Ухвала суду № 99849643, 21.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

21 вересня 2021 р. Справа №200/10900/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2021 року в адміністративній справі 200/10900/20-а частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, а саме:

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення з 1 січня 2018 року,

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП ( НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату заборгованості по пенсії, з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення з часу припинення відповідного права, тобто з 1 січня 2016 року по 1 листопада 2020 року.

Рішення суду набрало законної сили відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року. 25 травня 2021 року видано виконавчі листи у справі.

Від державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) до суду надійшла заява про заміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/10900/20-а, в якій зазначено, що 01.07.2021 року виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП 65943910, яку скеровано сторонам.

Згідно листа боржника, останнім виконано рішення суду в межах функціональних повноважень та нарахована сума доплати за період з 01.01.2016 року по 30.10.2020 року в сумі 84931,14 грн.

Посилаючись на обов`язковість виконання судових рішень, державний виконавець зазначив, що рішення суду виконано тільки частково, а не в повному обсязі, у зв`язку з обставинами, які не залежать від боржника, а саме через відсутність бюджетних коштів відповідного призначення для здійснення виплат згідно рішення суду. З огляду на викладені обставини, рішення суду не може бути виконано своєчасно і в повному обсязі в поряду та у спосіб визначений в судовому рішенні.

Також заявник послався на статтю 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», згідно з якою виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З наведених підстав заявник просив:

звільнити його від сплати судового збору;

замінити спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого Донецьким окружним адміністративним судом 25.05.2021 року виданий виконавчий лист № 200/10900/20-а, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП ( НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату заборгованості по пенсії, з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення з часу припинення відповідного права, тобто з 1 січня 2016 року по 1 листопада 2020 року, з «зобов`язання виплатити» на «стягнення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області доплату за рішенням суду за період з 1 січня 2016 року по 1 листопада 2020 року у сумі 84931,14 грн.».

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Сторони до залу судового засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання повідомлені належним чином.

Позивач надав клопотання та пояснення, в яких просив задовольнити заяву про заміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/10900/20-а, як таку, що є обґрунтованою та направлена на забезпечення належного виконання рішення суду. Також посилається на практику Європейського Суду з прав людини, який неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України", пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України», тощо).

Позивач зазначає, що рішення суду про зобов`язання відповідача не виконується протягом тривалого часу, яке триває вже кілька місяців. Подальше існування такого стану речей, очікування відповідачем прийняття «окремого порядку» щодо виплати заборгованості по пенсіям та невжиття ефективних заходів щодо виконання рішення суду могло б свідчити про відсутність в Україні ефективних механізмів правового захисту та порушення принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.

Отже, стосовно звільнення заявника від сплати судового збору суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Щодо суті заяви суд вказує, що відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Таким чином, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати таке рішення по суті.

Аналізуючи норми частини третьої статті 378 КАС України у зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що обрання способу захисту свого права належить виключно позивачу за принципом диспозитивності, закріпленому у статті 9 КАС України. Зокрема, відповідно до вказаної статті суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Тому суд зауважує, що позивач у справі (стягувач у виконавчому провадженні) дав згоду на зміну способу виконання судового рішення.

Стосовно обґрунтованості поданої заяви суд зауважує, що державним виконавцем зроблений висновок про неповне виконання судового рішення у зв`язку з обставинами, які не залежать від боржника, а саме через відсутність бюджетних коштів відповідного призначення для здійснення виплат згідно рішення суду. Проте, на користь такого висновку суду не надано жодного належного доказу.

З цих підстав суд зазначає, що пенсійний орган, як орган державної влади, зобов`язаний у повному обсязі виконувати судові рішення, що набрали законної сили, а доводи боржника у виконавчому провадженні є недоведеними.

Зокрема, повноваження позивача визначені Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 року № 28-2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486.

Відповідно до пункту 4 вказаного Положення Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі:

забезпечує надходження від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства; планує доходи та видатки коштів фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету фонду (підпункт 2);

забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду (підпункт 5);

призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7);

забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8);

здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів (підпункт 9).

Згідно з пунктом 12 Положення Управління Фонду є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

З наведених норм Положення жодним чином не випливає, що управління Пенсійного фонду України, яким є боржник у виконавчому провадженні, є особою з обмеженою правосуб`єктністю, або такою, за зобов`язаннями якої встановлена субсидіарна відповідальність органу вищого рівня тощо.

При цьому суд враховує, що дії та рішення, яким було порушено право стягувача, боржник вчиняв самостійно, отже, самостійно має і відновлювати порушене право шляхом належного виконання судового рішення.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання боржника про відсутність відповідних асигнувань, оскільки такі посилання не підтверджені жодним належним доказом, яким можливо встановити обсяги відповідного фінансування, бюджетні запити, кошториси тощо.

За таких обставин зміна способу і порядку виконання судового рішення на підставі статті 378 КАС України може передбачати зміни обраного судом при ухваленні судового рішення способу відновлення порушеного права.

Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №803/3805/15 зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.

Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 826/8279/16.

Враховуючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати відповідних доплат ОСОБА_1 розрахованих на виконання рішення суду, суд дійшов висновку про задоволення заяви державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про заміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №200/10900/20-а.

Керуючись статтями 9, 248, 256, 294, 295, 378 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про заміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/10900/20-а - задовольнити.

Замінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року адміністративній справі № 200/10900/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання рішення:

«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області доплату на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) доплату за рішенням суду заборгованості по пенсії за період з 1 січня 2016 року по 1 листопада 2020 року у сумі 84931 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять одну) грн. 14 коп.».

Ухвала складена та підписана 21 вересня 2021 року, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.А. Чекменьов