Ухвала суду № 99843704, 22.09.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50490/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,

при секретарі судових засідань Ємець Д.О.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Васіліна Є.М.

захисника - Шніцара А.О.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Петрухіна Кирила Євгеновича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62021000000000488 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

21.09.2021 у провадження слідчого судді Ільєвої Т.Г. надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Петрухіна Кирила Євгеновича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62021000000000488 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що Другим відділом Управлінням з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000488 від 04.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 наказом заступника керівника Львівської обласної прокуратури від 04.11.2020 № 2101к переведено на посаду прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури.

Відповідно до Розподілу обов`язків, на ОСОБА_1 покладено обов`язок здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення проти життя та здоров`я особи, катування, жорсткого поводження, у сфері транспорту, про корупційні кримінальні правопорушення ті інших за дорученням керівництва.

Водночас, ОСОБА_1 , незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, здійснюючи функції представника влади, будучи працівником правоохоронного органу, обіймаючи посаду прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури, тобто являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище - представником влади і, відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов`язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства і висловив прохання надати неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища та одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах особи будь-якої дії з використанням службового становища, за наступних обставин.

Так, 10.11.2020 слідчими Територіального управління, розташованого у місті Львові, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020140000001337 внесено відомості за фактом можливого вчинення ОСОБА_2 вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364 ч. 1, 365 ч. 1, 366 ч. 1, 367 ч. 1, 369-2 ч. 1 КК України.

У подальшому, 12.11.2020 прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 визначено старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62020140000001337 віл 10.11.2020.

Однак, на початку грудня 2020 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, до ОСОБА_1 , який виконував функції прокурора у кримінальному провадженні № 62020140000001337, на прохання ОСОБА_2 звернувся його знайомий ОСОБА_3 з метою встановлення обставин проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, та наявності підстав для притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_1 , будучи в обізнаним з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, а також з положеннями Кримінального процесуального кодексу України, погодився зустрітись із ОСОБА_3 .

В кінці січня 2021 року, точний час під час досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_1 , який під час особистої зустрічі із ОСОБА_3 по вул. Городоцька у м. Львові, та спілкування з останнім з обставин проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020140000001337 від 10.11.2020, та наявності підстав для притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , за вчинення ним дій як службовою особою, яка займає відповідальне становище.

У зв`язку з цим, в той самий день, ОСОБА_1 , під час вищевказаної зустрічі та спілкування із ОСОБА_3 , висловив останньому прохання про надання йому неправомірної вигоди за вчинення залежних від нього дій, як прокурором у вказаному кримінальному провадженні, спрямованих на забезпечення прийняття слідчим Територіального управління, розташованого у місті Львові, процесуального рішення про закриття кримінального провадження, тобто не притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №62020140000001337 від 10.11.2020, а також не вчинення ОСОБА_1 у подальшому дій щодо скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_1 під час вказаного спілкування із ОСОБА_3 ініціював перед останнім питання організації майбутньої зустрічі за участі ОСОБА_2 з метою погодження дій.

У подальшому, 31.05.2021 близько 12:00, ОСОБА_1 , з метою реалізації умислу спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе, під час зустрічі з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що відбулась по АДРЕСА_1 , запевнюючи ОСОБА_2 у своїх намірах щодо забезпечення прийняття слідчим відповідного процесуального рішення в інтересах ОСОБА_2 зазначив, що ним вживаються всі необхідні заходи, якими наділений процесуальний керівник щодо закриття кримінального провадження №62020140000001337 від 10.11.2020.

За результатами розмови, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби висловив ОСОБА_3 прохання про необхідність передачі йому неправомірної вигоди у сумі 2 000 (дві тисячі) доларів США за вчинення вищевказаних дій в інтересах ОСОБА_2 , що становило станом на 31.05.2021 згідно курсу НБУ - 55 000, 8 грн.

У подальшому, 28.06.2021 близько 14 години 00 хвилин, продовжуючи реалізовувати умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, з використанням свого службового становища, ОСОБА_1 , перебуваючи на парковці ТРЦ «Три слони» за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Яворівська, 22, зустрівся з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та проконсультував ОСОБА_2 з приводу його процесуальної поведінки під час проведення слідчих та процесуальних дій за його участі в ході досудового розсування у кримінальному провадженні № 62020140000001337 від 10.11.2020, що в свою чергу буде підставою для не притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_1 , реалізовуючи умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе з використанням службового становища, запевнив ОСОБА_3 про дійсність попередніх домовленостей, з приводу вчинення ним дій, спрямованих на не притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності та забезпечення ним прийняття слідчим процесуального рішення про закриття кримінального провадження № 62020140000001337 від 10.11.2020, а також вказав про необхідність надання йому за це грошових коштів у розмірі 2 000 (дві тисячі) доларів США, що становило станом на 28.06.2021 згідно курсу НБУ -54 500 грн.

10.06.2021 слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, прийнято процесуальне рішення про закриття кримінального провадження № 62020140000001337 від 10.11.2020 за фактом можливого вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364 ч. 1, 365 ч. 1, 366 ч. 1, 367 ч. 1, 369-2 ч. 1 КК України.

У подальшому, 13.07.2021 близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи мобільний додаток «WhatsApp», зателефонував ОСОБА_3 з метою узгодження з ним питання про подальші зустрічі. В ході розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про необхідність організації зустрічі із ОСОБА_2 з метою передачі останньому постави слідчого про закриття кримінального провадження № 62020140000001337 від 10.11.2020.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи своє службове становище, 16.07.2021, ОСОБА_1 , під час особистої зустрічі із ОСОБА_2 , яка відбувалась у службовому кабінеті ОСОБА_1 № 12, розташованого на третьому поверсі в приміщенні Львівської обласної прокуратури за адресою: м. Львів, Городоцька, 16, діючи всупереч норм чинного Кримінального процесуального кодексу України з метою особистого збагачення та запевнення ОСОБА_2 в своїх намірах діяти в його інтересах, надав останньому, який перебував у статусі свідка, доступ до матеріалів кримінального провадження № 62020140000001337 від 10.11.2020, в якому слідчим прийнято рішення в порядку ст. 284 КПК України, з можливістю зробити копії процесуальних документів. Продовжуючи реалізовувати свій умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, з використанням службового становища, ОСОБА_1 зробив та передав копію процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження ОСОБА_2 та зазначив, що він діючи в інтересах останнього не буде вчиняти дії, передбачені ст. 36 КПК України, які передбачають скасування рішень слідчого органу досудового розслідування, а також зазначив, що воно не буде скасовано за скаргами заявників у кримінальному провадженні.

Після передачі копії вказаної постанови про закриття кримінального провадження, ОСОБА_1 , з метою реалізації умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе, а також з метою встановлення обставин отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_2 раніше обумовленої суми неправомірної вигоди саме для ОСОБА_1 , поцікавився в ОСОБА_2 щодо передачі ним неправомірної вигоди ОСОБА_3 на виконання попередніх домовленостей, на що ОСОБА_2 відповів стверджувально та повідомив, що виконав вимогу ОСОБА_1 , озвучену останнім через ОСОБА_3 , та передав йому обумовлену ОСОБА_1 суму неправомірної вигоди.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи своє службове становище, 19.07.2021 приблизно о 18 годині, ОСОБА_1 , використовуючи мобільний додаток «WhatsApp», повідомив ОСОБА_3 про необхідність організації зустрічі із останнім, з метою отримання суми раніше ним обумовленої неправомірної вигоди.

У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи своє службове становище, 21.07.2021 в ході зустрічі ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , яка відбувалась в приміщенні кафе «Оксамит» за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 16, ОСОБА_1 підтвердив, що ним не будуть виконуватись дії, спрямовані на скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження №62020140000001337 від 10.11.2020. В розмові, на пропозицію ОСОБА_1 , ОСОБА_3 сів на передне пасажирське сидіння його автомобіля Mitsubishi Grandis, д.н.з. НОМЕР_1 . Перебуваючи в салоні автомобіля, ОСОБА_3 достав з правої кишені брюк раніше обумовлену суму грошових коштів у сумі 2 000 доларів США, продемонстрував ОСОБА_1 та поклав їх до шухляди для рукавиць, яка розташована навпроти переднього пасажирського сидіння. Побачивши вказані дії ОСОБА_3 , намагаючись завуалювати свою протиправну діяльність, ОСОБА_1 почав вчиняти дії, спрямовані на створення у ОСОБА_3 уявлення щодо не бажання одержувати від нього неправомірну вигоду в такий спосіб, висловлюючи останньому підозри у співпраці із правоохоронними органами.

При цьому, ОСОБА_1 , реалізовуючи умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, з використанням свого службового становища, усвідомлюючи факт передачі йому неправомірної вигоди ОСОБА_3 у розмірі 2 000 (дві тисячі) доларів США, що станом на 21.07.2021 згідно курсу НБУ становить 54 440 грн., будь-яких активних дій не вчинив та продовжив спілкування із ОСОБА_3 на побутові теми, а в подальшому, наприкінці розмови, додатково запевнив останнього щодо своїх намірів не скасовувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

З врахуванням зазначеного, ОСОБА_1 підозрюється у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, слідчий вказує, що відповідно до ст. 177 КПК України підстави застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовуються можливістю настання певних ризиків:

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають тому, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу, ОСОБА_1 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв`язку з чим останній може мати можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Так, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 08.09.2021, на адресу останнього після обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, почали надходили анонімні листи щодо зміни показів у кримінальному провадженні за грошову винагороду. Крім того, свідку ОСОБА_3 систематично здійснюються анонімні дзвінки від невстановлених осіб, які представляються працівниками правоохоронних органів та наполягають на зустрічі.

У зв`язку із викладеним, свідок ОСОБА_3 був вимушений звернутись до правоохоронних органів із відповідною заявою, за результатами розгляду якої Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62021000000000670 з правовою кваліфікацією, передбаченою ст. 386 КК України.

Наявність у ОСОБА_1 , можливих сталих зв`язків у правоохоронних органах, обізнаність з методикою та засобами їх діяльності, у випадку не обрання вказаного запобіжного заходу, призведе до можливого надання останнім порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (Інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними чи негласними засобами контролю іншим, невстановленим на даний час особам, які можуть бути причетні до вчинення вказаного тяжкого злочину, у тому числі, щодо можливого перешкоджання здійсненню досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.07.2021 до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначеним рішенням слідчого судді на підозрюваного ОСОБА_1 покладено наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину, згідно переліку оголошеного слідчим під відповідний протокол;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк виконання обов`язків покладених на підозрюваного визначено ухвалою слідчого судді до 15.09.2021.

Слідчий вказує, що з метою перевірки виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, оперативному підрозділу УЗОБ ДБР надано доручення щодо проведення слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до листа УЗОБ ДБР №581/10-09/21 від 27.08.2021 на адресу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань надійшли рапорти старшого оперуповноваженого ВЗОБ ТУ УЗОБ ДБР, відповідно до яких встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 в порушення покладених на нього обов`язків неодноразово перебував у місті Львові, використовуючи автомобіль Mitsubishi Grandis сріблястого кольору д.н.з. НОМЕР_1 .

Зазначена інформація підтверджуються відомостями отриманими з системи відеонагляду «Безпечна Львівщина», відповідно до якої зазначений вище автомобіль у період з 22.07.2021 по 19.08.2021 зафіксований у межах міста Львів 38 разів.

Проведеним оглядом флеш-накопичувача, який є додатком до рапорту старшого оперуповноваженого ВЗОБ ТУ УЗОБ ДБР, встановлено, що на ньому містяться фото та відео файли на яких зафіксований автомобіль Mitsubishi Grandis сріблястого кольору д.н.з. НОМЕР_1 . Фото - файли під назвою «НОМЕР_1-1629377629181», «НОМЕР_1-1629377650949» містять відомості відповідно до яких встановлено, що за кермом вказаного автомобіля 28.07.2021 та 29.07.2021 перебував підозрюваний ОСОБА_1 .

Будь-яких заяв або клопотань з приводу відлучення із населеного пункту - с. Холодновідка Пустомитівського району Львівської області, від підозрюваного ОСОБА_1 на адресу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань або Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора не надходило.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 систематично порушує обов`язки визначені в ухвалі слідчого судді, що демонструє його зухвале та зверхнє ставлення до суду та правоохоронних органів в цілому.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий корупційний злочин, є працівником правоохоронного органу, систематично порушує покладені на нього обов`язків відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.07.2021, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, беручи до уваги, що вчинене ним кримінальне правопорушення викликало значний негативний суспільний резонанс, а також враховуючи майновий стан ОСОБА_1 при вирішенні питання розміру застави, сторона обвинувачення вважає, що вона має складати не менше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 437 800 грн., оскільки згідно з декларацією особи уповноваженої на функції держави або місцевого самоврядування за 2020 рік у власності ОСОБА_1 перебувають грошові активи в сумі 106256 грн. та 19783 доларів США на банківському рахунку, а також 4500 доларів США у готівковій формі, тобто останній має змогу внести заставу у вказаному розмірі у разі застосування до нього відповідного запобіжного заходу.

