Рішення № 99872184, 23.09.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/6992/21

Провадження №2/592/1669/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді – Онайка Р.А.,

за участю секретаря судового засідання – Антуфьєвої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.04.2019 між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №AG3167371, сума позики 8100,00 грн. 22.08.2019 між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено Договір відступлення права вимоги №22-08/19 на підставі якого ТОВ «Вердикт капітал» набуло право вимоги заборгованості за Договором №АG3167371 від 26.04.2019. Відповідач свої зобов`язання за укладеним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №AG3167371 від 26.04.2019 у розмірі 16350,02 грн., яка складається з: 3% річних у сумі – 449,38грн, інфляційних витрат у сумі 591,64 грн, заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8100,00 грн, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги у розмірі 3159,00 грн та пені у розмірі 4050,00грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн..

Ухвалою суду від 10.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

26.07.2021 судом ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження починаючи зі стадії підготовчого провадження, задоволено клопотання позивача та представника відповідача про витребування доказів про що постановлена відповідна ухвала суду.

Ухвалою суду від 26.08.2021 закрите підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті на 10:00 23.09.2021.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення. В матеріалах справи наявна заява про розгляд позовної заяви у його відсутність, позов просив задовольнити.

Відповідач та його представник повідомлені про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися. Надали до суду відзив у якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовували тим, що ОСОБА_1 не укладав договору №AG3167371 від 26.04.2019 з ТОВ «ФК «Дінеро», у зв`язку з чим Сумським РУП ГУНП в Сумській області відкрито кримінальне провадження №12019200440001383 від 16.05.2019 за ч.1 ст.190 КК України, про що він неодноразово повідомляв ТОВ «ФК «Дінеро». Зазначає, що не підписував кредитний договір №AG3167371 від 26.04.2019 ні особисто, ні шляхом накладення електронного цифрового підпису та жодних коштів за вказаним договором не отримував.

Представником позивача надано відповідь на відзив у якому останній зазначає, що наявність відкритого кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України не є підставою для визнання заборгованості спірною. Зазначає, що без отримання листа на e-mail чи смс-коду, без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету договір не був би укладеним, а тому вважає, що укладення договору у запропоновані формі відповідало внутрішній волі відповідача. Вважає надані до суду докази належними, допустими та достатніми для вирішення справи.

У зв`язку з відсутністю сторін, судове засідання проводиться без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у якості доказу на підтвердження своїх вимог у позові наведено розрахунок заборгованості відповідача згідно якого за відповідачем обраховується заборгованість у розмірі 16350,02 грн., яка складається з: 3% річних у сумі – 449,38грн, інфляційних витрат у сумі 591,64 грн, заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8100,00 грн, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги у розмірі 3159,00 грн та пені у розмірі 4050,00грн. В обґрунтування вимог про стягнення заборгованості позивач посилається на кредитний договір №AG3167371 від 26.04.2019, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 та засвідчений електронним підписом.

Згідно ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Разом з тим, п.6, 7 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Згідно з ч.1 ст.10 ЗУ «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Відповідно до ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок)укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів.

Згідно з ч.8 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Відповідно до ч.1,2 ст.5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно з ч. 2 ст.6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронні довірчі послуги».

Однак, сам кредитний договір №АG3167371 від 26.04.2019 позивач не надав.

У якості доказів позивачем до суду надано лише загальні умови договору позики №АG3167371 від 26.04.2019 (а.с.15-20), спеціальні умови договору позики №АG3167371 від 26.04.2019 (а.с.13), додаткову угоду №AM9850967 до спеціальних умов Договору позики №АG3167371 від 26.04.2019 (а.с.14), в яких в кінці документу міститься напис: «електронний підпис» в графі «позичальник» і в графі «позикодавець», проте ідентифікуючих даних не містять.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що відповідач заходив на сайт товариства та вводив електронне підтвердження - динамічний пароль, який повинен був бути відправлений на його номер телефону. Не надав позивач до суду і первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту в сумі 8100,00 грн, відомостей щодо його ймовірного часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, виписки по рахунку та інше).

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» кредитних коштів у розмірі 8100,00 грн.

Крім іншого, у позовній заяві позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» 22.08.2019 року укладено договір відступлення прав вимоги №22-08/19 (а.с.21-33).

Відповідно до п.1 вищезазначеного договору кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро» передає (відступає) новому кредиторові Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрах боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором. Новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрах боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Згідно до п.п.6.2, 6.2.1, 6.2.2 п.6 договору відступлення прав вимоги №22-08/19 оформлення відступлення права вимоги відбувається в наступному порядку. Сторони підписують додаткову угоду до договору, в якій фіксується належна до сплати новим кредитором грошових коштів за конкретним реєстром боржників (додаток №1) шляхом укладання додаткових угод, сторони погоджують суми, що підлягають сплаті за кожним реєстром прав вимоги (окрема додаткова угоду до кожного реєстру прав вимоги). Протягом строку, визначеного у додатковій угоді до договору, новий кредитор здійснює на користь кредитора оплату суми, вказаної у додатковій угоді до договору. Сторони підписують акт прийому-передачі реєстру боржників (додаток №2) та кредитор передає новому кредитору в електронному вигляді реєстр боржників (додаток №1-1) тільки після зарахування коштів від нового кредитора на свій розрахунковий рахунок. За цим договором кредитор передає, а новий кредитор приймає права вимоги в розмірі портфеля заборгованості. Для підтвердження дійсності прав вимоги, що відступаються, кредитор надає новому кредиторові документацію в порядку передбаченому цим договором.

Згідно з п.п. 6.2.3 п.6 договору відступлення прав вимоги №22-08/19 права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання акту прийому-передачі реєстру боржників (додаток №2). Стягнення заборгованості боржників новий кредитор проводить з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників (додаток №2).

Разом з тим, позивачем надана лише додаткова угода №1 до договору про відступлення права вимоги №22-08-19 від 22.08.2019 року та реєстр боржників №1 від 30.09.2019 до договору відступлення прав вимоги №22-08/19 від 22.08.2019 (а.с.34-38).

Суду не надано доказів того, що ТОВ «Фінансова Компанія «Дінеро» відступила своє право грошової вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» за договором позики №АG3167371 від 26.04.2019, який укладений з ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять акту прийому-передачі реєстру боржників, який є додатком №2 до договору про відступлення права вимоги №22-08-19 від 22.08.2019 року.

Згідно з ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до вимог ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, позивачем не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 8100,00 грн від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» шляхом підписання кредитного договору в електронній формі та засвідчення його електронним цифровим підписом, наявності за відповідачем заборгованості, а також факту виникнення права вимоги у ТОВ «Вердикт Капітал», у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України, не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258-260 ЦПК України,

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду безпосередньо, або через Ковпаківський районний суд міста Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», адреса м.Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .

Суддя Р.А. Онайко