Рішення № 99826683, 20.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року Справа № 280/6101/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у залишенні без розгляду на пленарному засіданні сесії Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області клопотання позивача від 17.12.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та у неприйнятті відповідного рішення з цього питання на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

зобов`язати відповідача розглянути клопотання позивача від 17.12.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним 17.12.2020 направлено відповідачу клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Новояковлівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за межами населеного пункту в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2323986500:02:002:0077. Разом з тим, позивач зазначає, що його клопотання належним чином та у встановлені строки на засіданні селищної ради розглянуто не було та рішення за результатами розгляду клопотання не прийнято. Позивач зазначає, що лише 26.02.2021 ним отримано лист Комишуватської селищної ради з якого слідувало, що позивачу відмовлено у задоволенні його клопотання. Позивач вважає, що відповідачем належним чином його заяву розглянуто не було, у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що у спірних правовідносинах права позивача захищені на законодавчому рівні. Так, відповідач вказує на те, що у зв`язку із бездіяльністю відповідача позивач набув право на самостійне замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому бездіяльність відповідача щодо не розгляду клопотання позивача, у строки визначені статтею 118 Земельного кодексу України, не порушило прав та законних інтересів останнього. Відповідач зазначає, що позивач скористався наданим правом, відповідно до абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України, замовив у ФОП ОСОБА_2 розробку документації щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу. У зв`язку із викладеним відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 17.12.2020 позивачем направлено на адресу Комишуваської селищної ради клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Новояковлівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за межами населеного пункту у межах земельної ділянки з кадастровим номером 2323986500:02:002:0077.

16.01.2021 Комишуваською селищною радою складено лист №01-23/167-К/42, в якому позивача повідомлено про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2323986500:02:002:0077 вже сформована та має площу 2,0124 га. Також, відповідач вказав на те, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вже сформовану земельну ділянку діючим законодавством не передбачено. Крім того, відповідачем вказано на те, що існуюча земельна ділянка з кадастровим номером 2323986500:02:002:0077 є більшою ніж граничні норми для ведення особистого селянського господарства, встановлені п.б, ч.1 ст.121 ЗК України.

Крім того, 15.02.2021 відповідачем складено лист №01-23/165-К/173, який є аналогічним за змістом листу від 16.01.2021. Також, у листі від 15.02.2021 позивача додатково повідомлено про те, що абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України, дає право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу органу місцевого самоврядування, але не звільняє замовника від обов`язку подання на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, що передбачено ч.9 ст.118 ЗК України.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність щодо не розгляду його клопотання, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до підпункту «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно ч.7 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як встановлено під час розгляду адміністративної справи та не заперечувалось представниками сторін, на момент виникнення спірних правовідносин саме Комишуваська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, мала вирішувати питання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд зазначає, що Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ч.1 ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

В свою чергу, частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Разом з тим, як встановлено судом, заява позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на пленарному засіданні Комушуваської селищної ради не розглядалась, доказів протилежного суду не надано, що свідчить про наявність протиправною бездіяльності.

Щодо доводів відповідача про те, що ним не порушено прав позивача, оскільки позивач набув право на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає наступне.

По-перше, суд зазначає, що статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, відповідач, як орган місцевого самоврядування не має права обирати чи розглядати йому звернення позивача чи ні, а зобов`язаний був розглянути відповідне клопотання у порядку та строки, що визначені Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

По-друге, використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов`язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.

Відтак, якщо зацікавлена особа замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу у встановлений строк, вона не позбавляється права на оскарження бездіяльності відповідного органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 по справі №806/3097/17, яка враховується судом під час прийняття рішення у даній справі.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду у справі №814/741/16, суд відхиляє, оскільки враховує більш актуальну правову позицію Верховного Суду.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зазначене зумовлює висновки про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області (70530, Запорізька область, Оріхівський район, смт.Комишуваха, вул.Богдана Хмельницького, буд.49, код ЄДРПОУ 24912390) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, яка полягає у залишенні без розгляду на пленарному засіданні сесії Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області клопотання ОСОБА_1 від 17.12.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та у неприйнятті відповідного рішення з цього питання на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зобов`язати Комишуваську селищну раду Запорізького району Запорізької області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 17.12.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова