Рішення № 99849123, 24.09.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5459/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву представника Політила Валерія Ярославовича щодо вирішення судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу №6-дс від 29.01.2021 “Про накладення дисциплінарно стягнення на ОСОБА_1 ”.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України №6-дс від 29 січня 2021 року «Про накладення дисциплінарного стягнення».

10.09.2021 від представника ОСОБА_1 надійшла до суду заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ДПС Украни на користь ОСОБА_1 судових витрат, що складаються з судового збору 908,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки розгляд справи здійснювався в порядку загального позовного провадження, то заяву судом призначено на 10:00 24.09.2021.

22.09.2021 від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання щодо стягнення судових витрат без його участі та без участі позивача.

В судове засідання представник Державної податкової служби України не прибув, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду телефонограмою.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 229, частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України” від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі “Баришевський проти України”, заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі “Двойних проти України””, заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі “Меріт проти України”, заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати. Також представником позивача дотримано вимоги частини сьомої статті 139 КАС України та у судовому засіданні 08.09.2021 до закінчення судових дебатів представник позивача заявив клопотання про відшкодування судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу та вказав, що докази щодо їх розміру подасть після ухвалення рішення судом.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача долучено такі копії документів: акт наданих послуг №01/21 від 08.09.2021 за договором про надання правової допомоги №07/04 від 07.04.2021 (у справі №140/5459/21); рахунок-фактура №01/21 від 08.09.2021 за договором про надання правової допомоги №07/04 від 07.04.2021 (у справі №140/5459/21); квитанція до прибуткового касового ордера №01/21 від 08.09.2021.

З акта наданих послуг №01/21 від 08.09.2021 за договором про надання правової допомоги №07/04 від 07.04.2021 (у справі №140/5459/21) вбачається, що адвокатом Подорожнім А.С. Політилу В.Я. були надані такі послуги з надання правничої допомоги: надання юридичних консультацій клієнту, вивчення та аналіз документів. Підготовка та розробка правової позиції – 1 год. – 2000,00 грн; підготовка та написання позовної заяви про визнання протиправним та скасування наказу від 29.01.2021 №6-дс – 1 год. – 2000,00 грн; участь у засіданнях (всього: 3 засідання) – 3 год. – 6000,00 грн.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера №01/21 від 08.09.2021 ОСОБА_1 сплатив Подорожньому А.С. 10000,00 грн на підставі акта наданих послуг №01/21 від 08.09.2021 та рахунку-фактури №01/21 від 08.09.2021.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Суд звертає увагу, що послуги надання юридичних консультацій клієнту, вивчення та аналіз документів; підготовки та розробки правової позиції охоплюються загальною діяльністю адвоката та повинні входити до складу послуги «підготовка позовної заяви», а отже не можуть бути самостійною складовою витрат на правову допомогу.

Також слід, зауважити, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Водночас, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268).

Відтак, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Отже, на переконання суду, розрахунок витрат на правову допомогу, який міститься в акті наданих послуг №01/21 від 08.09.2021 за договором про надання правової допомоги №07/04 від 07.04.2021 (у справі №140/5459/21) є необґрунтованим, неспівмірним із затраченим часом та обсягом наданих адвокатом послуг.

Тому суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев`ятою статті 139 КАС України, принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, вважає, що з огляду на зміст наданих послуг, кількість затраченого адвокатом часу, складність справи, наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 16.06.2021 №0.0.2163797446.1.

Оскільки суд задовольняє позов, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у сумі 8908,00 грн: 908,00 грн – судовий збір та 8000,00 грн – витрати на правничу допомогу адвоката.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 8908 (вісім тисяч дев`ятсот вісім) гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський