Рішення № 99849669, 21.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 р. Справа№200/8806/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні)адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23, ЄДРПОУ 25953617) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення недоотриманої житлової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 26 листопада 2020 року у формі повідомлення про необхідність повернення надмірно виплачених коштів житлової субсидії (у готівковій формі) в сумі 13 704,10 грн. та про припинення надання житлової субсидії з 01.05.2018 року; визнання протиправними дій щодо надіслання повідомлення №687 про необхідність повернення надмірно виплачених коштів житлової субсидії (у готівковій формі) в сумі 13 704,10 грн. та про припинення надання житлової субсидії з 01.05.2018 року; визнання протиправними дій щодо повернення до бюджету житлової субсидії у сумі 4160,51 грн., що була призначена; зобов`язання поновити надання житлової субсидії з 01.05.2018 року; стягнення недоотриманої житлової субсидії у сумі 4610,51 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі №200/8806/21та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України(надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Так, в обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що 17 січня 2021 року відповідачем було направлено повідомлення №687 від 26.11.2020 року про необхідність повернення надміру виплачених коштів житлової субсидії за період з 01.05.2018 по 31.08.2020 року в сумі 13704,10 грн. у зв`язку з неповідомленням наявності членів сім`ї зареєстрованих за іншою адресою та ненаданням нової заяви та декларації. У зв`язку із зазначеним відповідач припинив виплату субсидії з 01.05.2018 року та зобов`язав повернути суму субсидії в сумі 13704,10 грн. Зазначила, що з 18 вересня 2012 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , про що у її паспорті проставлено відмітку про укладення шлюбу. Зазначила, що станом на дату звернення за призначенням субсидії вже перебувала у шлюбі, тому вимоги положення №848 щодо своєчасного повідомлення про члена сім`ї із складу домогосподарства не порушувала, оскільки змін у складі її сім`ї не відбулось. Зазначила, що з листа відповідача дізналась, що під час перевірки виплатної системи у лютому 2021 року структурним підрозділом з питань соціального захисту населення була виявлена не отримана позивачем житлова субсидія у сумі 4160,51 грн., яка була повернута відповідачем до бюджету. Дії відповідача щодо надіслання повідомлення №687 про необхідність повернення надмірно виплачених коштів житлової субсидії в сумі 13 704,10 грн., припинення надання житлової субсидії з 01.05.2018 року та щодо повернення до бюджету житлової субсидії у сумі 4160,51 грн. вважає протиправними, просила задовольнити позов.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач отримувала житлову субсидію по квітень 2018 року, та згідно з її особою справою за зазначеною адресою зареєстрована одна. Водночас, згідно постанови №329 від 27.04.2018 року з 01 травня 2018 року призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства. Оскільки позивач не надала нову заяву та декларацію із зазначенням відомостей про члена сім`ї, який не зареєстрований за адресою домогосподарства, житлову субсидію з травня 2018 по квітень 2019 року, з травня 2019 по квітень 2020 року, та з травня 2020 по квітень 2021 року було призначено автоматично, як домогосподарству, у складі якого відсутні особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства.У зв`язку з проведенням перевірки сімейного стану позивача отримано відповідь Краматорського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області підтверджено актовий запис про шлюб. Оскільки позивачем не подані заява та декларація для призначення субсидії, встановлено порушення з 01.05.2018 року п. 2 постанови КМУ від 27.04.2018 №329. Надміру перераховані кошти за період з травня 2018 року по червень 2020 року склали 13704,10 грн., які необхідно повернути до Державного бюджету. Під час перевірки виплатної системи у лютому 2021 року структурним підрозділом з питань соціального захисту населення виявлена не отримана заявником житлова субсидія у сумі 4 160,51 грн., яка була повернута до бюджету. У зв`язку із зазначеним сума надміру перерахованої житлової субсидії зменшена на цю суму та становить 9543,59 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Краматорським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області 05 жовтня 2012 року), перебуває на обліку в Управлінні, як одержувач житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (далі - житлова субсидія) з 2017 року (що не є спірною обставиною між сторонами). (а.с. 9-11)

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (ЄДРПОУ 25953617) - є суб`єктом владних повноважень в розумінні ст. 46 КАС України.

Судом встановлено, на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , що 18 вересня 2012 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено шлюб. (а.с. 12)

Також, в паспорті позивача наявні інформація про укладання шлюбу з ОСОБА_3 (а.с. 10).

Штампи про реєстрацію місця проживання, проставлені у паспорті позивача за адресою: АДРЕСА_1 , де вона була зареєстрована з 20.06.2015 року (а.с.10).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої Відділом обліку проживання фізичних осіб територіальної громади Краматорської міської ради 12 травня 2021 року ОСОБА_1 проживає за зазначеною адресою з 20.06.2015 року. (а.с. 17)

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої Відділом обліку проживання фізичних осіб територіальної громади Краматорської міської ради 12 травня 2021 року ОСОБА_3 проживає за адресою АДРЕСА_3 , з 18.11.2006 року. (а.с. 18)

Відповідно до довідки №21080 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої Відділом обліку проживання фізичних осіб територіальної громади Краматорської міської ради 12 травня 2021 року, що у житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , до складу сім`ї входить ОСОБА_1 . (а.с. 16)

Докази реєстрації місця проживання та фактичного проживання за вказаною адресою інших осіб суду не надані.

11 листопада 2015 року позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення житлової субсидії, просила призначити субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Позивач прийняла на себе зобов`язання у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміни складу осіб, які зареєстровані (фактично проживають), переліку житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів або оплати послуг на суму, що перевищує 50 тис. гривень), протягом місяця повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення.

Разом з заявою про призначення субсидії позивач подала відповідачу декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії.

В рядку 3. «Особи, які зареєстровані (для орендарів - особи, які фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку» розділу І «Загальні відомості» декларації позивач навела інформацію про себе.

В розділі ІІ «Всі види доходів осіб, які фактично проживають у житловому приміщенні/будинку, та зареєстровані (не зареєстровані для орендарів), за період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року» декларації позивач зазначила лише дохід, який отримує від Управління ПСЗН у вигляді допомоги по догляду за дитиною до 3 років.

Позивач засвідчила власним підписом те, що усвідомлює, що в разі подання нею у неповному обсязі або недостовірних відомостей про осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку, їхні доходи і витрати їй може бути відмовлено у призначенні житлової субсидії або припинено її надання. У такому разі вона зобов`язується повернути надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії.

Відповідно до повідомлення про призначення субсидії від 23 листопада 2017 року позивачу призначено житлову субсидію з жовтня 2017 по березень 2018 року (субсидія розрахована на 5 місяців з листопада 2017 року по березень 2018 року включно щомісячно в сумі 1 431,95 грн). (а.с. 15)

В подальшому Управління ПСЗН в автоматичному порядку призначало позивачу житлову субсидію на наступні періоди, що не заперечується сторонами.

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 01 червня 2020 року призначено житлову субсидію з травня 2020 року по квітень 2020 року включно (субсидія розрахована на 5 місяців з травня 2020 року по травня 2020 року включно щомісячно в сумі 609,95грн).

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 01 червня 2020 року призначено житлову субсидію з травня 2020 року по квітень 2021 року включно (субсидія розрахована на 5 місяців з травня 2020 року по вересень 2020 року включно щомісячно в сумі 609,95 грн).

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 15 липня 2020 року житлову субсидію, призначену з 01.06.2020 по 30.04.2021 року, відмінено з липня 2020 року достроково з інших причин.

09 листопада 2020 року Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради складено акт №2352-20 проведення перевірки достовірності та повноти інформації, наданої заявником для призначення державної соціальної допомоги, за результатами якої встановлено, що згідно відповіді Краматорського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вх. №29-07-19/277 від 16.07.2020 року зазначено, що 18.09.2012 року складений актовий запис про шлюб №573 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . На адресу заявника направлено письмові повідомлення від 23.06.2020 вих. 29-07-20/546 та від 28.09.2020 вих. №29-07-20/1027, про необхідність з`явитись до відділу ДСІ. Станом на 09.11.2020 року заявник на прийом не прийшла. З 01.05.2018 року нової заяви та декларації для призначення субсидії, у відповідності до змін затверджених п. 2 Постанови КМУ від 27.04.2018 №329 заявником не надано, що є порушенням.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів надіслання повідомлення на адресу позивача засобами поштового зв`язку, вручення його під особистий підпис чи повідомлення позивача про необхідність прибуття до управління у будь-який інший спосіб.

26 листопада 2020 року Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на підставі акту від 09.11.2020 року складено акт проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій у готівковій формі, за результатами якої встановлено, що заявник своєчасно не повідомив про наявність членів сім`ї зареєстрованих за іншою адресою та не надав нові заяву та декларацію; особи зареєстровані на зазначеній житловій площі, надали невірну інформацію про склад домогосподарства. Внаслідок цього було надмірно виплачені кошти в сумі 13 704,1 грн. та протягом період з 01.05.2018 по 31.08.2020 року включно заявником не провадилась оплати належної частини житлово-комунальних послуг у повному обсязі. Зазначено, що необхідно стягнути з заявника переплачені кошти у готівковій формів загальній сумі 13 704,1 грн. , а саме: 5737,15 грн. за період з 01.05.2018 по 31.01.2019 року; 4365,52 грн. за період з 01.02.2019 по 30.09.2019 року; 469,85 грн. за період з 01.10.2019 по 31.11.2019 року; 3131,58 грн. за період з 01.12.2019 по 31.08.2020 року. Крім того, припинено виплату субсидії з 01.05.2018 року та здійснюється зняття надмірно виплачених коштів.

26.11.2020 року Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на підставі акту від 26.11.2020 року прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплачену житлову субсидію в сумі 13 704,1 грн. за період з 01.05.2018 по 31.08.2020року; припинено виплату субсидії з 01.05.2018 року.

На адвокатський запит представника позивача з питання порядку надання житлової субсидії відповідач надав відповідь листом від 27.04.2021 року №29-01-14/3578, відповідно до якої ОСОБА_1 отримувала житлову субсидію по квітень 2018 року, та згідно з її особою справою за вказаною адресою зареєстрована одна. Згідно п. 2 Постанови КМУ №329 від 27.04.2018 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1022» з 01 травня 2018 року призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства. Оскільки ОСОБА_1 отримувала житлову субсидію в опалювальний період 2017-2018 років та не надала нові заяву та декларацію як особа у складі домогосподарства якої станом на 01.05.2018 року є члени сім`ї, який не зареєстрований за адресою домогосподарства, житлову субсидію з травня 2018 по квітень 2019 року, з травня 2019 по квітень 2020 року та з травня 2020 року по квітень 2021 року ОСОБА_1 було призначено автоматично, як домогосподарству у складі якого відсутні особи, члени їх сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства. Надміру перераховані кошти за період з травня 2018 по червень 2020 року склали 13 704,1 грн., які необхідно повернути до Державного бюджету. Під час перевірки виплатної системи у лютому 2021 року структурним підрозділом з питань соціального захисту населення виявлена не отримана заявником житлова субсидія у сумі 4160,51 грн., яка була повернута до бюджету. У зв`язку з вищезазначеним загальна сума надміру перерахованої житлової субсидії зменшена на цю суму та становить 9543,59 грн. (а.с. 22-23)

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для припинення надання житлової субсидії з 01.05.2018 року, повернення до бюджету житлової субсидії у сумі 4160,51 грн. та необхідність повернення до Державного бюджету надміру перераховані кошти за період з травня 2018 по червень 2020 року, які склали 9543,59грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі Закон № 2189) встановлення порядку надання пільгта житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі, належить до повноважень Кабінету Міністрів.

На час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення житлової субсидії, станом на 11 листопада 2015 року, умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг визначало Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного палива, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997 року № 1050) (далі Положення № 848), яке діяло в редакції від 13 жовтня 2015 року.

Так, в редакції від 13 жовтня 2015 року абз. 1 п. 2 Положення № 848 передбачалось право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (далі - субсидія) поширювалося на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

За змістом абз. 1 п. 3 Положення № 848 призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад.

Абз. 1 п. 6 Положення № 848 буловстановлено, що субсидія призначалася одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб. Субсидія не могла призначатися одночасно за місцем реєстрації особи та місцем її фактичного проживання.

За змістом п. 7 Положення № 848 субсидія розраховувалась виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.

Кількість зазначених осіб визначалася на початок місяця, з якого призначається субсидія.

Згідно п. 8 Положення № 848 від 3 жовтня 2017 року для призначення субсидії сукупний дохід обчислювався виходячи з нарахованих особам доходів без урахування податку з доходів фізичних осіб, відомості про які надаються структурним підрозділам з питань соціального захисту населення ДФС, Пенсійним фондом України, фондами соціального страхування, вищими навчальними закладами у порядку, визначеному пунктом 13 цього Положення, а також розмірів державної соціальної допомоги, що виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня").

За змістом п. 12 Положення № 848 субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначалася на основі середньомісячного сукупного доходу осіб, зазначених у пункті 7 цього Положення, а для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - на основі річного доходу осіб за попередній календарний рік.Якщо субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається у I кварталі року, середньомісячний сукупний дохід визначається за перші три квартали попереднього року, в інших випадках - за попередній календарний рік.

Відповідно до п. 13 Положення № 848 для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, мав подати структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання) заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами; довідки про доходи - у випадках, передбачених абзацом третім пункту 12 цього Положення, а також у разі зазначення у декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням.

Вимагати від громадян документи, що не передбачені цим Положенням, було заборонено.

За п. 13 Положення № 848 громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

На дату звернення позивача до відповідача за призначенням субсидії форми бланків заяви про призначення житлової субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії, були затверджені п. 2 постанови КМУ від 28 лютого 2015 року № 106 «Про удосконалення порядку надання житлових субсидій» (в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 475).

Бланк заяви про призначення житлової субсидії, зокрема, передбачав: необхідність наведення відомостей про житлово-комунальні послуги, якими користуються особи, зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні; згоду заявника та осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку, на обробку персональних даних про сім`ю, доходи, майно, що необхідні для призначення житлової субсидії, та оприлюднення відомостей щодо її призначення; зобов`язання заявника у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміни складу осіб, які зареєстровані (фактично проживають), переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів або оплати послуг на суму, що перевищує 50 тис. гривень), протягом місяця повідомити про це структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

Бланкдекларації про доходиі витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, серед іншого, передбачав: необхідність наведення відомостей про осіб, які зареєстровані (для орендарів осіб, які фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку; відомостей про всі види доходів фактично проживаючих у житловому приміщенні/будинку осіб, які зареєстровані (не зареєстровані для орендарів); власне письмове підтвердження заявника про те, що він усвідомлює, що в разі подання ним у неповному обсязі або недостовірних відомостей про осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку, їх доходи і витрати йому може бути відмовлено у призначенні житлової субсидії або припинено її надання. У такому разі особа зобов`язувалася повернути надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії.

Згідно п. 13 Положення № 848 рішення про призначення (непризначення) субсидії приймалося протягом десяти днів після подання заяви та отримання відомостей, визначених абз. 8-12 цього пункту.

За змістом п. 14 Положення № 848 субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначалася на 12 місяців з місяця звернення за її призначенням і розраховується:на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня;на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня.Субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається один раз на календарний рік.

27 квітня 2018 року КМУ прийняв постанову № 329 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1022» (далі Постанова КМУ № 329).

На підставі п. 1 Постанови КМУ № 329 Положення № 848 викладено у новій редакції.

Пунктом 2 Постанови КМУ № 329 установлено, що з 1 травня 2018 р. призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є: особи, які відповідають вимогам, визначеним в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 Положення про порядок призначення житлових субсидій; внутрішньо переміщені особи; особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства; особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків); особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають.

Постанова КМУ № 329 набрала чинності 1 травня 2018 року.

Згідно п. 1 Положення № 848 в редакції від 1 травня 2018 року житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Отримання житлових субсидій не пов`язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.

