Ухвала суду № 99872681, 23.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

23.09.2021 Справа №607/10132/21 Провадження № 1-кс/607/3268/2021

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., за участю секретаря судового засідання Канюки Н.В., прокурора Мачуги О.В., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Строценя Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Туцької І.М., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Мачугою О.В., під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000542 від 24.04.2021 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Біла Тернопільського району Тернопільської області, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючої, раніше судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України,

УСТАНОВИВ:

09.06.2021 старший слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Туцька І.М. звернулася до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021211040000542 від 24.04.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу може бути подано одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою (п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК України).

Так, дане клопотання було подано слідчим разом із клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваної ОСОБА_1 , оскільки, як вказав слідчий, ОСОБА_1 вже переховується від органів досудового розслідування, внаслідок чого оголошена у розшук.

09.06.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області задоволено клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Туцької І.М.про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваної ОСОБА_1 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

23.09.2021 на офіційну електронну адресу суду надійшло повідомлення від старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Туцької І.М. про те, що ухвала слідчого судді від 09.06.2021 виконана та підозрювана ОСОБА_1 22.09.2021 о 15 год. 00 хв. була затримана працівниками правоохоронних органів. 23.09.2021 о 17 год. 00 хв. підозрювана ОСОБА_1 доставлена до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000542 від 24.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

Так, 31.05.2021 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України, та у зв`язку з розшуком підозрюваної кримінальне провадження було зупинено.

У подальшому 14.09.2021 слідчим Туцькою І.М. винесено постанову про відновлення досудового розслідування у зв`язку з проведенням слідчих розшукових та процесуальних дій, оскільки до органу досудового розслідування звернулись інші потерпілі із заявами про вчинення ОСОБА_1 відносно них кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

У зв`язку з наведеним слідчим СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Туцькою I.M., за погодженням з прокурором Тернопільської окружної прокуратури Мачугою О.В., матері ОСОБА_1 - ОСОБА_3 16.09.2021 в межах кримінального провадження № 12021211040000542 від 24.04.2021 вручено повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

Після виконання всіх процесуальних дій слідчим СВ Тернопільського РУУП ГУНП в Тернопільській області Туцькою I.M., за погодженням з прокурором Тернопільської окружної прокуратури Мачугою О.В., 16.09.2021 винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваної в розшук.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 , раніше засудженої за вчинення умисного корисливого злочину, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку, повторно виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у травні 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 познайомилась та розпочала спілкування із ОСОБА_4 .

У подальшому 26.05.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, створила перед ОСОБА_4 образ ділової жінки, що володіє успішним бізнесом і працює у сфері працевлаштування осіб за кордоном, налагодивши довірливі стосунки з ним, вводячи його в оману, та повідомила останньому завідомо неправдиву інформацію про те, що є наявна робота у Сполучених Штатах Америки та що вона може його працевлаштувати, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

Після кількох зустрічей ОСОБА_4 повірив численним розповідям ОСОБА_1 про її фінансові успіхи, сприймав її як спеціаліста з працевлаштування за кордоном та почав довіряти їй, а тому вважав, що може розраховувати на те, що після надання ОСОБА_1 коштів вона працевлаштує його на роботу за кордоном. Так, 26.05.2019, перебуваючи у кафе в ТЦ «Орнава», що знаходиться за адресою: вул. Живова, 15А, м. Тернопіль, ОСОБА_4 власноруч у готівковій формі передав ОСОБА_1 кошти для організаційних витрат на оформлення його працевлаштування у Сполучених Штатах Америки у сумі 2000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 26.05.2019 становило 52671 грн 44 коп. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_4 у сумі 52671 грн 44 коп., чим завдала останньому майнову шкоду на вказану суму.

У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах, у серпні 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, впродовж трьох місяців створюючи та постійно підтримуючи перед ОСОБА_4 образ ділової жінки, що володіє успішним бізнесом і працює у сфері працевлаштування осіб за кордоном, продовжуючи налагодження довірливих стосунків з ним, вводячи його в оману, повідомила останньому завідомо неправдиву інформацію про те, що може працевлаштувати на роботу у Сполучених Штатах Америки його рідних, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

Після кількох зустрічей ОСОБА_4 повірив численним розповідям ОСОБА_1 про її фінансові успіхи, сприймав її як спеціаліста з працевлаштування за кордоном та почав довіряти їй, а тому вважав, що може розраховувати на те, що після надання ОСОБА_1 коштів вона працевлаштує його родичів на роботу за кордоном. Так, 18.08.2019, перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 власноруч у готівковій формі передав ОСОБА_1 кошти для організаційних витрат на оформлення працевлаштування його родичів у Сполучених Штатах Америки у сумі 2000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 18.08.2019 становить 126608 грн 25 коп.

