Рішення № 99895378, 14.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року Справа № 160/3353/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняСітайло О.В. за участі: представник позивача представник відповідача представники третьої особи Гиря О.М. Коломієць Н.М. Данилова А.Г., Демянова Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОПРОМЛАБ» (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Магістральна, 34, код ЄДРПОУ 40060442) до Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031), третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Ірша-Граніт» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 24942758) про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОПРОМЛАБ» до Державної служби геології та надр України, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Ірша-Граніт», в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 30.12.2020 року №628 про продовження строку дії спеціального дозволу №1291 від 31.03.1998 року на користування надрами з метою видобування лабрадоритів ділянки Васьковицька-1, що розташована за 0,8 км. на південний схід від Васьковичі, 0,5 км. на північний схід від залізничної станції с. Бехи, що розташована Коростенському районі Житомирської області Товариству з обмеженою відповідальністю «Ірша-Граніт».

В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що ТОВ «ЕКОПРОМЛАБ» звернулось до відповідача із заявою 03.12.2019 року №03122 (вхідний Держгеонадр від 03.12.2019р № 22955/02/12-19) щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку лабрадоритів ділянки Васьковицька-1, що розташована за 0,8 км на південний схід від Васьковичі, 0,5 км на північний схід від залізничної станції с. Бехи, що розташована Коростенському районі Житомирської області.

10.12.2019 року відповідач листом від № 2460501/12-19 повернув заявнику заяву щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами.

Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся із позовом до суду щодо оскарження рішення відповідача, оформленого листом від № 2460501/12-19 від 10.12.2019 року.

В той же час, представник позивача вказує, що спірним рішенням (наказ Державної служби геології та надр України від 30.12.2020 року №628 про продовження строку дії спеціального дозволу №1291 від 31.03.1998 року), всупереч вимогам чинного законодавства, відповідачем продовжено строк дії спеціального дозволу іншій особі, а саме - Товариству з обмеженою відповідальністю «Ірша-Граніт», на визначену у позові ділянку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

30.03.2021 року від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував, та зазначав про те, що, як на підставу позовних вимог, зокрема, позивач посилається на справу №160/16602/20, предметом розгляду якої є визнання протиправним дій Держгеонадр та зобов`язання видати ТОВ «Екопромлаб» спецдозвіл на користування надрами Васьковицького родовища.

Представник третьої особи вказує, що у справі №160/16602/20 позивач просить суд зобов`язати Держгеонадра видати йому зазначений спецдозвіл з тих підстав, що Держгеонадрами не було прийнято рішення у формі наказу, а направлено лист про повернення заяви з доданими до неї документами, а тому на думку позивача, у останнього виникло право на користування надрами Васьковицького родовища за принципом «мовчазної згоди».

Втім, представник третьої особи зауважує, що лише той факт, що Держгеонадрами не було прийнято рішення у формі, передбаченій положеннями п.24 Порядку №615, а саме у формі наказу, - не може свідчити про достатність підстав для виникнення у надрокористувача права на користування надрами без отримання дозвільного документа.

Відтак, останній зазначає, що ТОВ «Екопромлаб» не доведено того факту, що ним було подано всі належні та передбачені порядком №615 для отримання спеціального дозволу на користування надрами, здійснено затвердження запасів, введено в дію протокол ДКЗ, отримано пропозиції Мінприроди та інше.

Зважаючи на те, що документи позивачем були надані не в повному обсязі, не відповідали вимогам, встановленим законом, відповідно Порядку №615, у Відповідача було достатньо правових підстав для повернення Позивачу його заяви з доданими до неї документами щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами Васьковицького родовища.

Таким чином, представник третьої особи вважає, що повертаючи позивачу його заяву з доданими документами у 7-денний строк, відповідач діяв у порядку та у спосіб, що передбачені положеннями чинного законодавства, що регулює правовідносини у сфері надрокористування, а тому відсутні підстави стверджувати про порушення прав чи інтересів позивача, що свідчить про те, що у справі відсутній предмет спору.

13.04.2021 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що на виконання Порядку № 615 ТОВ «Ірша-Граніт» подало до Держгеонадр супровідним листом від 29 вересня 2017 року (Вх. № 116433/02/12-17 від 29 вересня 2017 року) заяву на продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами з пакетом документів, тобто в строки, передбачені Порядком № 615 в редакції, що діяла на момент даних правовідносин.