За змістом абз. 1 п. 2 Положення № 848 в редакції від 1 травня 2018 року право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (абз. 1 п. 3 Положення № 848 в редакції від 1 травня 2018 року).

Згідно абз. 1 п. 4 Положення № 848 в редакції від 1 травня 2018 року житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом абз. 1 п. 8 Положення № 848 в редакції від 1 травня 2018 року житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку).

Згідно п. 9 Положення № 848 в редакції від 1 травня 2018 року житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.

До складу домогосподарства включаються особи, що зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

Для розрахунку житлової субсидії враховуються доходи членів домогосподарства, членів сім`ї особи із складу домогосподарства, зазначених у п. 9 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи (п. 10 Положення № 848 в редакції від 1 травня 2018 року).

Для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики; декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики; а у випадках, визначених Положенням № 848, ще й довідки про доходи та договір найму (оренди) житла (у разі наявності) (п. 13 Положення № 848 в редакції від 1 травня 2018 року).

Відповідно до п. 14 Положення № 848 в редакції від 01 травня 2018 року для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п`ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про: склад зареєстрованих у житлових приміщеннях (будинках) осіб - органами місцевого самоврядування або уповноваженими ними органами; забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами - управителями, об`єднаннями, виконавцями комунальних послуг.

У разі коли документи, передбачені п. 13 цього Положення, подано не в повному обсязі, житлова субсидія призначається за умови надходження документів, яких не подано одночасно із заявою, протягом 30 днів з дня подання заяви.

Структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів приймається рішення про: призначення житлової субсидії; відмову в призначенні житлової субсидії; подання документів на розгляд комісії.

У разі прийняття рішення про призначення житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття.

Згідно п. 15 Порядку № 848 в редакції від 1 травня 2018 року житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального (неопалювального) сезону.

За змістом п. 16 Положення № 848 в редакції від 1 травня 2018 року після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні (крім орендарів, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб).

Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому п. 14 цього Положення, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії та інформують про прийняте рішення громадян у порядку, визначеному пунктом 14 цього Положення.

Спірне рішення про припинення виплати субсидії з 1 травня 2018 року та про повернення надмірно виплаченої субсидії відповідач прийняв 26 листопада 2020 року.

На час прийняття цього рішення Положення № 848 діяло в редакції від 11 листопада 2020 року.

Згідно п. 119 Положення № 848 за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли: домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість за житлово-комунальні послуги; громадянин не виконує зобов`язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг; у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у п. 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення; під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; виникнення обставин, зазначених у п. 18 цього Положення.

Згідно п. 90 Положення № 848 громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов`язаний протягом 30 календарних днів поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про виникнення обставин, зокрема щодо: зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств, зазначених в абз. абз. 3, 4 і 6 п. 78 цього Положення; зміни соціального статусу членів домогосподарства; зміни у складі сім`ї члена домогосподарства; зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання; зміни переліку витрат на управління багатоквартирним будинком; зміни управителя, виконавця комунальних послуг, створення об`єднання; настання умов, зазначених у пп. пп. 2 і 4 п. 14 цього Положення.

За змістом п. 91 Положення № 848 у разі зміни складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім`ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання подаються нові заява та декларація.

Згідно п. 121 Положення № 848 надання житлової субсидії у випадках, зазначених у п. п. 119 і 120 цього Положення, припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому їх виявлено (якщо інше не передбачено заявою).

За змістом п. 125 Положення № 848 у випадках, зазначених в абз. абз. 4-7 п. 119 цього Положення, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії. У разі призначення житлової субсидії громадянину на наступний період структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може утримувати суму надміру виплаченої житлової субсидії під час виплати щомісячних сум субсидій шляхом їх зменшення не більш як 20 відсотків.

Як вже зазначалось раніше, позивач звернулася до суду з вимогами про визнання протиправними дій відповідача з направлення їй повідомлення про необхідність повернення надмірно виплачених коштів житлової субсидії на особові рахунки та у готівковій формі від 26 листопада 2020 року № 687 та про скасування рішення відповідача у вигляді повідомлення.

26 листопада 2020 року відповідачем прийнято рішення про стягнення з позивача надмірно виплаченої житлової субсидії в сумі 13 704,1 грн. за період з 1 травня 2018 року по 31 серпня 2020 року та припинення виплати субсидії з 1 травня 2018 року.

Таким чином, правові наслідки для позивача має саме прийняте рішення від 26 листопада 2020 року, а не подальші дії відповідача, які полягали у направленні повідомлення від 26 листопада 2020 року № 687.

Під час звернення за призначенням житлової субсидії (11 листопада 2015 року), позивач виконала всі вимоги, передбачені Положенням № 848 у чинній на той час редакції, зокрема, подала заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами.

В заяві та декларації позивач не навела інформацію про свого чоловіка ОСОБА_3 , з яким перебуває у зареєстрованому шлюбі з 2012 року.

Водночас, на час звернення позивача за призначенням субсидії вона розраховувалася виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають); субсидія призначалася виходячи із середньомісячного сукупного доходу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають) (п. п. 7, 12 Положення № 848 в редакції, чинній на час звернення позивача за призначенням субсидії).

Станом на грудень 2017 року при визначенні середньомісячного сукупного доходу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), не передбачалося врахування доходів членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства.

Чинні на той час форми бланків заяви про призначення житлової субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії, передбачали наведення заявником відомостей про осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні (будинку), про їх доходи і витрати.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 не був зареєстрований та фактично не проживав за адресою: АДРЕСА_3 , позивач правомірно не включила відомості про нього до заяви та декларації, поданих 11 листопада 2015 року.

Так, відповідачембуло призначенопозивачу субсидію на період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно.

З 1 травня 2018 року Кабінетом Міністрів України змінено правове регулювання порядку та умов надання житлових субсидій.

Згідно п. 2 Постанови КМУ № 329 з 1 травня 2018 р. призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є: особи, які відповідають вимогам, визначеним в абз. абз. 2-4 пп. 3 п. 6 Положення про порядок призначення житлових субсидій; внутрішньо переміщені особи; особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства; особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків); особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають.

З 1 травня 2018 року нові заяву та декларацію до Управлінняпозивач не подавала, що визнається сторонами. Незважаючи на це, управління продовжило призначати позивачу субсидію в автоматичному порядку, що підтверджується листом від 27.04.2021 року №29-01-14/3578.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що на адресу реєстрації позивача було направлено письмові повідомлення про необхідність з`явитись до відділу державних соціальних інспекторів, оскільки відповідачем не надано та матеріали справи не містять докази направлення позивачу таких повідомлень.

Суд звертає увагу, що Положення № 848 прямо не передбачає обов`язку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення під час розрахунку житлової субсидії на наступний сезон збирати інформацію про членів сім`ї, які не зареєстровані за адресою домогосподарства. Проте, Управління звернулось із запитом про наявність актового запису про шлюб позивача до Краматорського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Крім того, зміни в правовому регулюванні порядку та умов призначення житлових субсидій мали місце з 1 травня 2018 року, а з запитами до органу державної реєстрації актів цивільного стану відповідач звернувся лише у 01.07.2020 року.

Водночас, незважаючи на те, що нових заяв і декларацій позивач не подавала, та до управління не з`являлася, відповідач продовжував в автоматичному порядку призначати позивачу житлову субсидію на наступний сезон.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». У разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, п. 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, п. 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovaandPine v. theCzechRepublic), заява № 36548/97, п. 58).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року та «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

У спірних правовідносинах поведінка відповідача не відповідала критеріям розумності, добросовісності і розсудливості.

Правове регулювання порядку і умов призначення житлових субсидій змінилося з 1 травня 2018 року, проте це не завадило відповідачу в автоматичному порядку призначати позивачу субсидію на наступні сезони.

26 листопада 2020 року, тобто після спливу двох років після змін в регулюванні порядку і умов призначення житлових субсидій, відповідач приймає рішення про припинення надання позивачу субсидії з 1 травня 2018 року і про стягнення з позивача грошових коштів.

УПСЗН прийняло рішення про припинення виплати субсидії і стягнення надміру виплачених коштів, посилаючись на п. п. 119, 120, 125 і 94 Положення № 848 та акт від 26 листопада 2020 № 682.

При цьому, відповідач не довів належними і допустимими доказами наявність жодної з передбачених п. 119 Положення № 848 підстав для припинення виплати ОСОБА_1 субсидії.

Крім того, є хибним висновок відповідача в акті від 26 листопада 2020 № 682, що позивач надала невірну інформацію про склад домогосподарства, оскільки позивач перебуває у шлюбі з 2012 року, з часу її звернення за призначенням субсидії, в тому числі станом на 1 травня 2018 року, змін у складі її сім`ї не відбулось, а тому у позивача і не виникло обов`язку повідомити УПСЗН про вказані обставини.

В постанові від 25 червня 2020 року у справі № 520/3363/19 Верховний Суд навів такі висновки. Колегія суддів зазначає, що держава гарантує кожному громадянину право на отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг на умовах та в порядку, визначеному Положенням № 848. В свою чергу, на громадян, яким призначено субсидію, покладає обов`язки, визначені Положенням № 848, зокрема, повідомляти про зміни у складі сім`ї члена домогосподарства. Наслідком невиконання цього обов`язку, визначеного пунктом 16 Положення № 848, є припинення надання раніше призначеної субсидії (п. 43). Оскільки, з 01.05.2018 року змінилися умови надання житлової субсидії щодо умов її призначення лише після подання нової заяви і декларації, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивачка зобов`язана була повідомити про свого чоловіка, який не зареєстрований за адресою домогосподарства: .., проте при вирішенні питання про призначення житлової субсидії мають враховуватися його доходи, як члена сім`ї. З огляду на зазначене, у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про надання житлової субсидії позивачу з травня 2018 року, що підтверджує правомірність висновків судів попередніх інстанцій про дію відповідача в межах повноважень, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для не призначення субсидії позивачу».

Застосовуючи висновки Верховного Суду, суд враховує відмінність поведінки суб`єкта владних повноважень відповідача у справі № 520/3363/19 від поведінки УПСЗН.

Верховний Суд зазначив таке. Як вбачається з матеріалів справи та судами попередніх інстанцій встановлено, 26.06.2018 позивачка звернулась до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради з проханням документально підтвердити отриману інформацію про заборгованість, на яку вказувалось в повідомленні від 04.06.2018, як на підставу для прийняття рішення про припинення нарахування субсидії. У відповідь на запит від 28.06.2018 Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради направлено лист від 10.07.2018 №Д-01-49/257/5/18, яким повідомлялося про дійсну причину припинення нарахувань, зокрема, що при призначенні субсидії з 01.05.2018 враховуються доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (чоловіка, дітей). Оскільки, в заяві про призначення субсидії від 27.02.2015 ОСОБА_1 було зазначено що вона перебуває у шлюбі, позивачці було запропоновано надати необхідну інформацію стосовно чоловіка (заповнити декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики України від 02.05.2018№ 604)». Таким чином, на відміну від Управління ПСЗН, після зміни умов призначення субсидії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради в автоматичному порядку не призначало позивачці субсидію на новий сезон, а припинило нарахування субсидії з 01 травня 2018 року, про що повідомило заявницю в червні 2018 року, запропонувавши їй подати необхідну інформацію про чоловіка, заповнивши декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.

Враховуючи зазначене, аналізуючи всі обставини, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 26 листопада 2020 року.

Стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій щодо повернення до бюджету житлової субсидії у сумі 4160,51 грн. суд зазначає, що зазначена вимога є похідною, оскільки зазначена сума як не отримана позивачем була повернута до державного бюджету, у зв`язку з припиненням надання житлової субсидії.

Оскільки судом визнано протиправним рішення відповідача від 26 листопада 2020 року про припинення виплати субсидії та стягнення з позивача надмірно житлової субсидії, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо повернення до бюджету житлової субсидії у сумі 4160,51 грн.

