десяти років від дня прийняття об`єкта замовником, що не відповідає нормам частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 103 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Постанова № 668), та як наслідок не відповідає вимогам частини 1 статті 41 Закону".Тобто, моніторингом виявлено 4 спірних порушення, зокрема:

1) Порушення вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі"Не погоджуючись з таким висновком відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Не погоджуючись із висновком про результати моніторингу процедури закупівлі, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939).

Згідно зі статтею 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі по тексту - орган державного фінансового контролю). Відповідно до частини другої статті 2 цього ж Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43) визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Держаудитслужба у відносинах здійснення державного фінансового контролю є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 цього Закону моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 1 Закону №922-VIII переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (пункт 25 частини першої статті 1 Закону №922-VIII).

Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону №922-VIII тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Пунктом 37 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Частиною першою статті 8 Закону №922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (частина сьома статті 8 Закону №922-VIII).

Суд надає правову оцінку зазначеним відповідачем порушень.

Щодо порушення вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі", суд зазначає наступне.

У висновку, зокрема, зазначено наступне: "За результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам Закону установлено, що на порушення вимог частини 4 статті 23 Закону, технічна специфікація Замовника в тендерній документації (пункти 58, 60, 61, 71, 81 локального кошторису 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи Додаток № 2 тендерної документації) містить посилання на конкретну торгову марку та виробника з виразом «або еквівалент», але без обґрунтування необхідності такого посилання."

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент». Положення частини 4 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» імперативно визначає, що виключно технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марки чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва.

Статтею 492 ЦК України визначено, що торговельною маркою може бути будь яке позначення або будь яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Статтею 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що торговельною маркою є позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Пунктом 1.3 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Держпатенту України №116 від 28.07.1995, встановлено, що знак для товарів і послуг (надалі за текстом - знак) - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Частиною 1 ст. 494 ЦК України визначено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.

Суд звертає увагу, що Додаток № 4 не є технічною специфікацією, а є «Технічним завданням», в якому міститься опис робіт та матеріалів для їх виконання.

Водночас, Додаток № (вказати вірний номер) - це «Технічна специфікація», в якій своєю чергою відсутнє посилання на будь які торговельні марки.

З огляду на наведене, доводи, викладені у висновку про порушення Замовником вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" є такими, що не відповідають дійсності, а сама вимога є протиправною та такою, що виконанню не підлягає.

Щодо порушення вимог пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 року за № 610/34893, суд зазначає наступне.

У Висновку, зокрема, зазначено: "Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. При цьому, пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 року за № 610/34893 (далі - Порядок № 1082), визначено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється, зокрема, учасником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце учасника. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Проте, за результатами моніторингу установлено, що тендерна документація Замовника не містить вимоги щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, чим не враховано вимоги пункту 3 Порядку № 1082".

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та є частиною електронної системи закупівель.

Веб-портал Уповноваженого органу є онлайн-сервісом, що забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.

Відповідно до п. 2 Порядку №166 адміністратор електронної системи закупівель (надалі за текстом - адміністратор) - юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпеченій функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу.

У свою чергу Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, п. 1 якого визначено, що адміністратор електронної системи закупівель (надалі за текстом - адміністратор) - юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу.

Відповідно до п.3 Порядку № 1082 розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗС)/учасником/постачальнйком/органом оскарження/органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю.

Таким чином, слід дійти висновку, що відповідальними за належне функціонування електронної системи закупівель є саме адміністратор електронної системи закупівель та Уповноважений орган Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

При цьому, слід враховувати, що Замовник при заповненні електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, позбавлений технічної можливості вносити інформацію, для якої не передбачено відповідної графи.

Окрім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі", у тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції';

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Враховуючи наведене, вимога щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій не має імперативного характеру, а також не є обов`язковою складовою тендерної документації відповідно до ч.2 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

З огляду на наведене, Замовник вправі встановити інші вимоги до тендерної документації, окрім тих, що зазначені в законі як обов`язкові, виключно за своєю диспозитивною необхідністю та доцільністю.

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України "Про публічні закупівлі", під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України "Про публічні закупівлі", Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, становленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.

З огляду на наведене, суд вважає, що відсутність накладеного електронного підпису посадовими особами учасників під час подання тендерних пропозицій не є окремою підставою для відхилення тендерної пропозиції.

Відтак, суд зазначає, що тендерна документація комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» щодо "Капітального ремонту частини приміщень 2-го поверху корпусу А1 онкогематологічного відділення комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» по вул. Клінічна, 1а в м. Тернополі є такою, що цілковито відповідає нормам чинного законодавству України.

Тому, доводи, викладені у висновку, про порушення Замовником вимог п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі № 1082 - є такими, що не відповідають дійсності, а сама вимога є протиправною та такою, що виконанню не підлягає.

