Рішення № 99842645, 23.09.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 369/16423/19

Провадження № 2/415/363/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря - Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, в якому просила позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в грудні 2011 року вона одружилась з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_4 , який проживає разом з позивачем. Сімейне життя з відповідачем не склалося, так як відповідач почав пиячити, влаштовував дебоші, бив позивача. Крім цього, позивач вчиняв злочини, за які був засуджений до умовного покарання. У зв`язку з такою поведінкою відповідача, позивач разом з сином переїхала на свою батьківщину до м. Рокитне Київської області до батьків. Ніяких відносин з ОСОБА_5 ані вона ані син не підтримують. Коштів на утримання дитини відповідач не надає, від виховання сина відхилився, до сина не приїжджає, не спілкується, не цікавиться його життям. Згідно з рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 08.05.2014 року з відповідача на користь позивача на утримання ОСОБА_3 , стягнуто аліменти в розмірі 1/6 частини щомісячного доходу до повноліття дитини, які відповідач не сплачує. Тому вважає, що зазначені факти є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

07.07.2020 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 369/16423/19 було відкрито провадження у цій цивільній справі.

30.09.2020 року третьою особою надіслано висновок органу опіки та піклування від 24 вересня 2020 року № Т 137400.2333.2.

20.10.2020 року, 18.02.2021 року 02.03.2021 року, 16.03.2021 року представником позивача надана заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

28.08.2021 року представником позивача надане письмове клопотання про слухання справи за відсутності позивача та його представника.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, до суду надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення справи від нього не надходило.

Представник третьої особи – Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області в судове засідання не з`явилась, надав суду заяву про розгляд справи без її участі та висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, встановленими наступні фактичні обставини справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи встановлено, що згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 30.12.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Перевальського районного управління юстиції у Луганській області, 30.12.2011 ОСОБА_2 і ОСОБА_7 уклали шлюб, прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_8 , про що зроблено актовий запис № 355.

Згідно свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10.07.2012 року виконавчим комітетом Артемівської міської ради Перевальського району Луганській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис № 45. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 , матір`ю дитини записана ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням Перевальського районного суду від 13.08.2013 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_2 , 2012 року народження, в розмірі 1/6 частини заробітку щомісячно до повноліття дитини.

Відповідно до рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 08.05.2014 у цивільній справі № 2/375/165/14, шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Перевальського районного управління юстиції у Луганській області, розірваний.

Згідно з листом Головного територіального управління юстиції у Луганської області від 08.09.2016 на виконанні Перевальського районного відділу ДВС ГТУЮ у Луганській області знаходиться виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , в розмірі 1/6 частини доходу.

Згідно з довідками Перевальського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ від 01.08.2016, 03.05.2019, 07.11.2019, 13.12.2019, ОСОБА_1 не отримує аліментів від ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою Перевальського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ від 03.05.2019, заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_5 по виконавчому листу 2/422/792/2013 від 13.08.2013 станом на 01.05.2019 складає 40066,28грн.

Згідно з службовою характеристикою від 09.12.2019 року, наданою начальником відділу кадрів ПрАТ «Вентеляційні системи», ОСОБА_1 , яка працює фахівцем відділу підбору та адаптації ПрАТ «Вентеляційні системи» характеризується позитивно.

Згідно з характеристикою, наданою Боярською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 від 09.12.2019, ОСОБА_3 , ходить до 1-го класу, до навчання ставиться серйозно. До школи хлопчика приводить мама, яка усі матеріальні витрати взяла на себе. Протягом І семестру навчання ОСОБА_4 , тато до школи не з`являвся, не телефонував і не цікавився навчанням сина.

Згідно довідкою від 19 грудня 2019 року, ОСОБА_9 навчається в Боярській загальноосвітній школі І-ІІ ст.. № 4 в 1-В класі.

Згідно з актом від 12.12.2019, матеріально-побутові умови проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , разом з сином ОСОБА_10 , є належними.

Згідно з висновком щодо визначення доцільності позбавлення батьківських прав гр.. ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області від 27 серпня 2020 року (протокол № 18) орган опіки та піклування (Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області) на теперішній час вважає за доцільне позбавлення батьківських прав – гр. ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Мотивувальна частина

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

У зв`язку з цим необхідно звернутися до правових позицій Європейського суду з прав людини, а саме в розумінні пункту 1 ст. 8 Конвенції, яка гарантує кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її сімейного життя.

Суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 27.11.1992 р., статус рішення – остаточне), і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» (Johansen. v. Norway) від 07.08.1996 р., статус рішення – остаточне).

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язанні виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п.п. 15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_2 повністю ухилився від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню своєї дитини, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, доводи, викладені позивачем на підтвердження своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню. Позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав не суперечать закону та відповідають інтересам дитини.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 768,4 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, рішення у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 27.11.1992 р., статус рішення – остаточне), рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» (Johansen. v. Norway) від 07.08.1996 р., статус рішення – остаточне, ст.ст. 150, 164-167 СК України, п.п. 15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України відносно його неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України, копію рішення суду, після набрання законної сили, надіслати до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Луганському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Третя особа: Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, місцезнаходження за адресою: пр. Перемоги, 126, м. Київ, 03115, Україна.

Суддя Ю.О. Калмикова