Ухвала суду № 99852876, 10.09.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

10 вересня 2021 року Справа № 580/745/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря судового засідання – Осадчого В.О., розглянувши заяву в адміністративній справі № 580/745/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [представник позивача, адвокат Медвідь П.В. – за ордером]

до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (вул. Сумгаїтська 4, м. Черкаси, 18807, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25576385)

про відстрочення виконання судового рішення, прийняв ухвалу.

16.02.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, просив:

- визнати протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із безпідставним застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;

- зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, для визначення розмірів складових грошового забезпечення та зобов`язати провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до дня звільнення, а також виплату недоотриманих сум виплачених у зв`язку зі звільненням зі служби.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 скасоване частково 17.08.2021 Шостим апеляційним адміністративним судом: визнано протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розмірів складових грошового забезпечення; зобов`язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 23.07.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

06.09.2021 вх.33875/21 надійшла заява відповідача про відстрочення виконання судового рішення, що призначена до розгляду 10.09.2021.

У судове засідання відповідач не прибув, повідомив про участь представника в іншому судовому засіданні.

Представник позивача просив у задоволенні заяви відмовити з підстав необґрунтованості за наявного загального і спеціального фонду забезпечення.

Перевіривши зміст доводів заяви і докази на підтвердження вжитих заходів відповідачем у зв`язку із перерахованим грошовим забезпеченням позивача, вислухавши аргументи представника позивача, системно проаналізувавши нормативно-правове регулювання спірних відносин, суд дійшов таких висновків щодо відмови у задоволенні заяви відповідача, зважаючи на таке.

Згідно з частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з частиною 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відстрочка виконання рішення суду – це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. Під час розгляду заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника (постанова Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08).

Res judicata – вирішена справа (res judicata pro veritate habetur! – судове рішення варто визначати за істину) означає остаточність рішення суду, що набрало чинності та не може бути переглянуте. Відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення «помилки, що має фундаментальне значення для судової системи».

Суд враховує, що заява сторони про відстрочку виконання рішення суду може бути задоволена лише у виняткових випадках, що суд визначає з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Законодавець пов`язує відстрочку виконання рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення, що повинні свідчити саме про неможливість виконання рішення, між такими обставинами та неможливістю (ускладненістю) виконання такого рішення повинен бути причинний зв`язок. Боржник, як на підставу необхідності у відстрочці виконання рішення покликається на відсутність достатнього фінансування, проте не надає фінансову звітність, кошторис, стан розрахунків і заборгованостей.

На переконання суду надання боржнику відстрочки виконання судового рішення не відповідає (суперечить) принципу правової визначеності та остаточного судового рішення. Надання відстрочки без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, що ухвалене ІМЕНЕМ УКРАЇНИ, знижує авторитет судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 йдеться про те, що відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, що унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Надані відповідачем докази до заяви про відстрочення виконання рішення у справі не містять відомостей, що відображають перешкоди у виконанні рішення суду стосовно майнових прав позивача.

До заяви додано копії: виписки за 01.09.2021 з рахунку НОМЕР_2 / АРЗ СП УДСНС України у Черкаській області, за кодом програми: 1006280 – забезпечення сил діяльності цивільного захисту, з вихідним залишком станом на 01.09.2021, де знаходиться 89,84 грн; листа начальника АРЗ СП про збільшення кошторисних призначень по загальному фонду для виплати перерахованого грошового забезпечення відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі № 580/608/21, проте перелічені документи не свідчать про фінансовий стан і кошторисні призначення до кінця бюджетного періоду.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Підпунктом 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання заяви про зміну чи встановлення строку виконання судового рішення сума судового збору становить 681.00 грн (2270х0.3). Заявник під час звернення до суду не надав докази сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», якою у розділі «відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати» зазначено, що обмежене фінансування бюджетних установ не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. У рішенні від 29.06.2004 Європейський суд з прав людини у справі Півень проти України, заява 56849/00 дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.

Відповідач має обов`язок сплатити судовий збір у зв`язку із поданням заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Держава має позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України, заява № 6962/02).

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 143, 241-243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про відстрочення виконання рішення суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (вул. Сумгаїтська 4, м. Черкаси, 18807, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25576385) на користь спеціального фонду державного бюджету Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (вул. Хрещатик, 192, м. Черкаси, Черкаська обл., 18001, код ЄДРПОУ 37930566) судові витрати зі сплати несплаченого судового збору за подання заяви до суду про відстрочення виконання судового рішення у сумі 681.00 грн. Належними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів - 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA528999980313131206084023759; відомча ознака « 84»; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Зобов`язати Аварійно-рятувального загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області надати до суду протягом місяця з дня отримання цієї ухвали письмовий звіт про сплату судового збору з підтвердними документами.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена відповідно до статті 378 в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 10.09.2021.

Суддя Л.В. Трофімова