Щодо порушення вимог пункту 4.3 ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1- 1:2013 та пунктів 1 та 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", суд зазначає наступне.

У Висновку, зокрема, зазначено: "Відповідно до пункту б розділу 3 тендерної документації, встановлено імперативну умову, що учасники процедури закупівлі, на підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним характеристикам до предмета закупівлі, наведених у технічному завданні, повинні надати у складі тендерної пропозиції, зокрема, договірну ціну, яка повинна бути розрахована відповідно до Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового мунального господарства України від 05.07.2013 року № 293 (далі - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). Відповідно до пункту 6.2.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, визначено, що ціна пропозиції підрядника формується на підставі вартості підрядних робіт, до складу якої включаються прямі, загально виробничі та інші витрати на будівництво об`єкту, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених пунктом 6.2.10 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів. В той же час, згідно пункту 6.2.6 ДСТУ БД.1.1-1:2013, чітко передбачено, що загально виробничі та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанови щодо визначення загально виробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 року № 405 (далі - ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013), виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів). При цьому, відповідно до пункту 4.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, визначено, що при визначені загально виробничих витрат (далі - ЗВВ) у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядні організації визначають розрахунково-аналітичним методом кошти на: - заробітну плату працівників апарату управління відокремленими структурними підрозділами будівельної організації та лінійного персоналу, з урахуванням структурного складу організації та рівня заробітної плати, що планується отримати на об`єкті замовлення (показник І блоку ЗВВ); - покриття решти статей ЗВВ, виходячи з витрат попереднього звітного періоду за цими статтями, з урахуванням потужності організації та обсягу робіт, що пропонуються до виконання (показник III блоку ЗВВ). Також, пунктом 4. 3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об`єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт. Таким чином, від учасників у складі тендерних пропозицій імперативно вимагалось надання розрахунку ціни тендерної пропозиції (договірної ціни) за статтями витрат договірної ціни у відповідності до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, до складу якої зокрема включаються ЗВВ, що розраховані з урахуванням показників І та III блоку ЗВВ, які визначені саме розрахунково- аналітичним методом виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів), та з наданням підтверджуючих розрахунків у відповідності до пункту 4.3 ДСТУ-НБ Д.1.1-3:2013, тобто з наданням у складі тендерної пропозиції учасників визначених розрахунково-аналітичним методом показників І та III блоку ЗВВ по об`єкту замовлення, на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт. Однак, моніторингом установлено, що відповідно до наданих у пропозиції розрахунків 33В до локальних кошторисів (файл « 32 Розрахунок 33В до локальних кошторисів»), ЗВВ складі тендерної пропозиції (договірної ціни) ПП «НАДРА-ТЕРНОПІЛЬ» розраховані за усередненими показниками згідно додатку Б ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунково-аналітичним методом показників ЗВВ виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації підрядника, що не відповідає вимогам пункту 4.3 ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013 та пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, та не відповідає умовам пункту 6 розділу 3 тендерної документації".

Як визначено п.3.15 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" договірна ціна - це кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду; приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) - договірна ціна, визначена як приблизний кошторис, що підлягає уточненню у разі змінення поточних цін на ресурси, що враховані у договірній ціні, а також з інших підстав, визначених умовами договору підряду; твердий кошторис (тверда договірна ціна) - договірна ціна, визначена як твердий кошторис, що може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду.

Відповідно до п.6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», загально виробничі та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організацїї-підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів).

Відповідно до п. 4.3.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» при визначенні загальновиробничі витрати у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядні організації визначають розрахунково - аналітичним методом кошти на:

- заробітну плату працівників, зазначених у А. 1.1 додатку А, з урахуванням структурного складу організації та рівня заробітної плати, що планується отримувати на об`єкті замовлення;

- покриття решти статей загальновиробничих витрат, виходячи з витрат попереднього звітного періоду за цими статтями, з урахуванням потужності організації та обсягу робіт, що пропонуються до виконання.

Відповідно п. 4.3.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об`єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами будівництва за той самий період за Актами приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідно п.4.3.5 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 показники для обчислення загально виробничих витрат, розраховані у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів, договірної ціни на підставі обґрунтованої їх величини і структури, яка склалася у цій організації за попередній звітний період, погоджуються із замовником і використовуються при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт.

Як встановлено висновком, учасником було надано розрахунки загально виробничих витрат та адміністративних витрат по підприємству за попередній звітній період, з яких вбачається, що загально виробничі витрати розраховані відповідно до усередних показників додатка Б ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013.

Суд зауважує, що чинним законодавством не встановлені заборони для застосування методів розрахунку, відповідно до поданого договору будівельного підряду та додатку №1, а отже договірна ціна визначена згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, що у своїй сукупності не суперечить умовам вищевказаного договору.

Тому, доводи, викладені у висновку, про порушення Замовником вимог п.4.3 ДСТУ-Н Б. Д. 1.1-3:2013 та п. 6.2.6 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 - є такими, що не відповідають дійсності, а сама вимога є протиправною та такою, що виконанню не підлягає.

Щодо порушення вимог частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України, пункту 103 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 та частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", суд зазначає наступне.

У Висновку, зокрема, зазначено: "За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності умов укладеного договору законодавству установлено, що Замовником з ПП «НАДРАТЕРНОПІЛЬ» укладено договір про закупівлю від 13.05.2021 року № 94, в якому відсутні умови, що гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить не менше десяти років від дня прийняття об`єкта замовником, що не відповідає нормам частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 103 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Постанова № 668), та як наслідок не відповідає вимогам частини 1 статті 41 Закону".

Так, в укладеному договорі міститься розділ VIII із назвою "Гарантійні строки".

У п.8.1. розділу VIII Договору, наявна умова, що гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить не менше десяти років від дня прийняття об`єкта замовником.

Однак, у вказаному пункті присутня орфографічна описка, зокрема, зазначено "10 днів", замість "10 років".

Тому, порушення, що викладені у висновку є голослівними та такими, що не заслуговують на увагу, мовиться про те, що сторонами договору допущено орфографічну описку і не більше.

Для виправлення допущеної орфографічної описки сформовано Протокол тендерного комітету про виправлення орфографічної описки. Підрядник своїм підписом та печаткою на вказаному протоколі підтвердив факт допущення орфографічної описки в договорі.

Крім того, нормами чинного законодавства не визначено механізму виправлення орфографічних помилок у таких випадках, але й не заборонено. Саме тому, виправлення орфографічної описки зафіксоване у протоколі тендерного комітету.

Відтак, зміст договору про закупівлю від 13.05.2021 № 94 відповідає вимогам чинного законодавства України.

Тому, доводи, викладені у висновку, про порушення Замовником вимог ч.1 ст. 884 ЦК України, ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 103 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 - є такими, що не відповідають дійсності, а сама вимога є протиправною та такою, що виконанню не підлягає.

За таких обставин суд вважає, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу є необґрунтований та безпідставний.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 3 оскаржуваного висновку про результати моніторингу відповідач зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором відповідно до законодавства, тобто з переможцем.

Такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, що наразі майже виконаний, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, зауваження Держаудитслужби зводиться до невідповідності пропозиції одного з учасників вимогам тендерної документації, що носить формальний характер, так як воно не пов`язане із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При цьому, судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг (користувачів автомобільної дороги) і публічними інтересами.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Крім того, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою Держаудитслужби про розірвання укладеного за результатами публічної закупівлі договору. Фактично необхідність таких суттєвих наслідків відповідач пов`язує із оформленням документів одним з учасників, який не є переможцем торгів.

З огляду на такі обставини суд вважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним.

Критерій "пропорційності" передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Оскаржуваний висновок Держаудитслужби не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога розірвати договір з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

На підставі викладеного у сукупності суд дійшов висновку, що вимога Держаудитслужби про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного договору з переможцем закупівлі з наведених причин, не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки, суть "виявлених порушень" жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси.

З огляду не це суд вважає, пункт 3 висновку необгрунтованим та таким, що не відповідає критерію "пропорційності" та розсудливості.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що висновки відповідача є необґрунтованими та безпідставними. Як наслідок відсутності порушення, описаного в оскаржуваному висновку, неправомірним є і вимога щодо зобов`язання позивача усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх і беззаперечних доказів на обґрунтування своєї позиції та не довів правомірності оскаржуваного висновку про результату моніторингу закупівлі в частині описаних порушень.

Оскаржуваний висновок в частині описаних у ньому порушень, прийнятий з порушенням умов, визначених частиною другою статті 2 КАС України, а саме: не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Отже, суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом ухвалення рішення про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі UA-2021-03-17-013738-с від 05.07.2021.

Позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн згідно з платіжним дорученням №70 від 13.07.2021.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-17-013738-с від 05 липня 2021 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області в користь комунального некомерційного підприємства "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" понесені судові витрати у вигляді судового збору сплаченого за подання позову в сумі 2270 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 вересня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Клінічна, 1а,м. Тернопіль,46002 код ЄДРПОУ/РНОКПП 04528442);

відповідач:

- Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан ім. С. П. Корольова, 12,м. Житомир,10014 код ЄДРПОУ/РНОКПП 40479560);

Головуючий суддя Осташ А.В.