Рішення № 99855900, 07.09.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

07.09.2021 Єдиний унікальний номер 205/10348/20

Єдиний унікальний номер судової справи: 205/10348/2020

Номер провадження: 2/205/100/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

за участю: представника позивача – ОСОБА_1 , представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльова Галина Сергіївна, ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_3 (далі – Позивач) звернувся до суду з позовом до Дніпровської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльова Галина Сергіївна, ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся, ОСОБА_5 , і після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 30/100 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Далі позивач зазначає, що 10.11.2020 року його представник звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Журавльової Галини Сергіївни про видачу на ім`я, ОСОБА_3 , свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 . Однак, 10.11.2020 року отримав постанову приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій з підстав розбіжностей в даті народження, адреси постійного проживання ОСОБА_5 , неможливості встановити факт родинних відносин міжОСОБА_3 та ОСОБА_5 , та відсутністю документів, що підтверджують її смерть.

У зв`язку з вищевикладеним позивач змушений звернутися до суду та просити суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , постійно проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між онуком та бабусею та Визнати за ОСОБА_3 право власності на 30/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме на житловий будинок Б-1 разом з господарчими спорудами: прибудова літ. б1, прибудова літ.б1-1, споруди 1,2, загальною площею 32,7 кв.м., житловою площею 20,4 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник Дніпровської міської ради у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 . В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що, 1) звертаючись до суду з позовною заявою позивач не обґрунтовує чим саме було порушено, не визнано або оспорено його право на володіння спірним майном саме Дніпровською міською радою, та, 2) термін для прийняття спадщини після ОСОБА_5 сплинув, і у позивача відсутні докази фактичного прийняття ним спадщини або вступ в управління її майном на час відкриття спадщини. У зв`язку з чим представник відповідача просить відмовити ОСОБА_3 в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі по мотивам, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені позовних вимог з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус ДМНО – Журавльова Г.С., та ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність. Третя особа ОСОБА_4 просив позов ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі (а.с.98).

Будь-яких інших заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05.01.2021 року клопотання представника позивача про витребування доказів за позовною заявою ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльова Галина Сергіївна, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом було задоволено. Вирішено витребувати у Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Журавльової Галини Сергіївни (місце знаходження: АДРЕСА_2 ) належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи № 18/2020, відкритої після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 51).

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює рішення про задоволення позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належало 30/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 07.03.1990 року, виданого виконавчим комітетом Ленінської Ради народних депутатів, на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської Ради народних депутатів № 22/5 від 12.01.1990 року, зареєстроване в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради та записано в реєстрову книгу № 530 за реєстровим № 40 (а.с.24).

Судом також встановлено, що інші 70/100 частини вищевказаного домоволодіння належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_3 на наступних підставах: 35/100 частини домоволодіння на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину по закону, серія та номер: 1-175, виданий 09.07.2020 року Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області, зареєстровано приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. 18.08.2020 року, індексний номер:53653314, а 35/100 частини домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер:11, виданий приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Журавльовою Г.С. та зареєстровано 16.09.2020 року за індексним номером : 54084250 (а.с33-34).

Згідно архівної довідки № Ф-21-2020 від 18.05.2020 року, в якій зазначено, що у книзі реєстрації актів цивільного стану по Кодацькій сільській раді Дніпропетровського району Дніпропетровського округу є актовий запис № 784 від 26 листопада 1927 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 дитини чоловічої статті на прізвище, ім`я та по-батькові ОСОБА_6 : батьки – ОСОБА_7 , 28 років, та ОСОБА_8 , 20 років, росіяни (а.с. 21). Одночасно із цим, матеріалами справи також підтверджено, що згідно повторного свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 16.04.2020 року, народився ОСОБА_9 , про що 15.10.1957 року складено відповідний актовий запис № 1954, де батьками такої дитини записані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с.16).

Судом також встановлено, що згідно обліків Новокодацького РВ у м. Дніпрі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області громадянка ОСОБА_5 документувалась паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 від 12.05.1998 року, в заяві про видачу вказаного паспорту дата народження ОСОБА_5 вказана 27 травня 1908 року (а.с.22).

Довідкою Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб № 14/5-7263 від 10.11.2020 року підтверджено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована з 16.08.1976 року, а ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 15.07.1985 року у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 73).

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується повним витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 10.03.2020 року за № 00025899298 (а.с. 14-15).

Матеріалами справи підтверджено, що постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Журавльовою Галиною Сергіївною від 10.11.2020 року ОСОБА_3 , було відмовлено у видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало його бабусі ОСОБА_5 , у зв`язку з підстав розбіжності в даті народження, адреси постійного проживання ОСОБА_5 , неможливості встановити факт родинних відносин міжОСОБА_3 та ОСОБА_5 , та відсутністю документів, що підтверджують її смерть.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Одночасно із цим, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справі про спадкування», судам роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В даному випадку, судом встановлено, що через винесення органом нотаріату 10.11.2020 року постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а відтак у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, у зв`язку із чим такий спір підлягає розв`язанню шляхом постановлення судового рішення в порядку цивільного судочинства.

Суд також вказує, що за загальним правилом при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами у спорах щодо спадкового майна є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З огляду на наведене суд відхиляє доводи представника відповідача щодо того, що підставою для відмови в позові має бути та обставина, що позивач не довів чим саме було порушено, не визнано або оспорено його право на володіння спірним майном з боку відповідача. Адже в даному випадку позивач позбавлений у позасудовому порядку вирішити питання щодо вказаного спадкового майна, і оскільки під час розгляду справи по суті не встановлено наявності будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спадщину після смерті ОСОБА_5 , то суд вважає, що Дніпровська міська рада є належним відповідачем у даній справі.

Суд також вказує, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України 01 січня 2004 року та продовжують існувати у даний момент.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного Кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Отже, до спірних правовідносин мають застосовуватися положення ЦК УРСР (1963року).

У відповідності до ст.ст. 524, 525 УСРС (1963 року), які діяли на момент смерті, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ч. 2 ст. 529 УСРС (1963 року) онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

В даному випадку, суд вважає доведеним обставину родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , постійно проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між онуком та бабусею. На думку суду розбіжності у даті народження спадкодавця мають характер технічної помилки, що була допущена під час оформлення таких документів. З огляду на зміст матеріалів справи та показання свідка ОСОБА_12 , яка пояснила суду, що знала вказаних осіб тривалий час, які відносились один до одного саме як онук та бабуся, суд доходить висновку про наявність між позивачем та спадкодавцем відповідного ступеню родинного зв`язку. Тому, в даному випадку, за відсутності інших спадкоємців, позивач має право на спадщину за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , в силу вимог ч. 2 ст. 529 УСРС (1963 року).

У відповідності до ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до ст.ст. 529, 549 ЦК УРСР (1963 року) у встановлений законом термін спадщину прийняв, фактично вступивши в управління і володіння нею, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою, виданою 10.11.2020 року Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб за № 14/5-7263, та даними домової книги за вказаною адресою. Вказана обставина щодо факту постійного сумісного проживання позивача із спадкодавцем та періоду такого проживання на момент смерті спадкодавця також у повному обсязі підтверджується показами допитаної під час розгляду справи свідка ОСОБА_12 , яка пояснила суду про обставини сумісного проживання вказаних осіб, та факт здійснення позивачем постійного догляду за померлою особою, а після смерті спадкодавця фактичного догляду та утримання домоволодіння АДРЕСА_1 .

Суд також зазначає, що факт не проживання позивача разом із спадкодавцем у період з 21.01.2001 року по 19.02.2001 року обумовлений перебуванням позивача на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою № 91 із медичної картки стаціонарного хворого КЗ «Міська лікарня» №5 м. Дніпропетровська. Таке не проживання мало виключно тимчасовий характер, зумовлено об`єктивними причинами, та не спростовує вищенаведений факт сумісного проживання спадкодавця та позивача, та обставину вступу такого учасника справи у фактичне управління та володіння спадковим майном.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи суду було доведена обставини прийняття позивачем спадщини та фактичного вступу в управління і володіння таким спадковим майном, і у позивача відсутні можливість в позасудовому порядку оформити своє право на спадщину, то суд не вбачає перешкод для задоволення позовних вимог у повному обсязі та визнання за позивачем право власності на спірне спадкове майно.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1264, 1270, 1272 Цивільного Кодексу України, ст. 3, 21 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 4,5,81,82, 90,141, 258, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльова Галина Сергіївна, ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом,- задовольнити в повному обсязі.

2. Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , постійно проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між онуком та бабусею.

3. Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) право власності на 30/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме на житловий будинок Б-1 разом з господарчими спорудами: прибудова літ. б1, прибудова літ.б1-1, споруди 1,2, загальною площею 32,7 кв.м., житловою площею 20,4 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. Стягнути із Дніпровської міської ради (місце знаходження: 49000, м. Дніпро, пр.. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.В. Мовчан