Рішення про відмову в продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 1291, наданого ТОВ «Ірша-Граніт», Держгеонадрами не приймалося.

Також, представник відповідача зазначає, що Державна служба геології та надр України Наказом №628 від 30.12.2020 року прийняла рішення продовжити Товариству з обмеженою відповідальності «Ірша-Граніт» строк дії спеціального дозволу на користування надрами № 1291 з метою видобування незміненого лабрадориту, придатного для виготовлення блоків та виробництва облицювальних виробів з них, відходи виробництва та порушений вивітрюванням лабрадорит придатний для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового на 20 років. Даний наказ оприлюднено на сайті Держгеонадр у строки, передбачені Порядком № 615.

Відтак, оскільки заяву на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Ірша-Граніт» було подано в межах строку, передбаченого абз.5 п.14 Порядку № 615, і питання про продовження дії спеціального дозволу вирішилося на користь надрокористувача, дана ділянка надр не може бути предметом розгляду за заявою іншого надрокористувача.

При цьому, представник відповідача окремо зазначає, що посилання позивача в позові на порушення його законних прав та інтересів є безпідставними, оскільки обізнаність ТОВ «ЕКОПРОМЛАБ» із обставинами дії спеціального дозволу на користування надрами № 1291 від 31.03.1998 року, виданого ТОВ «Ірша-Граніт», не дає позивачу підстав законно очікувати отримання спеціального дозволу на користування надрами на даній ділянці, в зв`язку з тим, що ТОВ «Ірша-Граніт» станом на момент здійснення позивачем підготовчих дій не було використано всі можливості, передбачені чинним законодавством.

Крім того, представник відповідача, окремо зазначає про те, що передумовою для захисту адміністративним судом прав особи є встановлення факту порушення прав такої особи.

Так, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, на думку представника відповідача, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулася за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звернулася до суду за їх захистом, є обов`язковим.

Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.

30.04.2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

18.05.2021 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

15.07.2021 року до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначав, що зі змісту поданої ТОВ «ЕКОПРОМЛАБ» позовної заяви не вбачається обґрунтованих мотивів того, яким саме чином спірний наказ відповідача порушує права або інтереси, тобто породжує, змінює або припиняє права та обов`язки ТОВ «ЕКОПРОМЛАБ» у сфері публічно-правових відносин, що свідчить про недотримання останнім вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України і дає підстави для відмови у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

07.09.2021 року до суду від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення, в яких останній доводи відзиву на позовну заяву підтримав та додатково зазначав, що обставини, які зумовили зупинення розгляду заяви про продовження строку дії спеціального дозволу було усунуто. Отже, відмова у продовженні строку дії спеціального дозволу ТОВ «Ірша-Граніт» на підставі відсутності позитивного висновку про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, фактично є протиправною.

Також, 07.09.2021 року до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких останній правову позицію, викладену у попередніх письмових поясненнях підтримав та зазначав, що відповідачем жодних наказів про відмову у продовженні дії спеціального дозволу ТОВ «Ірша-Граніт» не видавалося, що вказує на правомірність оскаржуваного наказу. Крім того, представник третьої особи наголосив, що ТОВ «Ірша-Граніт» своєчасно звернулось до відповідача із заявою про продовження дії спеціального дозволу.

Представник позивача, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та у відповіді на відзив, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзиви та письмові пояснення, що містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Представники третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на письмові пояснення, що містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просили відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 31.03.1998 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Ірша-Граніт» було видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 1291 з метою видобування незміненого лабрадориту, придатного для виготовлення блоків та виробництва і облицювальних виробів з них, відходи виробництва та порушений вивітрюванням лабрадорит і придатний для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового. Даний спеціальний дозвіл було надано в межах ділянки родовища Васьковицького, що розташоване в Житомирській області Коростенського району 0,8 км на схід від с. Васьковичі площею 1,7 га.

Строк дії спеціального дозволу на користування надрами № 1291, наданого ТОВ «Ірша-Граніт», становив 20 років і діяв до 31 березня 2018 року.

Супровідним листом від 29.09.2017 року за вх. № 16433/02/12-17, ТОВ «Ірша-Граніт» подало до Держгеонадр заяву на продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами з пакетом документів.

Листом від 18.12.2017 року № 30755/03/12-17 Держгеонадра відмовили у продовженні строку дії спеціального дозволу, аргументуючи це відсутністю позитивного висновку про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів, як передбачено вимогами Порядку.

18.09.2019 року за вх. № 18491/02/12-19 ТОВ «Ірша-Граніт» повторно звернулось до Держгеонадр із заявою про продовження строку дії спеціального дозволу.

Листом від 26.09.2019 року Держгеонадра також відмовила ТОВ «Ірша-Граніт» у продовженні строку дії спеціального дозволу аргументуючи це відсутністю результатів оцінки впливу на довкілля на планову діяльність (звіт оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля).

18.10.2019 року ТОВ «Ірша-Граніт» направило третю заяву про продовження строку дії спеціального дозволу за вх. № 20328/02/12-19. За зазначеною заявою Держгеонадра розпочало процедуру узгодження продовження дії спеціального дозволу.

Втім, 06.11.2019 року ТОВ «Ірша-Граніт» направило на адресу Держгеонадр супровідний лист, в якому просило залишити без розгляду та повернути пакет документів, який надано з метою продовження терміну дії спеціального дозволу від 31.03.1998 року №1291.

Листом від 05.12.2019 року за №24066/01/12-19 Держгеонадра повернула заяву ТОВ «Ірша-Граніт» про продовження строку дії спеціального дозволу на виконання листа від 06.11.2019 року.

01.11.2019 року Держгеонадра зареєструвало четверту заяву ТОВ «Ірша-Граніт» про продовження строку дії спеціального дозволу за вх. № 21163/02/12-19. За зазначеною заявою Держгеонадра розпочало процедуру узгодження продовження дії спеціального дозволу.

27.11.2019 року до Держгеонадр надійшов лист Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» за №06/306-3843, в якому зазначено, що відповідно до листа ТОВ «Ірша-Граніт» просить повернути пакет документів.

Крім того, ДНВП «Геоінформ України» зазначає в точці №5 каталогу географічних координат підприємством допущена технічна помилка.

Листом від 26.08.2020 року за №13003/01-2/11-20 Держгеонадра повернула заяву ТОВ «Ірша-Граніт» про продовження строку дії спеціального дозволу, обґрунтовуючи це тим, що ТОВ «Ірша-Граніт» припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 31.03.1998 №1291, виданого ТОВ «Ірша-Граніт», постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 року у справі №826/7821/17.

02.12.2020 року ТОВ «Ірша-Граніт» вп`яте звернулося до Держгеонадр із заявою про продовження терміну дії спеціального дозволу за вх. № 14541/02/11-20.

Листом Держгеонадр від 10.12.2020 року за вих. № 18316/11/11-20, в якому зазначено, що у ході опрацювання заяви Товариства з доданими до неї документами встановлено:

1. У заяві не зазначено вихідний номер (згідно з вимогами пункту 8 Порядку).

2. Заявником не надано опис доданих документів, згідно з вимогами пункту 8 Порядку; наданий «Перелік документів, що додаються до заяви...» не прошито і не пронумеровано разои із заявою та іншими доданими до заяви документами (згідно з вимогами пункту 8 Порядку).

3. Географічні координати ділянки надр, у заяві, пояснювальній записці, каталозі координат не кореспондуються з вказаними у Дозволі (т. № 5).

4. Надані заявником «Експертний висновок № 12 - 2019...», геологічні розрізи та план підрахунку запасів корисних копалин прошиті таким чином, що це унеможливлює їх опрацювання.

5. Електронна форма заяви з доданими до неї документами (а саме геологічні розрізи та план підрахунку запасів корисних копалин) не відповідає паперовій формі заяви з доданими до неї документами.

Враховуючи зазначене, Державна служба геології на надр України повертає Товариству заяву з доданими до неї документами щодо продовження строку дії Дозволу з метою видобування лабрадориту Васьковицького родовища, що знаходиться у Житомирській області.

14.12.2020 року ТОВ «Ірша-Граніт» вшосте звернулося до Держгеонадр із заявою про продовження терміну дії спеціального дозволу за вх. № 15017/02/11-20.

30.12.2020 року Державною службою геології та надр України прийнято спірний наказ №628 про продовження строку дії спеціального дозволу №1291 від 31.03.1998 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Ірша-Граніт».

Відтак, предметом розгляду цієї справи є наказ Державної служби геології та надр України "Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами" від 30.12.2020 року №628 в частині продовження строку дії Товариству з обмеженою відповідальністю «Ірша-Граніт» спеціального дозволу №1291 від 31.03.1998 року.

Втім, враховуючи обставини справи, предмет спору та особу позивача, суд вважає за необхідне дослідити наявність чи відсутність порушеного права чи законного інтересу позивача спірним наказом.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Однак, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але й вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

До таких висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі №288/1557/16-а та у постанові від 10.09.2021 року у справі № 826/13497/17. Ці висновки Верховного Суду стосуються узагальненої правової оцінки питання права на судовий захист у адміністративному судочинстві, умов та порядку реалізації цього права, а тому можуть бути застосовані й до справи, яка розглядається.

Як вже встановлювалося судом, на підставі заяви ТОВ «Ірша-Граніт» від 14.12.2020 року за вх. № 15017/02/11-20, Державною службою геології та надр України видано спірний наказ №628 від 30.12.2020 року про продовження строку дії спеціального дозволу №1291 від 31.03.1998 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Ірша-Граніт».

Однак, судом також встановлено і таке.

Станом з 01.04.2018 року по 30.12.2020 року ТОВ «Ірша-Граніт» не мала спеціального дозволу на користування надрами Васьковицького родовища, а отже вказане родовище не мала визначеного користувача та було вільне.

03.12.2019 року ТОВ «ЕКОПРОМЛАБ» звернулось до відповідача із заявою №03122 щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку лабрадоритів ділянки Васьковицька-1, що розташована за 0,8 км на південний схід від Васьковичі, 0,5 км на північний схід від залізничної станції с. Бехи, що розташована Коростенському районі Житомирської області.

10.12.2019 року відповідач листом від № 2460501/12-19 відмовив позивачу у видачі спеціального дозволу.

11.12.2020 року не погодившись з вказаною відмовою, вважаючи, що його право порушено, ТОВ «ЕКОПРОМЛАБ» звернулось до суду позовом (справа №160/16602/20).

Ухвалою суду від 14.12.2019 року відкрито провадження у справі №160/16602/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Разом з тим, незважаючи на наявність відповідного судового спору - 30.12.2020 року Державною службою геології та надр України видається спірний наказ №628 від 30.12.2020 року про продовження строку дії спеціального дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «Ірша-Граніт».

При цьому, суд не бере до уваги твердження представника відповідача та представників третьої особи, що ділянка Васьковицька-1 та ділянка Васьковицька є різними родовищами, а тому у позивача відсутнє право на Васьковицьке родовище, визначене у спірному наказі №628 від 30.12.2020 року про продовження строку дії спеціального дозволу, з огляду на наступне.

Так, з відомостей топографічного плану, наявного в матеріалах справи, згідно координат ділянки ТОВ «Ірша-Граніт» (Васьковицьке) площа такої ділянки складає 1,7 га.

В той же час, згідно відомостей топографічного плану, а саме, координат ділянки ТОВ «ЕКОПРОМЛАБ» (Васьковицьке-1) площа такої ділянки складає 2,0 га.

Відтак, враховуючи відомості топографічного плану, наявного в матеріалах справи, суд доходить висновку, що ділянка Васьковицька-1 (ТОВ «ЕКОПРОМЛАБ») фактично поглинає ділянку Васьковицька (ТОВ «Ірша-Граніт»), оскільки ділянка Васьковицька-1 є більшою ніж Васьковицька, згідно контуру з координатами на топографічному плані.

Про вказану обставину також свідчать відомості з додатку до спірного наказу, в якому зазначено назву об`єкту «Васьковицьке родовище».

Відтак, враховуючи викладене, суд зауважує, що спірне право на отримання спеціального дозволу на користування надрами Васьковицького родовища стосується як ТОВ «Ірша-Граніт» так і ТОВ «ЕКОПРОМЛАБ», а тому розмежування права позивача та третьої особи лише за ознакою різної назви такої ділянки одного і того ж родовища є необґрунтованим та безпідставним.

Отже, суд вказує, що фактично позивач та третя особа претендують на отримання спеціального дозволу на земельні ділянки в межах площі одного і того ж родовища (Васьковицького родовища).

