Рішення № 99883639, 27.09.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/336/21

2/703/597/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.,

секретар судових засідань Бондаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Смілянської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради, до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев

ВСТАНОВИВ

28 січня 2021 року Смілянська місцева прокуратура, в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради об`єднаної територіальної громади, звернулася до суду з вищевказаної позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища шкоду в сумі 1000235 гривень 51 копійку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Смілянською місцевою прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12017250170000235 від 01 квітня 2017 року. За результатами судового розгляду обвинувального акту, ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 листопада 2020 року у справі №696/638/17 кримінальне провадження закрито на підставі п4 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з декриміналізацією діяння, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» №2531-УІІІ від 06 вересня 2018 року, який набрав чинності 01 січня 2019 рок, розмір істотної шкоди, спричинення якої є основною кваліфікуючою ознакою вчинення діяння,було змінено, що призвело до часткової декриміналізації. Таким чином, вказаним законом зазначене діяння не виключено із Кримінального закону, а лише збільшено розмір істотної шкоди, в разі наявності якої настає кримінальна відповідальність. Отже, судом вказане кримінальне провадження закрито, однак з нереабілітуючих обставин. Цією ж ухвалою залишено без розгляд цивільний позов прокурора в інтересах держави про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 збитків, завданих вчиненням кримінального правопорушення, що не позбавляє права звернення з таким позовом в порядку цивільного судочинства.

За результатами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , спільно з невстановленою слідством особою, 31 березня 2017 року в період часу з 14 години 30 хвилин по 17 годину 00 хвилин в обході №7, кварталу №88, відділу №3 Капітанівського лісництва ДП «Кам`янське лісове господарство», що в межах Телепинської сільської ради Кам`янського району Черкаської області та які відносяться до рекреаційно-оздоровчих лісів, за допомогою бензопили, шляхом повного відокремлення стовбурів дерев від кореня, в порушення ст.69, 105 Лісового кодексу України, без спеціального дозволу, здійснив незаконну порубку сиро ростучих дерев породи дуб в кількості 5 дерев, а саме: двох дерев діаметром 72 см, вартістю 17137 гривень 61 копійка кожне, на загальну суму 34275 гривень 22 копійки; дерева діаметром 73 см, вартістю 17469 гривень 67 копійок; дерева діаметром 80 см, вартістю 19794 гривні 09 копійок; дерева діаметром 23 см, вартістю 2166 гривень 32 копійки та сиро ростучого дерева породи граб діаметром 29 см, вартістю 3415 гривень 52 копійки. Вказаними діями ОСОБА_1 заподіяв істотну шкоду державі, оскільки загальна маса незаконно добутої ним деревини становить 5,79 м.куб., а шкода, заподіяна навколишньому середовищу згідно такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665, становить 100235 гривень 51 копійка. Після незаконної порубки вищевказаних дерев, ОСОБА_2 за допомогою бензопили розрізав їх на 9 частин, завантажив їх за допомогою крану-маніпулятора ПЕ-0,8 на спеціалізований автомобіль марки «ЗІЛ 131В», д.н.з. НОМЕР_1 , та намагався незаконно добуту деревину вивезти із місця порубки, однак на автодорозі сполученням «Кам`янка - Катеринівка» був зупинений працівниками поліції. Отже, внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , державі завдано матеріальних збитків у сумі 100235 гривень 51 копійка. Відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати збитки, що завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в повному обсязі, які будуть розподілені між бюджетами різного рівня.

Порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів вчинено в адміністративних межах Кам`янської об`єднаної територіальної громади, а отже саме Кам`янська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірними правовідносинах і є належним позивачем у даній справі. Однак, враховуючи, що Кам`янська міська рада, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не забезпечили відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев та більш того жодних заходів з цією метою не вжила, в зв`язку з чим прокуратури звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 23 лютого 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

08 червня 2021 року за заявою Смілянської окружної прокуратури ухвалою суду замінено сторони у даній справі їх правонаступниками, а саме: Смілянську міську прокуратуру на Смілянську окружну прокуратуру; Кам`янську міську раду об`єднаної територіальної громади на Кам`янську міську раду.

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року закрито підготовче провадження та призначеного справу до судового розгляду.

Прокурор Смілянської окружної прокуратури у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечував.

Представник позивача Кам`янської міської ради у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на зареєстроване у передбаченому законом порядку місце його проживання, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Відзиву на позовну заяву та заперечень до суду не направив.

З урахуванням положень ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, врахувавши позицію позивача, яка викладена у його заяві про розгляд справи без його участі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст.69 Лісового кодексу України (надалі - ЛК України), спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Згідно ст.70 ЛК України, заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов`язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами яким у встановленому порядку надано це право.

Статтею 94 ЛК України визначено, що державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, з питань лісового господарства, органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, з питань лісового господарства, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом.

Під час судового розгляду встановлено, що в провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебувало кримінальне провадження №696/638/17, 1-кп/703/55/20 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України.

За результатами розгляду вищевказаного кримінального провадження Смілянським міськрайонним судом Черкаської області 24 листопада 2020 року постановлено ухвалу, якою вирішено кримінальне провадження №12017250170000235 по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України, закрити на підставі п.4 ч.1 ст.284 КК України, у зв`язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за вчинене ним діяння. Цивільний позов начальника Кам`янського відділу Смілянської місцевої прокуратури про відшкодування збитків, завданих незаконною порубкою дерев у розмірі 100235 гривень 51 копійка залишено без розгляду (а.с.6-7).

Вказана ухвала учасниками провадження до суду апеляційної інстанції не осаджувалася та набрала законної сили.

При цьому, викладені у вищевказаній ухвалі суду підстави закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 є нереабілітуючими.

Як вбачається з описової частини вищевказаної ухвали, судом під час розгляду кримінального провадження №696/638/17, 1-кп/703/55/20 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України, встановлено, що: «Відповідно до обвинувального акту органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 31 березня 2017 року з 14 год. 30 хв. в обході №7, кварталу №88, відділу №3 Капітанівського лісництва ДП «Кам`янське лісове господарство» в межах Телепинської сільської ради Кам`янського району Черкаської області, яке відноситься до рекреаційно-оздоровчих лісів, порушуючи ст.69, 105 Лісового кодексу України, за попередньою змовою та разом з невстановленою слідством особою, без спеціального дозволу, із застосуванням бензопили здійснив незаконну порубку дерев: 5- дуба, вартістю 94653 грн. 67 коп., 1- липа 2166 грн. 32 коп. та 1- граб, 3415 грн.52 коп., які, розрізавши на 9 колодок, використовуючи кран маніпулятор «ПЕ-0,8» і спеціалізований автомобіль «ЗІЛ-130-В», намагався вивезти з місця виробки, однак був зупинений працівниками поліції. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв державі істотної шкоди на загальну суму 100235 гривень 51 копійка. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 246 КК України незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду». (а.с.6-7).

Згідно до ч.1 ст.105 ЛК України, особи винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом відповідальність.

Порушення лісового законодавства відповідно до статті 105 ЛК України тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев та чагарників.

Відповідно до ст.107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи,організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч.1 та п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях покладає на позивача обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, та одночасно передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З врахуванням викладеного та визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, у деліктних правовідносинах на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини, якщо позивачем доведено завдання йому шкоди.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Згідно ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі.

Відповідно до відомості обчислення шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, розмір заподіяної шкоди з врахуванням індексації на рік, яка завдана вирубкою 7 дерев в обході №7, кварталу №88, відділу №3 Капітанівського лісництва ДП «Кам`янське лісове господарство», що в межах Телепинської сільської ради Кам`янського району Черкаської області, в загальній сумі складає 100235 гривень 51 копійка.

При цьому, розрахунок суми шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог природоохоронного законодавства, проведений згідно такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23 липня 2008 року, не оспорюється відповідачем і є вірним.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», громадяни України зобов`язані берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів, а також компенсувати шкоду, заподіяну негативним впливом на природне середовище.

Згідно ст.3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», основними принципами охорони навколишнього природного середовища є, крім іншого, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Крім того, в силу пункту 7 частини третьої ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідачем не доведено відсутності вини у заподіянні шкоди, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, приймаючи до уваги, що позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою, відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», був звільнений від сплати судового збору, та враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог ч.1, ч.6 ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1002 гривні 36 копійок, що становить 1 відсоток від ціни позову у сумі 100235 гривень 51 копійка.

На підставі викладеного керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ

Позов Смілянської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради, до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища (р/р UA268999980333159331000023631 отримувач ГУК у Черкаській області/ТГ м. Кам`янка/ код доходу 24062100, ЄДРПОУ 37930566, МФО 899998) заподіяну шкоду у сумі 100235 (сто тисяч двісті тридцять п`ять) гривень 51 (п`ятдесят одна) копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1002 (одна тисяч дві) гривні 36 (тридцять шість) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач - Смілянська окружна прокуратура, адреса: 20701, Черкаська область, м. Сміла, вул. Ю.Кондратюка, 25, код ЄДРПОУ 02911119.

Позивач - Кам`янська міська рада, адреса: 20801, Черкаська область, м. Кам`янка, вул. Героїв Майдану, 37, код ЄДРПОУ 25872304.

Відповідач - ОСОБА_1 , адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Головуючий: Т.В. Ігнатенко