Ухвала суду № 99829031, 17.09.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8109/21

1-кс/296/2950/21

УХВАЛА

Іменем України

17 вересня 2021 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира Рожкова О.С.,

за участю секретаря судового засідання Шовтюк І. В.,

прокурора Палій Л.Л.,

слідчого Черниша Д.О.,

захисника Кондратюка О.А.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області Черниша Д.О., погоджене з начальником відділу Житомирської обласної прокуратури Палій Л.Л. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Лугини, Лугинського району, Житомирської області, громадянки України, розлученої, маючої інвалідність 2 групи, на утриманні сина 2007 року народження та непрацездатного сина 1990 року народження з інвалідністю 1 групи, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1, 2 ст. 366, ч. 2, 3 ст. 365-2 Кримінального кодексу України

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ

1.1. 16.09.2021 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про обрання до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1,2 ст. 366 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, а також визначити останній заставу у розмірі спричинених збитків, що складає 4 182 282 грн. та дорівнює 1758 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

1.2. Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2017 році, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, начальник управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації (далі – УПСЗН Коростенської РДА) ОСОБА_2 , будучи обізнана про бюджетні асигнування УПСЗН Коростенської РДА з державного бюджету, маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном на користь третіх осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме заволодіння бюджетними асигнуваннями спрямованими на виплату компенсацій, з використанням підроблених документів, а також вчинення інших злочинів, які б полегшували вчинення заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, усвідомлюючи, що одноосібно не зможе реалізувати зазначений злочинний намір, організувала на території Коростенського району Житомирської області стійку організовану злочинну групу, в яку на добровільній основі і єдності злочинних намірів увійшли: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

1.3. Організована злочинна група створена з метою заволодіння бюджетними коштами, виділеним в якості компенсації за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій.

1.4. Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шляхом зловживання своїм службовим становищем та внесенням до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, здійснювали заволодіння бюджетних коштів у 2017 - 2020 роках на користь третіх осіб.

1.5. Так, у ході досудового розслідування встановлено, що місцеві жителі Коростенського району, здійснювали реєстрацію місця проживання в напівзруйнованих та нежилих будівлях, що розміщені в селах Коростенського району, та які віднесені до зони, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Після цього, вказані громадяни здійснювали придбання у власність нерухоме майно в «чистій» зоні та проводили формальне переселення за вказаною адресою, при цьому фактично проживаючи у Коростенському районі. Після цього, вказані особи подавали до УПСЗН Коростенської РДА документи на отримання компенсації за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій.

1.6. У свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 організували прийняття та опрацювання від місцевих жителів Коростенського району документів на отримання компенсації за втрачене нерухоме майно у разі самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій. Після чого ОСОБА_3 проводив оцінку втраченого нерухомого майна з порушенням вимог Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», а саме встановлював не ринкову, а залишкову вартість заміщення (відтворення), тим самим визначав значно завищену вартість такого майна.

1.7. Вказані обставини органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 191, ч.1, 2 ст. 366, ч. 2, 3 ст. 365-2 Кримінального кодексу України.

1.8. 15.09.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1, 2 ст. 366, ч. 2, 3 ст. 365-2 КК України.

1.9. Подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 обґрунтовувалось наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

2.2. Прокурор та слідчий у судовому засіданні подане клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у клопотанні та просили клопотання задовольнити.

2.3. Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував повністю, вказав на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказував прокурор, оскільки ОСОБА_1 не вирішувала питань щодо остаточного надання висновку про виплату компенсацій. Зважаючи на вказані обставини, сприяння підозрюваної у проведенні розслідування, відсутність ризиків, передбачених ст.177 ЦПК України та наявністю у підозрюваної міцних сроціальних зв"язків, просив застосувати до неї особисте зобов"язання із покладенням відповідних обов"язків.

2.4. Підозрювана ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши що з 03.07.2021 не працює в УПСЗН Коростенської РДА. Доходи, які вона отримує складаються з пенсії та допомоги по безробіттю. Проживає з двома дітьми, один з яких має обмежені можливості внаслідок інвалідності.

ІІІ. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО (КПК України)

3.1. Згідно із частиною 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

3.2. Частиною першою статті 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.3. Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний […] може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.4. Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

3.5. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

3.6. Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним […] кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.7. Відповідно до частиною 1 статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини

3.8. Згідно із частиною 1 статті 179 КПК України Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

3.9. Частиною п`ятою статті 194 КПК України передбачено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ

4. Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог статті 194 КПК України має з`ясувати наявність ряду обставин:

(і) Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення

4.1. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

4.2. Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

4.3. Згідно повідомлення про підозру від 15.09.2021 ОСОБА_1 підозрюється у:

- заволодінні службовою особою чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем вчинене у великому розмірі, повторно або організованою групою, тобто підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочинів), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

- у пособництві у складанні, видачі та внесенні до офіційних документів службовою особою завідомо неправдивих відомостей, вчинених організованою групою, тобто підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

- у пособництві у складанні, видачі та внесенні до офіційних документів службовою особою завідомо неправдивих відомостей, вчинених організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки, тобто підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

4.4. Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italyof 11 January 2001, §45).

4.5. Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1, 2 ст. 366 КК України та стверджуються висновком Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (за вихідним №260615-17/1463-2021 від 15.04.2021), відповідно до якого встановлено безпідставне нарахування виплат в якості компенсацій на загальну суму 4 917 018,00; висновком судової - економічної експертизи, відповідно до якої підтверджується висновок держаудитслужби; висновками комплексної судової будівельно – оціночної та земельно – оціночної експертиз, відповідно до яких ФОП « ОСОБА_3 » проводив оцінку втраченого майна з порушенням вимог Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», а саме встановлював не ринкову, а залишкову вартість заміщення (відтворення), тим самим визначав значно завищену вартість такого майна; договорами на проведення незалежної оцінки втраченого нерухомого майна між УПСЗН Коростенської РДА та ФОП « ОСОБА_3 », а також актами приймання робіт з оцінки нерухомого майна, відповідно до яких ОСОБА_3 повинен був проводити ринкову вартість втраченого майна, а не залишкову вартість заміщення (відтворення); звітами про оцінку втраченого нерухомого майна проведеними у 2017-2020 роках ФОП « ОСОБА_3 », відповідно до яких ОСОБА_3 визначав вартість заміщення (відтворення) втраченого нерухомого майна до моменту укладання договору між УПСЗН Коростенської РДА; допитами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ін., відповідно до яких вказані особи не здійснювали переселення із забрудненої зони. Окрім того деякі особи, взагалі не усвідомлювали за що саме вони отримують вказані грошові кошти. протоколами за результатами проведення НСРД (ст.263 КПК) та іншими матеріалами клопотання.

(іі) Наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України

4.6. У клопотанні вказувалося про наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

(1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, про що свідчить тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, у зв`язку з чим існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину;

(2) знищити, сховати або спотворити будь–яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 , як співробітник УСП Коростенської РДА має доступ до будь–яких документів, що зберігаються у вказані установі, у зв`язку з чим, з метою уникнення кримінальної відповідальності, використовуючи при цьому свої можливості та стійкі зв`язки, беззаперечно може вчиняти дії, спрямовані на знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

(3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, враховуючи, що свідки у вказаному кримінальному провадженні перебувають в трудових відносинах з підозрюваною, ОСОБА_1 має об`єктивну можливість шляхом погроз, залякування та шантажу примусити їх змінити показання, чим вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказаний ризик також підтверджується тим, що інші фігуранти кримінального провадження, які діяли спільно з ОСОБА_1 неодноразово приїжджали до свідка у кримінальному провадженні - ОСОБА_5 , з метою вплинути на останню та вмовити не надавти правдиві показання слідому, а також надати неправдиві показання. Також у ході проведення НСРД було встановлено, що на свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 також неодноразово впливали з метою надання неправдивих показань слідчому під час допиту у кримінальному провадженні;

(4) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 і надалі працює в УСП Коростенської РДА, наділена відповідними правами та внаслідок цього має можливості для подальшого незаконного використання службового становища, у тому числі шляхом вчинення аналогічних злочинів.

4.7. Слідчий суддя приймає до уваги доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, стадію досудового розслідування, та те, що станом на час розгляду клопотання майже всі обставини кримінального правопорушення встановлено, а тому вважає наявними існування ризиків, передбачених п.1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та впливати на свідків.

(ііі) Можливість застосування альтернативних запобіжних заходів

4.8. Слідчий суддя враховує відомості про особу підозрюваної ОСОБА_1 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, міцність її соціальних зв"язків, оскільки підозрювана має постійне місце проживання, розлучена, самостійно утримує малолітню дитину 2007 року народження та повнолітнього сина, з обмеженими можливостями внаслідок інвалідності, який потребує стороннього догляду, стан здоров"я підозрюваної, яка є потерпілою І категорії, та має інвалідність другої групи, пов"язану з впливом аварії на ЧАЕС, з 03.07.2021 звільнилась з займаної посади в УПСЗН Коростенської РДА, однак з урахуванням встановлених ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у сукупності з обставинами вчинення та тяжкістю злочину, у вчиненні якого ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою здатний запобігти встановленим ризикам та забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

4.9. Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання не доведено обставин, які б свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної можливе виключно в умовах тримання під вартою, а тому вважає за можливе застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який, на думку слідчого судді, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

4.10. Застосовуючи до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, необхідність яких визначена у клопотанні.

Керуючись статтями 132, 176-178, 179, 184, 193-194, 196-197, 199, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області Черниша Д.О., погоджене з начальником відділу Житомирської обласної прокуратури Палій Л.Л про про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020060000000433 від 19.10.2020, відмовити.

2. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

3. Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

(і) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

(іі) не відлучатися із м. Коростень Коростенського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;

(ііі) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;

(іv) утримуватися від спілкування зі свідками, зокрема співробітниками УСП Коростенської РДА, особами, яким було нараховано компенсації у 2017-2020 роках, та іншими свідками у кримінальному провадженні;

(v) здати на зберігання до УДМС України в Житомирській області при наявності свій паспорт для виїзду за кордон;

(vi) носити електронний засіб контролю.

4. Встановити строк дії покладених на підозрювану обов`язків до 15.11.2021 (включно).

5. Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на слідчого у кримінальному провадженні та органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_1 .

6. Роз`яснити підозрюваній, що у разі невиконання покладених на неї обов`язків можливе застосування більш жорсткого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

7. Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали складено 21.09.2021.

Слідчий суддя О. С. Рожкова