Рішення № 99866018, 01.09.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 331/2492/20

Провадження № 2/761/3685/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя з позовом до ПрАТ «МАУ» про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, в якому просить: стягнути з відповідача на свою користь матеріальні збитки в сумі 2170,00 грн.; відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 13.07.2020 року матеріали позовної заяви вирішено направити за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона придбали електронні авіаквитки № 5662406839210, №5662406839210, без багажу з ручною поклажею, на авіарейс № PS086/PS085 за маршрутом Запоріжжя - Бориспіль - Запоріжжя. 29.01.2020 р. позивачка прибула до аеропорту «Запоріжжя» та зареєструвалась на рейс № PS086. Працівник компанії МАУ не пропускав її на борт та вимагала сплатити грошові кошти за ручну поклажу, яка складалась із двох маленьких сумок. В одній із сумок була їжа, ліки та вода, а в іншій медична документація, загальна вага сумок складала 7 кг. При цьому, позивачка вказала, що вона повідомили працівника відповідача про її серйозне захворювання і що вона не може нести всі речі в одній сумці. Однак, їй довелось сплатити плату за ручну поклажу збір у розмірі 2170,00 грн.

У зв`язку з зазначеним, позивачка вважає, що відповідач має відшкодувати їй матеріальні збитки в сумі 2170,00 грн. Також, відповідачем завдало позивачу значних та глибоких душевних страждань, а тому остання просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою від 29.09.2020 р. було відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17.08.2021 р. через канцелярію суду, надійшли заперечення на позовну заяву від представника ПраТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», в яких останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на його недоведеність.

Позивачка в судове засідання не з`явилась про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, у встановленому законом порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка придбала електронні квитки авіакомпанії «МАУ» за № НОМЕР_1 , № НОМЕР_1 , без багажу з ручною поклажею, на авіарейс № PS086/PS085 за маршрутом Запоріжжя - Бориспіль - Запоріжжя.

29.01.2020 р. позивачка здійснила реєстрацію на рейс, однак її працівник авіакомпанії «МАУ» не пропустив на борт літака авіарейс № PS086, оскільки в неї було дві сумки ручної поклажі та запропонував сплатити кошти за одне багажне місце в сумі 2170,00 грн.

Відповідно до квитанції від 29.01.2020 р. позивачка сплатила за одне багажне місце за маршрутом Запоріжжя - Бориспіль - Запоріжжя.

14.02.2020 р. позивачка звернулась до авіакомпанії «МАУ» з листом, в якому просила повернути сплачені кошти в розмірі 2170,00 грн.

05.05.2020 р. на звернення позивачки від авіакомпанії «МАУ» надійшла відповідь, в якій представник авіакомпанії роз`яснив, що згідно тарифу придбаного квитка позивачка могла перевозити одне місце ручної поклажі розмірами не більше 55х40х20 см і вагою до 7 кг, однак працівником авіакомпанії було виявлено, що ручна поклажа не відповідає встановленим нормам, оскільки складалася з двох окремих місць, а тому відсутні підстави для компенсації сплачених коштів.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка як на підставу для його задоволення посилається на те, що її ручна поклажа відповідала правилам повітряних перевезень, а тому відповідач протиправно вимагав сплати за додаткве багажне місце.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 3 Повітряного кодексу України (далі по тексту - ПК України), ст. 42 Закону України «Про транспорт», ст. 10 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено - чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України; якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені Законами України (Кодексами України), застосовуються правила міжнародного договору.

За приписами ст. 11 ПК України, ст. 908 ЦК України, при виконанні повітряних перевезень, перевізник зобов`язаний дотримуватись Загальних правил повітряних перевезень, які визначають Умови перевезення та відповідальність перевізника, зокрема, за перевезення пасажирів і багажу.

Положеннями ст. 910 ЦК України встановлено, що за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

При цьому згідно п.п.1,2 глави 1 розділу ІV Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року за № 735, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2012 року за № 2219/22531 (надалі - «Правила»), пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови. Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов`язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов`язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення, крім випадків, визначених у пункті 4 цієї глави.

Відповідно до п.2 глави 1 розділу II Правил, перевезення пасажирів і багажу, передбачені пунктом 1 цього розділу, є предметом правил авіаперевізника, а також тарифних нормативів авіаперевізника, чинних на дату видачі квитка (оформлення електронного квитка), якщо таку дату не можна визначити - на дату початку перевезення. Під час перевезення пасажирів і багажу застосовуються положення цих Авіаційних правил, правил авіаперевізника, тарифи і збори, чинні на дату видачі квитка (оформлення електронного квитка).

Незалежно від правил застосування тарифу, за яким придбано квиток, авіаперевізник може стягувати додаткову плату за перевезення речей пасажирів (незалежно від їх найменування), розмір, вага яких не відповідає вимогам правил авіаперевізника. (п.3 глави 2 розділу ІХ Правил)

Відповідно до п.13.1 Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу «МАУ», Авіакомпанія для перевезення зареєстрованого багажу пасажирів застосовує поштучну концепцію «Baggage piece concept» («РС»).

Норми та умови перевезення зареєстрованого багажу та ручної поклажі, і норми оплати перевезення наднормового зареєстрованого багажу та ручної поклажі можуть змінюватися, про що пасажирам надається відповідна інформація на Інтернет-сайті авіакомпанії. (п.13.13.6 Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу «МАУ»)

У відповідності до Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу «МАУ», які розміщені на офіційному сайті «МАУ», до перевезень у пасажирському салоні літака «МАУ» приймається виключно ручна поклажа пасажирів, яка відповідає вимогам МАУ щодо дозволених на одного пасажира норм по кількості місць, вазі та розмірам ручної поклажі.

Таким чином, здійснивши оплату за квитки, позивачка погодилась з усіма умовами договору повітряного перевезення, укладеного між нею та відповідачем, та була зобов`язана ознайомитися з правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу «МАУ».

З матеріалів справи, а саме зі змісту квитків № 5662406839210, №5662406839210, на авіарейс № PS086/PS085 за маршрутом Запоріжжя - Бориспіль - Запоріжжя, вбачається, що категорія за яким позивачка придбала квиток «Economy Lite»

У своєму позові позивачка зазначає, що в неї було дві сумки розміром - 40х27х21см та 39х38х11см, загальною вагою 7 кг, в яких знаходились ліки, їжа, та медичні документи, проте доказів вказаного не надала.

Так, нормами для перевезення ручної поклажі за квитком категорії «Economy Lite» (1РС), рейс по Україні - 1 місце до 7 кг з розміром до 55х40х20 см, при цьому для такої категорії не передбачене друге додаткове місце для ручної поклажі.

Відповідно до Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу «МАУ», понад норму безкоштовного перевезення ручної поклажі, встановленої відповідно до придбаного тарифу та класу обслуговування, пасажир має право на перевезення одного додаткового місця ручної поклажі вагою до 5 кг, розмірами 40х30х10 см, після оплати встановленого авіакомпанією збору.

Збори за перевезення понаднормової ручної поклажі по всьому маршруту слідування в один бік становлять 1 додаткове місце вагою до 5 кг та розміром до 40х30х10 см - 15 євро. Оплата за такі послуги здійснюється в аеропорту вильоту під час реєстрації або посадки на борт, одноразово по всьому маршруту на рейсах, на яких «МАУ» є описуючим перевізником.

З огляду на вищевикладене, позивачка мала право лише на одне місце ручної поклажі, хоча здійснювала посадку на рейс з двома сумками ручної поклажі, тобто її ручна поклажа виходила за норми встановлені Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу «МАУ», а отже за друге місце ручної поклажі у відповідності до п.3 глави 2 розділу ІХ Правил вона повинна була сплатити збір, який був розрахований за врахування розміру багажу, ваги та маршруту перевезення, і як наслідок встановлено мінімальний розмір збору - 40 євро в один бік, що складає 80 євро в дав боки, тобто 2170,00 грн.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що позивачка, здійснивши оплату за квитки, погодилась з усіма умовами, укладеного з відповідачем договору авіаперевезення, при цьому категорія квитка позивачки не передбачала два місця ручної поклажі, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь суму відшкодування моральної шкоди, разом з тим, судом встановлено, що спірні правовідносини, які виникли між сторонам, відносяться до галузі повітряного права, та відповідно регулюються Повітряним кодексом України, а також Монреальською конвенцією, положеннями яких не передбачено відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, беручи до уваги те, що вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди не ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що у їх задоволенні також слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: