Рішення № 99897133, 24.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 року № 320/6283/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я. В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сквирський районний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сквирський районний військовий комісаріат, в якому просить суд:

- визнати дії Київського обласного військового комісаріату та Міністерства оборони України протиправними;

- зобов`язати Київський обласний військовий комісаріат та Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриману суму одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням інвалідності ІІ групи, повнвалідності ІІ групи, пов`язаної із захистом Батьківщини у розмірі 79 500,00 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він отримав одноразову грошову допомогу у розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також залучено до учсті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сквирський районний військовий комісаріат.

У встановлений судом строк представником Міністерства оборони України подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову та зазначає, що законодавством України передбачено право військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, за умови, що встановлення вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. На думку відповідача, позивачу на законних підставах з вірним розрахунком було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, в якому вперше встановлено втупінь втрати працездатності (2018 рік), в сумі 510 099,00 гривень, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Київський обласний військовий комісаріат подав до суду відзив, в якому зазначає, що нарахування та виплата недоотриманої суми одноразової грошової допомоги виходить за межі його повноважень.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору правом на подання пояснень до суду не скористалась.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив таке.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 03.03.2020.

Згідно Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності серії АГ №0006619 від 27.12.2018 ОСОБА_1 встановлено 15% ступінь професійної працездатності.

27 грудня 2019 року засіданням гарнізонної військово-лікарської комісії НВМКЦ «ГВКГ» (Свідоцтво про хворобу №3375 від 27.12.2019) було встановлено, що захворювання позивача пов`язані із захистом Батьківщини.

21 лютого 2020 року позивач відповідно до наказу військового комісара Сквирського районного військового комісаріату №19 був звільнений з лав Збройних Сил України у запас за станом здоров`я.

03 березня 2020 року Білоцерківською міжрайонною кардіологічною МСЕК позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, пов`язаної із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0084142 від 10.03.2020.

Після призначення групи інвалідності позивач звернувся до Сквирського районного військового комісаріату із відповідним переліком документів для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013№975.

Сквирським РВК документи на отримання одноразової грошової допомоги були передані до Київського об`єднаного військового комісаріату.

08 травня 2020 року позивачем було отримано одноразову грошову допомогу у зв`язку із отриманням інвалідності, яка пов`язана із захистом Батьківщини у розмірі 510 099,00 гривень.

Не погоджуючись з такими розміром одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені приписами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ України виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Приписами ч. 9 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ обов`язок щодо визначення порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги покладено на Кабінет Міністрів України.

На виконання даних положень, 25 грудня 2013 Постановою Кабінету Міністрів України №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Відповідно до п. 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 8 Порядку №975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

При цьому, пунктом 8 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».

Судова палата Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.07.2020 №240/10153/19 відступила від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 (справа №295/3091/17), 21.06.2018 (справа № 760/11440/17), 30.09.2019 (справа № 825/1380/18) та інших, де його застосовано, та дійшла такого висновку про застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII:

(1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;

(2) передбачені пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014;

(3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 чи після).

Застосовуючи цей висновок до обставин справи, суд звертає увагу на те, що первинний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено 15% втрати працездатності, відбувся 27.12.2018, а первинно інвалідність ІІ групи встановлено 03.03.2020. Оскільки між цими подіями не минуло два роки, позивач має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, що визначається за законодавством, що діяло на день встановлення інвалідності - 03 березня 2020 року.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання Київський обласний військовий комісаріату вчинити певні дії суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України.

Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міністерство оборони України є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили.

Оскільки позивач проходив службу саме у Збройних силах України, перебував на обліку в органах Міністерство оборони України, суд вважає, що обов`язком Міністерства оборони в даних правовідносинах є призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які отримали інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії в розмірі встановленому ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що саме на Міністерство оборони України, як на головного розпорядника коштів, покладено обов`язок щодо прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги особам у разі встановлення їм відповідної групи інвалідності.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 26.09.2018 (справа №760/9113/17), від 18.10.2018 (справа №820/3353/16), від 02.11.2018 (справа №825/1558/18), від 19.12.2019 (справа №825/948/16).

А тому, вимоги позивача до Київського обласного військового комісаріату є безпідставними і в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) недоотриману суму одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням інвалідності ІІ групи, протиправними.

Зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ-168, 03168) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) недоотриману суму одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням інвалідності ІІ групи, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Я. В. Горобцова

Горобцова Я.В.