Рішення № 99849524, 23.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 р. Справа№200/6460/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85500, Донецька область, смт Велика Новосілка, вул. Центральна, б. 103, код ЄДРПОУ 42171290) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , який поданий адвокатом Ковальчуком Денисом Миколайовичем, до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дії щодо припинення виплати пенсії з 1 березня 2021 року; зобов`язання відновити та здійснити виплату пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України, пенсіонером за віком, у період з 1 квітня 2017 року по 28 лютого 2021 року отримувала пенсію у Великоновосілківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. Вказує, що з березня 2021 року не отримує пенсійних виплат, вважає дії відповідача щодо припинення виплати пенсії протиправними, оскільки відсутні правові підстави для невиплати пенсії.

12 липня 2021 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області як правонаступником Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області, у якому просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що оскільки від Державного закладу управління Пенсійного фонду РФ в Советському районі м. Ростова на Дону надійшов запит про надіслання пенсійної справи, ОСОБА_1 знято з обліку та макет пенсійної справи направлено за запитом, що передбачено статтю 7 Угоди про гарантії прав – громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення. Вказав, що оскільки виплата пенсії позивачу припинена розпорядженням від 23 лютого 2021 року на підставі запиту пенсійної справи, підстави для задоволення позовних вимог про продовження подальшої виплати відповідачем відсутні.

17 серпня 2021 року від представника позивача, засобами електронного зв`язку, надійшли письмові пояснення у яких зазначено, що підстави припинення виплати пенсії визначені статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» проте відповідачем не наведено жодної законної підстави для припинення виплати пенсії. Також представник позивача вважає, що відзив подано не уповноваженою особою, тому не може розглядатися як відзив.

Ухвалою суду від 1 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 1 липня 2021 року вирішено повторно витребувати докази у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 29 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 29 липня 2021 року відкладено підготовче засідання до 26 серпня 2021 року за клопотанням представника позивача.

Ухвалою суду від 26 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 вересня 2021 року.

У судове засідання сторони не з`явилися, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 21 липня 1996 року Волноваським РВ УМВС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є пенсіонером по втраті годувальника, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 .

Як убачається з наданих на вимогу суду доказів, до Пенсійного фонду України надійшов запит від 8 грудня 2020 року №КС-12-954029/20 від Державного закладу управління Пенсійного фонду РФ в Советському районі м. Ростова на Дону про надіслання пенсійної справи ОСОБА_1 , у якому місце проживання ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_2 . Також вказано про те, що 1 вересня 2020 року позивачем отримано паспорт громадянина Росії серія НОМЕР_4 , та присвоєно страховий номер індивідуального особового рахунку НОМЕР_5 (а.с. 23, зворотній бік).

На підставі вказаного запиту, розпорядженням Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23 лютого 2021 року ОСОБА_1 знято з обліку в зв`язку зі зміною місця проживання. Пенсія виплачена по 28 лютого 2021 року в сумі 7850,63 грн. (а.с. 22 зворотній бік).

26 лютого 2021 року Великоновосілківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області направлено макет пенсійної справи №914370163946 до Державного закладу управління Пенсійного фонду РФ в Советському районі м. Ростова на Дону, що підтверджується супровідним листом №0575-04-10/3358 (а.с. 22).

На адвокатський запит щодо підстав припинення виплати пенсії позивачу, відповідач листом від 10 квітня 2021 року повідомив, що пенсійну справу за запитом надіслано до Державного закладу управління Пенсійного фонду РФ в Советському районі м. Ростова на Дону.

Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-VI (далі - Закон № 1058).

Відповідно до статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно із статтею 85 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, який згідно його преамбули відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 7 цього Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою цієї статті передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною 3 статті 35 та статті 46 цього Закону.

Положеннями статті 4 Закону №1058 встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Стаття 7 Угоди передбачає, що при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія такого ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється.

Як зазначалось вище, виплату пенсії ОСОБА_1 припинено у зв`язку із надходженням запиту про надіслання пенсійної справи від Державного закладу управління Пенсійного фонду РФ в Советському районі м. Ростова на Дону, що свідчить про переселення позивача до Російської Федерації.

Також, відповідно до запиту виплатної справи Державного закладу управління Пенсійного фонду РФ в Советському районі м. Ростова на Дону від 8 грудня 2020 року № 954029/20 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зареєстрована на території Волгоградської області Російської Федерації та є громадянкою Росії.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 виїхала до іншої держави (Російської Федерації), з якою укладена Угода в галузі пенсійного забезпечення, та звернулася до пенсійного органу щодо призначення пенсії, відповідач правомірно припинив виплату пенсії та зняв з обліку.

Твердження представника позивача про відсутність, визначених статтею 49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” підстав для припинення виплати пенсії, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки саме положеннями статті 4 цього Закону передбачене пріоритетне застосування норм міжнародного договору в сфері пенсійного забезпечення.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відновити виплату пенсії суд зазначає, що поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 можливо у разі звернення позивача із відповідною заявою, за умови не отримання пенсії на території Російської Федерації.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв