Рішення № 99875890, 23.07.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14135/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя: Матійчук Г.О.,

секретар судового засідання: Сеньковська В.Я.,

справа №757/14135/21-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на депозитні вклади, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09.03.2021 року визначено Печерський районний суд м. Києва для розгляду вказаної позовної заяви.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначив, що з 07.06.2019 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 .

В період перебування у шлюбі, відповідач заволоділа його особистими коштами та розмістила їх в якості депозитних вкладів в декількох банківських установах, зокрема в АТ «Перший український банк» розміщено 6 000 Євро, в АТ «ПриватБанк» 6 000 доларів США, в АТ «Державний ощадний банк України» 10 000 доларів США, в АТ «Банк Січ» 8 000 доларів США, в АТ «Державний експортно-імпортний банк» 6 000 доларів США.

Крім того, за усним повідомленням відповідача, нею також відкрито рахунки в АТ «Акцент-Банк» та АТ «Альфа-Банк» на загальну суму 200 000 грн.

Посилаючись на ст. ст. 57, 61, 64, 70 СК України просить визнати кошти, що розміщені на вкладних рахунках відповідача, його (позивача) особистою приватною власністю.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.05.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.

Відповідач своїм правом надати відзив на позов не скористалась.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово своївимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що сторони перебувають між собою у шлюбі з 07.06.2019 року.

У вересні-жовтні 2019 року ОСОБА_2 розмістила декілька вкладів в:

- АТ «Пумб», в сумі 6 000 Євро (15.10.2019 року);

- АТ «ПриватБанк», в сумі 6 000 доларів США (18.09.2019 року);

- АТ «Державний ощадний банк України», в сумі 10 000 доларів США (15.10.2019 року);

- АТ «Банк Січ», в сумі 7 000 доларів США (19.09.2019 року);

- АТ «Державний експортно-імпортний банк», в сумі 6 000 доларів (19.09.2019 року).

За ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно п. 3 частини 1 статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Матеріали справи містять інформацію про розміщення відповідачем грошових коштів в декількох банківських установах у період перебування у шлюбі з позивачем.

Пунктами 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Таким чином, належність майна (коштів) до такого, що є особистою приватною власністю має бути доведено зацікавленою стороною.

Якщо майно придбано в період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власність того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

В даному випадку позивачу належить довести, що розміщені відповідачем грошові кошти на вкладних рахунках в банківських установах належали (належать) йому особисто, з зазначенням походження цих коштів.

За ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.ч. 1-3 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Разом з тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами належність йому коштів, що розміщені відповідачем в банківських установах на вкладних рахунках.

При цьому суд критично оцінює поданий позивачем доказ - копію розписки ОСОБА_2 від 16.08.2020 року, зміст якої зводиться до зобов`язання останньої перед ОСОБА_1 передати права власності на квартири, які придбані в період їх шлюбу, на нього самого та його сина (після досягнення останнім повноліття), а також повернути позивачу грошові вклади, що оформлені на її ім`я та розміщені нею в банківських установах України, оскільки існують об`єктивні сумніви щодо походження цієї розписки, особливо з урахуванням відсутності відзиву на позов (позиції відповідача на позовні вимоги).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Інших доказів, крім копії розписки відповідача, позивач суду не надав.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2021 року позивачу відмовлено у задоволенні заяви про витребування (забезпечення) доказів, відповідно до ст. 116 ЦПК України, зокрема шляхом розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, з підстав необґрунтованості заяви та порушення порядку подання такої заяви. Крім того інформація, яку просив витребувати позивач, не доводить походження коштів та належність їх позивачу.

Отже в зв`язку з відсутністю належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, суд відмовляє у їх задоволенні.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 57, 61 СК України; ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на депозитні вклади - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя Г.О. Матійчук