Рішення № 99887368, 27.09.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2021м. ДніпроСправа № 904/6470/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект", м. Дніпро

про стягнення 25 844,17 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" штрафу у сумі 25 844,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо охорони майна за договором № ПР/НО-19558/НЮ від 11.09.2019.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 19.07.2021 позовну заяву залишено без руху.

28.07.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суд від 29.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

19.08.2021 відповідач подав відзив із запереченнями на позовну заяву та заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідач зазначає, що він своєчасно та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором та відшкодував замовнику (позивачу) збитки за неналежне виконання своїх зобов`язань протягом строку дії договору. Тож, відповідач вважає, що з моменту виконання ним відрахування суми правопорушення за актами узгодження, станом на дату прийняття до розгляду позовної заяви – 29.07.2021 строк позовної давності сплинув і не може бути застосований для стягнення штрафних санкцій. Тому, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю у зв`язку із спливом позовної давності.

01.09.2021 від позивача засобами поштового зв`язку надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується із запереченнями відповідача, викладеними у відзиві. На думку позивача, строк позовної давності починає свій перебіг від першої дати підписання акта узгодження, а саме 07.10.2019, внаслідок чого позивач й дізнався про порушення свого права. Тобто, термін позовної давності за договором № ПР/НО-195558/НЮ повинен був сплинути 07.10.2020, але згідно з пунктом 12 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України у зв`язку з початком карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, під час дії зазначеного карантину строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, термін позовної давності за договором № ПР/НО-195558/НЮ з ТОВ "Охорона "Респект" продовжено на час дії карантину, починаючи з 07.10.2020.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що сплив позовної давності необхідно відраховувати саме від спливу строків оплати, передбачених п. 2.2.1 та п. 2.3 договору, а саме – 30 днів з моменту підписання акта узгодження сторонами. Отже, строк позовної давності за актом узгодження від 07.10.2019 починає свій перебіг від 07.11.2019, так само й за іншими актами узгодження. А вже спеціальний строк позовної давності, передбачений законодавством в один рік, починає відраховуватися зі спливом 12 календарних місяців від дати спливу оплати, яку вираховує позивач за даними акта узгодження, передбаченими п. 2.3 договору. Також відповідач наголошує на тому, що застосування неустойки має здійснюватися з дотриманням принципу розумності та справедливості. З урахуванням наведеного у запереченнях, відповідач просить відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.

23.09.2021 відповідач подав до суду клопотання про зменшення штрафних санкцій на 70%.

Обгрунтовуючи заявлене клопотання, відповідач посилається на те, що позивачем протягом строку дії договору не здійснювалася претензійно-позовна робота щодо стягнення штрафних санкцій, а також на те, що відповідач знаходиться в скрутному фінансовому становищі, а виставлені позивачем штрафні санкції неспівмірно великі порівняно з чистим прибутком відповідача за минулий рік.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі – замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" (далі – виконавець, відповідач) укладено договір № ПР/НЮ-19558/НЮ від 11.09.2019 (далі – договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов`язується на свій ризик та своїми силами надати, а замовник прийняти й оплатити послуги з охорони майна, що знаходиться на території в межах станцій Радушна, Апостолове, Ток, Підстепне, Чортомлик, Нікопольбуд, Нікополь, Марганець, Мирова, Канцерівка та перегону між ними Радушна – Канцерівка:

- рухомий склад, що має зупинки на станціях (в т.ч. вагони, локомотиви, моторвагонний рухомий склад);

- залізнична колія (в т.ч. деталі верхньої будови колії, деталі стрілочних переводів);

- засоби енергопостачання та енергозбереження; засоби сигналізації та зв`язку.

Під об`єктом охорони розуміється майно, зазначене в пункті 1.1 та територіально розташоване на станціях Радушна, Апостолове, Ток, Підстепне, Чортомлик, Нікопольбуд, Нікополь, Марганець, Мирова, Канцерівка та перегону між ними Радушна – Канцерівка (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору загальна сума договору становить 2350281,60 грн з ПДВ, визначена виходячи з вартості однієї години роботи виконавця (додаток № 1 до договору). Оплата послуг охорони здійснюється за фактично відпрацьований час (підпункт 2.1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору фактичне надання виконавцем послуг за договором фіксується сторонами в двосторонньому акті прийманні-передачі наданих послуг, що складається виконавцем не пізніше п`ятого числа місяця, що слідує за звітним. Замовник, у випадку відсутності заперечень (зауважень), підписує акт приймання-передачі наданих послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання.