При цьому ОСОБА_1 , використавши довірливе ставлення ОСОБА_4 до себе, попросила в нього порекомендувати її іншим людям як особу, яка може надати роботу за кордоном. Так, 24.01.2020 ОСОБА_4 власноруч передав у готівковій формі ОСОБА_1 кошти для організаційних витрат на оформлення працевлаштування його родичів у Сполучених Штатах Америки у сумі 3000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 24.01.2020 становить 73563 грн 06 коп. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_4 у сумі 200171 грн 85 коп., чим завдала останньому майнову шкоду на вказану суму.

У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах, у квітні 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, вводячи потерпілого ОСОБА_4 в оману, створивши видимість крайньої та негайної потреби в його допомозі, попросила останнього завезти його кошти в сумі 1600 доларів США особам, які відмовились виїжджати за кордон. При цьому ОСОБА_1 вказала, що у неї це зробити немає змоги, оскільки вона зайнята невідкладним оформленням документів для інших осіб, та пообіцяла згодом повернути всю суму ОСОБА_4

ОСОБА_4 , довіряючи ОСОБА_1 , будучи нею переконаним в тому, що після надання допомоги їй вона поверне йому кошти, вважаючи, що фактично надає їх в тимчасове користування ОСОБА_1 , 20.04.2020 при в`їзді у м. Бучач Тернопільської області передав у готівковій формі невідомим йому, однак вказаним ОСОБА_1 особам кошти у сумі 2000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 20.04.2020 становило 55404 грн 04 коп. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_4 у сумі 55404 грн 04 коп., чим завдала останньому майнову шкоду на вказану суму.

У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах, у квітні 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, продовжуючи вводити ОСОБА_4 в оману, запропонувала йому купити запрошення, які слугують для виїзду до США, з метою їх перепродажу в м. Тернополі, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

ОСОБА_4 , сприймаючи її як жінку, що успішно веде бізнес, спеціаліста з працевлаштування за кордоном, довіряючи їй, будучи переконаним ОСОБА_1 , що він отримає добрий заробіток, погодився на її пропозицію та 28.04.2020, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, за місцем свого проживання на АДРЕСА_2 передав у готівковій формі ОСОБА_1 кошти для викупу запрошень, які слугують для виїзду до США, у сумі 3500 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 28.04.2020 становило 94858 грн 75 коп. Крім цього, 29.04.2020, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, за місцем проживання ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 у готівковій формі кошти для викупу запрошень, які слугують для виїзду до США, у сумі 4050 фунтів стерлінгів, що згідно з курсом НБУ станом на 29.04.2020 становило 136459 грн 98 коп. Також 10.05.2020, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, на в`їзді в м. Бучач Тернопільської області ОСОБА_4 передав у готівковій формі ОСОБА_1 кошти для викупу запрошень, які слугують для виїзду до США, у сумі 4200 фунтів стерлінгів, що згідно з курсом НБУ станом на 10.05.2020 становить 145713 грн 96 коп. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_4 у сумі 377032 грн 60 коп., чим завдала останньому майнову шкоду на вказану суму.

У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, 22.10.2020, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 своїми вигаданими розповідями під час бесід створила перед ОСОБА_4 образ людини, в якої виникло ряд проблем в одному часовому проміжку, чим викликала у ОСОБА_4 до себе глибоке співчуття, бажання допомогти та образ чесної людини, яка поверне всі кошти, коли владнає свої сімейні і фінансові проблеми. Після чого ОСОБА_1 , переконавшись, що ОСОБА_4 вірить всьому, що вона йому розповідає, в жовтні 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, повідомила ОСОБА_4 завідомо неправдиву інформацію, про те, що їй терміново потрібні кошти для оплати лікування свого брата.

ОСОБА_4 , продовжуючи сприймати ОСОБА_1 як фінансово успішну особу, в якої тимчасові труднощі, продовжуючи довіряти їй, розраховуючи на те, що після надання їй допомоги, вона поверне йому усі кошти, вважаючи, що надає їх в тимчасове користування ОСОБА_1 для негайної оплати лікування брата, 22.10.2020, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, передав рейсовим автобусом кошти у сумі 1600 фунтів стерлінгів, що згідно з курсом НБУ станом на 22.10.2020 становило 59166 грн 72 коп., які вона отримала на автовокзалі на вул. Живова в м. Тернополі. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_4 у сумі 59166 грн 72 коп., чим завдала останньому майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у травні 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 познайомилась та розпочала спілкування з ОСОБА_5 .

У подальшому в травні 2019 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, створила перед ОСОБА_5 образ ділової жінки, що володіє успішним бізнесом і працює у сфері працевлаштування осіб за кордоном, налагодивши довірливі стосунки з ним, вводячи його в оману, повідомила йому завідомо неправдиву інформацію про те, що є наявна робота у Сполучених Штатах Америки та вона може його працевлаштувати, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

Після кількох зустрічей з ОСОБА_1 . ОСОБА_5 повірив її численним розповідям про фінансові успіхи, сприймав її як спеціаліста з працевлаштування за кордоном та почав довіряти їй, а тому вважав, що може розраховувати на те, що після надання коштів ОСОБА_1 остання працевлаштує його на роботу за кордоном. Так, 06.06.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 через свою матір у кафе «Фламінго», що знаходиться за адресою: вул. Привокзальний майдан, буд. 1, м. Тернопіль, у готівковій формі передав ОСОБА_1 кошти для організаційних витрат на оформлення його працевлаштування у Сполучених Штатах Америки у сумі 2000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 06.06.2019 становило 53860 грн 19 коп. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_5 у сумі 53860 грн 19 коп., чим завдала останньому майнову шкоду на вказану суму.

У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у травні 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, продовжуючи вводити потерпілого ОСОБА_5 в оману, запропонувала останньому купити запрошення, які слугують для виїзду до США, з метою їх перепродажу в м. Тернополі, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

ОСОБА_5 , сприймаючи її як жінку, що успішно веде бізнес, спеціаліста з працевлаштування за кордоном, довіряючи їй, будучи переконаним ОСОБА_1 , що він отримає добрий заробіток, погодився на її пропозицію та 13.07.2020, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, рейсовим автобусом передав у готівковій формі ОСОБА_1 кошти для викупу запрошень, які слугують для виїзду до США, у сумі 2000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 13.07.2020 становило 53901 грн. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_5 у сумі 53901 грн, чим завдала останньому майнову шкоду на вказану суму.

У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у вересні 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 своїми вигаданими розповідями під час бесід створила перед ОСОБА_5 образ людини, в якої виникло ряд проблем в одному часовому проміжку, чим викликала у ОСОБА_5 до себе глибоке співчуття, довіру, бажання допомогти та образ чесної людини, яка поверне всі кошти, коли владнає свої сімейні і фінансові проблеми. Після чого ОСОБА_1 , переконавшись, що ОСОБА_5 вірить всьому, що вона йому розповідає, в вересні 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, повідомила ОСОБА_5 завідомо неправдиву інформацію про те, що їй терміново потрібні кошти для оплати лікування своєї матері.

ОСОБА_5 , розраховуючи на те, що після надання допомоги ОСОБА_1 остання поверне йому усі кошти, вважаючи, що надає їх в тимчасове користування ОСОБА_1 для оплати лікування матері, 24.09.2020, точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, та 03.10.2020, точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, перерахував за допомогою електронного ключа до операційної системи додатку «Приват24» кошти у сумі 96000 грн на вказаний ОСОБА_1 рахунок. Проте ОСОБА_1 повернула потерпілому ОСОБА_5 кошти у сумі 36000 грн. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_5 у сумі 60000 грн, чим завдала останньому майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у липні 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у липні 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 познайомилась і розпочала спілкування з ОСОБА_6 .

У подальшому в травні 2019 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, створила перед ОСОБА_6 образ ділової жінки, що володіє успішним бізнесом і працює у сфері працевлаштування осіб за кордоном, налагодивши довірливі стосунки з ним, вводячи його в оману, та повідомила йому завідомо неправдиву інформацію про те, що допоможе із виготовленням документів для виїзду в Сполучені Штати Америки, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

Після кількох зустрічей ОСОБА_6 повірив численним розповідям ОСОБА_1 про її фінансові успіхи, сприймав її як спеціаліста з працевлаштування за кордоном та почав довіряти їй, а тому вважав, що може розраховувати на те, що після надання ОСОБА_1 коштів вона допоможе йому з оформленням та виготовленням документів для виїзду за кордон. Так, 10.07.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, на б-рі Т.Шевченка в м. Тернополі ОСОБА_6 власноруч у готівковій формі передав ОСОБА_1 кошти для організаційних витрат на оформлення документів для виїзду у Сполучені Штати Америки у сумі 2200 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 10.07.2019 становило 56076 грн 19 коп. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_6 у сумі 56076 грн 19 коп., чим завдала останньому майнову шкоду на вказану суму.

У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у березні 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, продовжуючи вводити потерпілого ОСОБА_6 в оману, запропонувала йому купити техніку марки «Аррlе» із США з метою її перепродажу в м. Тернополі, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

ОСОБА_6 , сприймаючи ОСОБА_1 як фінансово успішну особу, яка має хороші бізнес-контакти за кордоном у США, довіряючи їй, будучи переконаним ОСОБА_1 , що він отримає добрий заробіток, погодився на її пропозицію та 16.03.2021, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, поблизу ТЦ «Новус», що на вул. Живова в м. Тернополі, передав у готівковій формі ОСОБА_1 кошти у сумі 720 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 16.03.2021 становить 19931 грн 61 коп. Також 23.03.2021, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, на другому поверсі у приміщенні ТЦ «Новус» на вул. Живова в м. Тернополі передав у готівковій формі кошти на закупівлю техніки марки «Аррlе» із США у сумі 4000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 23.03.2021становить 110728 грн 04 коп. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_6 у сумі 130680 грн 01 коп., чим завдала останньому майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у жовтні 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у жовтні 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 познайомилась та розпочала спілкування з ОСОБА_7 .

У подальшому 23.10.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, створила перед ОСОБА_7 образ ділової жінки, що володіє успішним бізнесом і працює у сфері працевлаштування осіб за кордоном, налагодивши довірливі стосунки з нею, вводячи її в оману, та запропонувала останній поїздку у Сполучені Штати Америки на паломницько-туристичний тур, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

Після кількох зустрічей ОСОБА_7 повірила численним розповідям ОСОБА_1 про її фінансові успіхи, сприймала її як спеціаліста з питань закордонних поїздок та почала довіряти їй, а тому вважала, що може розраховувати на те, що після надання коштів ОСОБА_1 остання виконає свою пропозицію. Так, 25.10.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, в м. Тернополі ОСОБА_7 у готівковій формі передала ОСОБА_1 кошти як для організаційних витрат на оформлення паломницько-туристичної поїздки у Сполучені Штати Америки у сумі 2000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 25.10.2019 становить 99378 грн 51 коп. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_7 у сумі 99378 грн 51 коп., чим завдала останній майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у вересні 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у вересні 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 познайомилась і розпочала спілкування з ОСОБА_8 .

У подальшому у вересні 2019 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, створила перед ОСОБА_8 образ ділової жінки, що володіє успішним бізнесом і працює у сфері працевлаштування осіб за кордоном, налагодивши довірливі стосунки з ним, вводячи його в оману, та повідомила йому завідомо неправдиву інформацію про те, що є наявна робота у Сполучених Штатах Америки та вона може його працевлаштувати, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

Після кількох зустрічей ОСОБА_8 повірив численним розповідям ОСОБА_1 про її фінансові успіхи, сприймав її як спеціаліста з питань працевлаштування за кордоном та почав довіряти їй, а тому вважав, що може розраховувати на те, що після надання коштів ОСОБА_1 остання виконає свою пропозицію та працевлаштує його на роботу за кордоном. Так, 26.09.2019, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи поблизу ТЦ «Орнава», що знаходиться за адресою: вул. Живова, 15А, м. Тернопіль, ОСОБА_8 у готівковій формі передав ОСОБА_1 кошти для організаційних витрат на оформлення документів для працевлаштування у Сполучених Штатах Америки у сумі 1000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 26.09.2019 становить 24120 грн 19 коп. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_8 у сумі 24120 грн 19 коп., чим завдала останньому майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у листопаді 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у листопаді 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 познайомилась і розпочала спілкування з ОСОБА_9 .

У подальшому у листопаді 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, створила перед ОСОБА_9 образ ділової жінки, що володіє успішним бізнесом і працює у сфері працевлаштування осіб за кордоном, налагодивши довірливі стосунки з ним, вводячи його в оману, запропонувала останньому купити техніку марки «Аррle» із США з метою її перепродажу в м. Тернополі, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

Після кількох зустрічей ОСОБА_9 повірив численним розповідям ОСОБА_1 про її фінансові успіхи, сприймав її як фінансово успішну особу з численними бізнес-зв`язками за кордоном та почав довіряти їй, а тому вважав, що може розраховувати на те, що після надання коштів ОСОБА_1 остання виконає свою пропозицію та він отримає добрий заробіток. Так, 28.11.2020, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на пр-ті Злуки, 37 в м. Тернополі, ОСОБА_9 у готівковій формі передав ОСОБА_1 кошти для закупівлі техніки марки «Аррlе» із США у сумі 1500 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 28.11.2020 становить 42664 грн 02 коп. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_10 у сумі 42664 грн 02 коп., чим завдала останньому майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у листопаді 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у листопаді 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 познайомилась і розпочала спілкування з ОСОБА_11 .

