Рішення № 99829490, 15.09.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2993/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Альошиній І.В.,

за участю:

представника відповідача - Наумової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про зобов`язання здійснити нарахування та виплату невиплаченої заробітної плати,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Херсонської обласної прокуратури (далі - відповідч), в якій просить:

- у відшкодування майнової шкоди, заподіяної прийняттям неконституційного правового акту, у вигляді не отриманої частини заробітної плати, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок, нарахування належної позивачу заробітної плати у розмірі 247724 грн.

- зобов`язати Херсонську обласну прокуратуру виплатити, стягнути з Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 ненараховану та невиплачену заробітну плату у розмірі 247724 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що у період з 11.08.2006 р. по 01.02.2017 р. працював в органах прокуратури. Вважає, що відповідно до ст.81 Закону України "Про прокуратуру" та Законів України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", "Про Державний бюджет України на 2016 рік", "Про Державний бюджет України на 2017 рік" його посадовий оклад мав становити: з 01.07.2015 р. по 31.08.2015 р. - 10 мінімальних заробітних плат, тобто 12180 грн. (10 х 1218 грн.); з 01.09.2015 р. по 31.12.2015 р. - 10 мінімальних заробітних плат, тобто 13780 грн. (10 х 1378 грн.); з 01.01.2016 р. по 30.04.2016 р. -11 мінімальних заробітних плат, тобто 15158 грн. (11 х 1378 грн.); з 01.05.2016 р. по 30.11.2016 р. - 11 мінімальних заробітних плат, тобто 15950 грн. (11 х 1450 грн.); з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р. - 11 мінімальних заробітних плат, тобто 17600 грн. (11 х 1600 грн.); з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. - 12 мінімальних заробітних плат, тобто 19200 грн. (12 х 1600 грн.). Проте, Херсонською обласною прокуратурою за період 2015-2017 роки розрахунки сум на оплату праці та їх виплата проводилась не згідно із Законом України "Про прокуратуру", а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", за змістом якої посадовий оклад прокурора прокуратури становив: з 01.07.2015 р. по 14.12.2015 р. 1359 грн. щомісяця; прокурора місцевої прокуратури з 15.12.2015 р. по 05.09.2017 р. 1618 грн. щомісяця. Вказує, що згідно рішення Конституційного Суду України від 17.06.2020 р. № 3/2020 окреме положення п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Вважає, що у зв`язку з прийняттям неконституційного акта (п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України) недоотримав заробітну плату в розмірі 247724 грн., тобто позивачу заподіяно майнову шкоду, яка має бути відшкодована.

Ухвалою від 30.06.2021 р. відкрито спрощене провадження адміністративній справі, відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

15.07.2021 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні. Вказує, що у період з 15.12.2015 р. по 01.02.2017 р. норми ст.81 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII застосуванню не підлягали. Проте, відповідно до ст.49 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ розміри посадових окладів, надбавок за класні чини та вислугу років затверджуються Кабінетом Міністрів України. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин Закони України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", "Про Державний бюджет України на 2016 рік", "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" неконституційними не визнавались, були чинними та підлягали обов`язковому виконанню. За загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішення. Однак, спірні правовідносини між позивачем та Херсонською обласною прокуратурою виникли щодо нарахування та виплати заборгованості невиплаченої заробітної плати з 15.12.2015 р. по 01.02.2017 р., а тому рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 р. у справі № 6-р/20 на спірні правовідносини не впливає.

Ухвалою від 15.07.2021 р. задоволено клопотання відповідача та здійснено перехід до розгляду адміністративної справи № 540/2993/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.07.2021 р. о 10:00 год.

26.07.2021 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій наполягає на задоволенні позовних вимог.

Крім того, 26.07.2021 р. позивачем надано до суду клопотання, в якому просить розглядати справу № 540/2993/21 без його участі.

Ухвалою від 26.07.2021 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 15.09.2021 р. о 14:00 год.

У судовому засідання, призначеному на 15.09.2021 р., представник відповідача заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити в їх задоволенні з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наказу від 11.08.2006 р. № 97-о ОСОБА_1 призначено на посаду помічника прокурора Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до записів, які містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 від 03.06.1998 р. АС № 296971, позивача призначено:

- з 14.11.2011 р. на посаду старшого помічника прокурора Бериславського району Херсонської області (наказ від 14.11.2011 р. № 656к);

- з 03.05.2012 р. на посаду прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах прокуратури Херсонської області (наказ від 28.04.2012 р. № 226к);

- з 27.08.2012 р. на посаду прокурора прокуратури Бериславського району Херсонської області (наказ від 27.08.2012 р. № 727к);

- з 22.04.2015 р. на посаду старшого прокурора прокуратури Бериславського району Херсонської області (наказ від 22.04.2015 р. № 289к);

- з 22.07.2015 р. на посаду прокурора прокуратури Бериславського району Херсонської області (наказ від 22.07.2015 р. № 544к);

- з 15.12.2015 р. на посаду прокурора Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області (наказ від 14.12.2015 р. № 952к);

- з 06.09.2016 р. на посаду прокурора Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області (наказ від 06.09.2016 р. № 499к);

- з 01.02.2017 р. звільнений з займаної посади та з органів прокуратури Херсонської області у зв`язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням (п.7 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру") (наказ від 01.02.2017 р. № 45к).

У лютому 2021 року позивач звернувся до Херсонської обласної прокуратури із заявою про надання відомостей про заробітну плату.

Листом від 17.02.2021 р. № 21-48вих-21 відповідач повідомив, що нарахування заробітної плати відбувалось відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", від 31.05.2012 р. № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури". Встановлення надбавок, доплат, премій та інших нарахувань відбувалось відповідно до наказів Генерального прокурора України, прокурора Херсонської області та протоколів, що складає комісія з установлення періоду проходження служби (стажу роботи) працівників прокуратури Херсонської області. Крім того, надано відомості щодо розміру оплати праці в щомісячному розрізі із зазначенням усіх складових за період роботи в прокуратурі Херсонської області з 11.08.2006 р. по 01.02.2017 р.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Вважаючи наявне право на компенсацію матеріальної шкоди, заподіяної актом, який визнано неконституційним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до ст.81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Частина 3 статті 81 Закону № 1697-VII в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016 р. встановлювала, що посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ч.9 ст.81 Закону № 1697-VII).

У відповідності до ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальну заробітну плату у 2015 році встановлено у місячному розмірі: з 1 січня 1218 гривень, з 1 вересня 1378 гривень.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальну заробітну плату у 2016 році встановлено у місячному розмірі: з 1 січня 1378 гривень, з 1 травня 1450 гривень, з 1 грудня 1600 гривень.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" було установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року 1600 гривень.

Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про оплату праці" (далі - Закон № 108/95-ВР) умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.13 Закону № 108/95-ВР оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

За приписами ст.89 Закону № 1697-VII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.

Фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період (ст.90 Закону № 1697-VІІ).

Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" передбачено, що норми і положення, зокрема, статті 81 Закону № 1697-VІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів.

Схема посадових окладів працівників органів прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2012 р. № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 р. № 80-VIII, Закон України від 28.12.2014 р. № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" прийняті пізніше Закону № 1697-VІІ, а тому з 2015 року норми і положення цього Закону щодо заробітної плати прокурора застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не статтею 81 цього Закону.

З аналізу наведених правових норм слідує, що відповідач не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати у іншому розмірі, ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 825/575/16, від 19 березня 2020 року у справі № 806/3314/17, від 09 вересня 2020 року у справі № 807/1171/16.

Судом встановлено, що у період 2015-2017 роки посадовий оклад позивача нараховувався не у відповідності до положень ч.3 ст.81 Закону України "Про прокуратуру", а у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України,

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Щодо посилань позивача на положення п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, які були визнані неконституційними, відповідно до яких йому завдано матеріальної шкоди (збитків) у вигляді неотриманої заробітної плати, суд зазначає наступне.

Дія положення п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (які наділяли Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри виплати заробітної плати прокурорам) втратила чинність 26 березня 2020 року. Спірні правовідносини між сторонами виникли до зазначеної дати.

За таких обставин Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 на спірні правовідносини не впливає, оскільки такі виникли до прийняття вказаного рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

Натомість у резолютивній частині рішення чітко вказано, що положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що у період з 01.07.2015 р. по 01.02.2017 р. відповідач здійснював нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до чинних на той час нормативно-правових актів, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши наявні у справі докази та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 241-246, 255 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Херсонської обласної прокуратури (73000, м.Херсон, вул.Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) про зобов`язання здійснити нарахування та виплату невиплаченої заробітної плати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 вересня 2021 р.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 106030000