Рішення № 99843170, 24.09.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2799/21

Номер провадження 2/623/822/2021

РІШЕННЯ

іменем України

24 вересня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді: Бєссонової Т.Д.

з участю секретаря: Ноль С. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженняв місті Ізюмі цивільну справу № 623/2799/21 за позовом акціонерного товариства “Акцент-Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

20.07.2021 року акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі АТ “Акцент-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 62260,33 гривень, посилаючись на те, що Акціонерне товариство «Акцент-Банк» є правонаступником прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», у зв`язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 року змінено організаційно-правову форму та назву позивача з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на Акціонерне товариство «Акцент-Банк». 02.03.2017 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної кратки. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач умов договору належним чином не виконує та станом на 11.07.2021 року має заборгованість 62260,33 грн., яка складається з наступного:

-40345,08 грн. – заборгованість за кредитом;

-21915,25 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

-0,00 грн. – штраф.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 62260,33 грн. та судові витрати у розмірі 2270,00 гривень.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому вказав, що заборгованість існує хіба що в їх буйній уяві і це неспростовно підтверджує сам їх позов в якому не наведено та не додано ні одного належного та допустимого доказу як про отримання якоїсь позики так і про наявність такої заборгованості!По перше: так званим позивачем в його опусі ніде ні одним словом не вказано з якою періоду я перестав виконувати свої обов`язки за договором тобто з якої дати виникло порушення зобов`язань за кредитним договором, а в так званого позивача відповідно виникло право на вимогу дострокового «повернення кредиту». Й тому щоб перешкодити мені в повноцінному спростуванні ту виниклу в їх буйній уяві так звану заборгованість, то вони так звану копію позовної заяви та до дані до неї додатки для мене зробили в зменшеному форматі який зменшили до нечитаємого, а для суду подали в нормальному, належному форматі - що є неспростовним доказом умисного перешкоджання мені в праві на повноцінне спростування тої виниклої в їх буйній уяві так званої заборгованості та умисне перешкоджання мені в доступі до правосуд що гарантує

Конституція України. Тож весь той доданий до Ухвали набір паперів є не чим іншим як мотлохом бо вся та макулатура не є ніякою копією позовної заяви та до даних до неї додатків бо копія це чітке відображення не просто тексту, а в першу чергу Формату документа з якого зроблена та копія і відповідно, Формат тексту теж має бути ідентичний викладеному в документі з якого зроблена та копія. Але самої тої підписаної мною Заяви про приєднання до того договору приєднані банк ні суду ні йому не надав, принаймні в наданих мені нечитаємих нібито копія додатків до позовної заяви, він не виявив!

Просить суд Застосувати загальний та спрощений строки позовної давнини в зв`язку з тим, що позивачем їх пропущено в той же час в позові здирник просить суд стягнути з мене нібито маючу місце заборгованість як за самою позикою тобто тілом кредиту так і за додатковими нарахуваннями(щтрафу, пені) тож суд має відмовити в стягненні з мене неіснуючої заборгованості першою підставою відмови є пропуск строку на вимогу стягнення з мене неіснуючої заборгованості в примусовому порядку. Відмовити позивачу в примусовому стягненні з мене нібито маючої місце кредитної заборгованості врахувавши ту обставину, що на підставі вищенаведених правових позицій ВС між нами не існує ніякого договору позики, а інша вищенаведена правова позиція ВС зазначає що якщо немає договору, то немає і обов`язку "За Фактом неукладеності договору у сторін не виникає жодних цивільних прав та обов`язків." також ті нарахування на які посилається позивач зроблені незаконно ще й згідно вимозі ч.2 ст.1050 ПК України - де чітко визначено, що в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати - дострокового повернення виключно - частини позики, шо залишилася, а згідно правової позиції ВС в разі дострокової вимоги позивач немає права на вимогу будь-яких інших коштів окрім частини позики, що залишилася. - тому позивач і проігнорував вимоги п.З.ч.З ст.175 ЦПК України, а саме: в ст.175 ЦГОС України чітко викладена вимога що: 3. Позовна заява повинна містити: 3) обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються: Тож цей так званий позов не тільки не може бути задоволено, а його не могло бути прийнято до розгляду взагалі, тож його має бути повернуто, тому як в ньому допущено грубе порушення.Згідно Закону України, діючий закон домислювати заборонено - тож позивач немає права нараховувати та вимагати ніяких додаткових коштів окрім передбаченої законом частин позики що залишилась - також незаконне нарахування одночасно штрафу і пені оскільки це є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення заборонено ст.61 Конституції України. За вищенаведеними підставами скасувати нібито існуючий зазначений позивачем договір № б/н, від 02.03.2017р., з вищенаведених підстав, а ті нарахування на які посилається позивач зроблені незаконно тому як зроблені з цинічним порушенням вищенаведеного законодавства та правових позицій ВС.

Про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 25 серпня 2021 року було прийнято до розгляду цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заява відповідача ОСОБА_1 від 21.09.2021 року про перенесення чи відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином судом не враховується при розгляді справи, оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Встановлено, що 02.03.2017 року між АТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н згідно до якого відповідачеві було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. (а.с.8)

Згідно із розрахунком заборгованості відповідач ОСОБА_1 станом на 11.07.2021 року має заборгованість 62260,33 грн., яка складається з наступного:

-40345,08 грн. – заборгованість за кредитом;

-21915,25 грн. – заборгованість за відсотками;

-0,00 грн. – штаф. (а.с.6-7)

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити процентита сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання – це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення – невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідачів підлягають стягненню неповернені кредитні суми, заборговані відсотки, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи, що позивач не пропустив строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, але відповідач просить застосувати наслідки спливу такого строку, вважає, що трирічний строк позовної давності закінчується 02.04.2023 року, а з позовом позивач звернувся до суду 20.07.2021 року, тобто у межах вказаного строку. Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 15.01.2021 року у справі №494/366/19 (провадження №61-2084св20)

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню з відповідача згідно платіжного доручення № 6005315359911 від 11.07.2021 року на користь позивача.

Керуючись ст. ст.10, 11,12,13,19, 77,141, 258,263, 268, 273,274, 354 ЦПК України; ст. ст. 526; 527; 530; 610; 615; 1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги акціонерного товариства “Акцент-Банк" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства “Акцент-Банк"(код ЄДРПОУ 14360080), м. Дніпро, вул. Батумська буд. 11 заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.03.2017 року в розмірі 62260,33 (шістдесят дві тисячі двісті шістдесят гривень 33 копійки) та судові витрати у справі в сумі 2270,00 грн. ( дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок), а всього 64530,33 гривень (шістдесят чотири тисячі п`ятсот тридцять гривень 33 копійок).

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Т. Д. Бєссонова