Рішення № 99825522, 02.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року Справа № 160/2619/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем допущені порушення пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які викладені в Акті перевірки від 12.02.2021 року № 34. Зазначені порушення у добровільному порядку відповідачем не усунуті, у зв`язку із чим, подальша експлуатація будівлі та території відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , із вищезазначеними порушеннями створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а тому, є негайна потреба у вжитті заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) вказаних об`єктів до повного усунення порушень.

Ухвалою суду від 01.03.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 11.03.2021 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із доказами сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.04.2021 року о 10:00 год.

У зв`язку з неявкою сторін, судове засідання 19.04.2021 року відкладено на 12.05.2021 року о 10:00 год.

05.05.2021 року на адресу суду засобами електронного зв`язку надійшла від відповідача заява про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Згідно довідки секретаря судового засідання Прогонної В.В. слухання справи №160/2619/21 знято з розгляду 12.05.2021 року, у зв`язку із перебуванням судді Тулянцевої І.В. у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 19.05.2021 року об 11:00 год.

19.05.2021 року на адресу суду засобами електронного зв`язку надійшла від відповідача заява про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні 19.05.2021 року оголошено перерву до 26.05.2021 року о 13:00 год., у зв`язку з неявкою відповідача.

В судовому засіданні 26.05.2021 року оголошено перерву до 23.06.2021 року о 15:30 год., у зв`язку з наданням відповідачу часу для ознайомлення з матеріалами справи.

23.06.2021 року на адресу суду надійшли від позивача письмові пояснення про стан усунення порушень.

В судовому засіданні 23.06.2021 року оголошено перерву до 02.07.2021 року о 10:30 год., у зв`язку з наданням додаткового часу відповідачу для повного усунення порушень та проведення позапланової перевірки позивачу.

02.07.2021 року на адресу суду надійшли від позивача письмові пояснення про стан усунення порушень.

В судове засідання 02.07.2021 року сторони не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про надання строку для примирення сторін та зупинення провадження у справі. Представник позивача щодо даного клопотання не заперечував.

Ухвалою суду від 02.07.2021 провадження в адміністративній справі №160/2619/21 зупинено до 02.08.2021 року.

02.08.2021 від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В судове засідання 02.08.2021 сторони не з`явились.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 205 КАС України).

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Оскільки в судове засідання 02.08.2021 року сторони не з`явились, судом прийнято рішення про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що у період з 11.02.2021 по 12.02.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 27.01.2021 №2768/1/1-21 проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Актом перевірки об`єкта фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 12.02.2021 №34 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417,зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НГІАОП 40.1-1.32-01), Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об`єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287 (далі - ДБН В. 1.1-7:2016), Державних будівельних норм України «Будинки і споруди. Готелі», затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 23.07.2008 року № 340 (далі - ДБН В.2.2-20:2008), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25. зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ МВС № 25). Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МИС України від 16.08.2005), зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 «Положення про -паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Положення про паспортизацію), Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО), Постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 05.06.2013 року «Про затвердження Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки» (далі - ПКМУ №440), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), Постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №819 «Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» (далі - Порядок проведення навчання), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798 (далі - ПТБ), а саме:

- Не забезпечено працюючий персонал засобами колективного та індивідуального захисту.

- Не пройдено навчання керівником з питань цивільного захисту, в установленому законодавством порядку.

- Не обладнано приміщення системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації та системами керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання). (п. 3.1 таблиці А.1 додатку А, и. 12.8 таблиці а.1 додатку А, п. 3 таблиці Б.1 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014).

- Не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних елементів горищних покриттів будівлі.

- Не визначено необхідну кількість вогнегасників відповідальною особою.

- Керівником не пройдено спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (п. 5, п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»)

- Не здійснено з`єднання, відгалужування, окінцювання жил електропроводів за допомогою зварювання, паяння, опресування або затискачів, в приміщеннях будівлі.

- Не забезпечено лінії живлення до побутових кондиціонерів в приміщенні магазину кондитерських виробів, в офісному приміщенні на другому поверсі станції технічного обслуговування, в приміщенні більярдної зали пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії.

- Не проведено ідентифікацію об`єкту господарської діяльності, з метою встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення надзвичайної ситуації (далі - НС), а також визначення рівнів можливих НС.

- Не забезпечено приміщення будівлі первинними засобами пожежогасіння згідно з «Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників» затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677.

- Під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: відсутні протипожежні двері з нормованою межею вогнестійкості в приміщенні електроїцитової. (п. 6.4, п. 6.29, п. 6.31 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги.»)

- Під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: не передбачено встановлення в номерах готелю протипожежних вхідних дверей 2-го типу (п.9.16 ДБН В.2.2- 20:2008 «Готелі»).

- Не виконано заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

- Допускається експлуатація світильника зі знятим ковпаком (розсіювачем) в приміщенні роздягальні на другому поверсі станції технічного обслуговування.

- Не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

- Допускається застосування будівельних матеріалів з вищими показниками пожежної безпеки на шляхах евакуації у приміщенні мотелю.(п. 7.3.3 ДБН В. 1.1-7:2016)

- В приміщеннях будівлі допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

- Не забезпечено ознайомлення адміністрацією усіх людей, котрі прибувають для тимчасового проживання з основними вимогами пожежної безпеки (під підпис).

- Не забезпечено здійснення реконструкції (реставрації, технічного переоснащення, капітального ремонту або будівництва (проведення робіт по мансардному поверху)) на підставі проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку.

- Не встановлено відповідним документом протипожежний режим на об`єкті.

Один примірник вказаного Акту перевірки від 12.02.2021 року направлений на адресу суб`єкта господарювання по пошті.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 після проведення позапланової перевірки самостійно розпочав роботу з усунення виявлених порушень.

Однак, відповідно до наданих позивачем пояснень від 02.08.2021 року про стан усунення порушень у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки з боку ФОП ОСОБА_1 , виявлені в ході позапланової перевірки зафіксовані актом № 34 від 12.02.2021 року, усунуті не в повному обсязі.

Так, на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 від 18.06.2021 року, співробітниками ГУ ДНСНС України у Дніпропетровській області було проведено позапланову перевірку зазначеного суб`єкта господарювання, за результатами якої складено Акт від 18.06.2021 року № 69, відповідно до якого з 20 порушень зафіксованих актом № 34 від 12.02.2021 року залишились не усунутими 11 порушень.

Згодом, на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 від 29.06.2021 року, про перевірку усунення 6 порушень зазначених у Акті від 18.06.2021 року № 69, співробітниками ГУ ДНСНС України у Дніпропетровській області було проведено позапланову перевірку зазначеного суб`єкта господарювання, за результатами якої складено Акт від 01.07.2021 року № 123, відповідно до якого порушення, що були предметом перевірки в ході її проведення не виявлені.

Водночас, позивачем звертається увага суду на ті обставини, що з 20 порушень зафіксованих актом № 34 від 12.02.2021 року залишились не усунутими 5 порушень, а саме:

- Не забезпечено працюючий персонал засобами колективного та індивідуального захисту.

- Під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: відсутні протипожежні двері з нормованою межею вогнестійкості в приміщенні електрощитової. (п. 6.4, п. 6.29, п. 6.31 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги.»)

- Не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

- Допускається застосування будівельних матеріалів з вищими показниками пожежної безпеки на шляхах евакуації у приміщенні мотелю.(п. 7.3.3 ДБН В. 1.1-7:2016)

- Не забезпечено здійснення реконструкції (реставрації, технічного переоснащення, капітального ремонту або будівництва (проведення робіт по мансардному поверху)) на підставі проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку.

З огляду на наявність неусунутих порушень, на думку позивача, подальша експлуатація будівлі за адресою: за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр.Гімназичний, 73, із виявленими порушеннями пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю і здоров`ю людей, в тому числі як працюючого персоналу, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V (далі Закон України № 877-V).

Статтею 1 Закону України № 877-V закріплено, що державний нагляд (контроль) визначено як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 4 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Кодексу цивільного захисту України, даний правовий акт регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

За приписами статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та планових перевірок відповідно до закону. Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі- Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

В силу приписів частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійсню є державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки субєктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень слідує, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Згідно з підпунктами 27, 35 пункту 4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 року №3 (у редакції наказу ДСНС 12.11.2018 року № 661), Управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території: організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Таким чином адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.

Тобто, наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров`ю людей (а не загрози виникнення пожежі) є обов`язковою умовою для застосування заходів реагування.

Суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

В ході розгляду справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Акту позапланової перевірки від 12.02.2021 року №34 порушення які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей не усунуті в повному обсязі. Відповідачем не надано докази, які б свідчили про реальне усунення вищевказаних порушень, що у сукупності свідчить про недостатнє вжиття відповідачем заходів, спрямованих на повне усунення порушень вимог цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Враховуючи принцип пропорційності порушення і покарання, гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання, здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності, суд приходить до висновку про наявність та достатність підстав для застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул. Короленка, буд. 4, код ЄДРПОУ 38598371) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування – задовольнити в повному обсязі.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева