Рішення № 99850483, 23.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року № 320/2736/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшен Еквіпмент Девелопмент Груп» (далі – позивач) до Державної податкової служби України (далі – відповідач-1), Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі – відповідач-2) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Констракшен Еквіпмент Девелопмент Груп» звернулось до суду в порядку оскарження рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації від 12.04.2019 №1139987/41296138 про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної № 10 від 29.03.2019.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 та 28.08.2019 подана позовна заява була залишена без руху, позивачеві визначено строк та спосіб для усунення її недоліків.

04.12.2019, в порядку усунення недоліків позовної заяви надійшов позов, оформлений з дотриманням вимог положень ст.160 КАСУ зі сплаченим судовим збором. Вказані документи прийняті судом у якості виконання вимог суду про усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження (суддя Брагіна О.Є.).

Протокольною ухвалою суду від 15.10.2020 (суддя ОСОБА_1 ) замінено Державну фіскальну службу України на правонаступника - Державну податкову службу у Київській області.

На підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 №524 у зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27.11.2020, проведено повторний автоматизований розподіл справи №320/5023/19, за результатами якого, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 прийнято до провадження адміністративну справу №320/2736/19 та вирішено, що дана справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні призначеному на 20.04.2021 представник відповідача заявив клопотання про заміну відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області на його правонаступника, а саме на Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

Протокольною ухвалою від 20.04.2021 суд вирішив замінити відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відмовляючи в реєстрації податкової накладної, контролюючий орган в оскаржуваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складена ним податкова накладна не відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні.

Вказує, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючому органу направлено пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких складено відповідну податкову накладну.

Як зазначає позивач, доданих до повідомлень пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оскаржуваного рішення не врахував, у зв`язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації податкової накладної.

Відповідач-1, своїм правом, передбаченим ст. 162 КАС України, не скористались, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Відповідач-2 позов не визнав, подав до суду відзиви на позовну заяву, в якому просили суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, який встановлений п.14 Порядку зупинення реєстрації ПН\РК, а їх зміст не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій. На думку відповідача, оскаржуване рішення є обґрунтованим та прийнятим відповідно до чинного законодавства.

Позивачем до суду надана відповідь на відзив, у якому заперечив проти доводів відповідача-2 щодо ненадання позивачем разом з письмовими поясненнями до контролюючого органу первинної документації, яка підтверджує реальність здійснення господарських операції. Зазначив, що ним була надана необхідна первина документація, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких складено відповідну податкову накладну та вважає оскаржуване рішення прийнятим протиправно та необґрунтовано.

Позивач про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, у судове засідання призначене на 26.04.2021 явку свого представника не забезпечив. Проте, представником позивача на електрону адресу суду 26.04.2021 надіслана заява про розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Відповідач-1 про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач-2 про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Однак, представником відповідача 20.04.2021 через канцелярію суду подане клопотання про розгляд даної адміністративної справи у порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою від 26.04.2021, суд ухвалив закрити підготовче засідання та перейти до розгляду справи по суті, а також керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Констракшен Еквіпмент Девелопмент Груп» (код ЄДРПОУ 41296138) зареєстроване як юридична особа 24.04.2017, номер запису: 13391020000014947, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Борщагівська, буд. 30-А, корпус 7, кв. 51.

Види господарської діяльності підприємства за кодом КВЕД: 45.11 торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний); 45.19 торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.61 оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 46.63 оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; 46.66 оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням; 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 49.41 вантажний автомобільний транспорт

Так, з метою здійснення одного із виду економічної діяльності, а саме надання послуг із відповідального зберігання майна інших осіб, та отримання прибутку позивач уклав з ТОВ "ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ" договір відповідального зберігання №24 від 01.01.2019, де ТОВ «Констракшен Еквіпмент Девелопмент Груп» (зберігач), а ТОВ "ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ" (поклажодавець).

Відповідно до умов вказаного договору поклажодавець передав, а зберігач прийняв на тимчасове відповідальне зберігання наступне майно: екскаватор-навантажувач самохідний колісний MECALAC TLB990, шасі НОМЕР_1 ; екскаватор-навантажувач самохідний колісний MECALAC TLB890, шасі НОМЕР_2 (далі - майно).

На виконання умов даного договору, позивач прийняв за актом прийому-передачі від 01.01.2019 на зберігання вказане майно.

Зберігання майна відбувалося за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 26. Судом встановлено, що позивач орендує за вказаною адресою офісні і складські приміщення, а також асфальтовану площадку, що підтверджується договором суборенди №58Р від 01.07.2018, який укладено між позивачем (суборендар) і ПП «РЕАЛ РЕНТ КОМПАНІ» (суборендодавець) (копія договору суборенди, а також копії актів виконаних робіт за договором суборенди за січень-березень 2019 року наявні в матеріалах справи).

Згідно акту прийому-передачі (повернення) від 29.03.2019 позивач повернув ТОВ "ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ" (поклажодавцю) майно із зберігання. Загальний строк зберігання майна склав 176 діб.

Згідно пункту 3.1. договору відповідального зберігання №24 від 01.01.2019 розмір плати за зберігання майна визначається (вказується) сторонами у відповідних актах виконаних робіт (послуг).

У зв`язку із чим, 29.03.2019 між позивачем (зберігач) і ТОВ "ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ" (поклажодавець) був підписаний акт здачі-прийняття послуг №ОУ-0000001 від 29.03.2019. У якому сторони погодили вартість послуг з тимчасового зберігання майна в розмірі 157593,22 грн. (у т.ч. ПДВ - 26265,54 грн.). Тобто відбулася «перша подія» у розумінні пункту 187.1. Податкового кодексу України. Копія акту додається.

За наслідками вказаної господарської операції та відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 ПК України позивачем складено податкову накладну №10 від 29.03.2019.

Вказана податкова накладна була направила відповідачам за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення у вигляді електронного файлу на реєстрацію в Єдиному реєстрі вищевказану податкову накладну.

Однак, відповідно до квитанції від 10.04.2019 №9069539690 податкова накладна прийнята, але її реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, а саме: податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладеної в ЄРПН.

У подальшому, з метою виконання вищевказаних вимог позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення від 11.04.2019 №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено із доданням відповідних підтверджуючих документів: опису про реєстрацію Статуту позивача; статут позивача; інформаційної довідки відносно позивача, виписки з ЄДР відносно позивача; договір відповідального зберігання №24 від 01.012019 між позивачем (зберігач) та ТОВ "ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ" (поклажодавець); акт прийому-передачі майна на зберігання від 01.01.2019; акт прийому-передачі (повернення) майна із зберігання від 29.03.2019; акт здачі-прийняття послуг №ОУ-0000001 від 29.03.2019; договір суборенди №58Р від 01.07.2018, який укладено між позивачем (суборендар) і ПП «РЕАЛ РЕНТ КОМПАНІ» (суборендодавець); акти виконаних робіт за договором суборенди за січень-березень 2019 року.

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісія ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення від 12.04.2019 №1139987/41296138, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 29.03.2019.

Підставою такого рішення вказано: ненаданням платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; ненаданням платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач 17.04.2019 звернувся із скаргою до ДФС України. Однак, Комісія з питань розгляду скарг ДФС України винесено рішення від 26.04.2019 №25442/41296138/2 про залишення скарги ТОВ «Констракшен Еквіпмент Девелопмент Груп» без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій від 10.04.2019 №9069539690 про зупинення реєстрації податкової накладної від 29.03.2019 №10 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а й норми п. 13 Порядку №117, оскільки ним у квитанціях не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.

Такий висновок суду базується на тому, що податковим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 «Критерії ризиковості платника податку».

Втім, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пункт 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Відповідачем у спірному рішенні не надано пояснень з приводу обставин, на підставі яких дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості здійснення господарської операції і не доведено правомірність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

В свою чергу, позивач на підтвердження правомірності виписування податкової накладної №10 від 29.03.2019 надав копії первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що пп. 1.6 п. 1 «Критерії ризиковості платника податку» містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Так, податковий орган зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлено пп. 1.6 п. 1 «Критерії ризиковості платника податку», а й на відповідне рішення, яким позивача внесено до переліку ризикових платників.

Верховним Судом у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

При цьому пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Відтак, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначного (множинного) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено, як зазначено в квитанції, через те, що «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Відтак, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що податковим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.

В той же час, згідно п.п. 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З огляду на наведені норми та оскаржувані рішення судом встановлено, що вони прийняті Комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Як встановлено судом, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено податковому органу пояснення та копії документів які підтверджують реальність здійснення господарської операції між позивачем і ТОВ "ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ", у звязку з чим була складена податкова накладна №10 від 10.04.2019.

Суд зауважує, що затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

Так, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, виписаної позивачем, стало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків

Втім, сукупність наданих позивачем первинних документів виключають підстави для сумніву щодо законності підстав у позивача виписати податкові накладні при здійсненні господарських операцій з ТОВ "ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ".

Також, позивачем наданий пакет документів, який достатній для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідачі у справі, були наділені правом подати до суду докази на підтвердження правомірності прийняття спірного рішення.

Разом із цим, відповідачі будь-яких належних доказів на підтвердження обґрунтованості спірного рішення та підстав їх прийняття під час розгляду справи до суду не надали.

Відтак, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між ним та ТОВ "ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ", а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних не спростовано відповідачами, суд дійшов висновку про відсутність у відповідачів правових підстав для відмови позивачеві у реєстрації податкової накладної від 29.03.2019 №10.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 12.04.2019 №1139987/41296138 прийнято необґрунтовано та з порушенням вимог зазначених нормативно-правових актів.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.04.2019 №1139987/41296138 про відмову у прийнятті податкової накладної від 29.03.2019 №10 підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Констракшен Еквіпмент Девелопмент Груп» від 29.03.2019 №10 датою її реєстрації, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 названої статті КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 1201 ПК України, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно пункту 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, враховуючи вказані наслідки, а також вимоги пункту 20 Порядку № 1246, суд вважає, що податкові накладні потрібно вважати прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податку.

Згідно положень статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 29.03.2019 №10датою її фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №908 від 08.05.2019.

Оскільки у спірних правовідносинах права позивача були порушені внаслідок протиправного рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, що виразилось у зупиненні поданої на реєстрацію податкової накладної та прийняття останнім протиправного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань – Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 52, 73-78, 90, 139, 143, 159, 194, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1139987/41296138 від 12.04.2019, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 29.03.2019.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшен Еквіпмент Девелопмент Груп» №10 від 29.03.2019, датою її подачі на реєстрацію.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшен Еквіпмент Девелопмент Груп» (код ЄДРПОУ 41296138) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.