Рішення № 99851362, 24.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/7402/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ПРЕМ`ЄР СОКС" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ПРЕМ`ЄР СОКС" /далі – позивач, ПП "ПРЕМ`ЄР СОКС"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 19 липня 2021 року) до Київської митниці Держмитслужби /далі – відповідач/ про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості Київської митниці Держмитслужби №UA100030/2021/000010/2 від 30 квітня 2021 року /а.с. 90-105/.

Позов обґрунтований тим, що при здійсненні поставки регенерованої пряжі за контрактом №PS11 від 17 серпня 2020 року до митного органу позивачем подано електронну митну декларацію типу “ІМ 40 ДЕ” № UA100030/2021/444266 із документами, які підтверджують заявлену митну вартість пряжі і обраний метод визначення митної вартості (основний, за ціною договору). Водночас під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості пряжі відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100030/2021/000010/2 від 30 квітня 2021 року. З вказаним рішенням позивач не погоджується, оскільки згідно умов контракту №PS11 від 17 серпня 2020 року повна вартість товару складається з 30 % передоплати згідно із проформою-інвойсом, виданому при розміщені замовлення, та 70 % передоплати згідно з фактичним інвойсом, виданим після завантаження контейнера, а сплата позивачем відповідних платежів у сумах 9451,97 доларів США та 22813,63 доларів США відповідно підтверджується платіжним дорученнями №37 від 05 березня 2021 року та №4 від 04 березня 2021 року. Також надання для митного оформлення проформи-інвойсу не вимагається положеннями статті 53 Митного кодексу України. Відповідно до пункту 3.1 контракту №PS11 від 17 серпня 2020 року, інвойсу №3 від 16 квітня 2021 року та прайс-листу б/н від 27 квітня 2021 року умовами поставки товару є FCA – Usak, тоді як декларація країни відправлення, в якій зазначено умови поставки FCA – Izmir, не є документом, який підтверджує митну вартість товарів відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Митним кодексом України передбачений вичерпний перелік документів, який подається декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а право митного органу щодо витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З переліку витребуваних митним органом документів неможливо встановити недоліки документів, наданих декларантом, які не дозволили митному органу погодитися із митною вартістю товару, а також не наведено які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи / або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому з документів, які подано декларантом, неможливим є встановлення таких складових. Крім того, в оскаржуваному рішенні митним органом не наведено обґрунтування неможливості застосування інших по черговості методів визначення митної вартості.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази, а ухвалою від 23 вересня 2021 року допущено заміну відповідача на його правонаступника - Київську митницю (б. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, Київська область, 03124, ідентифікаційний код ВП 43997555) /далі – відповідач/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.114-125/ зазначив, що 26 квітня 2021 року до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA100030/2021/444266 з метою митного оформлення товарів регенерованої пряжі, в якій визначено митну вартість товару «за ціною договору» та для підтвердження такої митної вартості надано документи. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність невідповідностей, а саме: 1) у рахунку-фактурі (інвойсі) від 16 квітня 2021 року №3 зазначені частини платежів, якими повинна бути здійснена оплата товару заявленого до митного оформлення – 30 % передоплата згідно з проформою-інвойсом, виданим при розміщенні замовлення, 70 % передплата згідно із фактичним інвойсом, виданим після завантаження контейнера. Тобто відповідні суми складають 9451,97 USD та 22813,63 USD. Проформа-інвойс митному органу не наданий. Відповідно до платіжного доручення №37 від 05 березня 2021 року сплачена сума становить 9679,68 USD , а згідно платіжного доручення №4 від 20 квітня 2021 року – 22585,92 USD, що не відповідає відсотковому значенню частин передбачених умовами договору №PS11 від 17 серпня 2020 року та інвойсу №3 від 16 квітня 2021 року; 2) умови поставки, що вказані в інвойсі №3 від 16 квітня 2021 року «FCA – Usak», не відповідають умовам поставки, зазначеним в копії митної декларації країни відправлення від 20 квітня 2021 року №21352800ЕХ000283, де заначено FCA – Izmir. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена. Тому відповідно до статті 58 Митного кодексу України подані документи не підтверджують заявлений метод визначення митної вартості товарів. Декларанту було запропоновано надати додаткові документи, проте 29 квітня 2021 року декларантом надіслано повідомлення про відмову у подачі на вимогу митного органу інших документів відповідно до частин другої та третьої статті 53 МК України. Довідка №5/9 від 22 квітня 2021 року не є належним та допустимим доказом стосовно транспортних витрат, адже Митним кодексом України не передбачена. Отже, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару ЕМД від 26 квітня 2021 року №UA100030/2021/444266 прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100030/2021/000010/2 від 30 квітня 2021 року, яким відкореговано митну вартість за резервним (шостим) методом її визначення. Крім того, декларант у подальшому подав до митного оформлення митну декларацію №UA100030/2021/444487 від 30 квітня 2021 року, де самостійно вказав у графі 43 метод визначення митної вартості – 6, а отже погодився з рішенням про коригування митної вартості №UA100030/2021/000010/2 від 30 квітня 2021 року. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №816/2396/17.

У відповіді на відзив /а.с. 172-176/ позивач зазначив, що доводи відповідача дублюють зміст оскаржуваного рішення та є необґрунтованими. Довідка №5/9 від 22 квітня 2021 року є належним доказом підтвердження транспортних витрат, оскільки Митним кодексом України не визначено перелік документів, якими можуть бути підтверджені такі витрати. Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі №816/2396/17 є безпідставним, оскільки рішення митного органу про коригування митної вартості ввезених товарів не поставлено в залежність від того чи скористався декларант правом на випуск товару у вільний обіг.

Проаналізувавши доводи учасників справи, які викладені в заявах по суті, та дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Приватне підприємство "ПРЕМ`ЄР СОКС" (ідентифікаційний код 40501737) зареєстроване як юридична особа 23 травня 2016 року, основним видом економічної діяльності підприємства станом на 09 квітня 2021 року є: 14.31 «Виробництво панчішно-шкарпеткових виробів», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 75-81/.

17 серпня 2020 року Приватним підприємством "ПРЕМ`ЄР СОКС" (покупець) укладено із Dinc Tekstil Tarim Hayvancilik Sanayi Ve Ticaret Limited Єirketi (продавець) контракт № PS11 (далі – Контракт) з урахуванням угоди щодо зміни контракту №1 від 01 березня 2021 року /а.с.146-150/, предметом якого є налагодження між сторонами постійної торгівельної та господарської співпраці в сфері продажу товарів, що пропонується продавцем. В силу положень і умов цього контракту покупець, зокрема, купуватиме, а продавець продаватиме покупцю предмет контракту (в подальшому товар) (пункт 1.1); походження товару повинно бути підтверджено сертифікатами походження (пункт 1.2); продавець зобов`язаний поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язаний відповідно до умов, викладених в цьому контракті, прийняти товар (пряжа регенерована хлопково/поліестерова) (пункт 2.1); асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару, що є предметом даного договору, визначається у інвойсах, що оформлюються на кожну поставку (пункт 2.2); валюта контракту – долар США. Валюта платежів – долар США (пункт 2.3); умови поставки за даним контрактом: FCA Usak (Org. San. Bol 115 Cad. No 475 Usak, Yurkey), Incotersm 2020 (пункт 3.1); покупець зобов`язується сплатити повну вартість товарів, на які поширюється дія даного контракту, на нижче вказаних умовах: 30 % передоплата згідно з проформою-інвойсом, виданого при розміщенні замовлення; 70 % передоплати згідно з фактичним інвойсом, виданим після завантаження контейнера (пункт 4.1); Валюта платежу долари США (пункт 4.2); даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2021 року. У випадку, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору, жодна і сторін не заявить про його розірвання, то Договір вважається продовженим на один календарний рік (пункт 12.1).

Відповідно до інвойсу Dinз Tekstil Tarim Hayvancilik San.Ve Tic. LTD Єti №2 від 04 березня 2021 року /а.с.24/ покупцю ПП "ПРЕМ`ЄР СОКС" згідно контракту № PS11 від 17 серпня 2020 року поставляється товар: NE 18/1 регенерована пряжа (склад: 55% бавовна, 45 % - поліестр): 2001 – DAEK BLUE т. синій – 5915,60 кг, 1001 – BLACK чорний – 1968,00 кг, 4003 – PINK рожевий – 1968,00 кг, 2005 – PARLAMENT парламент – 1968,00 кг, 6002 – VIOLET фіолетовий – 1968,00 кг, 6001 – GRAPE т. фіолетовий – 1968,00 кг, 5006 – BORDEAUX бордовий – 1968,00 кг, 6005 – OPIK MELANGE опік меланж – 1968,00 кг, загальна вага нето – 19691,60 кг; загальною вартістю 31506,56 USD. Умови поставки: FCA UЄAK. Оплата: 30 % передоплата, 70 % оплата після завантаження товару. Країна походження: Туреччина.

Відповідно до інвойсу Dinз Tekstil Tarim Hayvancilik San.Ve Tic. LTD Єti №3 від 16 квітня 2021 року /а.с.139/ покупцю ПП "ПРЕМ`ЄР СОКС" згідно контракту № PS11 від 17 серпня 2020 року поставляється товар: NM 30/1 (NE 18/1) регенерована пряжа (склад: 55% бавовна, 45 % - поліестр): 5006 – BORDEAUX бордовий – 1703,35 кг, 6005 – OPIK MELANGE опік меланж – 2245,85 кг, 2001 – DAEK BLUE т. синій – 6048,80 кг, 6002 – VIOLET фіолетовий – 1665,65 кг, 6001 – GRAPE т. фіолетовий – 1734,20 кг, 4003 – PINK рожевий – 2284,10 кг, 2005 – PARLAMENT парламент – 2555,70 кг, 1001 – BLACK чорний – 1928,35 кг; загальна вага нето – 20166 кг; загальною вартістю 32265,60 USD. Умови поставки: FCA UЄAK. Оплата: 30 % передоплата, 70 % оплата після завантаження товару. Країна походження: Туреччина.

Згідно із платіжним дорученням в іноземній валюті №37 від 05 березня 2021 року /а.с. 151/ ПП "ПРЕМ`ЄР СОКС" сплачено Tekstil Tarim Hayvancilik Sanayi Ve Ticaret Limited Єirketi передоплату згідно контракту № PS11 від 17 серпня 2020 року, інвойсу 2 від 04 березня 2021 року у сумі 9451,97 USD, а згідно платіжного доручення в іноземній валюті №4 від 20 квітня 2021 року /а.с. 152/ ПП "ПРЕМ`ЄР СОКС" сплачено Tekstil Tarim Hayvancilik Sanayi Ve Ticaret Limited Єirketi передоплату згідно контракту № PS11 від 17 серпня 2020 року, інвойсу 3 від 16 квітня 2021 року у сумі 22813,63 USD.

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_1 №5/9 від 22 квітня 2021 року /а.с. 153/ транспортні витрати з доставки вантажу автомобілем МАН СЕ 6533 ВК / СЕ3343хр згідно договору №5/9/2 від 23 лютого 2021 року по маршруту: М. Ушак (Туреччина) – м. Полтава (Україна) складають 75541,00 грн.

26 квітня 2021 року ТОВ «ЕЛГ» (декларант) в інтересах ПП "ПРЕМ`ЄР СОКС" (одержувач) з метою митного оформлення товару «Регенерована пряжа 55% бавовна, 45 % - поліестр, не відноситься до гребечесаної, кардочесана, однониткова, не розфасована для роздрібної торгівлі. Номер метричний NM 30/1, номер емпіричний NE18/1, лінейна щільність – 328 dtex. Код кольору: 5006 – BORDEAUX бордовий – 1703,35 кг, 6005 – OPIK MELANGE опік меланж – 2245,85 кг, 2001 – DAEK BLUE т. синій – 6048,80 кг, 6002 – VIOLET фіолетовий – 1665,65 кг, 6001 – GRAPE т. фіолетовий – 1734,20 кг, 4003 – PINK рожевий – 2284,10 кг, 2005 – PARLAMENT парламент – 2555,70 кг, 1001 – BLACK чорний – 1928,35 кг. Кількість – 20166 кг. Виробник DINC TEKSTIL HAYVANCILIK SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI. Торгівельна марка DINC TEKSTIL. Країна виробництва Туреччина TR» подано до митного органу митну декларацію типу "ІМ 40 ДЕ" №UA100030/2021/444266 /а.с. 136-137/, в якій в графі 12 "Відомість про вартість" зазначено "951623,41"; у графі 20 "Умови поставки" зазначено "FCA TR Usak", у графі 22 "Валюта та загальна сума за рахунком" та у графі 42 "Ціна товару" зазначено "32265,60 USD", у лівому підрозділі графи 43 "Код МВВ" декларантом вказано метод визначення митної вартості товарів – "1"; у графі 45 "Коригування" вказано вартість товару "951623,41"; у графі 47 "Нарахування платежів" митної декларації зазначено види надходжень бюджету, що контролюються митними органами, за кодами 020 та 028, а також спосіб здійснення таких розрахунків за кодом "01".

До митної декларації додано такі документи: пакувальний лист б/н від 16 квітня 2021 року /а.с.138/, рахунок-фактуру (інвойс) №3 від 16 квітня 2021 року /а.с.139/, автотранспортну накладну (міжнародну товарно-транспортну накладну) №000193 від 20 квітня 2021 року /а.с.140/, декларацію про походження товару №3 від 16 квітня 2021 року, книжку МДП №XQ.83276784 від 20 квітня 2021 року /а.с.141-142/, акт про проведення огляду (перегляду) товарів № UA408050/2021/001737 від 24 квітня 2021 року /а.с.143-145/, банківські платіжні документи, що стосуються товару, а саме: платіжне доручення в іноземній валюті №37 від 05 березня 2021 року /а.с. 151/ та №4 від 20 квітня 2021 року /а.с. 152/, документ, що підтверджує вартість перевезення, а саме: довідка ФОП ОСОБА_1 №5/9 від 22 квітня 2021 року /а.с. 153/, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – додаткова угода 1 від 01 березня 2021 року /а.с.150/, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №PS11 від 17 серпня 2020 року /а.с.146-149/, договір про надання послуг митного брокера №1904/2021 від 19 квітня 2021 року /а.с. 47-56/, договір (контракт) про перевезення №5/9/2 від 23 лютого 2021 року /а.с. 28-30/, копію митної декларації країни відправлення №21352800ЕХ000283 від 20 квітня 2021 року /а.с. 154/.

28 квітня 2021 року митним органом надіслано декларанту повідомлення /а.с. 68-69/, в якому зазначено, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від № UA100030/2021/444266 від 26 квітня 2021 року згенеровано в тому числі наступні форми митного контролю: 105-2 «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 МКУ. Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.». У відповідності до статті 337 МКУ при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне: 1) у рахунку-фактурі (інвойс) від 16 квітня 2021 року №3, наданому до митного оформлення, зазначені частини платежів, якими повинна бути здійсненна оплата товару заявленого до митного оформлення: 30% передоплата згідно з проформою-інвойсом, виданою при розміщенні замовлення, 70% передплата згідно фактичним інвойсом, виданим після завантаження контейнера. Тобто відповідні суми складають 9451,97 USD та 22813,63 USD відповідно. Проформа-інвойс митному органу не наданий. Відповідно до платіжного доручення від 05 березня 2021 року № 37 сплачена сума становить 9679,68 USD, платіжного доручення від 20 квітня 2021 року №4 - 22585,92 USD, які не відповідають відсотковому значенню частин, передбачених умовами договору №PS11 від 17 серпня 2020 року та інвойса №3 від 16 квітня 2021 року; 2) умови поставки, що вказані в інвойсі №3 від 16 квітня 2021 року «FCA – Usak», не відповідають умовам поставки, зазначеним в копії митної декларації країни відправлення від 20 квітня 2021 року №21352800ЕХ000283, де зазначено FCA – Izmir. Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Для підтвердження заявленої митної вартості товарів необхідно надати документи відповідно до частини другої статті 53 МК України та додаткові документи відповідно до частини третьої статті 53 МК України: 1) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2) якщо здійснювалось страхування – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, виробника товару. З метою дотримання права декларанта щодо можливості підтвердження заявленого рівня митної вартості протягом визначного частиною третьої статті 53 МК України терміну, висловлено прохання письмово повідомити митницю про бажання або відмову надавати у вищезазначений 10-денний строк будь - які інші додаткові документи.

ТОВ «ЕЛГ» подано до м/п «Вишневе» Київської митниці Держмитслужби заяву на повідомлення №1 від 26 квітня 2021 року /а.с. 159/, в якій просило відповідно до пункту 2 статті 255 Митного кодексу України продовжити термін митного оформлення вантажу за ВМД від 26 квітня 2021 року у зв`язку з необхідністю надати додаткові документи.

ТОВ «ЕЛГ» подано до Київської митниці Держмитслужби лист №2904 від 29 квітня 2021 року /а.с. 158/, в якому повідомило, що згідно статті 53 МК України документи, що подаються декларантом на підтвердження заявленої митної вартості були надані до митної декларації та відправлені додатково та немає можливості надати додатково документи.

30 квітня 2021 року Киїською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100030/2021/000010/2 /а.с. 160-161/, згідно з яким митна вартість товару: «Регенерована пряжа 55% бавовна, 45 % - поліестр, не відноситься до гребечесаної, кардочесана, однониткова, не розфасована для роздрібної торгівлі. Номер метричний NM 30/1, номер емпіричний NE18/1, лінейна щільність – 328 dtex. Код кольору: 5006 – BORDEAUX бордовий – 1703,35 кг, 6005 – OPIK MELANGE опік меланж – 2245,85 кг, 2001 – DAEK BLUE т. синій – 6048,80 кг, 6002 – VIOLET фіолетовий – 1665,65 кг, 6001 – GRAPE т. фіолетовий – 1734,20 кг, 4003 – PINK рожевий – 2284,10 кг, 2005 – PARLAMENT парламент – 2555,70 кг, 1001 – BLACK чорний – 1928,35 кг. Кількість – 20166 кг. Виробник DINC TEKSTIL HAYVANCILIK SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI. Торгівельна марка DINC TEKSTIL. Країна виробництва Туреччина TR», яка визначена декларантом в митній декларації № UA100030/2021/444266 від 26квітня 2021 року, з урахуванням ціни товару: 32265,60 USD, курсу валюти: 27,9014 грн за 1 USD, а саме: розрахована декларантом митна вартість товару: у валюті – 34106,65 USD, у гривні – 951623,41 грн, яка визначена декларантом за кодом МВВ – 1; відкоригована митним органом за кодом МВВ 6 (з урахуванням вартості за одиницю 3,80 USD при кількості ввезеного товару 20166) на загальну суму митної вартості товару – 76630,80 USD.

У графі «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» вказаного рішення зазначено, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від №UA1000301/2021/444266 від 26 квітня 2021 року згенеровано в тому числі наступні форми митного контролю: 105-2 «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 МКУ. Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.». У відповідності до статті 337 МКУ при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне: 1) у рахунку-фактурі (інвойсі) від 16 квітня 2021 року №3, наданому до митного оформлення, зазначені частини платежів, якими повинна бути здійсненна оплата товару заявленого до митного оформлення: 30% передоплата згідно з проформою-інвойсом, виданим при розміщенні замовлення, 70% передплата згідно фактичним інвойсом, виданим після завантаження контейнера. Тобто відповідні суми складають 9451,97 USD та 22813,63 USD відповідно. Проформа-інвойс митному органу не наданий. Відповідно до платіжного доручення від 05 березня 2021 року № 37 сплачена сума становить 9679,68 USD, платіжного доручення від 20 квітня 2021 року №4 - 22585,92 USD, які не відповідають відсотковому значенню частин, передбачених умовами договору №PS11 від 17 серпня 2020 року та інвойса №3 від 16 квітня 2021 року; 2) умови поставки, що вказані в інвойсі №3 від 16 квітня 2021 року «FCA – Usak», не відповідають умовам поставки, зазначеним в копії митної декларації країни відправлення від 20 квітня 2021 року №21352800ЕХ000283, де зазначено FCA – Izmir. З метою дотримання права декларанта щодо можливості підтвердження заявленого рівня митної вартості протягом визначеного частиною третьої статті 53 МК України терміну, висловлено прохання письмово повідомити митницю про бажання або відмову надавати у вищезазначений 10-денний строк будь - які інші додаткові документи. Декларантом 29 квітня 2021 року надіслано повідомлення про відмову у подачі на вимогу митного органу інших документів відповідно до частини 2 та 3 статті 53 МКУ. Таким чином, митний орган відповідно до пунктів 2, 3 частини 6 статті 54 МКУ по факту неподання документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та четвертій статті 53 МКУ та невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ відмовляє у оформленні товарів за визначеною основним методом та заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. У митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а) та 26). Враховуючи положення ст. 61 МКУ при визначенні митної вартості товару неможливо було застосувати методи 2а) та 26) згідно статей 59 і 60 Кодексу. У зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі, якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58 - 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст.62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст.62 та ст.63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58, 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість товару визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ та (ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару товару №1 за ЕМД №UА100070/2021/314687 від 02 березня 2021 року на рівні 3,8 USD/кг. У відповідності до ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 МКУ (п.3.2 МКУ); оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ).

Також Київською митницею Держмитслужби складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2021/00049 від 30 квітня 2021 року /а.с. 61-62/, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № ІМ40ДЕ №UA100030/2021/444266 від 26 квітня 2021 року з причини: відповідно до статті 54 Митного кодексу України неможливо здійснити митне оформлення митної декларації, оскільки невірно розраховано митну вартість та вибрано метод визначення митної вартості. Згідно з рішенням про коригування митної вартості товару № UA100030/2021/000010/2 від 30 квітня 2021 року митну вартість скориговано.

30 квітня 2021 року ТОВ «ЕЛГ» (декларант) в інтересах ПП "ПРЕМ`ЄР СОКС" (одержувач) з метою митного оформлення товару «Регенерована пряжа 55% бавовна, 45 % - поліестр» подано до митного органу нову митну декларацію типу "ІМ 40 ДЕ" №UA100030/2021/444487 /а.с. 134-135/, в якій в графі 12 "Відомість про вартість" зазначено "2126504,70"; у лівому підрозділі графи 43 "Код МВВ" декларантом вказано метод визначення митної вартості товарів – "6"; у графі 45 "Коригування" вказано вартість товару "2126504,70"; у графі 47 "Нарахування платежів" митної декларації зазначено види надходжень бюджету, що контролюються митними органами, за кодами 020 та 028, а також спосіб здійснення таких розрахунків за кодом "01".

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA100030/2021/000010/2 від 30 квітня 2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Згідно з частиною третьою статті 7 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI /далі – МКУ/ засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

За змістом статті 318 МКУ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Статтею 49 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями статті 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу.

Статтею 52 МКУ встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до частини першої статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За змістом частини другої статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами п`ятою та шостою статті 53 МКУ передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частинами першою та другою статті 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою зазначеної статті митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно з частиною першою статті 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами частини другої статті 55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; ) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною другою статті 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частини другої статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МКУ встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частиною десятою статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина двадцять перша статті 58 МКУ)

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, зокрема, витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічні правові висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 07 травня 2020 у справі № 826/10527/17, від 02 липня 2020 року у справі № 803/916/17.

Із змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA100030/2021/000010/2 від 30 квітня 2021 року слідує, що неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, під час митного оформлення товарів за митною декларацією “ІМ 40 ДЕ” № UA100030/2021/444266 від 26 квітня 2021 року митним органом обґрунтовано відсутністю документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів у зв`язку з такими обставинами:

1) у рахунку-фактурі (інвойсі) від 16 квітня 2021 року №3, наданому до митного оформлення, зазначені частини платежів, якими повинна бути здійснена оплата товару, заявленого до митного оформлення: 30% передоплата згідно з проформою-інвойсом, виданим при розміщенні замовлення, 70% передплата згідно з фактичним інвойсом, виданим після завантаження контейнера. Тобто відповідні суми складають 9451,97 USD та 22813,63 USD відповідно. Проформа-інвойс митному органу не наданий. Відповідно до платіжного доручення від 05 березня 2021 року № 37 сплачена сума становить 9679,68 USD, а відповідно до платіжного доручення від 20 квітня 2021 року №4 - 22585,92 USD, які не відповідають відсотковому значенню частин, передбачених умовами договору №PS11 від 17 серпня 2020 року та інвойса №3 від 16 квітня 2021 року;

2) умови поставки, що вказані в інвойсі №3 від 16 квітня 2021 року «FCA – Usak», не відповідають умовам поставки, зазначеним в копії митної декларації країни відправлення від 20 квітня 2021 року №21352800ЕХ000283, де зазначено FCA – Izmir.

Надаючи оцінку доводам митного органу, покладеним в основу спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до умов контракту № PS11 від 17 серпня 2020 року, укладеного між позивачем (покупець) та Dinc Tekstil Tarim Hayvancilik Sanayi Ve Ticaret Limited Єirketi (Продавець), щодо купівлі-продажу товару (пряжа регенерована хлопково/поліестерова), асортимент, кількість, ціна та загальна вартість якого визначається в інвойсах, що оформлюються на кожну поставку. Умовами поставки за даним контрактом визначено FCA Usak (Org. San. Bol 115 Cad. No 475 Usak, Yurkey), Incotersm 2020 та повна вартість товарів сплачується покупцем на умовах: 30 % передоплата згідно з проформою-інвойсом, виданою при розміщенні замовлення; 70 % передоплати згідно з фактичним інвойсом, виданим після завантаження контейнера; валюта платежу - долари США.

Суд враховує, що матеріали справи не містять доказів внесення змін до такого контракту в частині зміни умов поставки та /або оплати вартості товару, та відповідні доводи позивачем не заявлялись.

26 квітня 2021 року до митного оформлення поставленого позивачем товару подано, зокрема, копії вказаного контракту та інвойсу №3 від 16 квітня 2021 року, а також платіжних доручень №37 від 05 березня 2021 року та №4 від 20 квітня 2021 року.

Так, за змістом інвойсу №3 від 16 квітня 2021 року позивачем згідно контракту № PS11 від 17 серпня 2020 року поставляється товар «регенерована пряжа (склад: 55% бавовна, 45 % - поліестр)», загальна вага нето – 20166 кг; загальною вартістю 32265,60 USD. Умови поставки: FCA UЄAK. Оплата: 30 % передоплата, 70 % оплата після завантаження товару. Країна походження: Туреччина.

Таким чином, з огляду на викладені вище умови контракту позивачем підлягала оплата вартості товару поставленого згідно інвойсу №3 від 16 квітня 2021 року у таких сумах: 9679,68 USD, що становить 30 % від вартості товару, та 22585,92 USD, що становить 70 % від вартості товару.

Водночас з матеріалів справи судом встановлено, що платіжне доручення №37 від 05 березня 2021 року на суму 9451,97 USD, яке подано декларантом до митного оформлення ввезеного товару згідно інвойсу №3 від 16 квітня 2021 року та до ЕМД №UA1000301/2021/444266 від 26 квітня 2021 року, підтверджує оплату 30 % вартості іншого товару 31506,56 USD, поставленого згідно іншого інвойсу Dinз Tekstil Tarim Hayvancilik San.Ve Tic. LTD Єti №2 від 04 березня 2021 року.

Крім того, платіжне доручення №4 від 20 квітня 2021 року підтверджує оплату позивачем вартості товару згідно інвойсу 3 від 16 квітня 2021 року, однак таке платіжне доручення підтверджує оплату суми 22813,63 USD, тоді як згідно вищевикладених умов контракту та інвойсу №3 від 16 квітня 2021 року повинно підтверджувати сплату вартості товару на суму 22585,92 USD.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем не надано до митного органу для митного оформлення поставники товару згідно контракту № PS11 від 17 серпня 2020 року та інвойсу №3 від 16 квітня 2021 року, банківського платіжного документа на суму 9451,97 USD (32265,60 USD - 22813,63 USD), що стосується ввезеного товару, а надане для митного оформлення товару платіжне доручення №4 від 20 квітня 2021 року підтверджує оплату лише частини такого товару на суму 22813,63 USD, що не відповідає умовам вказаних контракту та інвойсу.

В постанові від 16 серпня 2021 року у справі № 520/6439/19 Верховний Суд дійшов висновків, що одним із обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Разом з тим, інвойс (рахунок- фактура) - це документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їх кількість та кошти, які покупець має сплатити за такі послуги. Виписка інвойсу свідчить про те, що товар чи послугу вже надано покупцеві відповідно до умов поставки, тож у покупця з`являється обов`язок оплати цього товару чи послуги. Як правило, інвойс за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного бухгалтерського документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, а носить лише інформаційний характер. Тобто форма рахунку-фактури не містить можливості визначення змісту правочину (купівля-продаж, надання послуг, перевезення тощо) та не визначає вид договірних зобов`язань. Фактично рахунок-фактура є розрахунково- платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги, а сам факт повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом прийому-передачі виконаних робіт. Листом Мінфіну від 16 лютого 2017 року №31-11410-06-5/4339 роз`яснено, що оформлений належним чином рахунок-фактура може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі лише в разі його оплати, що підтверджується відповідними документами. Документами, що підтверджують оплату, можуть бути: платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунка, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.

Наведеним суд відхиляє аргумент позивача стосовно того, що до ЕМД №UA100030/2021/444266 від 26 квітня 2021 року подано всі необхідні та належні документи, що підтверджують оплату вартості товару, поставленого згідно умов контракту № PS11 від 17 серпня 2020 року та інвойсу №3 від 16 квітня 2021 року, на суму заявленої декларантом ціни товару 32265,60 USD.

Суд також враховує, що митним органом було запропоновано декларанту надати додаткові документи, проте позивач вказаним правом не скористався та додаткові документи для митного оформлення не надав.

Також відповідно до умов контракту № PS11 від 17 серпня 2020 року умовами поставки за даним контрактом визначено FCA Usak (Org. San. Bol 115 Cad. No 475 Usak, Yurkey), Incotersm 2020, а відповідно до митної декларації країни відправлення від 20 квітня 2021 року №21352800ЕХ000283- FCA – Izmir. Довідка №5/9 від 22 квітня 2021 року, на яку посилається позивач, не є належним та допустимим доказом підтвердження умов поставки товару.

Таким чином, суд погоджується із наявністю у відповідача обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості та у достовірності поданих декларантом відомостей з огляду на наявну у митного органу інформацію щодо числових значень складових митної вартості.

Частинами другою та третьою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Статтею 64 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є обставини, визначені частиною першою статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Оскільки використані декларантом відомості не підтверджені у повній мірі документально та подані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості та не містять всіх відомостей стосовно ціни, що була фактично сплачена за товар, а також декларантом не надано витребувані додаткові документи, підстави для застосування основного методу відсутні.

Неприйнятність застосування методів визначення митної вартості товарів, що передують резервному, наведена у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

У зв`язку з неможливістю (через відсутність відповідної інформації) застосувати послідовно застосувати другорядні методи: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість), митним органом було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару шляхом використання наявної в митному органі цінової інформації стосовно товару, митне оформлення якого вже здійснено у максимально наближений термін: №UA100070/2021/314687 від 02 березня 2021 року / а.с. 179-180/.

В аспекті оцінки доводів учасників справи судом при вирішенні цієї справи враховано позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (№65518/01; пункт 89), “Проніна проти України” (№ 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Беручи до уваги наведені вище обставини, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості Київської митниці Держмитслужби №UA100030/2021/000010/2 від 30 квітня 2021 року, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ПРЕМ`ЄР СОКС" (вул. Чорновола Вячеслава (Куйбишева), буд. 18, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 40501737) до Київської митниці (б. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, Київська область, 03124, ідентифікаційний код ВП 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк