Рішення № 99887963, 22.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.09.2021справа №910/11653/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/11653/21

за позовом фізичної особи - підприємця Литвиненко Світлани Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421)

про стягнення 147 753,98 грн.,

без виклику представників сторін.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Фізична особа - підприємець Литвиненко Світлана Миколаївна (далі - ФОП Литвиненко С.М.) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Підприємство): 138 268,15 грн. основного боргу, що утворився в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товарів від 09.12.2020 №1441/Д33-20 (далі - Договір); 2 010,75 грн. 3% річних та 7 474,08 грн. втрат від інфляції, а всього 147 753,98 грн.

Позов мотивовано тим, що:

- 09.12.2020 ФОП Литвиненко С.М. (постачальник) та Підприємством (покупець) укладено Договір, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товари (продукцію), а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та строки, передбачені Договором;

- позивач поставив відповідачу згідно з Договором товар на загальну суму 245 290,35 грн. за видатковими накладними: від 23.12.2020 №ЛІ000000351 на суму 12 994,19 грн.; від 23.12.2020 №ЛІ000000354 на суму 27 203,83 грн.; від 23.12.2020 №ЛІ000000355 на суму 138 269,15 грн.; від 23.12.2020 №ЛІ000000356 на суму 61 845,12 грн.; від 24.12.2020 №ЛІ000000352 на суму 2 912,46 грн.; від 24.12.2020 №ЛІ000000353 на суму 2 065,60 грн. та розпоряджень на отримання товарно-матеріальних цінностей відповідача від 22.12.2020 №3227, від 23.12.2020 №3246, від 17.12.2020 №3169, від 18.12.2020 №3174, від 17.12.2020 №3168, від 23.12.2020 №3232; претензій щодо поставленого товару від покупця не надходило;

- останнім днем розрахунку за поставлений товар згідно з видатковими накладними є: від 23.12.2020 №ЛІ000000351, від 23.12.2020 №ЛІ000000354, від 23.12.2020 №ЛІ000000355, від 23.12.2020 №ЛІ000000356 - 22.02.2021; а від 24.12.2020 №ЛІ000000352 і від 24.12.2020 №ЛІ000000353 - 23.02.2021;

- обов`язки з оплати отриманого товару Підприємство належним чином в установлений Договором строк не виконало, сплативши борг за видатковими накладними від 23.12.2020 №ЛІ000000351, від 23.12.2020 №ЛІ000000354, від 23.12.2020 №ЛІ000000356, від 24.12.2020 №ЛІ000000352 у повному обсязі, але з порушенням визначених Договором строків;

- станом на 16.07.2021 (дата підписання позовної заяви) загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 138 269,15 грн. (за видатковою накладною від 23.12.2020 №ЛІ000000355);

- у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору позивачем нараховано 2 010,75 грн. 3% річних та 7 474,08 грн. втрат від інфляції.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

03.08.2021 відповідач подав суду заяву про заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного провадження, мотивовану тим, що з урахуванням предмету спору, характеру спірних правовідносин, наявністю у відповідача заперечень щодо суми заборгованості, вказаної позивачем у позовній заяві та документах, що підтверджують загальну заборгованість, з підстав, які будуть викладені у відзиві на позов, відповідач просить розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2021 залишено без задоволення заяву Підприємства про заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного провадження.

Позивач 04.08.2021 подав суду для огляду оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви.

Судом досліджено оригінали письмових доказів, встановлено відповідність наявних в матеріалах справи копій поданим оригіналам та листом від 05.08.2021 повернуто оригінали позивачу.

Відзив Підприємства на позовну заяву до суду не надходив; короткі заперечення щодо позовних вимог викладено у клопотанні проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Частинами восьмою і дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

16.08.2021 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що:

- станом на 13.08.2021 від Підприємства не надходило жодного запиту щодо проведення комплексної бухгалтерської звірки розрахунків; у претензії позивача від 17.03.2021 № 1703/21-К чітко вказана сума основного боргу і жодних заперечень щодо неї від відповідача не надходило;

- 17.03.2021 позивач надіслав відповідачу претензію від 17.03.2021 № 1703/21-К, факт отримання якої Підприємство не заперечує;

- нуль процентів річних не є іншим розміром процентів у розумінні положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

27.08.2021 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких вказано, що позовна вимога про стягнення 3% річних не може бути задоволена, оскільки сторони відповідно до частини другої статті 625 ЦК України та частини шостої статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначили у Договорі інший розмір процентів - 0, що узгоджується із свободою договору.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

09.12.2020 ФОП Литвиненко С.М. (постачальник) та Підприємством (покупець) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари згідно з ДК 021:2015: 44410000-7 «Вироби для ванної кімнати та кухні (сантехнічні вироби)» (далі - товар), а покупець - прийняти і оплатити товар (пункт 1.1 Договору);

- найменування товару, кількість, ціна та якісні характеристики товару зазначені в специфікації (додаток №1) до Договору (пункт 1.2 Договору);

- загальна ціна Договору становить 619 671 грн. без ПДВ (пункт 3.1 Договору);

- ціна товару, що постачається за Договором, визначається з урахуванням умов поставки, визначених у пункті 5.4 Договору, та зазначається у додатку № 1 (пункт 3.2 Договору);

- розрахунки здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у Договорі, на підставі наданого постачальником рахунку на оплату товару, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідних видаткових накладних (пункт 4.1 Договору);

- товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами відповідних видаткових накладних (дата поставки товару) (пункт 5.5 Договору);

- сторони дійшли згоди, що за прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого Договором, покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити 0 (нуль) процентів річних від простроченої суми (пункт 7.14 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 245 290,35 грн. за видатковими накладними: від 23.12.2020 №ЛІ000000351 на суму 12 994,19 грн.; від 23.12.2020 №ЛІ000000354 на суму 27 203,83 грн.; від 23.12.2020 №ЛІ000000355 на суму 138 269,15 грн.; від 23.12.2020 №ЛІ000000356 на суму 61 845,12 грн.; від 24.12.2020 №ЛІ000000352 на суму 2 912,46 грн.; від 24.12.2020 №ЛІ000000353 на суму 2 065,60 грн.

Зазначений товар прийнято уповноваженими представниками Підприємства на підставі розпоряджень на отримання товарно-матеріальних цінностей відповідача від 17.12.2020 №3168, від 23.12.2020 №3246, 22.12.2020 №3227, від 23.12.2020 №3232, від 18.12.2020 №3174 та від 17.12.2020 №3169.

З урахуванням пункту 4.1 Договору, останнім днем розрахунку за поставлений товар згідно з вказаними видатковими накладними є 22.02.2021.

Обов`язки з оплати отриманого товару Підприємство належним чином в установлений Договором строк не виконало. Так, відповідачем 31.03.2021 здійснено оплату товару, поставленого за видатковими накладними від 23.12.2020 №ЛІ000000351, від 23.12.2020 №ЛІ000000356, від 24.12.2020 №ЛІ000000352, від 24.12.2020 №ЛІ000000353, що підтверджується платіжними дорученнями: від 31.03.2021 № 40213 на суму 61 845,12 грн.; від 31.03.2021 № 40214 на суму 12 994,19 грн.; від 31.03.2021 № 40216 на суму 2 065,60 грн. та від 31.03.2021 № 40217 на суму 2 912,46 грн., а за видатковою накладною від 23.12.2020 №ЛІ000000354 - 22.04.2021, що підтверджується платіжним дорученням від 22.04.2021 № 41762 на суму 27 203,83 грн.

Разом із тим, товар, поставлений за видатковою накладною від 23.12.2020 №ЛІ000000355, відповідачем не оплачено, у зв`язку з чим у Підприємства виникла заборгованість перед позивачем на суму 138 269,15 грн. Доказів погашення вказаної суми боргу відповідач суду не подав.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

ВИСНОВКИ

Отже, оскільки відповідач не оплатив поставлений позивачем товар за видатковою накладною від 23.12.2020 №ЛІ000000355 у визначений Договором строк, то позовні вимоги в частині стягнення з Підприємства 138 269,15 грн. основного боргу є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2 010,75 грн. 3% річних та 7 474,08 грн. втрат від інфляції.

Суму втрат від інфляції позивач нараховує за такі періоди:

- за видатковою накладною від 23.12.2020 №ЛІ000000351 на 12 994,19 грн. заборгованості за період з 23.02.2021 по 31.03.2021 - 220,90 грн. втрат від інфляції;

- за видатковою накладною від 23.12.2020 №ЛІ000000354 на 27 203,83 грн. заборгованості за період з 23.02.2021 по 22.04.2021 - 655,59 грн. втрат від інфляції;

- за видатковою накладною від 23.12.2020 №ЛІ000000355 на 138 269,15 грн. заборгованості - 5 461,63 грн. втрат від інфляції;

- за видатковою накладною від 23.12.2020 №ЛІ000000356 на 61 845,12 грн. заборгованості за період з 23.02.2021 по 31.03.2021 - 1 051,36 грн. втрат від інфляції;

- за видатковою накладною від 24.12.2020 №ЛІ000000352 на 2 912,46 грн. заборгованості за період з 24.02.2021 по 31.03.2021 - 49,50 грн. втрат від інфляції;

- за видатковою накладною від 24.12.2020 №ЛІ000000353 на 2 065,60 грн. заборгованості за період з 24.02.2021 по 31.03.2021 - 35,10 грн. втрат від інфляції, а всього 7 474,08 грн. втрат від інфляції.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції і періоди їх нарахування та встановлено, що позивач не врахував положення пункту 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», відповідно до якого день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Водночас, така помилка не вплинула на правильність розрахунку суми втрат від інфляції.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 7 474,08 грн. втрат від інфляції.

Що ж до позовних вимог в частині стягнення 3% річних за прострочення Підприємством оплати поставленого ФОП Литвиненко С.М. товару суд виходить з такого.

За змістом статті 625 ЦК України сторони можуть на власний розсуд визначити інший розмір процентів річних. Займенник "інший" в українській мові має значення означального, тобто вказує на ознаку, але не називає її і розуміється як такий, який відрізняється від названого, даного, встановленого і таке інше. Тобто 3% - розмір, який застосовується у випадку, коли сторони не визначили у договорі відповідного розміру. Водночас, сторони вільні у визначенні відмінного від трьох процентів розміру, щодо якого вони дійшли згоди та зазначили його у договорі. Ключовим є сам факт застосування положень частини другої статті 625 ЦК України та встановлення погодженого розміру, у тому числі якщо він становить 0 (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19).

У пункті 7.14 Договору сторони погодили інший розмір процентів річних (0%), що вказує на фактичну реалізацію принципу свободи договору як одного з основоположних у цивільному законодавстві.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про те, що позивачем безпідставно нараховано 3% річних на суму простроченої заборгованості за Договором, а отже, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи - підприємця Литвиненко Світлани Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) про стягнення 147 753,98 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) на користь фізичної особи - підприємця Литвиненко Світлани Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ): 138 269 (сто тридцять вісім тисяч двісті шістдесят дев`ять) грн. 15 коп. основного боргу; 7 474 (сім тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 08 коп. втрат від інфляції та 2 239 (дві тисячі двісті тридцять дев`ять) грн. 11 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.09.2021.

Суддя О.В. Марченко