Водночас, стосовно позовних вимог позивача про стягнення недоотриманої житлової субсидії у сумі 4610,51 грн. суд звертає увагу, що рішення відповідача від 26 листопада 2020 року, яким відмолено у наданні житлової субсидії, визнано протиправним та скасовано, та зобов`язано відповідача поновити нарахування та виплату житлової субсидії позивачу з 01.05.2018 року.

Суд звертає увагу, що відповідачем не вчинено бездіяльності щодо не поновлення нарахування та виплати житлової субсидії позивачу на підставі рішення суду. Таким чином, в суду відсутні підстави стверджувати, що відповідачем не буде виплачено суму 4160,51 грн. на рахунок позивача.

Враховуючи положення ст. 2 КАС України, судовому захисту підлягають тільки порушені права. Тому права позивача в цій частині не порушені, такі вимоги є передчасними, та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн.

Нормами частини третьої статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у розмірі 681 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення на її користь витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради у розмірі 3000 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України), тобто розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічної правова позиція співпадає з позицією Верховного Суду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, з аналізу змісту статті 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі N 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі N 726/549/19.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5451 від 27 березня 2019 року, договір про надання правничої (правової) допомоги №2 від 07 квітня 2021 року, укладений між сторонами - позивачем (клієнт) та адвокатом Кравченко Юлією Сергіївною, додаток №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №2 від 07 квітня 2021 року, акт-рахунок здачі-приймання наданих правничих послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги №2 від 07 квітня 2021 року, довідка про сплату гонорару на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги №2 від 07 квітня 2021 року, ордер серії ДН №085373.

Згідно п.п. 1.1 вищевказаного договору про надання правничої (правової) допомоги його предметом є, зокрема, підготовлення та складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування акту, визнання протиправними дій УПСЗН Краматорської міської ради та надання інших супутніх видів правової допомоги.

Відповідно до п. 2.1 договору за правничу допомогу клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі та в порядку визначеному Додатком №1 до цього договору.

Відповідно до Додатку №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №2 від 07 квітня 2021 року сторони погодили, що за правничу допомогу клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі, який визначається, виходячи з витраченого адвокатом часу, а саме у розмірі 800 грн. за одну годину роботи адвоката.

Відповідно до попереднього розрахунку вартість послуг складає: попереднє обговорення з клієнтом завдання, аналіз актуальних положень законодавства України щодо встановлення та припинення надання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг - 800 грн.; складення, направлення, отримання відповіді на адвокатський запит - 200 грн.; формування пакету документів, підготовлення та подання позову - 2000 грн.

Відповідно до акту-рахунку здачі-приймання наданих правничих послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги №2 від 07 квітня 2021 року розмір гонорару адвоката за цим договором складає 3000 грн.

Відповідно до довідки про сплату гонорару на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги №2 від 07 квітня 2021 року підтверджено сплату ОСОБА_1 гонорару адвоката у розмірі 3000 грн.

Слід звернути увагу, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Оцінюючи здійснені адвокатом послуг суд зазначає, що сума витрат позивача на професійну допомогу, пов`язану зі справою, що заявлена до відшкодування становить 3000,00 грн., які підлягають присудженню на користь позивача.

У зв`язку з перебуванням судді Троянової О.В. у відрядженні розгляд справи проводиться у перший робочий день.

На підставі положеньст.ст.2,17,77,90,139,242-246,255,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позовОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23, ЄДРПОУ 25953617) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення недоотриманої житлової допомоги -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 26 листопада 2020 року у формі повідомлення про необхідність повернення надмірно виплачених коштів житлової субсидії (у готівковій формі) в сумі 13 704,10 грн. та про припинення надання житлової субсидії з 01.05.2018 року.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо повернення до бюджету житлової субсидії у сумі 4160,51 грн., що була призначена ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23, ЄДРПОУ 25953617) поновити надання житлової субсидії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 01.05.2018 року.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23, ЄДРПОУ 25953617) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 681 (шістсот вісімдесят одну) гривню та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В задоволені іншій частини позовних вимог - відмовити.

Рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 21 вересня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова