Вирок № 99867683, 24.09.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

24.09.2021 227/2775/21

Вирок

Іменем України

24 вересня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Тимофєєвої Г.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Савіної І.О.,

прокурора Загубигорілко М.А.,

представників потерпілої Поправка Н.І.,

Косенко С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Добропілля кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12021050230000047 від 21.01.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умані Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 28.08.2008 Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено відвідбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

2) 14.04.2009 Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 187, ч.3 ст.186 КК України до покарання у вигляді строком 7 років 1 місяць, відбув покарання повністю;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи особою, яка раніше судима за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та знову, скоїв корисливий, умисний злочин за наступних обставин.

21.01.2021 року приблизно о 18 годин 00 хвилин, ОСОБА_1 знаходився по вул. Південній, м. Білозерське Донецької області та побачив як по даній вулиці проходила ОСОБА_2 , в руках якої знаходилася сумка. У цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення сумки, що належала потерпілій.

З метою реалізації вказаного корисливого умислу ОСОБА_1 попрямував за ОСОБА_2 близько о 18 годин 10 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , підбіг до ОСОБА_2 , яка знаходилася біля буд. №4 по вул. Південній м.Білозерське Донецької області, де діючи умисно, з корисливих мотивів, в присутності ОСОБА_2 , яка усвідомлювала протиправний характер дій останнього, відкрито, повторно, шляхом ривка викрав сумку, яка знаходилася у руці потерпілої. У вищевказаній сумці знаходилося майно, яке не становило для ОСОБА_2 матеріальної цінності, грошові кошти в розмірі 700 гривень та 15 Євро, що згідно курсу валют AT «Ощадбанку» становить 512 гривень 23 копійки, мобільний телефон торгової марки «Samsung» лінійки «Galaxy J5H» моделі SM-J500, вартістю 1411,67 гривень.

В подальшому ОСОБА_1 з місця події зник, та викраденим майном розпорядилися на свій розсуд, чим спричинив останній матеріальну шкоду у розмірі 2623,90 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні відкритого заволодіння майна потерпілої ОСОБА_2 , передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю та погодився із фактичними обставинами, викладеними у обвинувальному акті. Пояснив, що 21.01.2021 року близько 16.00. години він разом зі своїми добре знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобілі ВАЗ 2106, який належить ОСОБА_3 поїхали кататись в напрямку м. Білозерське. Знаходячись в районі магазину АТБ («Варус») він зі ОСОБА_4 вийшли до магазину, а ОСОБА_5 залишився їх чекати в автомобілі. Вийшовши з магазину близько 18.00 години він побачив раніше невідому йому жінку з сумкою в руках та попрямував за нею в бік дворів вул. Південної. В цей час у нього раптово виник умисел на відкрите заволодіння майном потерпілої. Реалізуючи свій корисливий умисел, він наздогнав жінку та різко вирвав у неї сумку з рук та побіг через двори, щоб не бути пійманим. Фізичну силу до неї не застосовував, жінка йому в навздогін щось кричала.

Пояснив суду, що пізніше зателефонував ОСОБА_3 , той його забрав в районі магазину АТБ, в автомобілі вже перебував ОСОБА_4 та вони поїхали кататись в бік м. Добропілля, м. Білицьке. Про сумку, що перебувала в нього в руках своїм друзям він повідомив, що це річ його знайомої, більше вони питань з цього приводу до нього не ставили. Відкривши сумку потерпілої, він виявив там косметичку, документи, в тому числі паспорт, гроші близько 700 грн., 15 євро та мобільний телефон. Проїжджаючи в районі м. Білицьке він викинув сумку з косметичною, документами, телефоном в кювет. Гроші він забрав та витратив на власні потреби, євро зміняв на гривні.

Щиро кається у вчиненому. Вибачається перед дочкою потерпілої, представником за довіреністю ОСОБА_6 . Повністю відшкодував потерпілій та її представнику матеріальну шкоду причинену правопорушенням, а саме на досудовому розслідуванні – 2000 грн. та під час судового розгляду – 2000 грн. Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням визнав частково в розмірі 15000 грн.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні, його провина доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, показами представників потерпілої, свідків.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого адвокат Косенко С.В. суду пояснив, що родина ОСОБА_2 переселенці з зони АТО. Потерпіла напередодні грабежу влаштувалась на роботу, планувала придбати житло в м. Білозерське. Після відкритого викрадення ОСОБА_1 у неї сумки з грошима та банківськими картками, через сильний душевний стрес у потерпілої стався інсульт, вона потрапила до лікарні та з 24.01.2021 року по 09.02.2021 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Добропільський ЛІЛ. ОСОБА_2 сильно хвилювалась через викрадені речі, оскільки в сумці були її особисті документи: паспорт громадянина України, трудова книжка, банківські картки, в тому числі по депозитному рахунку, на якому зберігались кошти, які родина планувала витратити на придбання житла.

В квітні 2021 року після того, як до неї додому приїздив слідчий з обвинуваченим ОСОБА_1 , з метою часткового відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином, вона знов розхвилювалась та в неї повторно стався інсульт, через що з 25.04.2021р. по 11.05.2021р. перебувала на стаціонарному лікуванні. В результаті перенесеної хвороби вона стала інвалідом І групи, не розмовляє, не ходить, потребує стороннього догляду. До цього вона була здоровою жінкою.

Представник потерпілого зазначив, що викрадений у ОСОБА_2 телефон марки «Samsung» лінійки «Galaxy J5H» був повернутий потерпілій працівниками поліції.

Зазначає, що на досудовому розслідуванні обвинувачений ОСОБА_1 відшкодував потерпілій матеріальну шкоду, спричинену злочином в сумі 2000,00 грн. та в ході судового розгляду 19.08.2021 року – 2000,00 грн. представнику потерпілої ОСОБА_6 . Тобто, матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі. Просив стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої моральну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням, в розмірі 30000 грн. В обґрунтування позову зазначив, що протиправні дії ОСОБА_1 призвели до погіршення стану здоров`я потерпілої, постійного нервового напруження, в результаті чого в неї відбулись два інсульти та вона стала інвалідом І групи. Просить суд суворо не карати обвинуваченого, призначити покарання не пов`язане з реальним позбавленням волі, оскільки вважає, що перебуваючи на свободі, обвинувачений зможе відшкодовувати потерпілій спричинену злочином моральну шкоду.

Допитана в судовому засіданні представник потерпілої, ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є рідною дочкою ОСОБА_2 . Зазначила, що вона, її матір, потерпіла від злочину ОСОБА_2 , та брат є переселенцями з зони АТО м. Оленівка.

Ввечері 21.01.2021р. їй зателефонували рідні та повідомили, що її матір пограбували, вирвали з рук сумку. Через сильне хвилювання в матері погіршився стан здоров`я. Пояснила, що через декілька днів в матері стався перший інсульт. Зазначає, що через грабіж матір відчувала постійний страх, тривогу та хвилювання. У зв`язку з чим, вона перенесла два інсульти, стала інвалідом І групи, не розмовляє, потребує постійного стороннього догляду.

ОСОБА_6 підтримала цивільний позов представника потерпілої Косенко С.В. до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, просила його задовольнити в повному обсязі. Не наполягала на суворій мірі покарання ОСОБА_1 , оскільки розраховує на відшкодування її матері обвинуваченим моральної шкоди, спричиненої злочином.

Крім того, вина ОСОБА_1 у повторному відкритому викраденні майна ОСОБА_2 , підтверджується наступними зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суд пояснив, що працює в Укрзалізниці на дільці, що обслуговує Покровський район. Так, працюючи 22 січня 2021р. в першу зміну близько 06.00 год. біля під`їзних залізничних шляхів близько 150-200м до шахти «Білицька» він помітив мобільний телефон, що лежав на землі недалеко від колії. Це був мобільний телефон марки Samsung» лінійки «Galaxy», який він залишив собі. Телефон був без сім карти, в робочому стані. Через місяць він давав цей телефон у тимчасове користування своєму знайомому ОСОБА_9 . Через декілька місяців вказаний телефон за його особистої згоди він видав працівникам поліції. Як пізніше стало відомо, що цей телефон був викрадений у ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він разом зі своїми знайомими ОСОБА_1 та ОСОБА_4 21 січня 2021 року близько 16.00 год. перебували в м. Білозерське в районі старої автостанції, каталися на його автомобілі. Через деякий час, його друзі: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 пішли до магазину «Варус», а він лишився в автомобілі. Близько 18.00. год. йому зателефонував ОСОБА_4 та попросив забрати його в районі цього магазину. По дорозі в напрямку магазину «Варус» він забрав ОСОБА_4 , потім до них в авто сів ОСОБА_1 , в руках у нього була жіноча шкіряна сумка темного кольору. Як пояснив останній, це була сумка знайомої. ОСОБА_10 її взяв, кому вона належить, не відомо, оскільки більш сумкою не цікавився. Пояснює, що після виїзду з м. Білозерське, вони поїхали до м. Добропілля, м. Білицьке, в бік м. Покровська. Покатавшись на автомобілі, він розвіз друзів по домах в м. Добропіллі. Зазначає, що коли висадив ОСОБА_11 зі ОСОБА_12 , в його машині вищезазначеної сумки не було.

Також, вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, доводиться письмовими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:

- витягом з ЄРДР № 12021050230000047 від 21.01.2021р. з якого вбачається, що 21.01.2021р. до ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області надійшла заява ОСОБА_2 , яка просить вжити заходів до невідомого чоловіка, який 21.01.2021р. близько 18.15 год., перебуваючи біля буд. № 4 по вул. Південна в м. Білозерське, відкрито заволодів її сумкою, в якій знаходились особисті речі, документи, в тому числі паспорт громадянина України, та з місця події зник, чим спричинив їй матеріальну шкоду. (а.с.48);

- протоколом прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від потерпілої ОСОБА_2 від 21.01.2021р., згідно якого вбачається, як потерпіла повідомляє поліцію, про те, що 21.01.2021р. близько 18.15 год. невідома особа, знаходячись біля першого під`їзду будинку № 4 по вул. Південна в м. Білозерське незаконно відкрито заволоділа належною їй жіночою сумкою сірого кольору, чим спричинила їй матеріальну шкоду. Особу, що вчинила викрадення її майна зможе впізнати за зростом, тіло будовою, одягом (а.с.52)

- протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього від 21.01.2021р., відповідно до якого, було оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення, ділянка місцевості, розташована навпроти першого під`їзду будинку № 4 по вул. Південній в м. Білозерське, де як зазначає потерпіла ОСОБА_2 . ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення належної їй сумки. Також зазначено час та місце вчинення грабежу, що повністю співпадають з поясненням обвинуваченого в судовому засіданні (а.с.53-55);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.06.2021р. з фототаблицею, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_2 впізнала та вказала на ОСОБА_1 як особу, що 21.01.2021р. біля будинку № 4 по вул. Південна в м. Білозерське вирвала у неї з рук сумку з майном. (а.с.56-59);

- заявою ОСОБА_8 від 13.03.2021 р., про добровільну видачу працівникам поліції телефону марки «Samsung» моделі SM-J500, який він знайшов, працюючи близько залізничної колії шахти «Білицька» 22.01.2021р. (а.с.60);

- протоколом огляду предмету з фототаблицею до нього від 13.03.2021р., в ході якого в присутності ОСОБА_8 , за участі понятих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , оглянуто мобільний телефон марки «Samsung» моделі SM-J500, що був вилучений у ОСОБА_8 , який було вилучено поліцією (а.с. 61-63);

- рапортом старшого оперуповноваженого СКС ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Сергєєва А., з інформації якого, вбачається, що на місці скоєння злочину за адресою: АДРЕСА_2 та місці, де було знайдено мобільний телефон потерпілої за адресою: м. Білицьке, залізничний переїзд, в період з 21.01.2021р. з 00.00. год. по 21.01.2021р. 23.59 год., фіксувались два мобільні термінали, що належать гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;

- довідкою АТ «Державний ощадний банк України» Філія – Донецьке обласне управління, відповідно до якої офіційний курс НБУ станом на 21.01.2021р. становив 34,1488 грн. – за 1 Євро. (а.с.84)

- висновком експерта № СЕ-19/105-21/2406-ТВ від 29.03.2021р. з фототаблицею до нього, відповідно до якого, ринкова вартість мобільного телефону торгової марки «Samsung» лінійки «Galaxy J5H» моделі SM-J500 на момент вчинення кримінального правопорушення станом на 21.01.2021 могла становити 1411,67 грн. (а.с.87-93);

-протоколом огляду предмету від 12.04.2021р., згідно якого, в ході огляду мобільного телефону торгової марки «Samsung» лінійки «Galaxy J5H» моделі SM-J500, ІМЕІ 1 : НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 : НОМЕР_2 , що був поміщений в сейф-пакет експертної служби, потерпіла ОСОБА_2 впізнала цей телефон як свій за зовнішніми ознаками (а.с.94)

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 12.04.2021р., відповідно до якої мобільний телефон торгової марки «Samsung» лінійки «Galaxy J5H» моделі SM-J500 визнано речовим доказом та передано на зберігання потерпілій ОСОБА_2 під розписку (а.с.95);