Підпунктом 2.2.1 договору передбачено, що у випадку наявності у замовника заперечень, вони оформлюються актом узгодження. Акт узгодження складається протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня надходження акта приймання-передачі наданих послуг і надається виконавцю. Виконавець протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання від замовника розглядає та підписує акт узгодження, де визначається сума, яка підлягає вирахуванню із суми вартості наданих послуг.

Розрахунок замовника з виконавцем здійснюється шляхом перерахування замовником суми, що підлягає оплаті за календарний місяць, на поточний рахунок виконавця протягом 30 банківських днів після підписання акта приймання-передачі наданих послуг, акта узгодження (за наявності) та після виставлення рахунку-фактури, але не раніше реєстрації податкової накладної (пункт 2.3 договору).

Акт прийому-передачі, акт узгодження (за наявності) підписуються особами, що визначені у п.п. 3.1.5 (пункт 2.5 договору).

Підпунктом 3.1.4 договору сторони визначили, що послуги за цим договором надаються щоденно (цілодобово) протягом 120 діб. Період надання послуг - серпень-грудень 2019 р.

Приймання наданих послуг, пов`язаних із виконанням цього договору, здійснюється відповідно до рознарядок відповідальними особами, визначеними наказом керівника служби/структурного підрозділу воєнізованої охорони або уповноваженими на це довіреностями посадовими особами структурних підрозділів регіональної філії, що одержують послуги (підпункт 3.1.5 договору).

Відповідно до пункту 5.2 договору за неякісне надання послуг виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісно наданих послуг на підставі акта узгодження, в якому перераховуються недоліки.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що виконавець приймає на себе повну матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, що призвели до пошкодження, розкрадання (неправомірне заволодіння) або знищення майна замовника, яке є предметом договору, незалежно від часу виявлення таких фактів, у тому числі після закінчення строку дії договору, відшкодовує замовнику повну вартість втраченого чи пошкодженого майна (його частини), визначену замовником, а також збитки, які при цьому виникли.

Згідно з пунктом 5.6 договору виконавець зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки в повному обсязі, завдані в результаті неналежного виконання договірних зобов`язань. Таке відшкодування здійснюється протягом тридцяти днів з дня підписання акта узгодження сторонами, в якому викладаються відомості про нанесені збитки та зауваження замовника. У випадку відмови виконавця від підписання акта узгодження та добровільного відшкодування завданих збитків, замовник має право не проводити оплату послуг до моменту підписання сторонами акта узгодження та/або стягувати з виконавця завдані замовнику збитки та шкоду шляхом звернення до господарського суду.

Фактом неналежного виконання договірних зобов`язань в частині охорони майна є встановлення факту крадіжки та (або) пошкодження, згідно повідомлень та матеріалів розслідування структурних підрозділів регіональної філії "Придніпровська залізниця", територіально розташованих у межах вказаних станцій (пункт 5.7 договору).

Відповідно до пункту 10.1 договору термін дії договору – з моменту його підписання сторонами й до 31.12.2019, а в частині грошових зобов`язань – до повного виконання.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 10.2 договору).

Протягом жовтня – грудня 2019 року та січня - лютого 2020 року представниками виконавця та замовника відповідно до підпункту 2.2.1 договору було складено та підписано акти узгодження з переліками зауважень щодо наданих послуг, а саме:

1) акт узгодження від 07.10.2019, в якому зафіксовано, що згідно з матеріалами розслідування структурного підрозділу "Служба колії" регіональної філії "Придніпровська залізниця" про розкрадання майна, що знаходиться на території та в межах станцій Радушна, Апостолове, Ток, Підстепне, Чортомлик, Нікопольбуд, Нікополь, Марганець, Мирова, Канцерівка та перегону між ними Радушна - Канцерівка у період з 08.00 год 12.09.2019 до 24.00 год 30.09.2019, встановлено факти неналежного виконання договірних зобов`язань в частині охорони майна. Відповідно до пунктів 5.5, 5.6, 5.7 договору за цим фактом визначено загальну суму збитків, яка підлягає вирахуванню з вартості послуг охорони за вересень 2019 року - 5544,00 грн з ПДВ (а.с. 16);

2) акт узгодження від 11.11.2019, в якому зафіксовано, що згідно з матеріалами розслідування структурних підрозділів "Служба сигналізації та зв`язку" та "Служба електропостачання" регіональної філії "Придніпровська залізниця" про розкрадання майна, що знаходиться на території та в межах станцій Радушна, Апостолове, Ток, Підстепне, Чортомлик, Нікопольбуд, Нікополь, Марганець, Мирова, Канцерівка та перегону між ними Радушна - Канцерівка у період з 00.00 год 01.10.2019 до 24.00 год 31.10.2019 встановлено факт неналежного виконання договірних зобов`язань в частині охорони майна. Відповідно до пунктів 5.5, 5.6, 5.7 договору за цим фактом визначено загальну суму збитків, яка підлягає вирахуванню з вартості послуг охорони за жовтень 2019 року - 38915,36 грн з ПДВ (а.с. 17).

3) акт узгодження від 09.12.2019, в якому зафіксовано, що згідно з матеріалами розслідування структурних підрозділів "Служба колії" та "Служба електропостачання" регіональної філії "Придніпровська залізниця" про розкрадання майна, що знаходиться на території та в межах станцій Радушна, Апостолове, Ток, Підстепне, Чортомлик, Нікопольбуд, Нікополь, Марганець, Мирова, Канцерівка та перегону між ними Радушна-Канцерівка у період з 00.00 год 01.11.2019 до 24.00 год 30.11.2019 встановлено факт неналежного виконання договірних зобов`язань в частині охорони майна. Відповідно до пунктів 5.5, 5.6, 5.7 договору за цим фактом визначено загальну суму збитків, яка підлягає вирахуванню з вартості послуг охорони за жовтень 2019 року - 1660,96 грн з ПДВ (а.с. 18).

4) акт узгодження від 08.01.2020, в якому зафіксовано, що згідно з матеріалами розслідування структурних підрозділів "Служба сигналізації та зв`язку", "Служба колії" та "Служба вагонного господарства" регіональної філії "Придніпровська залізниця" про розкрадання майна, що знаходиться на території та в межах станцій Радушна, Апостолове, Ток, Підстепне, Чортомлик, Нікопольбуд, Нікополь, Марганець, Мирова, Канцерівка та перегону між ними Радушна - Канцерівка у період з 00.00 год 01.12.2019 до 24.00 год 31.12.2020 встановлено факти неналежного виконання договірних зобов`язань в частині охорони майна. Відповідно до пунктів 5.5, 5.6, 5.7 договору за цим фактом визначено загальну суму збитків, яка підлягає вирахуванню з вартості послуг охорони за грудень 2019 року - 33499,84 грн з ПДВ (а.с. 19).

5) акт узгодження від 01.02.2020, в якому зафіксовано, що згідно з матеріалами розслідування структурного підрозділу "Служба сигналізації та зв`язку" регіональної філії "Придніпровська залізниця" про розкрадання майна, що знаходиться на території та в межах станцій Радушна, Апостолове, Ток, Підстепне, Чортомлик, Нікопольбуд, Нікополь, Марганець, Мирова, Канцерівка та перегону між ними Радушна - Канцерівка у період з 00.00 год 01.01.2020 до 00.00 год 25.01.2020 встановлено факти неналежного виконання договірних зобов`язань в частині охорони майна. Відповідно до пунктів 5.5, 5.6, 5.7 договору за цим фактом визначено загальну суму збитків, яка підлягає вирахуванню з вартості послуг охорони за січень 2020 року - 49 600,68 грн з ПДВ (а.с. 20).

Загальна сума збитків, завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, згідно з указаними актами узгодження становить 129 220,84 грн (5544,00+38915,36+1660,96+33499,84+49600,68 = 129220,84).

Позивач у позовній заяві підтверджує факт повного відшкодування відповідачем завданих збитків за неякісно надані послуги шляхом вирахування їх суми з вартості послуг з охорони за відповідні періоди. Спір щодо цього відсутній.

На підставі пункту 5.2 договору позивачем нараховано відповідачу штраф у сумі 25844,17 грн із розрахунку 20% від загальної суми завданих збитків, на яку сторони за актами узгодження зменшили вартість послуг з охорони (129220,84 х 20% = 25844,17).

Отже, вартість неякісно наданих послуг з охорони відповідає сумі збитків.

Причиною спору є заявлена позивачем до стягнення сума штрафу.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафу за неналежне виконання ним зобов`язань з надання послуг охорони за укладеним із позивачем договором.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною другою статті 901 цього Кодексу передбачено, що положення цієї глави (глави 63 Цивільного кодексу України "Послуги. Загальні положення") можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічний припис викладено в частині статті 193 Господарського кодексу України.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань з надання позивачу послуг охорони майна, який у передбаченому договором порядку зафіксовано двосторонніми актами узгодження від 07.10.2019, 11.11.2019, 09.12.2019, 08.01.2020, 01.02.2020 (а.с. 16 - 20).

