Ухвала суду № 99825561, 07.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

07 вересня 2021 року Справа № 160/10776/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛогвиненко В.М. за участі: представника позивача представника відповідача Сліпець С.С. Перкіна В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності у адміністративній справі №160/10776/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути податковий борг з платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 921 331,82 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.

Також, даною ухвалою витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію стосовно наявності податкового боргу та інформацію щодо оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

Ухвалою суду від 16.07.2021 року призначено подальший розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

28.07.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності, в якій останній просить:

- застосувати у справі №160/10776/21 строк позовної давності – строк для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень – відповідно 3-місячний строк, який обчислюється, якщо не встановлено інше, з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до поданого 02.07.2021 року суб`єктом владних повноважень позову, податковий борг у відповідача виник внаслідок несплати останнім у встановлений термін сум грошових зобов`язань за період часу з квітня 2018 року по березень 2020 року. Проте, судом в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 122-123 КАС України прийнято до розгляду та відкрито провадженні у справі №160/10776/21, незважаючи на те, що позивачем – суб`єктом владних повноважень пропущено встановлений 3-місячний строк для звернення до адміністративного суду, який обчислюється, якщо не встановлено інше, з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. При цьому, заява про поновлення пропущеного строку позивачем не подавалась та відповідно судом не розглядалась.

09.08.2021 року на адресу суду від позивача надійшли заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, в яких зазначено, що ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду. Пунктом 102.4 ст. 102 ПК України визначено, що у разі, якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності. Визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Відтак, строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів з боржника – платника податків, у зв`язку з чим підстави для задоволення заяви відсутні.

Представник відповідача у судовому засіданні заяву про застосування строку позовної давності підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви застосування строку позовної давності, посилаючись на її безпідставність та не обгрунтованість.

Заслухавши пояснення представника відповідача, заперечення представника позивача, ознайомившись із матеріалами адміністративної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Так, п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Водночас, пунктом 101.1 статті 101 ПК України передбачено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Отже, п. 102.1 ст. 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що Податковим кодексом України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 ПК України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.11.2020 року у справі № 809/1086/16.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду даної справи є вимога про стягнення податкового боргу з відповідача, до складу якого входить заборгованість зі сплати у тому числі за податковою вимогою від 06.08.2018 року №79953-17/18, яка отримана відповідачем 21.08.2018 року, сума боргу за якою є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк і, як наслідок, ця сума набула статусу податкового боргу, у зв`язку з чим останнім днем строку, протягом якого контролюючий орган міг звернутися до суду з позовною заявою про стягнення цього податкового боргу, є 21.08.2021 року.

Отже, з матеріалів справи не вбачається пропуску позивачем строку, визначеного п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства та встановлені судом фактичні обставини виникнення грошового зобов`язання у відповідача, суд дійшов висновку про дотримання позивачем 1095-денного терміну на стягнення сум вказаної заборгованості та необґрунтованості посилань відповідача щодо застосування строку позовної давності через пропуск тримісячного строку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду, що було встановлено і під час відкриття провадження у справі та відображено в ухвалі суду від 07.07.2021 року, у зв`язку з чим підстави для задоволення заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності відсутні.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 08.09.2021 року по 10.09.2021 року у відпустці, та з 13.09.2021 року по 17.09.2021 року на навчанні, повний текст ухвали складений першого робочого дня - 20.09.2021 року.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності у адміністративній справі №160/10776/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо оскарженню не підлягає заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складений 20 вересня 2021 року.

Суддя Н.Є. Сліпець