Ухвала суду № 99849457, 24.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 вересня 2021 р. Справа № 160/17222/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Знаменівський олійноекстракційний завод" до реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кривенчук С.В. про визнання незаконним і скасування реєстраційного запису, та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Знаменівський олійноекстракційний завод" до реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кривенчук С.В., в якому позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати реєстраційний запис реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кривенчук С.В., в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 04.06.2021р. за №28951586 відносно приватного обтяження, тип обтяження – застава рухомого майна, а саме 3412324 кг (3412,838 мт., три тисячі чотириста двадцять метричних тон та 324 кг) олії соняшникової нерафінованої, з насіння соняшнику врожаю 2019-2020 року, що розміщено на портовому терміналі ТОВ «МП «ТЕРМІНАЛ-Укрхарчозбутсировина» (Україна, 54001, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вулиця Велика Морська, будинок 63, код ЕДРПОУ 13857469) за адресою: Україна, Миколаївська область, Жовтневий район, село Галицинове, вулиця Набережна, 27.

- зобов`язати реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м.Київ Кривенчук С.В., вилучити реєстраційний запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 04.06.2021р. за №28951586 відносно приватного обтяження, тип обтяження – застава рухомого майна, а саме 3412324 кг (3412,838 мт., три тисячі чотириста двадцять метричних тон та 324 кг) олії соняшникової нерафінованої, з насіння соняшнику врожаю 2019-2020 року, що розміщено на портовому терміналі ТОВ «МП «ТЕРМІНАЛ-Укрхарчозбутсировина» (Україна, 54001, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вулиця Велика Морська, будинок 63, код ЕДРПОУ 13857469) за адресою: Україна, Миколаївська область, Жовтневий район, село Галицинове, вулиця Набережна, 27.

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір, згідно п.2 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, - це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

В позовній заяві зазначено, що ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" звертається до суду у зв`язку із порушенням його законних прав та інтересів, норм чинного законодавства під час внесення запису реєстратором Державного реєстру обтяжень рухомого майна - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, м.Київ Кривенчук С.В., про обтяження частини рухомого майна, як заставного, а саме 3412324 кг. олії соняшникової нерафінованої з насіння соняшнику врожаю 2019-2020 року, що розміщено на портовому терміналі ТОВ «МП «ТЕРМІНАЛ-Укрхарчозбутсировина» в квоті компанії ОЛЕОС СВІС С.А. та належить позивачу на праві приватної власності, яке підтверджується рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7072/20 від 02.02.2021р., що набрало законної сили 26.02.2021р. Так обтяжене майно не є заставним майном з огляду на те, що компанія ОЛЕОС СВІС С.А. (боржник) за договором комерційної застави №032/2020 від 15.02.2021р., укладеним з обтяжувачем АТ «РІЕТУМУ БАНКА», на підставі якого здійснено реєстрацію обтяження вище зазначеного рухомого майна не є його власником. ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод" не є стороною договору комерційної застави №032/2020 від 15.02.2021, не має жодних зобов`язань перед обтяжувачем, не є майновим поручителем боржника. В свою чергу, ТОВ "Знаменівський олійноекстракційний завод", як власник олії, не уповноважував жодну особу відчужувати з правом застави зазначене майно ні боржнику, ні будь – якій іншій особі.

Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з приватним обтяженням рухомого майна (3412324 кг. олії соняшникової нерафінованої з насіння соняшнику врожаю 2019-2020 року, що розміщено на портовому терміналі ТОВ «МП «ТЕРМІНАЛ-Укрхарчозбутсировина» в квоті компанії ОЛЕОС СВІС С.А.) зареєстрованого 04.06.2021р. за №28951586 відповідно до договору комерційної застави №032/2020 від 15.02.2021р., як власника 4920,00 тон олії соняшникової нерафінованої, з насіння соняшнику врожаю 2019-2020 року, що розміщено Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК ЕНЕРГІЯ" на портовому терміналі Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївське підприємство "ТЕРМІНАЛ-УКРХАРЧОЗБУТСИРОВИНА" та готується до експорту в квоті OLEOSSWISSS.A. Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного майнового права позивача.

Механізм визнання права власності на той чи інший об`єкт за певним суб`єктом визначений Цивільним кодексом України.

Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 17.04.2018 року у справі №815/6956/15 (провадження №11-192апп18) вказує на те, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Частиною 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Враховуючи те, що в даній справі існує спір про право, предметом якого є рухоме майна, зазначене у позовній заяві, ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а з огляду на суб`єктний склад сторін має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №821/1194/15-а.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на зазначене та враховуючи характер спірних правовідносин, який є господарсько-правовим і не має ознак публічно-правового спору в розумінні КАС України, даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а відтак, є підстави для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 14, 19, 160, 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Знаменівський олійноекстракційний завод", що даний спір повинен вирішуватися Господарським судом Дніпропетровської області, в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч.5 ст.170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко