Рішення № 99829518, 23.09.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6982/21

РІШЕННЯ

іменем України

23 вересня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради , Хмельницької міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради, Хмельницької міської ради в якому просить визнати протиправною відмову, Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради від "08" червня 2021 року у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0,2500 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Хмельницька територіальна громада, південно-західна частина села Давидківці. Зобов`язати Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради видати почивачу дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0,2500 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Хмельницька територіальна громада, південно-західна частина села Давидківці (відповідно до поданих графічних матеріалів).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08 червня 2021 року рішенням № Т-6571-21 Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради відмовило, позивачу, у наданні дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0,2500 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Хмельницька територіальна громада, південно-західна частина села Давидківці. Дії відповідача по вказаній відмові вважає неправомірними, такими, що не відповідають вимогам закону та порушують його законні права та інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Ухвалою суду від 16.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав до суду відзив в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що заява Позивача була розглянута і вирішена по суті в.о. начальника управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради та оформлена листом від 08.06.2021 за вихідним № Т-6521-21 та направлена на адресу заявника. Заявника повідомлено про неможливість на даний час отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою у зв`язку із невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам Закону № 3038-VІ. Бажана Позивачу земельна ділянка, яку позначено на графічних матеріалах, знаходиться на території рекреаційного призначення, що також виключає надання дозволу в майбутньому на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка).

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій останній просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши позовну заяву, відзив, відповідь на відзив, наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач звернувся до відповідача з заявою в якій просив видати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0,2500 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Хмельницька територіальна громада, південно-західна частина села Давидківці.

Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради розглянуло подану заяву з відповідними матеріалами та надало відповідь у формі листа від 08.06.2021 №Т-6571-21, в якій зазначило, що підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою немає, та вказало, що план зонування та детальний план території села Давидківці не розроблялись.

Позивач не погоджуючись з такою відмовою звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах законності.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як було встановлено вище, позивач звернувся до Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2500 га.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок про те, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Крім того, з аналізу зазначених норм слідує, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, повинен прийняти вмотивоване рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 59 Закону №280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, розгляд клопотання заінтересованої особи повинен прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2018 року по справі №826/8844/16.

З огляду матеріалів справи судом встановлено, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не рішенням а відповідним листом (відмовою) від 08.06.2021 №Т-6571-21, з огляду на те, що план зонування та детальний план території села Давидківці не розроблялись.

Вказана відмова в надані дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на думку суду, не відповідає вимогам закону, яким передбачено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином відповідач не вирішив питання за результатом звернення позивача згідно з вимогами статті 118 ЗК України.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, відповідач, за наслідками розгляду поданої заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, повинен був прийняти вмотивоване рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови, однак вирішив подану заяву шляхом видачі листа (відмови).

Суд звертає увагу сторін на те, що вищезазначені положення норм Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" надають відповідачу повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язують прийняти рішення, а також визначають підстави, з яких таке рішення, може бути прийняте.

Однак, в даному випадку вимоги Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Хмельницькою міською радою дотримано не було.

А тому, найбільш ефективним із можливих способів захисту порушеного права позивача буде визнання протиправною відмову Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради, що полягає у не прийнятті рішення відповідно до вимог Земельного кодексу України за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 та зобов`язання Хмельницьку міську раду розглянути заяву позивача по суті та прийняти рішення згідно вимог ст.118 ЗК України.

При цьому, суд зазначає, що надання суб`єктом владних повноважень відмови з аналогічних підстав, що перевірялися у межах розгляду даної судової справи, буде вважатися неналежним виконанням судового рішення та нестиме негативні наслідки, передбачені чинним законодавством України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі "East/West Alliance Limited" проти України" (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради, Хмельницької міської ради про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 08 червня 2021 року у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0,2500 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Хмельницька територіальна громада, південно-західна частина села Давидківці.

Зобов`язати Хмельницьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 по суті та прийняти рішення про надання чи відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,2500 га розташовану за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Хмельницька територіальна громада, південно-західна частина села Давидківці.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради (вул. Подільська, 10/1,м. Хмельницький,29013 , ідентифікаційний код - 33232766) Хмельницька міська рада (вул. Гагаріна, 3,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний номер - 33332218)

Головуючий суддя О.П. Шевчук