Рішення № 99872138, 24.09.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/10214/21

Провадження №2-а/592/116/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді – Литовченко О.В.,

за участю секретаря – Черей С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Суми в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до рядового поліції роти №1 батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль УПП Київської області Садюка Володимира Юрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до суду та свої вимоги мотивує тим, що 08.08.2021 року відносно ОСОБА_1 , рядовим поліції Батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль УГІП Київської області, 1 рота Садюк Володимиром Юрійовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, серія ЕАО №4606400, про визнання винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 340 грн. відповідно до якої, 08.08.2021 року о 17 год. 15 хв в м. Бориспіль, Київської області, вул. Горбатюка, 2 вона перевищила встановлені обмеження руху більше як на 20 км/год, чим порушила п.12.4. ПДР. З зазначеною постановою не згодна, правила дорожнього руху не порушувала, встановлену швидкість руху не перевищувала, їхала зі швидкістю 58 км/год. (порушення п.12.4. ПДР вважається швидкість руху більше 70 км/год.) тому вважає її незаконною. 08.08.2021 року їхала на власному автомобілі PEUGEOT 4008 по трасі Київ - Полтава, що пролягає через місто Бориспіль, зі швидкістю 95 км/год., яка була закріплена за допомогою функції “Круїз - контроль”. Приблизно за 300-400 метрів до міста Бориспіль автомобілі, які їхали на зустріч почали подавати попереджувальні сигнали дальнім світлом фар. На її думку попереджувальні сигнали могли свідчити про ДТП, неякісну дорогу або про те, що попереду здійснюється контроль за порушенням ПДР за допомогою спеціальних приладів. Останню обставину повністю виключала, оскільки був відсутній знак 5.70 “фото-відеофіксація порушень ПДР”, а їй достеменно відомо, що контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак "5.70"). Так, згідно із ч.2 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці. Після попереджувальних знаків дальнім світлом фар, швидкість руху знизила до 80 км/год. Бачила по переду знак з написом “Бориспіль” вона ще знизала швидкість руху до 70 км/год., перетинаючи умовну лінію біля знаку “Бориспіль” перевірила швидкість руху автомобіля на “спідометрі”, яка вже зменшилась до 58 км/год., приблизно через 100 метрів за знаком “Бориспіль” її зупинив працівник поліції, який пояснив, що вона нібито перевищила швидкість руху, оскільки їхала зі швидкістю 81 км/год., на що пояснила що їхали з зазначеною швидкістю до насаленого пункту Бориспіль. Також посилається на те, що при вимірюванні її швидкості, працівник патрульної поліції тримав у руках прилад для вимірювання швидкості.

Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 08.08.2021 серії ЕАО №4606400 та закрити провадження у справі, стягнути на її користь сплачений нею судовий збір.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.08.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає вимоги Позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав. під час несення служби на території міста Бориспіль 03.08.2021 року екіпажем "Лемур-102" за допомогою лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCam II (серійний номер ТС008343) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу «Peugeot» 4008 з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 81 (вісімдесят один) км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 31 (тридцять один) км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Згідно Постанови, винесеної поліцейським роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП рядовим поліції Садюком В.Ю., 08.08.2021 о 17 год. 04 хв. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Peugeot» 4008 н.з. НОМЕР_1 в м. Бориспіль, вул. Горбатюка, 2 рухався зі швидкістю 82 км/год в населеному пункті чим перевищив допустиму швидкість на 31 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 номер ТС008343 чим порушив п. 12.4. чим порушив Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) та скоїв адміністративне правопорушення, за яке частиною першою статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Внаслідок чого ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності шляхом накладення на неї штрафу в розмірі 340 гривень. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму AES, визначений п. 5.1 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015, підтверджено експертним висновком виданим Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України № 04/05/02-3560 від 24.12.2020 року. Факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеними компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, фотознімком приладу та відео з нагрудної камери інспектора. На фотознімку вказано адресу «м. Бориспіль, вул. Горбатюка, 2», дату та час «08.08.2021», номерний знак авто « НОМЕР_1 » та швидкість руху «82 км/год» Вимірювання здійснювалось з відстані 146,6 м. Також на фото знімку приладу LTI 20/20 TruCam II зазначено технічний прилад, яким здійснено фотофіксацію, а саме «лазерний вимірювач TruCam І Серія ТС008343». Інспектор зупинив транспортний засіб, підійшов до автомобіля під керуванням ОСОБА_1 належним чином представився та повідомив суті вчиненого правопорушення. Також звертаю увагу Суду, що на відео з нагрудної камери інспектора зафіксований порядок розгляду оскаржуваної постанови. Позивача було ознайомлено з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

З`ясувавши обставини в адміністративній справі та дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено такі обставини.

Поліцейським роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП рядовим поліції Садюком В.Ю. винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ЕАО №4606400 від 08.08.2021 року, відповідно до якої 08.08.2021 о 17-04 годині в м. Бориспіль вул. Горбатюка, 2, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Peugeot» 4008 з номерним знаком НОМЕР_1 у населеному пункті рухався з швидкістю 81 км/год., чим перевищив допустиму швидкість на 31 км/год, швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 номер ТС008343 , чим порушив п.12.4 ПДР України.

Порядок початку руху, руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст. 53 Закону України «Про дорожній рух»).

Пункт 1.10 ПДР визначає значення термінів, зокрема: населений пункт забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45 "Населений пункт", 5.46 "Кінець населеного пункта", 5.47 "Населений пункт", 5.48 " Кінець населеного пункта".

Згідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, адміністративно-правова відповідальність настає у випадках перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частини перша, друга, третя і п`ята статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Однак, аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, проте доказів того, що позивач ОСОБА_1 перевищив швидкість руху саме в межах населеного пункту на 31 км/год., порушивши п. 12.4 ПДР України, суду не надано.

Також, як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 вчинила правопорушення за адресою м. Суми вул. Горбатюка, 2, однак доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення за вказаною адресою матеріали справи не містять.

Дослідивши долучені відповідачем фотознімки та відеофіксацію приладу ТruСаm LTI 20/20, судом встановлено, що вказані фотознімки та відеофіксація не містять інформації щодо місця знаходження дорожнього знаку «5.45» «населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці зазначеної автодороги.

Відповідачем не надано відео з фіксацією порушення, фото дорожніх знаків на місці вчинення правопорушення, з яких би вбачалось, що правопорушення вчинено в межах населеного пункту. Також, з відео вбачається, що після зупинки позивача, поліцейський підійшов та відрекомендувався та попрохав надати документи на транспортний засіб, посвідчення водія та страховий поліс на автомобіль, роз`яснив права Позивача. Після чого виніс оскаржувану постанову. Після чого вручено копію постанови позивачу.

Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Натомість, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким би підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70», лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно з частиною другою статті 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Суд зазначає, що надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого статтею 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора.

Як встановлено судом, шляхом огляду змісту оптичного диску, на відеозаписі відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій.

Таким чином, наданий суду відеозапис з приладу ТruCAM не є допустимим доказом в розумінні статті 74 КАС України.

Суд зауважує, що до матеріалів справи не надано носій, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення (в даному випадку - прилад ТruCAM чи його носій даних), який відповідно до вимог вищенаведених норм Закону є оригіналом такого електронного доказу.

При цьому, інших належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

У оскаржуваній постанові відповідач посилається на здійснення вимірювання швидкості руху приладом LTI 20-20, який підтверджує обставини щодо перевищення швидкості руху транспортним засобом під керуванням позивача на 31 км./год., однак долучений відповідачем відеозапис не містить відомостей щодо місця знаходження зазначеного дорожнього знаку та зони його дії від місця вимірювання швидкості руху в м. Бориспіль.

Відтак, наданими відповідачем доказами не підтверджуються обставини стосовно руху транспортного засобу під керуванням позивача саме в зоні дії дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту» з перевищенням швидкості на 31 км./год. і саме за адресою: м. Бориспіль, вул. Горбатюка, 2.

Контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації - дорожній знак 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», який інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів, однак оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджуються обставини щодо розміщення на ділянці дороги зазначеного дорожнього знаку.

Відповідно до положень статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тремтіння приладу TruCam, яке вбачається з відеозапису, може свідчити про проведення моменту фіксації швидкості автомобіля TruCAM LTІ 20-20 з руки (рук), а тому вібрація приладу, може дати більшу похибку, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач.

Доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCAM LTІ 20-20, яким здійснено вимірювання швидкості руху автомобіля позивача, відповідачами суду не надано.

Будь-яких доказів, які підтверджують наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП суду відповідачем не надано, відзив на позовну заяву не містить підтвердження факту порушення Позивачем ПДР України, докази які були покладені в основу оскаржуваної постанови не долучені.

Згідно вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Європейський суд з прав людини у п. 26 рішення по справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) від 15.05.2008 р., зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що відповідачем під час винесення постанови були порушені норми ст. 268 КУпАП, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності право на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

Враховуючи, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої ним постанови, суд приходить до висновку, що остання підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Особливості провадження судами у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 286 КАС України.

Так, частиною 3 цієї статті визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляну на встановлені факти, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без наявності доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували порушення позивачем п.12.4 Правил дорожнього руху України, а тому позов слід задовольнити - скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4606400 від 08.08.2021, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн., а провадження у адміністративній справі закрити.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції в Київській області на користь позивача судовий збір у розмірі 454 грн.

Керуючись ст.ст. 121 ч. 1, 251, 280, 288 і 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243 - 246, 250, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4606400 від 08.08.2021, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн., а провадження у адміністративній справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 – АДРЕСА_1 .

Відповідач: Садюк Володимир Юрійович рядовий поліції роти №1 батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль УПП Київської області – м. Бориспіль вул. Кошового, 4.

Суддя О.В. Литовченко