Рішення № 99897002, 27.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 вересня 2021 року Справа № 280/7059/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, б. 9-А, код ЄДРПОУ 35037521) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Олександрівського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 18000,00 доларів США від 13.04.2021, винесену в межах виконавчого провадження №63359023.

Позовна заява обґрунтована тим, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочи нає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декла рацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподан ня такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника ви конавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Проте, в постанові про відкриття виконавчого провадження №63359023 від 21.10.2020 про стягнення виконавчого збору нічого зазначено не було. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюдже ту України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Вказує, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі по вернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення його без реального виконання рішення суду. На підтвердження того, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої суми свідчать і положення пункту 3 ч. 1 ст. 45 Закону №1404-ІІІ, відповідно до якого розпо діл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому чи слі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості, зокрема, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 від сотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). З матеріалів виконавчого провадження №63359023 убачається, що державний викона вець не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у виконавчому листі від 28.08.2020, виданому Жовтневим районним судом м. Запоріжжя по справі №331/1008/19, у зв`язку з чим відсутні законні підстави для стягнення суми виконавчого збору в розмірі 18000,00 до ларів США. Отже, оскільки при відкритті виконавчого провадження не було вирішено питання про стягнення виконавчого збору, винесення постанови про стягнення виконавчого збору до вирішення питання про повернення виконавчого документа стягувачу чи про закінчення вико навчого провадження не законом не передбачено, оскільки за змістом статті 40 цього Закону така дія є наслідком закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого докумен та. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 28.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Відповідач адміністративний позов не визнав, 13.09.2021 надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Таким чином, частина четверта статті 27 в редакції Закону № 2475-VІІІ від 03.07.2018 зобов`язує виконавця виносити постанову про стягнення виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження. З метою виконання вимог чинного законодавства 13.04.2021 державним виконавцем винесено оскаржувану постанову №63359023 та в подальшому виконано в повному обсязі. 16.08.2021 завершено виконавче провадження. Сума виконавчого збору 504 280,80 грн. та витрати 353 грн. перераховані до бюджету в повному обсязі, останній платіж 13.08.2021. Звертає увагу суду, що постанова про стягнення виконавчого збору №63359023 від 13.04.2021, видана державним виконавцем Олександрівского відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Луць Анною Юріївною відповідає вимогам виконавчого документа, в ній зазначено всі необхідні реквізити і порядок її виконання здійснювався у відповідності до чинного законодавства. На підставі вищевказаного, зауваження позивача на те, що для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору 13.04.2021 не настала подія, не правильні. У задоволенні позову просить відмовити. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

13.09.2021 на адресу суду від відповідача надійшли матеріали виконавчого провадження №65146606.

14.09.2021 позивачем подано до суду відповідь на відзив (вх. №52893), відповідно до якого зазначає, що доводи відповідача є необґрунтованими, вказує, що державний виконавець зобов`язаний діяти в межах норм Закону України «Про виконавче провадження», а не нормами Інструкції з примусового виконання рішень. Позов просить задовольнити.

Згідно частини четвертої статті 297 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У період з 30.08.2021 по 24.09.2021 суддя Запорізького окружного адміністративного суду перебувала у відпустці, у зв`язку з чим розгляд справи здійснюється в перший робочий день.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2019 у справі №331/1008/19 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 10.02.2017 в сумі 180000,00 (сто вісімдесят тисяч) доларів США та судові витрати.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.04.2020 у справі №331/1008/19 замінено стягувача по справі №331/1008/19 з ОСОБА_2 ча на ОСОБА_3 .

11.03.2020 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя по справі №331/1008/19 видано новий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 10.02.2017 у сумі 180000 доларів США та судових витрат.

21.10.2020 державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Луць А.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63359023 щодо виконання виконавчого листа №331/1008/19, виданого 28.08.2020 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя. Відповідно вказаної постанови державним виконавцем зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Постанова направлена на адреси стягувача та боржника 21.10.2021 за вих.. №32471/4.

Також, 21.10.2020 державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Луць А.Ю. у виконавчому провадженні ВП №63359023 винесено постанову про арешт майна боржника.

12.03.2021 державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Луць А.Ю. винесено постанову про розшук майна боржника; постанову про арешт коштів боржника.

