Рішення № 9989888, 27.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2010Справа №2-30/410-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт», м. Сімферополь, вул. Казанська, 30, к. 9 (ЄДРПОУ 33713674).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Трест», м. Сімферополь, пр. Победи, 58 (ЄДРПОУ 36070753).

Про стягнення 92131,75 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Майлиєва Ф.Р., представник за дов. від 26.04.2010р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 33713674) звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Трест», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 36070753) про стягнення основного боргу за весь час прострочення у розмірі 92131,75 грн.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. Так, у судовому засіданні 13.04.2010р. представник позивача надав останні уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача основний борг – 92131,75грн., індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 10687,25грн., пеню у розмірі 19218,29грн., 3% річних – 2747,31грн., а разом 124784,6грн.

Заява прийнята судом до розгляду, оскільки не суперечить нормам цивільного законодавства та не порушує чиї-небудь права та обов’язки.

Свої вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків за договором поставки №90/2009 від 22.01.2009р. відповідно до умов якого позивачем було поставлено товар на загальну суму 155636,75грн. Заборгованість частково сплачена, решта боргу становить 92131,75грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 727,84грн., пеню у розмірі 15024,88грн., 3% - 2077,15грн.

Відповідач у жодне судове засідання не з’явився, вимоги суду не виконав, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, ухвали направлені на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. В матеріалах справи є витяг з ЄДРПОУ від 17.02.2010р. №05.3-8.1/417, в якому вказано, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра Трест» є юридичною особою та має місце знаходження м. Сімферополь, пр. Перемоги, 58. По вказаній адресі був скерований позов та ухвали суду.

В матеріали справи залучений список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, якій підтверджує належне сповіщення відповідача про день та час судового засідання.

На момент проведення судового засідання заяв чи клопотань від Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Трест» із зазначенням причин неявки в судове засідання не надходило, поважність причин з яких відповідач не приймав участі в судових засіданнях відповідачем не доведено.

Суд звертає увагу на те, що на підставі ст. 22 ГПК України передбачений обов’язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Участь в судовому засіданні представників на підставі ст. 22 ГПК України це право сторони. Представник відповідача своїм правом на участь в судових засіданнях не скористався.

Судовий процес фіксувався технічними засобами.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2010р. строк вирішення спору продовжений.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами. Інших доказів представлено не було.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника позивача, суд –

в с т а н о в и в:

22 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пальміра Трест» (покупець) був укладений договір поставки №90/2009 (а.с. 19-20).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з розділом 1 договору постачальник зобов’язується передати у власність покупця товар – цеглу, пісок морський у асортименті, обсягах та за ціною узгоджених сторонами у зазначених специфікації та/або рахунку-фактурі, які оформлюються у вигляді додатку до цього договору та його невід’ємною частиною, а покупець прийняти та оплатити цей товар у строки, зазначені у цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1 та 2.2 договору загальна сума договору складається з вартості товару, отриманого по всіх накладних; ціни на товар, кількість і загальна вартість товарів, що відпускаються, встановлюються окремо на кожну партію, і відображуються у накладних.

Розділом 5 договору передбачається вартість товару та порядок розрахунків, зокрема, 5.3 договору встановлює, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, або у іншій формі та порядку, схваленому сторонами, який не суперечить діючому законодавству України.

Поставка товару за договором була здійснена позивачем з дотриманням умов цього договору на загальну суму 155636,75грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними: №РН-0000008 від 21.01.2009р. на суму 12559,50грн., №РН-0000009 від 23.01.2009р. на суму 10187,70грн., №РН-0000010 від 30.01.2009р. на суму 3139,87грн., №РН-0000005 від 23.02.2009р. на суму 27399,41грн., №РН-0000013 від 26.02.2009р. на суму 11707,08грн., №РН-0000015 від 26.02.2009р. на суму 12389,77грн., №РН-0000014 від 27.02.2009р. на суму 6219,96грн., №РН-0000025 від 09.03.2009р. на суму 4448,44грн., №РН-0000027 від 10.03.2009р. на суму 14263,62грн., №РН-0000031 від 10.03.2009р. на суму 20333,26грн., №РН-0000036 від 10.03.2009р. на суму 16228,56грн., №РН-0000041 від 10.04.2009р. на суму 16759,58грн. (а.с. 24-35).

На підставі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 7.2.2 договору передбачений обов’язок покупця проводити оплату товару на умовах, встановлених цим договором.