- розпискою потерпілої ОСОБА_2 від 23.06.2021р. про отримання від ОСОБА_1 2000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином (а.с.128);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.06.2021р. з фототаблицею, згідно якого вбачається, як ОСОБА_1 відтворив обставини вчиненого ним грабежу ОСОБА_2 , що мав місце 21.01.2021р. близько 21.00 год. в АДРЕСА_2 . Так, ОСОБА_1 послідовно пояснював та вказував рукою напрямки свого руху, зазначив, що 21.01.2021р. він разом зі своїми знайомими ОСОБА_15 та ОСОБА_16 перебували в м. Білозерське неподалік магазину АТБ. Побачивши потерпілу ОСОБА_2 він попрямував за нею в бік вул. Південної. Підійшовши до буд. № 4 він наздогнав потерпілу та на статисті показав механізм як він вирвав сумку з рук ОСОБА_2 . Заволодівши викраденим, він втік. (а.с.132-139)

Оцінюючи усі здобуті у кримінальному провадженні та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у Кримінальному процесуальному кодексі України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством. Зазначені докази є узгодженими між собою та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), скоєному повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 186 КК України. Вина ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України, доведена в повному обсязі.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.

При цьому призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Також суд враховує конкретні обставини справи, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він з середньою освітою, не одружений, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря – психіатра, у лікаря нарколога не перебуває, за проживання характеризується посередньо, перебуває на військовому обліку в Добропільському ОМВК, військову службу не проходив як засуджений, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість не знята та непогашена.

Згідно досудової доповіді, складеної на обвинуваченого ОСОБА_1 фахівцем Добропільського міськрайонного відділу з питань пробації вивчалась особистість обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та визначено ризик вчинення повторного кримінального правопорушення як високий. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_1 , його спосіб життя, історію правопорушення, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умовами здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень (а.с.150-153)

У відповідності до ч.ч. 5, 6 ст.314-1 КПК України досудова доповідь не може використовуватися у кримінальному провадженні як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину. Досудова доповідь долучається до матеріалів кримінального провадження.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, є щире каяття, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Визначаючи вид та розмір покарання, суд виходить із того, що ОСОБА_1 , який вчинив злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому, призначає покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі на певний строк.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_1 , а також запобігання вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, суд враховує думку представників потерпілої, які на суворій мірі покарання обвинуваченому не наполягали, особу обвинуваченого, зокрема беззаперечне визнання вини, його критичне ставлення до своїх дій, про що свідчить його щире каяття у скоєному, готовність нести відповідальність за вчинене, те, що матеріальну шкоду, спричинену злочином відшкодував потерпілій повністю, частково відшкодував моральну шкоду, часткове визнання цивільного позову представника потерпілої про відшкодування моральної шкоди. Вказане, на думку суду, свідчить про бажання обвинуваченого стати на шлях виправлення та його готовність до реалізації конструктивних планів на майбутнє.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, що є підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, з покладанням на засудженого певних обов`язків, відповідно до положень ст.76 КК України.

Стосовно цивільного позову, заявленого представником потерпілого Косенком С.В. до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування потерпілій ОСОБА_2 моральної шкоди, спричиненої злочином слід зазначити наступне. (а.с.35-41)

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч.1 ст. 1167 ЦК України).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь - яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь - який її розмір може мати суто умовний вираз.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 при відшкодуванні матеріальної шкоди потерпілій сплавив останній 4000 грн. Тобто, на 1376,10 грн. більше ніж встановлений на досудовому розслідування розмір матеріальних збитків.

Враховуючи наслідки вчиненого правопорушення, керуючись принципом розумності та справедливості, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином, слід задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості компенсації нанесеної моральної шкоди 20000 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання, яке передбачає звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладення на нього відповідних обов`язків, суд вважає за необхідне запобіжний захід у виді домашнього арешту, продовжений обвинуваченому ухвалою Добропільського міськрайоннного суду Донецької області від 19 серпня 2021 року до 17 жовтня 2021 року включно, - скасувати.

До набрання вироком законної сили суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави (а.с.87).

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки, зобов`язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту, продовжений обвинуваченому ухвалою Добропільського міськрайоннного суду Донецької області від 19 серпня 2021 року до 17 жовтня 2021 року включно, - скасувати

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази у кримінальному провадженню - мобільний телефон торгової марки «Samsung» лінійки «Galaxy J5H» моделі SM-J500, повернути потерпілій ОСОБА_2 як законній власниці.

Цивільний позов представника потерпілої, адвоката Косенко Сергія Валерійовича в інтересах потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у відшкодування нанесеної кримінальним правопорушенням моральної шкоди в розмірі 20 000 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати з проведення судово - товарознавчої експертизи № СЕ-19/105- 21/2406-ТВ від 29.03.2021р. в Донецькому НДЕКЦ МВС України склали 653 грн. 80 коп.;

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, представникам потерпілої.

Головуючий суддя Г.Л.Тимофєєва