У подальшому у листопаді 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, створила перед ОСОБА_11 образ ділової жінки, що володіє успішним бізнесом і працює у сфері працевлаштування осіб за кордоном, налагодивши довірливі стосунки з нею, вводячи її в оману, та запропонувала останній купити техніку марки «Аррlе» із США з метою перепродажу в м. Тернополі, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

Після кількох зустрічей ОСОБА_11 повірила численним розповідям ОСОБА_12 про її фінансові успіхи, сприймала її як фінансово успішну особу з численними бізнес-зв`язками за кордоном та почала довіряти їй, а тому вважала, що може розраховувати на те, що після надання коштів ОСОБА_1 остання виконає свою пропозицію та вона отримає добрий заробіток, відтак погодилася на її пропозицію та 15.11.2020, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, в м. Тернополі передала у готівковій формі ОСОБА_12 кошти для закупівлі техніки марки «Аррlе» із США у сумі 1500 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 15.11.2021 становило 42294 грн 45 коп. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_11 у сумі 42294 грн 45 коп., чим завдала останній майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у листопаді 2020 року точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у листопаді 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 познайомилась і розпочала спілкування з ОСОБА_13 .

У подальшому у листопаді 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, створила перед ОСОБА_13 образ ділової жінки, що володіє успішним бізнесом і працює у сфері працевлаштування осіб закордоном, налагодивши довірливі стосунки з ним, вводячи його в оману, та запропонувала останньому купити техніку марки «Аррlе» із США з метою перепродажу в м. Тернополі, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

Після кількох зустрічей ОСОБА_13 повірив численним розповідям ОСОБА_1 про її фінансові успіхи, сприймав її як фінансово успішну особу з численними бізнес-зв`язками за кордоном та почав довіряти їй, а тому вважав, що може розраховувати на те, що після надання коштів ОСОБА_1 остання виконає свою пропозицію та він отримає добрий заробіток, відтак погодився на її пропозицію та 28.11.2020, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, на АДРЕСА_3 передав у готівковій формі ОСОБА_1 кошти для закупівлі техніки марки «Аррlе» із США у сумі 1500 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 28.11.2020 становить 42664 грн 02 коп. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_13 у сумі 42664 грн 02 коп., чим завдала останньому майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у листопаді 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у лютому 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 познайомилась і розпочала спілкування з ОСОБА_14 .

У подальшому у лютому 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, створила перед ОСОБА_14 образ ділової жінки, що володіє успішним бізнесом і працює у сфері працевлаштування осіб за кордоном, налагодивши довірливі стосунки з нею, вводячи потерпілу ОСОБА_14 в оману, запропонувала останній купівлю курсів по ортодонтії у м. Києві для її чоловіка ОСОБА_15 , хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

Після кількох зустрічей ОСОБА_16 повірила численним розповідям ОСОБА_1 про її фінансові успіхи, сприймала її як фінансово успішну особу з численними бізнес-зв`язками та почала довіряти їй, а тому вважала, що може розраховувати на те, що після надання коштів ОСОБА_1 остання виконає свою пропозицію та її чоловік отримає доступ до курсів по ортодонтії у м. Києві за ціною, нижче ринкової, відтак погодилася на її пропозицію та 16.02.2021, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, через термінал самообслуговування, що знаходиться на вул. Сагайдачного в м. Тернополі, здійснила готівкове поповнення карткового рахунку ПАТ «ПриватБанк» з анкетними даними третьої особи, вказаними ОСОБА_1 , у сумі 19550 грн. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_14 у сумі 19550 грн, чим завдала останній майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у березні 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, у березні 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 познайомилась і розпочала спілкування з ОСОБА_17 .

У подальшому у березні 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, створила перед ОСОБА_17 образ ділової жінки, що володіє успішним бізнесом і працює у сфері працевлаштування осіб за кордоном, налагодивши довірливі стосунки з нею, вводячи потерпілу ОСОБА_17 в оману, запропонувала останній купити техніку марки «Apple» із США з метою її перепродажу в м. Тернополі, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

Після кількох зустрічей ОСОБА_17 повірила численним розповідям ОСОБА_1 про її фінансові успіхи, сприймала її як фінансово успішну особу з численними бізнес-зв`язками за кордоном та почала довіряти їй, а тому вважала, що може розраховувати на те, що після надання коштів ОСОБА_1 остання виконає свою пропозицію та вона отримає добрий заробіток, відтак погодилася на її пропозицію та 17.03.2021 передала у готівковій формі ОСОБА_1 кошти для закупівлі техніки марки «Аррlе» із США у сумі 3650 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 17.03.2021 становить 100931 грн 62 коп. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_17 у сумі 100931 грн 62 коп., чим завдала останній майнову шкоду на вказану суму.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, продовжуючи вводити потерпілу ОСОБА_17 в оману, повідомила останній завідомо неправдиву інформацію про те, що попередньо замовлена техніка марки «Аррlе» із США вже є на кордоні, проте для того, щоб її забрати, потрібні кошти.