Тобто, встановлення права одного суб`єкта господарювання – ТОВ «Ірша-Граніт» на отримання спеціального дозволу, виключає можливість задоволення права іншого суб`єкта господарювання – ТОВ «ЕКОПРОМЛАБ» на отримання такого ж спеціального дозволу і навпаки.

При цьому, під час вирішення такого питання, суб`єкти господарювання, які мають правомірні очікування на отримання такого спеціального дозволу, очікують від суб`єкта владних повноважень правомірної поведінки, оскільки від цього залежить задоволення права того чи іншого суб`єкта господарювання.

Однак, суд не надає оцінку суб`єктивному праву позивача на отримання такого спеціального дозволу, оскільки вказані обставини не є предметом дослідження у цій справі.

Суд звертає увагу, що завдання адміністративного судочинства є саме захист прав, свобод ті інтересів від порушень.

Відтак, встановлене судом вказує, що на момент винесення спірного наказу у ТОВ «ЕКОПРОМЛАБ» існував законний інтерес та правомірні очікування щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами Васьковицького родовища, що підтверджується наявністю невирішеного, на той час, судового спору про порушене право позивача саме на отримання вказаного вище спеціального дозволу.

При цьому, суд окремо зауважує, що свідоме прийняття оскаржуваного наказу Державною службою геології та надр України, враховуючи обізнаність останнього про наявність невирішеного питання (судового спору) про право ТОВ «ЕКОПРОМЛАБ» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами Васьковицького родовища, вказує на недобросовісність поведінки відповідача.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що на момент звернення позивача до суду із даною позовною заявою спірний наказ стосувався прав та законних інтересів останнього щодо можливості отримання спеціального дозволу на користування надрами Васьковицького родовища.

А отже, доводи відповідача та третьої особи, які ґрунтуються на тому, що позивач не є суб`єктом спірних правовідносин, так як оскаржуване рішення не було прийняте безпосередньо відносно нього, а також те, що він не є особою, наділеною правом на звернення до суду з цим позовом, судом не приймаються, оскільки такі доводи є безпідставними, з огляду на зазначене вище.

Крім того, враховуючі вказані обставини та численні звернення третьої особи, за для продовження строку дії дозволу на користування надрами Васьковицького родовища, що підтверджуються матеріалами справи, суд вбачає опосередковану зацікавленість відповідача у видачі (продовженні строку дії) дозволу на користування надрами Васьковицького родовища саме на користь ТОВ «Ірша-граніт».

Отже, суд, вирішивши питання щодо встановлення порушеного права та законного інтересу позивача, вважає за можливе, надати правову оцінку правомірності винесення спірного наказу.

Статтею 4 Кодексу України про надра встановлено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Згідно із статтею 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Відповідно до абзацу 3 статті 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування, серед іншого, для видобування корисних копалин.

Згідно із частинами 1, 3 статті 15 Кодексу України про надра, надра надаються у постійне або тимчасове користування. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Відповідно до статті 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Статтею 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Права та обов`язки користувачів надр визначені статтею 24 Кодексу України про надра та виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Статтею 26 зазначеного Кодексу встановлено, що право користування надрами припиняється, з поміж іншого, у разі закінчення встановленого строку користування надрами.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. №1174 (далі Положення №1174) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра).

Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення №1174).

Згідно із пунктом 4 Положення №1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, з поміж інших, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами, зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію у разі зупинення, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами.

Пунктом 7 Положення №1174 встановлено, що Держгеонадра здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 (далі - Порядок №615).

Пунктом 2 Порядку №615 (в редакції чинній на дату подання позивачем документів для продовження строку дії дозволу) встановлено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Відповідно до пункту 7 Порядку №615 дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на 20 років - на видобування корисних копалин.

Згідно із абзацом 5 пункту 14 Порядку №615 встановлено, що для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу. Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону.

Як встановлено судом, третя особа, у зв`язку із закінченням строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1291 від 31.03.1998 року, 29.09.2017 року звернулась до відповідача із заявою на продовження строку дії зазначеного дозволу на користування надрами.

Разом із заявою, третьою особою було подано такі документи: копія протоколу ДКЗ від 19.03.2010 року №1941; пояснювальна записка з характеристикою родовища; позитивний висновок Геолекспертизи про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр; каталог географічних координат кутових точок ділянки надр; оглядова карта району робіт (масштаб 1:20000); ситуаційний план (масштаб 1:25000); геологічні розрізи; план підрахунку запасів; карта четвертинних відкладів; відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: договір оренди земельної ділянки від 04.11.2009р.; договір оренди земельної ділянки від 17.06.2010р.; договір оренди земельної ділянки від 17.06.2010р.

Відповідно до вимог пункту 14 Порядку №615 відповідач протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі повинен прийняти рішення про продовження строку дії дозволу.

Пунктом 15 Порядку №615 визначено підстави для відмови у продовженні строку дії дозволу, а саме: невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою; прийняття органом місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства; подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідності документів, поданих заявником, вимогам пункту 14 цього Порядку; наявності інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні; наявності зауважень Мінприроди щодо продовження строку дії дозволу відповідно до природоохоронного законодавства, передбачених пунктом 25 цього Порядку.

Відповідно до пункту 21 Порядку №615 у разі відмови в наданні, продовженні строку дії, переоформленні, видачі дубліката дозволу або внесенні змін до нього документи повертаються в повному обсязі заявникові.

Згідно листа від 18.12.2017 року № 30755/03/12-17 Держгеонадра відмовило у продовженні строку дії спеціального дозволу ТОВ «Ірша-Граніт», аргументуючи це відсутністю позитивного висновку про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів, як передбачено вимогами Порядку.

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази того, що відмова Держгеонадр від 18.12.2017 року № 30755/03/12-17 у продовженні строку дії спеціального дозволу ТОВ «Ірша-Граніт» оскаржувалась чи не оскаржувалась, а отже є чинною.

Відтак, суд доходить висновку, що питання щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1291 від 31.03.1998 року, виданого ТОВ «Ірша-Граніт» було вирішено саме листом Держгеонадр від 18.12.2017 року № 30755/03/12-17, яким ТОВ «Ірша-Граніт» відмовлено у продовженні строку дії такого дозволу.

Відповідно до частини 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом. При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

Враховуючи вказану норму, суд також звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що третьою особою направлялись заява або заяви щодо усунення причин, що стали підставою для відмови.

При цьому, суд наголошує, що ТОВ «Ірша-Граніт» лише вшосте звернувшись, через два роки і 9 місяців після закінчення строку дії спеціального дозволу, до Держгеонадр із заявою про продовження терміну дії спеціального дозволу від 14.12.2020 року отримало позитивне рішення щодо продовження строку дії спеціального дозволу за вх. № 15017/02/11-20, яке оформлено спірним наказом №628 від 30.12.2020 року.

Враховуючи те, що третя особа шість разів зверталась до відповідача із заявами щодо продовження строку дії спеціального дозволу, суд також вважає за необхідне звернути увагу і на таке.

Як вже встановлювалося судом, строк дії спеціального дозволу на користування надрами № 1291, наданого ТОВ «Ірша-Граніт», становив 20 років і діяв до 31 березня 2018 року.

Супровідним листом від 29.09.2017 року за вх. № 16433/02/12-17, ТОВ «Ірша-Граніт» подало до Держгеонадр заяву на продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами з пакетом документів.

Листом від 18.12.2017 року № 30755/03/12-17 Держгеонадра відмовили у продовженні строку дії спеціального дозволу, аргументуючи це відсутністю позитивного висновку про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів, як передбачено вимогами Порядку.

18.09.2019 року за вх. № 18491/02/12-19 ТОВ «Ірша-Граніт» повторно звернулось до Держгеонадр із заявою про продовження строку дії спеціального дозволу.

Листом від 26.09.2019 року Держгеонадра також відмовила ТОВ «Ірша-Граніт» у продовженні строку дії спеціального дозволу аргументуючи це відсутністю результатів оцінки впливу на довкілля на планову діяльність (звіт оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля).

18.10.2019 року ТОВ «Ірша-Граніт» направило третю заяву про продовження строку дії спеціального дозволу за вх. № 20328/02/12-19. За зазначеною заявою Держгеонадра розпочало процедуру узгодження продовження дії спеціального дозволу.

Втім, 06.11.2019 року ТОВ «Ірша-Граніт» направило на адресу Держгеонадр супровідний лист, в якому просило залишити без розгляду та повернути пакет документів, який надано з метою продовження терміну дії спеціального дозволу від 31.03.1998 року №1291.

Листом від 05.12.2019 року за №24066/01/12-19 Держгеонадра повернула заяву ТОВ «Ірша-Граніт» про продовження строку дії спеціального дозволу на виконання листа від 06.11.2019 року.

01.11.2019 року Держгеонадра зареєструвало четверту заяву ТОВ «Ірша-Граніт» про продовження строку дії спеціального дозволу за вх. № 21163/02/12-19. За зазначеною заявою Держгеонадра розпочало процедуру узгодження продовження дії спеціального дозволу.

Листом від 26.08.2020 року за №13003/01-2/11-20 Держгеонадра повернула заяву ТОВ «Ірша-Граніт» про продовження строку дії спеціального дозволу, обґрунтовуючи це тим, що ТОВ «Ірша-Граніт» припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 31.03.1998 №1291, виданого ТОВ «Ірша-Граніт», постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 року у справі №826/7821/17.

02.12.2020 року ТОВ «Ірша-Граніт» вп`яте звернулося до Держгеонадр із заявою про продовження терміну дії спеціального дозволу за вх. № 14541/02/11-20.

Листом Держгеонадр від 10.12.2020 року за вих. № 18316/11/11-20 Державна служба геології на надр України повертає Товариству заяву з доданими до неї документами щодо продовження строку дії Дозволу з метою видобування лабрадориту Васьковицького родовища, що знаходиться у Житомирській області.

14.12.2020 року ТОВ «Ірша-Граніт» вшосте звернулося до Держгеонадр із заявою про продовження терміну дії спеціального дозволу за вх. № 15017/02/11-20.

30.12.2020 року Державною службою геології та надр України прийнято спірний наказ №628 про продовження строку дії спеціального дозволу №1291 від 31.03.1998 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Ірша-Граніт».

Враховуючи вказані обставини, суд вказує, що вже під час надання ТОВ «Ірша-Граніт» другою заяви про продовження строку дії спеціального дозволу (заява від 18.09.2019 року), Товариством було пропущено строк за для звернення із такою заявою.

Так, як вже зазначалося судом, для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії (абзац 5 пункту 14 Порядку №615).

Надрокористувач, що не подав заяви у визначений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний суд у постанові від 05.08.2019 року у справі №816/2168/18.

Відтак, на думку суду, подані третьою особою заяви про продовження строку дії спеціального дозволу у 2019-2020 роках є такими, що подані із пропущенням шестимісячного строку до закінчення строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 31.03.1998 року.

Таким чином, враховуючи приписи законодавства та правові висновки Верховного суду, суд вказує, що заява ТОВ «Ірша-Граніт» про продовження терміну дії спеціального дозволу від 14.12.2020 року було подано із пропущенням шестимісячного строку, встановленого законом (подана через два роки і 9 місяців після закінчення строку дії спеціального дозволу №1291 від 31.03.1998 року), а тому інші заяви третьої особи про продовження терміну дії спеціального дозволу, що були подані із пропущенням шестимісячного строку, не повинні були розглядатись по суті, тобто у розрізі питання продовження чи відмови у продовженні строку дії спеціального дозволу, а повинні були бути розглянуті перш за все в розрізі питання щодо дотримання заявником строку звернення із відповідною заявою (заявами) про продовження терміну дії спеціального дозволу.

Означене, на думку суду, також додатково вказує на безпідставність на необґрунтованість спірного наказу від 30.12.2020 року №628.

Таким чином, суд вказує, що Держгеонадра, за наявності чинного рішення про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами №1291 від 31.03.1998 року, виданого ТОВ «Ірша-Граніт», фактично приймає вже інше (протилежне) рішення (наказ) про продовження строку дії спеціального дозволу №1291 від 31.03.1998 року, виданого ТОВ «Ірша-Граніт».

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що спірне рішення було прийнято саме на підставі заяви про продовження терміну дії спеціального дозволу від 14.12.2020 року, яку було подано ТОВ «Ірша-Граніт» із пропуском строку на подачу такої заяви.

Окремо, суд вказує, що під час розгляду справи представник відповідача зазначав, що спірний наказ було видано саме на підставі первинної заяви ТОВ «Ірша-Граніт» від 18.12.2017 року № 30755/03/12-17, а не на підставі заяви ТОВ «Ірша-Граніт» від 14.12.2020 року за вх. № 15017/02/11-20, оскільки розгляд первинної заяви від 18.12.2017 року було зупинено.

Суд вказує, що у відповідності до частини 10 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у разі розгляду судом справи щодо об`єкта, на який видається документ дозвільного характеру, розгляд документів, поданих для його отримання, зупиняється до винесення судом відповідного рішення.

Дозвільні органи поновлюють розгляд документів після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Перебіг строку розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, зупиняється з дня зупинення розгляду таких документів. З дня поновлення такого розгляду перебіг строку розгляду документів продовжується.

Про зупинення та поновлення дозвільними органами розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, приймається відповідне рішення.

Відтак, враховуючи приписи зазначеної норми, суд вказує, що такі доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на той факт, що відповідне рішення про зупинення та, як наслідок, і поновлення розгляду первинної заяви від 18.12.2017 року у матеріалах справи відсутні.

Представником відповідача під час судового засідання також було зазначено про відсутність рішень щодо зупинення або поновлення розгляду первинної заяви ТОВ «Ірша-Граніт» від 18.12.2017 року № 30755/03/12-17, що додатково вказує на необґрунтованість тверджень представника відповідача.

Отже, беручи до уваги усе викладене вище, на думку суду, вказане свідчить про протиправність дій відповідача, які призвели до прийняття незаконного та неправомірного рішення, що виразилось саме у прийнятті іншого рішення (продовженні строку дії спеціального дозволу) на користь третьої особи на підставі заяви, яку було подано Товариством із пропуском строку, незважаючи на чинність попереднього рішення про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу.

При цьому, суд критично ставиться до доводів третьої особи, що у разі відмови в продовженні дії спеціального дозволу на користування надрами, Держгеонадра повинно було прийняти відповідне рішення саме у формі наказу, з огляду на наступне.

Порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Адміністративний акт - рішення індивідуальної дії, прийняте адміністративним органом, спрямоване на набуття, зміну чи припинення прав та виконання обов`язків фізичною/юридичною особою (особами) (п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру»).

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справа № 813/1790/18.

Також, додатково суд зауважує, що у відповідності до частини 10 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у разі розгляду судом справи щодо об`єкта, на який видається документ дозвільного характеру, розгляд документів, поданих для його отримання, зупиняється до винесення судом відповідного рішення.

Дозвільні органи поновлюють розгляд документів після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Перебіг строку розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, зупиняється з дня зупинення розгляду таких документів. З дня поновлення такого розгляду перебіг строку розгляду документів продовжується.

Про зупинення та поновлення дозвільними органами розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, приймається відповідне рішення.

Враховуючи імперативний припис зазначеної вище норми, суд вказує, що остання встановлює саме обов`язок суб`єкта владних повноважень здійснити певні дії (зупинити розгляд питання щодо продовження строку дії спеціального дозволу) і не містить варіантів альтернативної поведінки.

Враховуючи вказані норми та зазначені вище обставини справи, суд додатково зауважує, що посадовими особами Держгенадр не було вчинено відповідних дій щодо зупинення розгляду питання продовження строку дії спеціального дозволу ТОВ «Ірша-Граніт».

Отже, суд вказує, що після отримання заяви ТОВ «Ірша-Граніт» від 14.12.2020 року про продовження терміну дії спеціального дозволу за вх. № 15017/02/11-20, Держгеонадра повинно було зупинити розгляд цього питання до набрання законної сили рішення у справі №160/16602/20, оскільки результат розгляду цієї справи має безпосередній вплив на встановлення права позивача (або його відсутність) щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами Васьковицького родовища, втім такого рішення відповідачем прийнято не було.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 2270,00 грн. підлягає стягненню з Державної служби геології та надр України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОПРОМЛАБ» (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Магістральна, 34, код ЄДРПОУ 40060442) до Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031), третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Ірша-Граніт» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 24942758) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України "Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами" від 30.12.2020 року №628 в частині продовження строку дії Товариству з обмеженою відповідальністю «Ірша-Граніт» спеціального дозволу №1291 від 31.03.1998 року.

Стягнути з Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОПРОМЛАБ» (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Магістральна, 34, код ЄДРПОУ 40060442) судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 вересня 2021 року.

Суддя В.В. Горбалінський