Рішення № 99879246, 24.09.2021, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/2646/21

Провадження № 2/628/925/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Демченко І.М.,

за участю секретаря Романової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп`янську в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом АТ «Кредобанк», представник позивача - адвокат Павленко Сергій Валерійович до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

АТ «Кредобанк» звернувся до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 182 951,59 грн., посилаючись на те, що 1.12.2018 ОСОБА_1 уклав кредитний договір № CL-155225, відповідно до умов якого отримав кредит у розмірі 137890, 00 грн на строк до12.12.2023 зі сплатою 36,99 % річних. Узяті на себе за зазначеним договором банк виконав у повному обсязі, надавши позичальникові кредитні ресурси. У свою чергу, ОСОБА_1 узяті на себе зобов`язання вчасно не виконав, допустивши прострочення платежів, в результаті чого станом на 04.06.2021 утворилася заборгованість у сумі 182 951,59 грн, яка складається із 123 265, 00 грн - заборгованості за тілом кредиту та 59 686,59 грн - заборгованості за відсотками.

Посилаючись на те, що при укладенні кредитного договору дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на укладення цього договору її чоловіком, на підставі частини третьої статті 61, частини четвертої статті 65 Сімейного кодексу України, позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитом у розмірі 182 951,59 грн, понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2744,27грн, а також витрат на професійну правову допомогу у розмірі 18 295, 159 грн.

Ухвалою суду від 21.07.2021 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

06.08.2021 на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 , у якому він вказав, що позовні вимоги АТ «Кредобанк» не визнає в частині понесених витрат на правову допомогу у розмірі 18 295, 159 грн, оскільки такі витрати не підтверджені належними та допустимими доказами та їх сума не відповідає критерію реальності адвокатських витрат. В решті позовні вимоги визнає у повному обсязі.

17.09.2021 до суду надійшли письмові поясненнями представника позивача щодо понесених АТ «Кредобанк» витрат на правову допомогу, у яких він вказав, що витрати пов`язані з аналізом справи, побудови стратегії дій по справі, написанні позовної заяви та супроводу представника в судових засіданнях складають 10 % від ціни позову та підтверджуються витягом з договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, у якому вказано про винагороду виконавця АО «БІЗНЕС І ПРАВО», що сплачує АТ «Кредобанк».

Представник позивача - адвокат Павленко С.В. у судове засідання не з`явився, направивши 17.09.2021 на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, направивши на адресу суду заяви про розгляд справи без їх участі з урахуванням заперечень, викладених у відзиві.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини справи та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що 13.12.2018 між ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , та ПАТ «Кредобанк» укладено кредитний договір № CL-155225, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язався використати кредит на цілі, вказані в цьому договорі, повернути кредит, сплатити проценти. Індивідуальними умовами кредитування визначено суму та валюту кредитування - 137 890,00 грн, з яких 93930,35грн надається на поточні потреби на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , 43959,65 грн - на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості на рахунок НОМЕР_3 , відкритий в ПАТ «Кредобанк». Строк кредитування 60 місяців терміном до 12.12.2023. Дата погашення щомісячного платежу визначається графіком платежів за кредитним договором та розрахунку сукупної вартості кредиту, який є додатком № 1 до цього договору та його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.6.2 цього договору позичальник зобов`язаний здійснити 60 платежів по 5119 грн щомісячно та за умовами п. 4.1 сплатити відсотки у розмірі 36,99 річних (а.с.13-15).

Взяті на себе зобов`язання банк виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредитні ресурси на суму 137 890,00 грн, з яких 93930,35 грн перераховано на поточний рахунок ОСОБА_1 , 43959,65 грн - на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості, що підтверджується меморіальними ордерами від 13.12.2018 (а.с.7,8).

Відповідно до графіку платежів за кредитним договором № CL-155225 ОСОБА_1 повинен 13 числа кожного місяця сплачувати 5119 грн та останній платіж здійснити 12.12.202 у сумі 5075,86 грн. З цим графіком позичальник ознайомлений та примірник разом з кредитним договором отримав (а.с.17).

Крім того, ОСОБА_1 ознайомлений і паспортом споживчого кредиту, який містить тип кредиту, суму кредиту, строк кредитування, відсоткову ставку, порядок повернення кредиту, його сукупну вартість (а.с.18-19).

Випискою по рахунку підтверджено, що з 14.03.2019 ОСОБА_1 допустив прострочення платежів та останні платіж здійснено 13.03.2020 (а.с.9-12).

Пунктом 6.9 кредитного договору визначено, що у випадку прострочення сплати процентів та/або повернення кредиту щонайменше на один календарний місяць, банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту та процентів.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми заборгованості згідно договору кредиту № № CL-155225 від 13.12.2018 станом на 04.06.2021 основна сума заборгованості складає 123265 грн., відсотки за користування кредитом складають 59686,59грн., а всього 182951,59 грн. (а.с.6).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 цього Кодексу).

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина перша статті 21 СК України визначає шлюбом сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв`язку і характер такого зв`язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім`ї.

Законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, положення статті 60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно із частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово (частина третя статті 65 СК України).

Тлумачення частини четвертої статті 65 СК України дає підстави для висновку, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов`язаною стороною (боржником), за наявності двох умов: 1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім`ї; 2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов`язану особу (боржника).

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Указаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України висловленої у постанові від 19 червня 2013 року у справі № 6-55цс13.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року в справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19) дійшла висновку, що правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються сторонами, не потребують доказуванню.

Враховуючи, що дружина основного позичальника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надала письмову згоду на укладення вищевказаного кредитного договору та визнала позовні вимоги АТ «Кредобанк» в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій його частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги АТ «Кредобанк» задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір за платіжним дорученням від 14.06.2021 у розмірі 2 744, 24 грн. (а.с.1) підлягає стягненню з відповідачів в рівних частинах, солідарного стягнення судових витрат законом не передбачено.

При вирішенні питання щодо стягнення на користь позивача понесених витрат на правову допомогу суд виходить з такого.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у п.95 рішення від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як убачається з матеріалів справи між адвокатським об`єднанням «Бізнес і право» та «АТ «Кредобанк» був укладений договір про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року. Доказів на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу в розмірі 18 295, 159 грн та акту виконаних робіт представником позивача не надано. Посилання у письмових поясненнях від 17.09.2021, що розмір витрат на правову допомогу становить 10 % від ціни позову, судом не приймаються до уваги, оскільки долучений до матеріалів справи договір про надання правової допомоги не передбачає такий вид та розмір винагороди за надання правових послуг. Будь-яких інших доказів на підтвердження узгодження даної суми та підтвердження сплати понесених судових витрат позивачем на правову допомогу, матеріали справи не містять , тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій їх частині.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 553, 554, 598, 599, 610, ч. 2 ст.1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 61, 62, 65 Сімейного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь АТ «Кредобанк», юридична адреса: місто Львів, вулиця Сахарова, 78, ЄДРПОУ 09807862, заборгованість у розмірі 182 951,59 грн. (сто вісімдесят дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят одна гривня 59 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь АТ «Кредобанк», юридична адреса: місто Львів, вулиця Сахарова, 78, ЄДРПОУ 09807862, понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 744,27 грн. (дві тисячі сімсот сорок чотири гривні 27 копійок) по 1372,14грн (одна тисяча триста сімдесят дві гривні 14 копійок) з кожного.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Роз`яснити сторонам, що на підставі пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи може продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий : І.М.Демченко