Заявлений до стягнення з відповідача штраф – 25844,17 грн, визначений позивачем відповідно до пункту 5.2 договору у розмірі 20% від загальної суми неякісних послуг – 129220,84 грн, визначеної у підписаних сторонами актах узгодження від 07.10.2019, 11.11.2019, 09.12.2019, 08.01.2020, 01.02.2020 (5544,00 + 38915,36 + 1660,96 + 33499,84 + 49600,68 = 129220,84).

Перевіркою наданого позивачем розрахунку суми штрафу порушень не встановлено.

Відповідач доказів сплати позивачу штрафу в сумі 25844,17 грн суду не надав; обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував. Порушення умов договору, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого пунктом 5.2 договору, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності судом не приймається з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За змістом статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) (ст.266 ЦК України).

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом пункту 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон України № 540-IX), чинного з 02.04.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністерства України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України з 12 березня 2020 року установлено карантин.

Приймаючи до уваги умови пункту 5.2 договору, право на нарахування штрафу у позивача виникає з моменту оформлення сторонами актів із переліком зауважень щодо наданих послуг, в яких визначаються суми, що підлягають відрахуванню з вартості послуг. При цьому, визначений у пункті 5.6 договору строк для сплати виконавцем збитків, завданих в результаті неналежного виконання договірних зобов`язань, не пов`язаний зі строком позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу, оскільки при стягненні сум збитків, заподіяних у зв`язку зі сплатою неустойки (штрафу, пені), застосуванню підлягає загальна позовна давність.

Приймаючи до уваги нормативні приписи статті 261 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу строку позовної давності, строк позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу розраховується наступним чином:

- з 07.10.2019 по 07.10.2020 – від вартості неякісних послуг на суму 5544,00 грн, що зафіксовано в акті узгодження від 07.10.2019;

- з 11.11.2019 по 11.11.2020 – від вартості неякісних послуг на суму 38915,36 грн, що зафіксовано в акті узгодження від 11.11.2019;

- з 09.12.2019 по 09.12.2020 – від вартості неякісних послуг на суму 1660,96 грн, що зафіксовано в акті узгодження від 09.12.2019;

- з 08.01.2020 по 08.01.2021 – від вартості неякісних послуг на суму 33499,84 грн, що зафіксовано в акті узгодження від 08.01.2020;

- з 01.02.2020 по 01.02.2021 – від вартості неякісних послуг на суму 49600,68 грн, що зафіксовано в акті узгодження від 01.02.2020.

З огляду на Закон України № 540-IX й дату звернення позивача з позовом до суду (13.07.2021 – дата оформлення поштового відправлення з позовною заявою на адресу суду; а.с. 23), станом на день набрання цим Законом чинності – 02.04.2020 річний строк позовної давності за вимогами щодо стягнення штрафу не закінчився та продовжується на увесь період карантину.

Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 25884,17 грн є такими, що заявлені у межах встановленого законом строку позовної давності.

Щодо підстав для зменшення штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених нормативних приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту указаних правових норм також вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи: з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; терміну прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання та невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

За відсутності в законі переліку виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.

При цьому винятковими є такі обставини, які дозволяють суду, а не зобов`язують його зменшити нараховані в силу закону чи договору штрафні санкції. Інакше нівелюється юридичне значення винятковості обставин та право суду на зменшення таких штрафних санкцій.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, за своєю правовою природою штрафні санкції є засобами стимулювання боржника до належного виконання свого обов`язку. Тому, передбачені законодавством санкції повинні застосовуватися у разі порушення зобов`язання.

Застосування штрафу сторони передбачили в договорі. Штраф, що підлягає стягненню з відповідача, не є занадто великим у порівнянні зі збитками, завданими неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з надання послуг охорони позивачу та відповідає правовій природі й призначенню неустойки як засобу стимулювання та забезпечення виконання договірного зобов`язання.

Тому доводи відповідача, покладені в основу клопотання про зменшення штрафу, не заслуговують на увагу.

Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. За таких обставин правові підстави для зменшення штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2270,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" про стягнення штрафу у сумі 25 844,17 грн – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 35, ідентифікаційний код 38981412) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) штраф у сумі 25 844,17 грн, судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27.09.2021.

Суддя І.І. Колісник