Постанова № 9986582, 12.02.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-370/10/1970

"12" лютого 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л.

при секретарі судових засідань Винник І.В.

за участю:

представників позивача - Гаврищука В.В., Кішак Л.М.,

представника відповідача Талабана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом Лановецької обласної комунальної центральної районної аптеки № 25 до Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції (Лановецьке відділення) Тернопільської області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 0000282308 від 10 вересня 2009 року, суд, -

В С Т А Н О В И В :

В суд звернулась Лановецька обласна комунальна центральна районна аптека № 25 з адміністративним позовом до Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції (Лановецьке відділення) Тернопільської області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 0000282308 від 10 вересня 2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що рішення за наслідками перевірки про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 вересня 2009 року № 0000282308 не відповідає вимогам чинного податкового законодавства і має бути судом скасовано.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та пояснили, що 27 серпня 2009 року працівники податкової провели планову перевірку Лановецької ОКЦРА №25, яка розташована у смт. Ланівці, вул. Незалежності, 4. На підставі акту перевірки № 206/23089/01979776 від 27.08.09 р. щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій прийнято рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 0000282308 від 10 вересня 2009 року, а саме, за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Встановлено, що розрахункову операцію на повну суму медикаментів відпущених по безкоштовно рецептах не проведено через РРО, не видано розрахунковий документ встановленої форми, всього проведено розрахункових операцій без використання РРО на суму 2000,77 грн.

Вважають, що при винесенні рішення відповідачем не враховано, що відповідно до ст. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу, продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобовязується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого або іншого використання, не повязаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його.

Але, в даному випадку не відбувається укладання договору купівлі товару. Аптекою здійснюється відпуск ліків по безкоштовним рецептам відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1303 від 17.08.98 р. «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань». Договір від 05.01.09 р. укладено між Лановецькою ОК ЦРА № 25 з Лановецькою комунальною центральною районною лікарнею про безкоштовний відпуск ліків по рецептам.

Вважають, що відпуск ліків по безкоштовним рецептам не є купівлею-продажем. А тому, відповідачу у цьому випадку, доцільно б застосувати ч.12 ст. 9 Закону України «Про РРО»де, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюється (оптова торгівля, тощо).

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що проведено перевірку 27.08.2009р. на підставі направлень №5522/23-3 та №5523/23-3 від 20.08.2009р. по контролю за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки Лановецькою ОК ЦРА № 25. Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог п.п. 1,2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме, розрахункову операцію на повну суму покупки 2000,77 грн.(видача ліків громадянам по безкоштовним рецептам) не проведено через зареєстрований опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документа.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та свідків, оцінивши і проаналізувавши матеріали справи вважає, що дані позовні вимоги є безпідставними і не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством .

Пункт 1 статті 11 цього Закону передбачає, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Судом встановлено, що 27 серпня 2009р. на підставі направлень №5522/23-3 та №5523/23-3 від 20.08.2009р. працівниками ДПА в Тернопільській області проведено перевірку Лановецької обласної комунальної центральної районної аптеки № 25 по дотриманню законодавства щодо проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки.

На підставі перевірки складено акт перевірки № 206/23089/01979776 від 27.08.09 р., яким встановлено порушення, зокрема, розрахунки із споживачами проводяться із застосуванням реєстратора розрахункових операцій моделі МІНІ 500.02 МУ, фіскальний № 1910000160.

Оглядом реєстрів по відпущенню медикаментів по безкоштовним рецептам для пільгових категорій хворих, а саме: за серпень 2009 року на суму 677,95 грн. ( в т.ч. знижка 63,35 грн.); 675,28 грн. ( в т.ч. знижка 42,97 грн.); 710,89 грн. (без знижки). Всього на загальну суму 2000,77 грн. здійснювався відпуск без ведення через реєстратор розрахункових операцій.

Статтею 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі Закон «Про РРО»), встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі-суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти, він повинен застосовувати в обов'язковому порядку реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 3 даного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунків операції в готівковій або в безготівковій формі з застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведенні у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції

Статтею 2 Закону України «Про РРО»визначено поняття, а саме, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, суд приходить до переконання, що реєстратори розрахункових операцій мають забезпечувати облік кількості проданого товару (ліків) під час реалізації, а тому, позивач мав обовязково застосовувати при видачі ліків громадянам по безкоштовним пільговим рецептам реєстратор розрахункових операцій.

Щодо правомірності проведення перевірки, суд вважає, наступне.

Відповідно до п.2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органами, які видали ці документи, торгових патентів.

Згідно до п.п.2.6, п.п.2.7 Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану графіка перевірки суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні, затверджених наказом ДПА України від 11.10.05 р. № 441, перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводиться за окремими планами органів державної податкової служби, групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень на направлення на перевірку.

Відповідно до плану перевірок та на підставі направлень на про проведення перевірки від працівниками податкової було проведено перевірку у позивача. Суд вважає, що визначені ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються лише фінансово-господарської діяльності платника податків

Крім цього слід зазначити, що в даному випадку в питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій, перевірки наявності відповідних ліцензій Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є спеціальним законом.

Отже, інші акти законодавства, у тому числі, і Закон України "Про державну податкову службу в Україні", застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Таким чином, дії податкового органу щодо проведення перевірки, оформлення матеріалів перевірки та винесення рішень про накладення фінансових санкцій є -обґрунтованими, правомірними і базуються на відповідних законодавчих актах, зокрема, Законами України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування «реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Проведена перевірка щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) - є плановою, яка проводиться згідно затвердженого плану.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Лановецької обласної комунальної центральної районної аптеки № 25 до Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції (Лановецьке відділення) Тернопільської області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 0000282308 від 10 вересня 2009 року необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Докази, які подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача. Керуючись ст.ст. 6, 50, 86, 128, 158, 163, 186 КАС України, Законами України "Про державну податкову службу в Україні", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В позові Лановецької обласної комунальної центральної районної аптеки № 25 до Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції (Лановецьке відділення) Тернопільської області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 0000282308 від 10 вересня 2009 року відмовити

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддяКрапiвницька Н.Л.

копія вірна

СуддяКрапiвницька Н.Л.