Рішення № 99881473, 24.09.2021, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-а/679/18/2021

Справа № 679/839/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Базарника Б.І.,

за участю секретаря судового засідання Дмітрієвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Нетішин адміністративну справу № 679/839/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, поліцейського СРПП №2 ГУНП в Хмельницькій області Іванова О.С. про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 11.12.2020 року приблизно о 16 годині 23 хвилини в м.Нетішин Хмельницької області поліцейський СРПП№2 Іванов Олександр Сергійович виніс постанову серії БАА №266066 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі. У цій постанові було вказано що він, керуючи транспортним засобом Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м.Нетішин по проспекту Незалежності, здійснив зупинку де від суцільної лінії дорожньої розмітки до автомобіля становило менше трьох метрів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст.122 КУпАП.

Однак, з вказаною постановою позивач не погоджується, так як вона є необґрунтованою та незаконною.

Зазначає, що вказана постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною та підлягає скасуванню з підстав того, що перед її складанням йому не були роз`яснені його права, зазначені в ч.1 ст.268 КУпАП, а саме те, що він має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Крім цього, він заперечував представнику поліції щодо складання згаданої постанови щодо факту вчинення ним адміністративного правопорушення тому, що працівник поліції не вказав конкретного пункту ПДР України, який ним був порушений.

Також вказує, що незаконність вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення підтверджується тим, що всупереч вимогам ч.2,3 ст.283 КУпАП та п.2 розділу IV наказу №1395 від 07.11.2015 року МВС України, у мотивувальній частині постанови не зазначено дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, а також не зазначено нормативного акта (в даному випадку норми Правил дорожнього руху України), що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, вказуючи також на відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

06.08.2021 року до суду надійшов відзив від відповідача, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 липня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17.08.2021 року залучено до участі у справі в якості відповідача поліцейського СРПП №2 ГУНП в Хмельницькій області Іванова О.С.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідачі в судове засідання не з?'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується вимоги позивача, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що поліцейським СРПП №2 ГУНП в Хмельницькій області Івановим О.С. 11.12.2020 року винесено постанову серії БАА № 266066 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини, з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Разом з тим, оскільки предметом оскарження є постанова по справі про адміністративне правопорушення, здійснюючи розгляд справи, суд зобов`язаний перевірити її обґрунтованість та відповідність дійсним обставинам.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).

Підставою винесення постанови працівниками поліції стало допущення позивачем порушень вимог ПДР, а саме: здійснив зупинку де від суцільної лінії дорожньої розмітки до автомобіля становило менше трьох метрів,

Однак, у вказаній постанові не вказаний будь-який пункт ПДР України, який позивач порушив.

Частиною 1 статті 122 передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -

Відповідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Окрім цього, в мотивувальній частині постанови не зазначено дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На виконання вказаної вимоги, суд запропонував всім учасникам провадження надати відповідні докази, а відповідача зобов`язав довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України.

Також слід зазначити, що з оскаржуваної постанови вбачається, що відповідач у справі не відібрав пояснення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлював свідків правопорушення, не зазначив про обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. До постанови про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним суб`єктом владних повноважень, а тому адміністративний позов в частині вимог про скасування постанови підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Статтею 254 КпАП України визначено, що така фіксація відбувається шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, у якому відповідно до ст.256 КпАП України, крім іншого, зазначається місце час і суть адміністративного порушення, виявленого уповноваженою особою, прізвища адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: скасовує постанову і закриває справу.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи.

Згідно ч.5 ст.77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Європейським судом з прав людини у п. 36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 1 липня 2003 року № 37801/97, зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Наявна у справі постанова не дає суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки відповідачем належним чином не доведено належними, переконливими і допустимими доказами факту порушення позивачем правил дорожнього руху, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність скасування постанови.

Таким чином, оцінюючи надані в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, перевіряючи чи прийнято відповідачем постанову обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з вищевикладених підстав.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, позовна заява підлягає задоволенню, оскаржувана постанова скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує те, що частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, підставою для стягнення з суб`єкта владних повноважень судового збору є задоволення позовних вимог сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, та наявність документального підтвердження сплати нею судового збору у відповідному розмірі.

Така позиція суду повністю співпадає з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 липня 2020 по справі №524/6159/16-а.

Отже, враховуючи те, що позов позивача задоволено, судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 454,00 грн, відповідно до ст. 139 КАС України мають бути покладені на відповідача - Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 77, 90, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, поліцейського СРПП №2 ГУНП в Хмельницькій області Іванова О.С. про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 266066 від 11.12.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП а провадження у справі - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд протягом десяти днів з його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24.09.2021 року.

Сторони у справі № 679/839/21:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Нетішинським МВ УМВС України в Хмельницькій області 26.06.2001 року);

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (адреса місцезнаходження: вул.Зарічанська, 7, м.Хмельнциький, 29017, код ЄДРПОУ 40108824);

Відповідач: Поліцейський СРПП №2 ГУНП в Хмельницькій області Іванова О.С. (адреса місцезнаходження: вул.Енергетиків, 4, м.Нетішин, Хмельницька область, 30100).

Суддя Б.І. Базарник