Рішення № 99870690, 22.09.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4515/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого – судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,

представник позивача Михальчишина Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зняття арешту з майна, накладеного постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження №8730122: на квартиру АДРЕСА_1 та транспортні засоби: Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , 1987 року випуску; Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , 1990 року випуску.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, покликається на те, що арешт на майно було накладено в межах виконавчого провадження № 8730122 з примусового виконання виконавчого листа № 2-156/08 від 02.06.2008 р., який видав Сихівський районний суд м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 солідарно на користь КС «Авіатор» 30124,6 грн. Станом на 30.10.2013 року виконавче провадження завершено. 21.05.2021 року позивач звернувся до Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття арешту з майна. 24.05.2021 року отримав відповідь, згідно якої матеріали виконавчого провадження знищені, у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання, виконавчий лист № 2-156/08 від 02.06.2008 року повторно до примусового виконання не пред`являвся, однак арешт може бути знятий лише за рішення суду. Зважаючи на відсутність підстав для обмеження права власності, наявність арешту майна перешкоджає позивачу вільно розпоряджатися таким, а оскільки в позасудовому порядку зняти арешт з майна неможливо просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з мотивів наведених у ньому. Просив позов задовольнити.

05.07.2021 року та 22.09.2021 року Сихівським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 27.05.2021 року, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер: 8069707 від 14.10.2008 року було накладено обтяження у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 .

Підставою для державної реєстрації обтяження зазначено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 8730122, яка видана 09.10.2008 року Сихівським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №21835769 від 27.11.2008 року, було накладено публічне обтяження на рухоме майно, а саме: арешт рухомого майна - легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT» 2.0., номер об`єкта: WVWZZ31ZLE217414, номер державної реєстрації: НОМЕР_2 , 1990 р.в.; арешт рухомого майна - легковий автомобіль марки «FORD TRANSIT», номер об`єкта: WFOVXXGBHT57243, номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , 1987 р.в.

Підставою для державної реєстрації обтяження зазначено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 8730122, яка видана 26.11.2008 року Сихівським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

З відповіді начальника Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) В. Нагорняка від 24.05.2021 року № 31797 вбачається, що на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 8730122 з примусового виконання виконавчого листа № 2-156/08 від 02.06.2008 року, який видав Сихівський районний суд м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 солідарно на користь КС «Авіатор» 30124,6 грн. Згідно наявних даних, виконавче провадження № 8730122 завершене 30.10.2013 року, на підставі п. 2 ч.1 ст. 47 (відсутність у боржника майна). Виконавчий лист № 2-156/08 від 02.06.2008 року, який видав Сихівський районний суд м. Львова повторно до примусового виконання не пред`являвся. Матеріали виконавчого провадження, в процесі виконання якого 09.10.2008 року було винесено постанову про арешт майна боржника № 8730122, знищені у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Відповідно до п. 9.9. «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008 року, термін зберігання завершених виконавчих проваджень складає три роки.

Наведене свідчить, що на даний час відсутні будь-які законні підстави для обмеження у здійсненні позивачем права власності належним йому нерухомим майном, а відтак відсутні підстави для подальшої заборони у розпорядженні цим майном, що, в свою чергу, порушує право власності позивача охоронюване Законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Згідно ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час закінчення виконавчих дій), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, в силу вищенаведених положень Закону, державний виконавець, приймаючи рішення про завершення виконавчого провадження, зобов`язаний був скасувати арешт накладений в межах цього провадження.

За таких обставин наявне обтяження щодо нерухомого та рухомого майна позивача у вигляді арешту без наявності відкритого виконавчого провадження є неправомірним та обмежує право власності позивача.

Оцінивши в сукупності всі зібрані по справі докази та доводи сторін, враховуючи те, що на даний час відсутні законні підстави для існування наведеного обтяження на майно позивача, суд вважає, що позов є обґрунтованим і наявні достатні законні підстави для усунення перешкод у реалізації позивачем права власності на належне йому нерухоме та рухоме майно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення та слід зняти арешт з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , який накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 8069707, виданий 14.10.2008 року, видавник Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 258717234 від 27.05.2021 року). Крім того, слід зняти арешт з рухомого майна, що належить ОСОБА_1 , який накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 8730122 від 26.11.2008 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача, слід стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження №8730122: на квартиру АДРЕСА_1 та транспортні засоби: Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , 1987 року випуску; Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , 1990 року випуску, які належать на праві власності ОСОБА_1 .

Стягнути з Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 35009295) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 908,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 22 вересня 2021 року

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.