У подальшому ОСОБА_17 , довіряючи ОСОБА_1 , будучи нею переконаною, що ОСОБА_1 вживає всіх заходів для виконання домовленості, 22.03.2021, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, на б-рі Т.Шевченка в м. Тернополі неподалік центральної площі передала у готівковій формі ОСОБА_1 кошти для оплати пришвидшення проходження митного контролю у сумі 1850 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 22.03.2021 становить 51279 грн 04 коп. Крім цього, 30.03.2021 передала у готівковій формі ОСОБА_1 кошти у с. Біла Тернопільського району Тернопільської області для доплати пришвидшення проходження митного контролю у сумі 3000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 30.03.2021становить 83908 грн 02 коп. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_17 у сумі 135187 грн 24 коп., чим завдала останній майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у квітні 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений, на заволодіння чужим майном, шляхом обману, 29.07.2019 ОСОБА_1 познайомилась і розпочала спілкування з раніше невідомою їй ОСОБА_18 .

У подальшому у квітні 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, створила перед ОСОБА_18 образ ділової жінки, що володіє успішним бізнесом і працює у сфері працевлаштування осіб за кордоном, налагодивши довірливі стосунки з нею, вводячи потерпілу ОСОБА_18 в оману, та запропонувала останній купити техніку марки «Аррlе» із США з метою перепродажу в м. Тернополі, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

Після кількох телефонних розмов ОСОБА_18 повірила численним розповідям ОСОБА_1 про її фінансові успіхи, сприймала її як фінансово успішну особу з численними бізнес-зв`язками за кордоном та почала довіряти їй, а тому вважала, що може розраховувати на те, що після надання коштів ОСОБА_1 остання виконає свою пропозицію та вона отримає добрий заробіток, відтак погодилась на її пропозицію та 09.04.2021 за допомогою електронного кабінету «Приват-24» ОСОБА_18 перерахувала кошти ОСОБА_1 на її картковий рахунок для закупівлі техніки марки «Аррlе» із США у сумі 13500 грн. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_18 у сумі 13500 грн, чим завдала останній майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у квітні 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 повторно виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений, на заволодіння чужим майном, шляхом обману, у квітні 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 познайомилась і розпочала спілкування з раніше невідомою їй ОСОБА_19 .

У подальшому у квітні 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої злочинні дії, створила перед ОСОБА_19 образ ділової жінки, що володіє успішним бізнесом і працює у сфері працевлаштування осіб за кордоном, налагодивши довірливі стосунки з нею, вводячи потерпілу ОСОБА_19 в оману, та запропонувала останній купити техніку марки «Аррlе» із США з метою перепродажу в м. Тернополі, хоча завідомо не могла і не мала наміру виконувати умови домовленості.

Після кількох телефонних розмов ОСОБА_19 повірила численним розповідям ОСОБА_1 про її фінансові успіхи, сприймала її як фінансово успішну особу з численними бізнес-зв`язками за кордоном та почала довіряти їй, а тому вважала, що може розраховувати на те, що після надання коштів ОСОБА_1 остання виконає свою пропозицію та вона отримає добрий заробіток, відтак погодилась на її пропозицію та 10.04.2021 за допомогою терміналу самообслуговування, який знаходиться у приміщенні супермаркету «Novus», що розташований за адресою: проспект П.Григоренка, буд. 18 в м. Тернополі, ОСОБА_19 перерахувала кошти ОСОБА_1 на її картковий рахунок для закупівлі техніки марки «Аррlе» із США у сумі 13940 грн. Відтак ОСОБА_1 заволоділа коштами ОСОБА_19 у сумі 139400 грн, чим завдала останній майнову шкоду на вказану суму.

Слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні № 12021211040000542 від 24.04.2021 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Також необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду ; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Слідчий вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде дієвим для запобігання вказаним ризикам.

За таких підстав сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113500 грн.

У судовому засіданні прокурор Мачуга О.В. підтримала клопотання з викладених у ньому підстав та просила клопотання задовольнити. Крім цього, на виконання вимог ч. 2 ст. 185 КПК України доповнила раніше подане клопотання у зв`язку з тим, що після повідомлення про підозру 31.05.2021 органу досудового розслідування стали відомі нові обставини, зокрема те, що ОСОБА_1 може бути причетною до вчинення ще двох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України. Також прокурор вказала, що у поданому доповненні до клопотання допущено помилку, оскільки вказано, що заставу необхідно визначити у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Однак кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, є особливо тяжким злочином, відтак чинний КПК України для даної категорії злочинів передбачає заставу у розмірі від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. За таких підстав прокурор просила застосувати заставу у мінімальному розмірі, який передбачений для даної категорії злочинів, а саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Також вказала, що запобіжний захід до ОСОБА_1 необхідно застосувати на строк досудового розслідування, а саме до 08.11.2021.

У судовому засіданні захисник Строцень Т.О. заперечував проти клопотання прокурора. Вказав, що на даний час позиція захисту така, що обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , не спростовується, оскільки слідчим суддею не встановлюється винуватість особи. Зазначив, що наявні банківські документи, які підтверджують те, що ОСОБА_1 відшкодовує потерпілим кошти, а тому у подальшому може змінитись правова кваліфікація інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Також вказав, що факт впливу на потерпілих нівелюється тим, що підозрювана відшкодовує їм завдану шкоду. Зазначив, що ОСОБА_1 не переховувалась від органу досудового розслідування, а була відсутня за місцем свого проживання, оскільки була працевлаштована у іншому місті. Також при застосуванні запобіжного заходу просив врахувати соціальні зв`язки підозрюваної. Зауважив, що наявні медичні документи, які підтверджують необхідність проходження ОСОБА_1 періодичного медичного обстеження та лікування, що свідчить про неможливість останньої перебувати в умовах СІЗО. За таких підстав просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який відповідно до практики ЄСПЛ прирівнюється до тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 підтримала позицію свого захисника. Зазначила, що здійснює відшкодування коштів потерпілим з 20.07.2020. Також вказала, що проживала у м. Одеса та неофіційно працювала найманим працівником у фізичної особи-підприємця, здійснювала продаж товарів та отримувала заробітну плату у розмірі 5-8 тис. грн в залежності від виробітку.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1). переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2). знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3). незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4). перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5). вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Так, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000542 від 24.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

31.05.2021 у цьому кримінальному провадженні складено повідомлення про підозру та в порядку ст. 111, 112, 136, 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

09.06.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваної ОСОБА_1 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

16.09.2021 у цьому кримінальному провадженні в порядку ст. 111, 112, 136, 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

22.09.2021 ОСОБА_1 була затримана в порядку ст. 191 КПК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , та її можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: заява ОСОБА_17 про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2021; протокол допиту потерпілої ОСОБА_17 від 17.05.2021; заява ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 27.05.2021; протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 від 29.05.2021; заява ОСОБА_20 про вчинення кримінального правопорушення від 27.04.2021; протокол допиту потерпілого ОСОБА_20 від 15.05.2021; заява ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 27.04.2021; протокол допиту потерпілого ОСОБА_4 від 22.05.2021; заява ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 24.04.2021; протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 24.04.2021; заява ОСОБА_14 про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2021; протокол допиту потерпілої ОСОБА_14 від 21.05.2021; заява ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2021; протокол допиту потерпілої ОСОБА_11 від 18.05.2021; заява ОСОБА_13 про вчинення кримінального правопорушення від 24.04.2021; протокол допиту потерпілого ОСОБА_13 від 24.04.2021; заява ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 04.05.2021; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 21.05.2021; заява ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 28.04.20221; протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 24.05.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 24.05.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_22 від 26.05.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 26.05.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 22.05.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_24 від 31.05.2021; заява ОСОБА_18 про вчинення кримінального правопорушення від 25.04.2021; протокол допиту потерпілої ОСОБА_18 ; заява ОСОБА_19 про вчинення кримінального правопорушення від 25.04.2021; протокол допиту потерпілої ОСОБА_19 ; протокол допиту свідка ОСОБА_25 від 22.09.2021.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає таке.

Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що остання підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, серед яких і таке, за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оц інюванні ризиків переховування.

Крім цього, слідчий суддя враховує той факт, що у межах даного кримінального провадження, а також у попередньому кримінальному провадженні № 12013210010001845, в межах якого ОСОБА_1 вироком від 03.03.2021 вже засуджена, остання переховувалась від органу досудового розслідування, внаслідок чого була оголошена у розшук. Також у судовому засіданні підозрювана зазначила, що у липні 2021 року засобами телефонного зв`язку її матір повідомила про наявність повідомлення про підозру ОСОБА_1 . Однак остання, будучи обізнаною про необхідність явки до органу досудового розслідування, такий обов`язок не виконала. При цьому слідчий суддя вважає, що доводи підозрюваної про те, що вона зі своїм захисником спільно узгодили, що підозрювана з`явиться до органу досудового розслідування пізніше у зв`язку з перебуванням слідчого у відпустці, не підтверджують поважності невиконання обов`язку явки до органу досудового розслідування.

Також слідчим суддею приймається до уваги, що підозрювана не має офіційного місця роботи та фактично не проживає за місцем своєї реєстрації на АДРЕСА_1 , оскільки у судовому засіданні встановлено, що остання на момент затримання проживала у м. Одеса. Вказане у сукупності дає підстави вважати, що підозрювана з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім цього, будучи документованою паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 неодноразово здійснювала виїзд за межі України, а відтак в умовах безвізового режиму України з країнами Європейського Союзу підозрювана надалі безперешкодно зможе виїхати за межі України і таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду не лише на території України, а й на території інших країн.

Відтак слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Щодо ризику впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Враховуючи, що свідками у даному кримінальному провадженні є особи, з якими ОСОБА_1 особисто контактувала і обізнана про їх особи та контактні дані, вказане дає підстави вважати, що з метою зміни ними своїх показань на користь підозрюваної або відмови від дачі показань ОСОБА_1 може впливати на вказаних осіб у непередбачений законом спосіб.

Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема пов`язане з посяганням на власність, є доведеним стороною обвинувачення. Так, слідчий суддя приймає той факт, що 03.03.2021 вироком Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 190 КК України. Також зі змісту вказаного вироку вбачається, що протиправна діяльність ОСОБА_1 мала місце ще з 2012 року, що свідчить про сталість та тривалість такої діяльності. При цьому слідчий суддя враховує і те, що кримінальні правопорушення, вчинення яких інкримінується ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні, є багатоепізодними та вчинялися нею з метою отримання прибутку, а тому слідчий суддя вважає досить ймовірним, що ОСОБА_1 , не маючи офіційного місця працевлаштування та, як встановлено у судовому засіданні, отримуючи неофіційний дохід у відносно невеликому розмірі, а саме 5-8 тис. грн в місяць, у подальшому може вчиняти інші кримінальні правопорушення, пов`язані з посяганням на власність, з метою особистого збагачення.

Відтак слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваної на свободу є виправданим. З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана при застосуванні до неї більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на неї процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Так, навіть за умови застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, остання може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім цього, ОСОБА_1 за допомогою засобів мобільного зв`язку, мережі інтернет та соціальних мереж може здійснювати незаконний вплив на свідків, оскільки остання обізнана про особи свідків та особисто з ними контактувала, а відтак їй відомі їх контактні дані. Також використовуючи вказані вище засоби зв`язку, ОСОБА_1 може вчиняти нові корисливі кримінальні правопорушення, зокрема отримувати шахрайським шляхом кошти на карткові рахунки, відкриті у банківських установах, що не потребує її особистої присутності та може здійснюватись шляхом спілкування з потенційними потерпілими засобами мобільного зв`язку та мережі інтернет.

При цьому слідчий суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема, відсутність у підозрюваної місця офіційного працевлаштування та що ОСОБА_1 раніше судима за вчинення корисливих кримінальних правопорушень.

Крім цього, слідчий суддя приймає до уваги, що наявність міцних соціальних зв`язків ОСОБА_1 не є доведеною, оскільки остання є незаміжньою та не має дітей. При цьому матір підозрюваної проживає у с. Біла Тернопільського району Тернопільської області, а сама підозрювана впродовж останнього часу проживала у м. Одеса, що не заперечувалось нею у судовому засіданні. Також було встановлено, що навіть у телефонному режимі підозрювана не досить часто спілкується зі своєю матір`ю, оскільки, як вказала сама підозрювана, лише у липні 2021 року матір повідомила їй про наявність повідомлення про підозру відносно неї, яке було вручено матері ще 31.05.2021.

При цьому стороною захисту не надано належних та допустимих доказів про негативний стан здоров`я підозрюваної, який би унеможливлював її перебування в умовах СІЗО. Так, з наданих документів вбачається, що 25.01.2021 ОСОБА_1 проходила медичне обстеження та їй було встановлено відповідний діагноз і рекомендовано звернутись для консультації до лікаря акушера-гінеколога. Однак жодних доказів, які б підтверджували подальше звернення підозрюваної до лікаря, призначення їй ліків та необхідність проходження систематичного лікування у медичних закладах, стороною захисту надано не було.

Крім цього, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо можливої зміни правової кваліфікації інкримінованих кримінальних правопорушень у зв`язку з наявністю банківських документів, які підтверджують, що підозрювана здійснює відшкодування потерпілим коштів. Так, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 КК України, є закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися таким майном. Відтак відшкодування підозрюваною коштів потерпілим не спростовує факт вчинення кримінальних правопорушень, а лише підтверджує намір ОСОБА_1 відшкодувати завдану нею шкоду.

За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме її особі, обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваної на особисту свободу та недоторканість.

Крім того, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу ОСОБА_1 , відсутність доказів про майновий стан останньої чи наявність у її власності рухомого чи нерухомого майна, слідчий суддя доходить висновку про необхідність визначення застави у запропонованому прокурором розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваної, однак водночас є суттєвим для її майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрювану обов`язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Туцької І.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000542 від 24.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 47 (сорок сім) днів.

Взяти підозрювану ОСОБА_1 під варту негайно в залі суду.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 07.11.2021.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за «ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 12021211040000542 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.09.2021.

Застава може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави ОСОБА_1 звільнити з-під варти та покласти на неї обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважатиметься такою, до якої застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_1 обов`язків до 08.11.2021.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава буде звернена в дохід держави, зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й буде використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваній ОСОБА_1 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І. В. Марциновська