Рішення № 99851452, 23.09.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2021 року м. Рівне №460/9530/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – позивач) до Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки виконання судового рішення від 06.04.2021 по справі №460/434/21, починаючи з 06.04.2021 і по день ухвалення судом рішення за наслідками розгляду позову.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №460/434/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, стягнуто з Крупецької сільської ради середньомісячну заробітну плату з 21.11.2020 по 31.12.2020 в сумі 16055 грн 48 коп. Однак, на момент звернення до суду судове рішення не виконано. Тому, позивач звернувся до суду і просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення відповідно до статті 372 КАС України.

Відповідач, подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що судове рішення прийняте 06 квітня 2021 року, однак отримане відповідачем лише у липні 2021 року. Позивач не звертався до сільської ради щодо здійснення йому виплати та не надав реквізити рахунку, на який треба було перерахувати кошти. 16 серпня 2021 року сільським головою прийнято розпорядження №105 «Про виплату середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 ». Тому, згідно з позицією відповідача, він діяв в межах законодавства, не мав на меті ухилятися від виконання судового рішення. Відповідач у відзиві вказав, що зобов`язується здійснити виплату позивачу у разі надання ним необхідних документів для перерахування коштів. Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 14.07.2021 поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №460/434/21 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Крупецької сільської ради, Дубенського району, Рівненської області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування з 21 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року, з часу припинення повноважень на посаді Хотинського сільського голови Радивилівського району Рівненської області; стягнуто з Крупецької сільської ради, Дубенського району, Рівненської області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату на період працевлаштування з 21 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року, з часу припинення повноважень на посаді голови Хотинського сільського голови Радивилівського району Рівненської області, в сумі 16055,48 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили 07 травня 2021 року.

Вважаючи своє право щодо затримки виконання рішення суду порушеним, ОСОБА_1 звернувся до суду про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Обгрунтовуючи свою позовну заяву про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, ОСОБА_1 зсилається на статтю 372 КАС України та вказує, що за невиконання рішення суду, яке вступило у законну силу, з відповідача стягується середньомісячний заробіток за весь час затримки виконання такого рішення.

Суд зазначає, що відповідно до статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення може бути зупинене у випадках, визначених цим Кодексом. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, стаття 372 КАС України не містить норми, яка б передбачала стягнення середньомісячного заробітку за весь час затримки виконання рішення суду.

При цьому, суд зазначає, що згідно із статтею 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, з вищевказаних норм слідує, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

І саме за невиконання рішення суду про поновлення працівника на роботі стягується середній заробіток за час затримки такого рішення.

Суд вказує, що відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №460/434/21 визнано протиправною бездіяльність Крупецької сільської ради, Дубенського району, Рівненської області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування з 21 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року, з часу припинення повноважень на посаді Хотинського сільського голови Радивилівського району Рівненської області, стягнуто з Крупецької сільської ради, Дубенського району, Рівненської області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату на період працевлаштування з 21 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року, з часу припинення повноважень на посаді голови Хотинського сільського голови Радивилівського району Рівненської області, в сумі 16055,48 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Предметом спору у справі №460/434/21 було ненарахування та невиплата середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування, яка передбачена статтею 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 №93-IV.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/434/21, за затримку якого позивач просить суд стягнути середній заробіток, не стосується трудового спору про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виконання судового рішення у справі №460/434/21 є необгрунтованими та до задоволення не підлягають.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Приписами статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З аналізу правових норм очевидно, що судове рішення є обов`язковим до виконання і за невиконання судового рішення наступає відповідальність, передбачена законодавством.

У свою чергу невиконання чи неналежне виконання судового рішення є підставою для звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, яка регулює визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, а не для звернення до суду з новим позовом у загальному порядку.

Суд не вправі зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки це призведе до порушення принципу поваги до остаточного судового рішення та порушення принципу «юридичної визначеності».

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою — домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Таким чином, позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх порушених прав.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 14.07.2021 позивачу відстрочено сплату судового збору в розмірі 908 грн.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то до Державного бюджету підлягає стягненню з позивача сума судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області (вулиця Довга, 68, село Крупець, Дубенський район, Рівненська область, 35541; код ЄДРПОУ 04387496) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду – залишити без задоволення.

Стягнути до Державного бюджету України з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 23 вересня 2021 року

Суддя К.М. Недашківська