24.03.2021 представником стягувача подано заяву про повернення виконавчого документу на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

13.04.2021 державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Луць А.Ю. винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №63359023, відповідно до якої, державним виконавцем встановлено у відповідності до вимог ст.. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується у розмірі 10% від суми стягнення, у зв`язку з чим керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 18000 доларів США. Вказана постанова направлена на адресу боржника та стягувача 13.04.2021 за вих.. №99417

14.04.2021 державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Луць А.Ю. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП №63359023 відповідно до п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданої заяви стягувача про повернення виконавчого документу від 24.03.2021. Відповідно до резолютивної часини вказаної постанови припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Також, 14.04.2021 винесено постанову про зняття арешту з коштів.

Як слідує з матеріалів виконавчого провадження ВП№63359023 постанову про повернення виконавчого документу стягувачу отримав представник боржника адвокат Бєлан С.В. 14.04.2021.

14.04.2021 державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Луць А.Ю. винесено постанову відкриття виконавчого провадження ВП №65146606 щодо примусового виконання постанови №63359023 від 13.04.2021 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 18000 доларів США та станом на 14.04.2021 по курсу НБУ становить 504280,80 грн. Також, 14.04.2021 винесено постанову про арешт майна боржника.

09.07.2021 державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Луць А.Ю. винесено постанову винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №65146606, відповідно при примусовому виконанні постанови №63359023 від 13.04.2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 504457 грн. Також, 09.07.2021 винесено постанову про розшук майна боржника.

Як слідує з матеріалів виконавчого провадження ВП№65146606, виконання виконавчого документу, а саме постанови №63359023 від 13.04.2021 про стягнення виконавчого збору, підтверджується: платіжними вимогами №65146606/4 від 09.07.2021 на загальну суму 504457,00 грн.; розпорядженням №65146606/4 від 02.08.2021 щодо надходження грошових коштів у сумі 95532,6 грн. 30.07.2021; розпорядження №65146606/4 від 11.08.2021 щодо надходження грошових коштів у сумі 95532,6 грн. від 30.07.2021; розпорядження №65146606/4 від 13.08.2021 щодо надходження грошових коштів у сумі 95532,6 грн. від 30.07.2021

16.08.2021 старшим державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кисліциною Ю.Д. при примусовому виконанні Постанови №63359023 від 13.04.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №65146606 у зв`язку з тим, що виконавчий збір та витрати сплачено в повному обсязі.

Також, 16.08.2021 внесено постанову про зняття арешту з майна, постанову про припинення розшуку майна боржника, постанову про знаття арешту з коштів.

Не погоджуючись із прийнятою постановою про стягнення виконавчого збору від 13.04.2021, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон).

За приписами частин 5 та 6 статті 26 вказаного Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом десяти робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин 14 статті 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 % суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості зі сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Отже, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку з імовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 28 квітня 2020 року в справі № 480/3452/19.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частинами першою та п`ятою статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що за заявою стягувача виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

При цьому, відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 37 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 40 Закону № 1404-VIII встановлено наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.

Так, відповідно до вказаної статті у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на вказані норми, суд зазначає, що вказаними статтями 27 та 40 Закону № 1404-VIII встановлено обов`язок державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

При цьому в даній справі, державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження вимоги статті 27 Закону №1404-VIII не виконано, постанову про стягнення виконавчого збору не винесено. Оскаржувана постанова винесена за день до прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою.

Таким чином, спір у цій справі виник у зв`язку з невизначеністю правового режиму застосування судами частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа).

Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до абзацу 11 пункту 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5) у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

Так, положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.

Натомість частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону № 1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.

Крім цього, пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону № 1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За таких обставин суд вважає, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Вказана позиція узгоджується з правовим висновком викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірній постанові, а отже, така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону № 1404-VIII.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню..

В порядку ч.1 ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягнення сума судового збору у розмірі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, б. 9-А, код ЄДРПОУ 35037521) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення виконавчого збору у розмірі 18000,00 доларів США від 13.04.2021, винесену в межах виконавчого провадження №63359023.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27.09.2021

Суддя О.О. Артоуз