За приписами п. 5.4 договору покупець оплачує товар шляхом відстрочки платежу протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Пальміра Трест» поставлений повар був оплачений частково, в сумі 63505,00грн., 11 травня 2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 92131,75грн., яка залишена відповідачем без відповіді. (а.с. 58).

До теперішнього часу заборгованість в сумі 92131,75грн. відповідачем не сплачена, підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення індекс інфляції у розмірі 10687,25грн. за період з 01.03.2009р. по 01.04.2010р. та річні за період з 22.02.2009 р. по 13.04.2010 р. в сумі 2747,31 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

На підставі абзацу 5 листа Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» для визначення індексу за будь-який період необхідні помісячні індекси, які складають відповідний період.

Крім того, у 8 абзаці цього листа зазначено, що у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, які були зроблені у різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу інфляції відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; тому умовно необхідно враховувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця – індексується за період з урахуванням цього відповідного місяця, а якщо з 16 по 31 число, то такий розрахунок починається з наступного місяця.

Як слідує з розрахунку (а.с. 80-81) позивачем розрахований індекс інфляції за період з 01.03.2009р. по 01.04.2010р. від суми боргу 92131,75 грн., що суперечить умовам п. 5.4 договору, яким встановлена відстрочка оплати товару на 30 днів. Оскільки остання поставка товару відбулась 10.04.2009 р., тому нарахування індексу інфляції повинно бути здійснено з травня 2009р. по березень 2010р.

Отже, з відповідача підлягає стягненню індекс інфляції за період з травня 2009р. по березень 2010 р. від суми боргу 92131,75 грн., як вказано позивачем, виходячи з середнього показника індексу інфляції за вказаний період - 110,0 % в сумі 9219,64грн.

Вимоги в частині стягнення з відповідача 3 відсотків річних за період з 22.02.2009 р. по 13.04.2010 р. в сумі 2747,31 грн. підлягають задоволенню, оскільки розраховані позивачем правильно за кожний період виникнення боргу окремо, підтверджені матеріалом справи та розрахунком (а.с. 80).

Також позивачем заявлена до стягнення пеня за період з 22.02.2009 р. по 13.04.2010 р. в сумі 19218,29грн.

Згідно з п. 8.1 договору порушення строків оплати, зазначених у п. 5.4 цього договору, тягне за собою сплату покупцем на користь постачальника пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Як слідує з розрахунку позивача, пеня нарахована за період з 22.02.2009 р. по 13.04.2010 р. Представник позивача пояснив, що пеня нарахована за тривалий період, оскільки в п. 8.1. договору передбачено, що пеня нараховується від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Однак суд вважає, що вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню з наступного.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, статтею 232 ГК України передбачений строк нарахування пені, і вказаний строк є граничним. Крім того, суд вважає, що сторонами в договорі не чітко встановлено період нарахування пені, а тому це не може бути розглянуто як зміна порядку нарахування пені, отже пеня підлягає стягненню відповідно до ст. 232 ГК України не більше ніж за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, пеня підлягає стягненню за період з 22.02.2009 р. по 10.11.2009 р. за кожний період виникнення боргу окремо, з урахуванням ст. 232 ГК України та подвійних облікових ставок НБУ в сумі 7752,22 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Оскільки заявою від 13.04.2010 р. (а.с. 80) позивач збільшив позовні вимоги та не сплатив державне мито, суд, відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, вважає за необхідне стягнути з позивача в доход державного бюджету державне мито в розмірі 325,85 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні, яке відбулося 27 квітня 2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 05 травня 2010р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Трест», м. Сімферополь, пр. Победи, 58 (р/р 26009196531900 в АКІБ «УкрСибБанк» МФО 351005 ЄДРПОУ 36070753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт», м. Сімферополь, вул. Казанська, 30, к. 9 (р/р 26007021874 в КФ АБ «Експрес-Банк» МФО 384674 ЄДРПОУ 33713674) 92131,75 грн. основного боргу, 9219,64 грн. індексу інфляції, 7752,22 грн. пені, 2747,31 грн. 3% річних, 1118,51 грн. державного мита та 211,53 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт», м. Сімферополь, вул. Казанська, 30, к. 9 (р/р 26007021874 в КФ АБ «Експрес-Банк» МФО 384674 ЄДРПОУ 33713674) у дохід Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 325,85грн. державного мита.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.