Прокурор доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначили, що доводи сторони обвинувачення є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються жодними доказами. Твердження слідчого, що підозрюваний порушував заснований до нього запобіжний захід є помилковим та нічим не підтверджується, оскільки орган не викликав ОСОБА_1 для участі в будь-якій слідчій дії та не зобов`язували виконувати будь-якого процесуального обов`язку згідно КПК України. Також, сторона захисту зазначила, що у підозрюваного сталі соціальні зв`язки, він позитивно характеризується, у нього на забезпеченні перебуває дружина та двоє матолітніх дітей, двоє батьків пенсіонерів за якими ОСОБА_1 має доглядати.Окрім цього, зазначено, що ризики не підтверджуються жодними доказами, посилання строни обвинувачення є безпідставними та надуманими.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що 21.07.2021 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

22.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:

1. заявою ОСОБА_2 від 04.06.2021 про вчинення кримінального правопорушення;

2. протоколами допиту свідка ОСОБА_2 від 04.06.2021, 02.07.2021 та 23.03.2021;

3. протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 04.06.2021, 02.07.2021, 21.07.2021 та 08.09.2021;

4. протоколами допиту свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 21.07.2021, які були присутні під час проведення обшуку автомобіля, яким користується ОСОБА_1 , а також його службового кабінету;

5. протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, під час якого вилучено його мобільний телефон;

6. наказом Керівника Львівської обласної прокуратури від 04.11.2020 №2101к яким ОСОБА_1 з 05.11.2020 переведено на посаду прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури;

7. розподілом обов`язків у першому відділі процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури затверджених заступником керівника Львівської обласної прокуратури від 11.05.2021;

8. протоколом огляду, ідентифікації (помічення) та вручення грошових коштів від 21.03.2021;

9. протоколом обшуку від 21.07.2021 в автомобілі на якому пересувався ОСОБА_1 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти (предмет неправомірної вигоди), які ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 21.07.2021;

10.протоколом обшуку від 21.07.2021 за місцем роботи ОСОБА_1 , в ході якого виявлено та вилучено оригінали та копії матеріалів кримінального провадження №62020140000001337;

11. іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів та підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах, враховуючи процесуальну позицію підозрюваного та захисника з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбаченого у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також, спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім цього, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 не виконував належним чином покладених на нього обовязків, а саме, як зазначив слідчий, що відповідно до листа УЗОБ ДБР №581/10-09/21 від 27.08.2021 на адресу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань надійшли рапорти старшого оперуповноваженого ВЗОБ ТУ УЗОБ ДБР, відповідно до яких встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 в порушення покладених на нього обов`язків неодноразово перебував у місті Львові, використовуючи автомобіль Mitsubishi Grandis сріблястого кольору д.н.з. НОМЕР_1 .

Зазначена інформація підтверджуються відомостями отриманими з системи відеонагляду «Безпечна Львівщина», відповідно до якої зазначений вище автомобіль у період з 22.07.2021 по 19.08.2021 зафіксований у межах міста Львів 38 разів.

Таким чином, зазначене свідчить, що ОСОБА_1 , не виконував належним чином, своїх обовязків під час дії ухвали слідчого судді від 23.07.2021, що приводить до висновку, що існують ризики не виконання покладених обов`язків на підозрюваного та можливості не досягнення мети кримінального провадження.

Судовим розглядом встановлено, що вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, враховуючи, що в противагу вказаним ризикам сторона захисту не навела будь-яких аргументів, які б спростовували вказані ризики.

Варто зазначити, що за встановлених обставин під час судового розгляду встановлено, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у межах 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає в сумі 475 800, 00, оскільки внесення застави, саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.10.2021 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000488.

Підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду взяти під варту.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у сумі становить 475 800, 00 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- не відлучатися із с. Холодновідка, Пустомитівського району, Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину згідно переліку оголошеного слідчим під відповідний протокол;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена, як самими підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 21.10.2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_1 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва